Рішення № 17834065, 30.06.2011, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" червня 2011 р. Справа № 5016/1766/2011(3/120)

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго»

54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40

До відповідача: Очаківського міського відділу Управління міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області

57500, Миколаївська область, м. Очаків, вул. Чижикова, 90

про: стягнення заборгованості в сумі 13507,89 грн.

Суддя Смородінова О.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: ОСОБА_1., за довіреністю;

Від відповідача: не зявився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до суду з позовом стягнути з відповідача борг за поставлену активну електроенергію в сумі 13471,58 грн., 16,88 грн. пені, 4,15 грн. 3% річних та 15,28 грн. інфляційних.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі договору № 42/44 від 16.10.07 р. про постачання електричної енергії, додатків до нього, норм ст. ст. 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, та мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконує умови договору № 42/44, а саме несвоєчасно сплачує рахунки за активну електричну енергію.

Відповідач в судове засідання свого представника з невідомих причин не направив, відзив по суті спору не скерував, вимоги ухвали суду від 06.06.11р. не виконав, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка канцелярії на зворотній стороні ухвали та поштове повідомлення.

Отже, справа розглядається на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

30.06.11 р. за результатами розгляду справи суд на підставі ст. 85 ГПК України оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

16.10.2007року між ВАТ ЕК «Миколаївобленерго»(правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Миколаївобленерго») та Очаківським міським районним відділом Управління міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області був укладений договір № 42/44, згідно умов якого позивач, як постачальник, продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 33 кВт, а відповідач, як споживач, оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п. 2.1 договору сторони під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, зобовязались керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричної енергією, затвердженими в установленому порядку.

Пунктами 2.3.1 та п. 2.3.3 договору № 42/44 відповідач зобовязався виконувати умови цього договору; оплачувати постачальнику вартість електричної енергії, а також здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору та додатків № 10 «Порядок розрахунків», № 4 «Графік зняття показників обліку електричної енергії».

Порядок розрахунків за спожиту електричну енергію сторони передбачили додатком № 10 до договору № 42/44, відповідно до п. 1 та п. 2 якого, розрахунковим вважається період з 16 числа місяця до такого ж числа наступного місяця. Споживач не пізніше ніж за дві доби до закінчення розрахункового періоду здійснює платіж на наступний розрахунковий період у сумі вартості 100% заявленого обсягу споживання електричної енергії.

16.06.2010 року сторони уклали додаткову угоду до договору № 42/44 від 16.10.07 р., якою замінили назву споживача з «Очаківський міський районний відділ Управління міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області»на «Очаківський міський відділ Управління міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області».

За змістом частини 4 ст.26 Закону України "Про електроенергетику" , споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач відпустив відповідачу активну енергію за період з січня 2011 р. по травень 2011 р. у обсязі 29742 кВт на загальну суму 26889,38 грн., що підтверджується виставленими відповідачу рахунками та актами про використану електроенергію.

Так, на підставі наданого відповідачем акту спожитої електричної енергії було визначено, що обсяг фактично спожитої електроенергії у січні 2011 р. складає 6670 кВт/год, про що відповідачу було виставлено рахунок № 42/44 від 17.01.11 року на суму 5597,36 грн., який підписаний бухгалтером відповідача; в акті спожитої електричної енергії було визначено, що обсяг фактично спожитої електроенергії у лютому 2011 р. складає 7379 кВт/год, про що відповідачу було виставлено рахунок № 42/44/2 від 21.02.11 року на суму 6527,75 грн., який підписаний бухгалтером відповідача; в акті спожитої електричної енергії було визначено, що обсяг фактично спожитої електроенергії у березні 2011 р. складає 5974 кВт/год, про що відповідачу було виставлено рахунок № 42/44 від 16.03.11 року на суму 5483,95 грн., який підписаний бухгалтером відповідача; в акті спожитої електричної енергії було визначено, що обсяг фактично спожитої електроенергії у квітні 2011 р. складає 4270 кВт/год, про що відповідачу було виставлено рахунок № 42/44 від 15.04.11 року на суму 4013,40 грн., який підписаний бухгалтером відповідача; в акті спожитої електричної енергії було визначено, що обсяг фактично спожитої електроенергії у травні 2011 р. складає 5449 кВт/год, про що відповідачу було виставлено рахунок № 42/44 від 16.05.11 року на суму 5259,12 грн., який також підписаний бухгалтером відповідача.

