ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
=====
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"23" червня 2011 р. Справа № 5016/1176/2011(3/83)
За позовом : Дочірньої компанії «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»в особі Миколаївського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії управління магістральних газопроводів «Харківтрансгаз»
54028, м. Миколаїв, Херсонське шосе, 102
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Шельф»
57157, Миколаївська область, Миколаївський район, с. Крива Балка, вул. Одеська, 48
про: стягнення заборгованості в сумі 11785,71 грн.
Суддя Смородінова О.Г.
ПРЕДСТАВНИКИ:
Від позивача: ОСОБА_1., за довіреністю;
Від відповідача: ОСОБА_2., за довіреністю;
ОСОБА_3, за довіреністю.
СУТЬ СПОРУ:
Позивач звернувся до суду з позовом стягнути з відповідача заборгованість в сумі 11785,71 грн. за надані послуги з транспортування природного газу у квітні травні 2008 року.
Позовні вимоги ґрунтуються на підставі договору № П/2008-54729 про надання послуг з транспортування природного газу від 01.01.2008 р., актів надання послуг з транспортування природного газу у квітні-травні 2008 р., реєстрів споживання природного газу, вимоги № 404/06-03 від 23.03.2011 року, норм ст.ст. 530 , 15, 16, 526 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 193 Господарського кодексу України та мотивовані тим, що всупереч вимогам чинного законодавства України відповідачем зобовязання по оплаті послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами в квітні-травні 2008 року на суму 11785,51 грн. не виконано, кошти не сплачені.
Відповідач у відзиві на позов заперечує, мотивуючи тим, що позивачем не надано жодних доказів того, що у квітні-травні місяці 2008 року відповідач відмовився від підписання актів. Крім того, п. 7.5 договору передбачене договірне списання щодо коштів, які надходять на рахунки Трансгазу у погашення будь-якої заборгованості за минулі періоди.
16.06.2011 р. суд в судовому засіданні оголошував перерву до 23.06.2011 р.
23.06.11 р. за результатами розгляду справи, суд на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представників сторін, суд
встановив:
01.01.2008 року між сторонами був укладений договір № П/2007-54729 «про надання послуг з транспортування природного газу»предметом якого виступає надання Трансгазом (позивачем по справі) послуг з транспортування природного газу від пунктів прийому-передачі газу в магістральні трубопроводи до газорозподільної станції (ГРС) та передача його в обсягах, визначених в п. 2.1 цього договору у газову мережу газорозподільної організації - ВАТ по газопостачанню та газифікації “Миколаївгаз” в загальному потоці газу для подальшого транспортування замовнику. Відповідач же, як замовник, зобовязався за цим договором прийняти вказаний обсяг газу, оплатити Трансгазу послуги з транспортування газу та виконувати інші обовязки, передбачені цим договором.
За умовами пунктів 4.3, 4.4, 4.6 договору сторони домовились, що фактична кількість про транспортованого за звітний місяць газу повинна бути тотожною, вказаній в акті прийому-передачі газу між Замовником та Облгазом. Замовник зобовязався до 5-го числа, наступного за звітним місяця, скласти з Трансгазом акт виконаних робіт з транспортування природного газу. Сторони домовились, що в разі відсутності або невчасного оформлення актів про виконання робіт з транспортування природного газу підставою для проведення нарахувань і розрахунків є акти прийому-передачі газу між замовником і Облгазом. У разі, якщо замовник не виконує своїх обовязків та не складає акти, визначені п. 2.4 та 4.3 цього договору, підставою для взаєморозрахунків між сторонами є щомісячні реєстри про транспортованого замовникові газу, що складаються між Трансгазом та Облгазом.
