Рішення № 17833879, 21.06.2011, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" червня 2011 р. Справа № 5016/1502/2011(8/63)

За позовом Обласного комунального підприємства “Миколаївоблтеплоенерго”,

54034, м. Миколаїв, вул. Миколаївська, 5А,

до відповідача Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаєва,

фактична адреса: 54056, м. Миколаїв, пр. Миру, 62а;

юридична адреса: 54001, м. Миколаїв, вул. Адмірала Макарова, 41,

про стягнення коштів у сумі 503075 грн. 79 коп., -

Суддя Гриньова Новицька Т.В.

Представники:

Від позивача ОСОБА_1., дов. № 5997/01 від 28.10.2010р.

Від відповідача - не зявився.

Суть спору: Обласне комунальне підприємство “Миколаївоблтеплоенерго” (далі - позивач) звернулося до суду з позовом про стягнення з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаєва коштів у сумі 503075 грн. 79 коп., з яких: 491649 грн. 68 коп. основний борг; 9473 грн. 22 коп. інфляційні втрати; 1952 грн. 89 коп. три проценти річних, у звязку із неналежним виконанням відповідачем умов договору № 5038 на постачання теплової енергії бюджетним організаціям, укладеного сторонами та Військовою частиною А-0224 01.01.2006р., а також про стягнення коштів на погашення судових витрат по справі, які складаються з державного мита у сумі 5030 грн. 76 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн.

Про дату, час і місце розгляду справи сторони повідомлені у встановленому Господарським процесуальним кодексом України (далі ГПК України) порядку, шляхом надсилання на їхні адреси ухвали від 23.05.2011р. про порушення провадження у справі. Повідомлення про вручення поштового відправлення свідчать що зазначену ухвалу позивач і відповідач отримали 01.06.2011р. та 09.06.2011р. відповідно.

Проте відповідач відзив на позовну заяву не подав, позов не заперечив і не спростував. При цьому 20.06.2011р. звернувся до суду з письмовим клопотанням про відкладення розгляду справи, у звязку з неможливістю його представника прибути у судове засідання, посилаючись на зайнятість свого представника в іншому судовому процесі.

Заслухавши думку представника позивача, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача, оскільки останній є юридичною особою, що передбачає можливість представляти інтереси даної юридичної особи іншим представником. Крім цього, відповідач не був позбавлений права надати відзив на позовну заяву, в якому викласти свої заперечення, в обґрунтування яких подати відповідні документи. Також, суд не зобовязував представників сторін явкою в судове засідання. З огляду на викладене, клопотання відповідача про відкладення розгляду справи судом відхилено.

Неподання відзиву на позовну заяву не перешкоджає розгляду спору по суті, тому, відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

встановив:

01.01.2006р. між сторонами та Військовою частиною А-0224 укладено договір № 5038 на постачання теплової енергії бюджетним організаціям (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач зобовязався відпускати, а Військова частина А-0224 - використовувати теплову енергію для обєктів, перерахованих у Додатку № 1 цього Договору.

Згідно з п. 6.1 Договору він є чинним до цього часу.

Сторони та Військова частина А-0224 встановили, що усі розрахунки по Договору здійснюються щомісячно протягом опалювального періоду, або року шляхом перерахування авансових платежів на поточний місяць у розмірі, вказаному у Додатку № 1 до Договору до 5 числа поточного місяця (п. 1.9 Договору).

Згідно з п. 1.10 Договору остаточний розрахунок здійснюється відповідно рахунку-фактури: до 30 числа поточного місяця.

01.01.2009р. між сторонами та Військовою частиною А-0224 укладено Додаткову угоду до Договору, якою несені зміни до п. 1.8 Договору, зокрема, рахунки фактури за спожиту Військовою частиною А-0224 теплову енергію отримує відповідач. Оплата рахунків та рахунків-фактур здійснюється відповідачем.

На виконання умов Договору позивач в період з 01.02.2011р. по 04.04.2011р. відпустив Військовій частині А-0224 теплової енергії на загальну суму 501549 грн. 68 коп., що підтверджується нарядами на підключення та відключення опалення та розрахунком позивача (а.с. 9, 31-52).

Згідно з п. п. 1.8, 1.10 Договору позивач виставив відповідачу рахунки-фактури на оплату спожитої теплової енергії, що підтверджується підписами представника відповідача.

Відповідач свої зобовязання за Договором в частині проведення розрахунків за спожиту Військовою частиною А-0224 теплову енергію належним чином не виконав, 29.03.2011р. сплатив в касу позивача лише 9900 грн.

Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем за отриману Військовою частиною А-0224 на підставі Договору теплову енергію складає 491649 грн. 15 коп.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України (далі ГК України) та ст. 526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобовязання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору і кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Відповідно до приписів ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

На підставі наведених норм Законів України, стягненню з відповідача на користь позивача за період з 01.03.2011р. по 01.05.2011р. підлягають інфляційні втрати у сумі 9473 грн. 22 коп., а також за період з 01.03.2011р. по 10.05.2011р. - три проценти річних у сумі 1952 грн. 89 коп. (розрахунки наведені позивачем на аркушах справи 10, 11).

Відповідно до приписів ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

З огляду на викладене, суд вважає, що вимоги позивача ґрунтуються на Договорі сторін, чинному законодавстві України, матеріалами справи підтверджені, відповідачем не заперечені і не спростовані отже, підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі ст. 193 ГК України, ст. ст. 526, 610, 625, 629 ЦК України, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаєва (54001, м. Миколаїв, вул. Адмірала Макарова, 41; ідентифікаційний код 08029523) на користь Обласного комунального підприємства “Миколаївоблтеплоенерго” (54034, м. Миколаїв, вул. Миколаївська, 5А; ідентифікаційний код 31319242) 491649 (чотириста девяносто одна тисяча шістсот сорок девять) грн. 68 коп. основного боргу; 9473 (девять тисяч чотириста сімдесят три) грн. 22 коп. інфляційних втрат; 1952 (одна тисяча девятсот пятдесят дві) грн. 89 коп. три проценти річних; 5030 (пять тисяч тридцять) грн. 76 коп. витрат на оплату позовної заяви державним митом; 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено “29” червня 2011 року

Суддя Т.В.Гриньова-Новицька