Відповідач же свої зобовязання по сплаті спожитої електроенергії за визначений термін не виконує в повному обсязі, борг оплатив лише частково в розмірі 13417,80 грн., про що свідчать платіжні доручення.

Отже, на день подачі позову до суду борг відповідача перед позивачем дійсно становить в сумі 13471,58 грн.

Згідно з п. 6.11 Правил користування електричною енергією (надалі - ПКЕЕ) остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії, рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених цими Правилами.

Пунктом 6.39 ПКЕЕ передбачено, що у разі неможливості отримання постачальником електричної енергії даних про спожиту електричну енергію в зазначений термін (за винятком порушення роботи розрахункового обліку) визначення обсягу спожитої електричної енергії за поточний розрахунковий період здійснюється за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період з подальшим перерахунком у разі надання даних протягом наступного розрахункового періоду. Тривалість періоду розрахунку за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії до отримання показів розрахункових засобів обліку має не перевищувати одного повного розрахункового періоду, після чого розрахунок обсягу спожитої електричної енергії здійснюється постачальником електричної енергії за величиною дозволеної потужності струмоприймачів та кількістю годин їх використання без подальшого перерахунку. У цьому разі відновлення розрахунків за розрахунковими засобами обліку здійснюється після спільного складання акта, у якому фіксуються покази розрахункових засобів обліку електричної енергії.

За приписами ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України зобовязання має виконуватись відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна умов договору не допускається. Договір є обовязковим для виконання сторонами.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім того, пунктом 4.2.1 договору сторони передбачили, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3 2.3.4 цього договору, з порушенням термінів, визначених додатком № 10 «Порядок розрахунків», споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, 3% річних та індекс інфляції. Сума зазначених нарахувань вказується у окремих розрахункових документах.

Отже, за невиконання належним чином грошових зобов'язань згідно з вимогами діючого законодавства України у встановлений строк, передбачений п. 4.2.1 договору № 42/44 від 16.10.07 р. за розрахунком позивача боржнику цілком обґрунтовано нараховано до стягнення пеню в сумі 16,88 грн. за період з 01.01.11 р. по 30.04.11 р., 3% річних від простроченої суми в розмірі 4,15 грн. за період з 01.01.11 р. по 30.04.11 р. та 15,28 грн. індексу інфляції за період з 01.01.11 р. по 30.04.11 р.

Відповідно ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За правилами ст.ст. 32,33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач своїм процесуальним правом спростувати вимоги позивача по даній справі не скористався, доказів належного виконання договірних відносин суду не надав.

Дослідивши надані позивачем докази, та оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що в спірних правовідносинах відповідачем дійсно порушені норми та приписи діючого законодавства, в звязку з чим позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Отже, враховуючи викладене, позовні вимоги заявлені позивачем відповідно до вимог чинного законодавства, матеріалами справи підтверджені, та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Очаківського міського відділу Управління міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області (57500, Миколаївська область, м. Очаків, вул. Чижикова, 90, код ЄДРПОУ 08674361) на користь Публічного акціонерного товариства “Миколаївобленерго” (54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40, код ЄДРПОУ 23399393, р/р № 260383011001 в МОУ ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 326461) борг за поставлену активну електроенергію 13471,58 грн.

3. Стягнути з Очаківського міського відділу Управління міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області (57500, Миколаївська область, м. Очаків, вул. Чижикова, 90, код ЄДРПОУ 08674361) на користь Публічного акціонерного товариства “Миколаївобленерго” (54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40, код ЄДРПОУ 23399393, р/р № 260003001362 в МОУ ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 326461) 16,88 грн. пені, 4,15 грн. 3% річних, 15,28 грн. інфляційних, 135,08 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10 денного строку з дня його підписання.

Суддя О.Г. Смородінова