Розділом 7 договору сторони обумовили, що оплата послуг з транспортування природного газу здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Трансгазу у розмірі 100% вартості послуг з транспортування запланованого місячного обсягу газу, зазначеного у п. 2.1. цього договору, здійснюється замовником у строк до 30 числа місяця, у якому ці послуги надаються. Остаточний розрахунок за послуги з транспортування природного газу, що були надані у звітному місяці, здійснюються замовником на підставі двосторонніх актів виконаних робіт з транспортування газу, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Трансгазу у термін до 10 числа місяця, наступного за звітним. Звірка розрахунків за звітний місяць здійснюється замовником та Трансгазом щоквартально до 20-го числа місяця наступного за звітним кварталом, а при необхідності - протягом 10 днів після вимоги однієї із сторін. Указана звірка оформляється відповідним актом. У разі, якщо замовник не виконує своїх обовязків, що визначені п. 4.3, та не складає акти, визначені п. 2.4 цього договору, підставою для взаєморозрахунків між сторонами є щомісячні реєстри протранспортованого замовнику газу, що складаються між Трансгазом та Облгазом. В платіжних документах замовник повинен обовязково вказувати номер договору, дату його підписання та звітний період (місяць, рік), за який здійснюється оплата. За наявності заборгованості у замовника за даним договором Трансгаз зараховує кошти, що надійшли від замовника, як погашення заборгованості за послуги з транспортування газу, надані по даному договору в минулі періоди, незалежно від вказаного в платіжному дорученні призначення платежу.
За умовами п. 12.1 та 12.2 договору цей договір набирає чинності з 01 січня 2008 року і діє в частині транспортування газу до 31 грудня 2008 року, а в частині проведення розрахунків за послуги до повного здійснення розрахунків. Якщо за місяць до закінчення строку дії даного договору жодна із сторін не заявить бажання розірвати договір, то даний договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік на тих же умовах.
Спірні правовідносини, що склалися між сторонами регулюються загальними положеннями чинного законодавства про надання послуг.
Так, за правилами п. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до п. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Матеріали справи свідчать, що на виконання умов договору № П/2008-54729 в період квітень - травень 2008 року відповідачу було транспортовано природного газу в кількості 469,925 тис. куб. м., на суму 11785,71 грн., що підтверджується реєстрами споживання природного газу промисловими споживачами по Миколаївській області за квітень, травень 2008 року.
Як стверджує позивач, у лютому 2011 року він дізнався про порушення своїх прав відповідачем, тому 16.03.2011 р. на адресу останнього скерував акти виконаних робіт за спірний період. Після чого, 25.03.2011 року позивачем була направлена відповідачу вимога № 404/06-03 від 23.03.2011 року про сплату транспортованого газу, на яку відповідач належним чином не відреагував, оплату послуг з транспортування природного газу за квітень - травень 2008 року не здійснив.
Як вбачається з наданих доказів та пояснень сторін, відповідачем, на виконання умов п.4.4 договору, не були складені з трансгазом акти виконаних робіт за транспортування газу у вказаний період, в звязку з наступним :
Відповідно до п.3.3 договору №117-36 від 28.02.2007 р. позивач приймає газ від ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО»на пунктах прийому-передачі газу в магістральні трубопроводи та здійснює його транспортування по території України до ГРС де передає газ споживачам, які безпосередньо підключені до магістральних трубопроводів чи уповноваженим особам, вказаним ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО». У даному випадку такою уповноваженою особою є ВАТ «Миколаївгаз», якому газ був переданий на ГРС у газорозподільну мережу для подальшого транспортування до газоспоживаючого обладнання відповідача.
Згідно з Указом Президента України від 14.02.2008 р. № 122/2008 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 1 лютого 2008 року "Про заходи щодо стабілізації фінансового стану НАК "Нафтогаз України" та ситуації на ринку природного газу" НАК "Нафтогаз України визнано головним уповноваженим суб'єктом із формування і розпорядження ресурсами природного газу, що використовується для задоволення потреб кінцевих споживачів, у тому числі промислових.
Постанова КМУ №1729 від 27.12.2001 "Про забезпечення споживачів природним газом" передбачає, що природний газ імпортованого походження на ринку України постачається лише з ресурсу НАК "Нафтогаз України".
Матеріали даної справи містять акти приймання-передачі природного газу в другому кварталі 2008 року, підписані між ВАТ "Газпром" та НАК "Нафтогаз України", що свідчить про те, що у вказаному періоді розмитнені та належним чином оформлені обсяги імпортованого природного газу були наявні лише у НАК «Нафтогаз України».
Оскільки викладені обставини свідчать про те, що у другому кварталі 2008 року відповідач спожив природний газ не із ресурсів ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО», то позивач цілком правомірно звернувся до суду з позовом щодо стягнення з відповідача заборгованості за надані у квітні та травні 2008 р. послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами відповідно до умов Договору№П/2008-54729 від 01.01.2008 р, який, до речі, свою дію не припиняв.
У зв'язку з тим, що у ЗАТ «УКРГАЗ - ЕНЕРГО»не було ресурсів газу у другому кварталі 2008 року, то ВАТ «Миколаївгаз»уклав 01 квітня 2008 року з відповідачем додаткову угоду №2, згідно з якою відповідач зобов'язаний був укласти з 01.04.2008 року договір із газотранспортною організацією ДК «Укртрансгаз»на транспортування газу з 01.04.2008 р. Та, оскільки договір №П/2008-54729 від 01.01.2008 р. на цю дату був чинний, то укладати новий договір у сторін не було необхідності.
Пунктом 4.6 договору №П/2008- 54729 передбачено, що у разі відсутності або невчасного оформлення актів про виконання робіт з транспортування природного газу підставою для розрахунків є акти прийому-передачі газу між Замовником та ВАТ «Миколаївгаз».
Постановою НКРЕ від 21.06.2007 р. №775 встановлений загальний тариф на послуги з транспортування природного газу в розмірі 96,30 грн. за 1000 м3 без урахування податку на додану вартість. Згідно з додатком №1 до Постанови №775 встановлений тариф для ДК «Укртрансгаз»у межах ліцензованої діяльності ВАТ «Миколаївгаз»у розмірі 20,90 грн. без ПДВ. Отже у квітні і травні 2008 р. відповідач міг сплачувати на рахунок ВАТ «Миколаївгаз»тільки за транспортування газу розподільчими газопроводами за тарифом 75,40 грн. , а з ПДВ 90,48 грн. (96,30 грн. - 20,90 грн. = 75,40 грн.), про що свідчать складені між відповідачем та ВАТ «Миколаївгаз»акти звірки розрахунків за поставлений газ та його транспортування за спірний період та додаткова угода №2 до договору на постачання газу №П/2008-ДД-Г-68.
Таким чином, доказом того, що відповідачем було отримано в спірний період природний газ в обсязі 469,925 тис. куб. м. є акти прийому-передачі підписані між ним і ВАТ «Миколаївгаз», а також реєстри споживання газу у квітні та травні 2008 року, складені ВАТ «Миколаївгаз»на підставі актів прийому-передачі.
Отже, факт надання позивачем послуг з транспортування природного газу магістральними газопроводами відповідачу у квітні і травні 2008 року позивачем документально підтверджений.
Відповідно до приписів ст. ст. 526, 525, 629 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За приписами ст.ст. 32, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач не скористався наданим йому процесуальним правом, не надав суду належних доказів які б свідчили про відсутність заборгованості перед позивачем у квітні травні 2008 року за транспортований природний газ по договору № П/2008-54729 від 01.01.2008 р. При цьому, твердження відповідача про оплату цих послуг ВАТ «Миколаївгаз»не підтверджені документально.
За змістом ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Таким чином, на підставі вищенаведеного, суд проаналізувавши фактичні обставини справи у відповідності до вимог діючого законодавства, дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позову, а отже задоволенню його в повному обсязі.
Отже, керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1.Позов задовольнити.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шельф»(57157, Миколаївська область, Миколаївський район, с. Крива Балка, вул. Одеська, 48, код ЄДРПОУ 32895407) на користь Дочірньої компанії «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»в особі Миколаївського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії управління магістральних газопроводів «Харківтрансгаз»(54028, м. Миколаїв, Херсонське шосе, 102, код ЄДРПОУ 25698645) 11785,71 грн. основного боргу, 117,86 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя О.Г. Смородінова
Рішення підписано 29.06.2011 року.
Судове рішення № 17833620, Господарський суд Миколаївської області було прийнято 23.06.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5016/1176/2011(3/83). Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: