Рішення № 17833179, 01.08.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"01" серпня 2011 р. Справа № 21/091-11

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»в особі Запорізької філії Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування», м. Київ

до: 1. Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта», Київська обл., м. Вишгород

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря», Луганська обл., м. Луганськ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськінтерресурс», м. Луганськ

про стягнення 59415,05 гривень

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність №2115/12 від 17.12.2010р.)

від відповідача 1: ОСОБА_2 (довіреність №172-16/42 від 16.12.2010р.)

від відповідача 2: ОСОБА_3 (довіреність від 26.07.2011р.)

від третьої особи: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування»в особі Запорізької філії Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»(далі-ПАТ «Страхова компанія «АХА Страхування»/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта»(далі-ТДВ «Страхова компанія «Провіта»/відповідач 1), Товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Зоря»(далі-ТОВ «ФК «Зоря»/відповідач 2), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськінтерресурс» (далі-ТОВ «Луганськінтерресурс»/далі третя особа), про стягнення з відповідача 1 - 30824,31 грн., з яких: 24990,00 грн. страхового відшкодування в порядку регресу, 2526,39 грн. пені, 833,91 грн. 3% річних, 2474,01 грн. інфляційних втрат, та про стягнення з відповідача 2 - 28590,74 грн., з яких: 26405,59 грн. страхового відшкодування в порядку регресу, 627,22 грн. 3% річних та 1557,93 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до усних пояснень представника відповідача 1, наданих в судовому засіданні, відповідач позов визнав в частині стягнення 24990,00 грн. страхового відшкодування в порядку регресу, а в решті позовних вимог просив суд відмовити з підстав їх необґрунтованості.

Відповідач 2 позов визначав в частині стягнення 26405,59 грн. страхового відшкодування в порядку регресу, а в решті позовних вимог просив суд відмовити з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.07.2011р. порушено провадження у справі №21/091-11 та призначено справу до розгляду на 01.08.2011р.

В судове засідання 01.08.2011р. представник третьої особи не з'явився, витребувані судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

25.11.2008р. між Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Веско», правонаступником якого є ПАТ «Страхова компанія «АХА Страхування»(далі-страховик) та ОСОБА_4 (далі-страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №7032-а/08 (далі-Договір), відповідно до якого був застрахований транспортний засіб «Honda Civic», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, номер шасі НОМЕР_3.

27.02.2009р. сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Honda Civic», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4, та автомобіля «Yutong ZK6129H», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_5

Відповідно до свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів власником автомобіля «Honda Civic», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 є ОСОБА_4, а власником автомобіля «Yutong ZK6129H», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 є ТОВ «Луганськінтерресурс». Копії зазначених свідоцтв містяться в матеріалах справи.

У відповідності до пояснень представника відповідача 2, наданих в судовому засіданні, автомобіль «Yutong ZK6129H», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, перебуває у користуванні ТОВ «ФК «Зоря».

На момент ДТП, що сталась 27.02.2009р., ОСОБА_5, у відповідності до наказу ТОВ «ФК «Зоря»від 03.01.2008р., перебував у трудових відносинах з ТОВ «ФК «Зоря», та керував автомобілем «Yutong ZK6129H», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 на підставі дорожнього листа б/н від 27-01 лютого-березня 2009р., що підписаний працівниками ТОВ «ФК «Зоря»та скріплений відбитками печатки Товариства.

Винним у зазначеному ДТП, відповідно до постанови Жовтневого районного суду м. Луганська від 16.04.2009р. у справі №8/236, визнано ОСОБА_5

На виконання умов Договору, на підставі висновку №3033 «Автотоварознавче дослідження по визначенню вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу», складеного 20.03.2009р. ФОП ОСОБА_6 та заяви ОСОБА_4, позивачем було виплачено 51395,59 грн. страхового відшкодування (за вирахуванням франшизи у розмірі 600,00 грн.), що підтверджується платіжним дорученням позивача №21 від 29.05.2009р. Копії зазначених документів містяться в матеріалах справи.

Оскільки цивільно-правова відповідальність ТОВ «Луганськінтерресурс», як власника автомобіля «Yutong ZK6129H» застрахована ТДВ «Страхова компанія «Провіта»за полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВВ/5825140 від 22.02.2008р. тип «1», з лімітом відповідальності за шкоду заподіяну майну у розмірі 25500,00 грн. та франшизою у розмірі 510,00 грн., як зазначає позивач, 02.07.2009р. ним було направлено відповідачу 1 заяву про виплату 24990,00 грн. страхового відшкодування в порядку регресу, сплаченого першим на виконання умов Договору.

Крім того, як зазначає позивач, 27.11.2009р. ним було направлено відповідачу 2 заяву про виплату 26405,59 грн. різниці між розміром завданої останнім майнової шкоди та страховим відшкодуванням, яке має виплатити відповідач 1.

На зазначені заяви відповідачі не відповіли, суму страхового відшкодування в порядку регресу не виплатили.

Предметом позову є, зокрема, вимога позивача про стягнення з відповідача 1, як 24990,00 грн. страхового відшкодування в порядку регресу, що складається з розміру виплаченого першим страхового відшкодування за Договором (51395,59 грн.), з урахуванням ліміту його відповідальності, як страховика за полісом №ВВ/5825140 від 22.02.2008р. (25500,00 грн.) та вирахуванням франшизи (510,00 грн.).

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Приписами статей 175, 173 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Враховуючи, що позивач на виконання Договору здійснив виплату 51395,59 грн. страхового відшкодування, до нього в силу приписів ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України перейшло право зворотної вимоги (регресу).

Приписами статей 37, 22 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

При настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Так, цивільно-правова відповідальність ТОВ «Луганськінтерресурс», як власника автомобіля «Yutong ZK6129H» застрахована ТДВ «Страхова компанія «Провіта»за полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВВ/5825140 від 22.02.2008р. тип «1», з лімітом відповідальності за шкоду заподіяну майну у розмірі 25500,00 грн. та франшизою у розмірі 510,00 грн.

Відповідно до ст. 15 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" страхування I типу це страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів власником автомобіля «Yutong ZK6129H», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 є ТОВ «Луганськінтерресурс».

У відповідності до пояснень представника відповідача 2, наданих в судовому засіданні, автомобіль «Yutong ZK6129H», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, перебуває у користуванні ТОВ «ФК «Зоря».

На момент ДТП, що сталась 27.02.2009р., ОСОБА_5 у відповідності до наказу ТОВ «ФК «Зоря»від 03.01.2008р., перебував у трудових відносинах з ТОВ «ФК «Зоря», та керував автомобілем «Yutong», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 на підставі дорожнього листа б/н від 27-01 лютого-березня 2009р.

Таким чином, відповідач 1, як страховик за полісом №ВВ/5825140 від 22.02.2008р., у відповідності до положень ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" відповідає за завдані ТОВ «ФК «Зоря»позивачу збитки в межах ліміту, передбаченого полісом №ВВ/5825140 від 22.02.2008р.

Оскільки станом на день прийняття рішення відповідач 1 не сплатив розмір виплаченого позивачем страхового відшкодування за Договором, зазначений факт відповідачем 1 визнається у поновному обсязі, розмір страхового відшкодування заявленого до стягнення відповідає фактичним обставинам справи, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 1 24990,00 грн. страхового відшкодування в порядку регресу, які складають з розміру виплаченого першим страхового відшкодування за Договором (51395,59 грн.), з урахуванням ліміту відповідальності відповідача 1, як страховика за полісом №ВВ/5825140 від 22.02.2008р. (25500,00 грн.) та вирахуванням франшизи (510,00 грн.), підлягає задоволенню.

Крім того, у звязку з неналежним виконанням відповідачем 1 свого обовязку в частині виплати страхового відшкодування у строки, визначені п. 37.1 ст. 37 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів", позивач просить суд стягнути з останнього 2526,39 грн. пені, нарахованої на 24990,00 грн. заборгованості з підстав п. 37.2 ст. 37 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів".

Пунктами 37.1, 37.2 ст. 37 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" визначено, що виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

За кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

Водночас, зі змісту зазначеної норми слідує, що вона передбачає відповідальність за невиконання зобов'язань, що виникли на підставі відповідного договору (правочину), тоді як регресні вимоги по суті є лише відшкодуванням безпосередніх затрат з виплати страхового відшкодування.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 1 2526,39 грн. пені, нарахованої на 24990,00 грн. заборгованості з підстав п. 37.2 ст. 37 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" задоволенню не підлягає, оскільки виплата коштів в порядку регресу не забезпечується неустойкою (пенею), передбаченою зазначеною нормою.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Київського апеляційного господарського суду від 09.03.2011р. у справі №21/091-11.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем 1 свого грошового зобовязання перед позивачем, останній просить суд стягнути з відповідача 1: 833,91 грн. 3% річних та 2474,01 грн. інфляційних втрат, нарахованих на 24990,00 грн. заборгованості.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 37.1ст. 37 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" визначено, що виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Згідно приписів статей 32, 34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Водночас, в порушення вищезазначених вимог Закону позивачем не надано суду доказів отримання відповідачем 1 вимоги про сплату 24990,00 грн. страхового відшкодування, що унеможливлює визначення початкової дати (число, місяць, рік) для нарахування 3% річних та інфляційних за неналежне виконання останнім грошового зобовязання.

Посилання ж позивача на отримання відповідачем 1 заяви позивача на виплату страхового відшкодування в порядку регресу від 02.07.2009р., з огляду на підпис представника відповідача 1 на повідомленні про вручення поштового відправлення (рекомендованого листа) №8832712, який покладено в основу обґрунтування зазначеної позовної вимоги, оцінюється судом критично, оскільки зазначене повідомлення лише підтверджує факт отримання відповідачем 1 певної кореспонденції від позивача, у той час, як доказів, що підтверджують факт надіслання позивачем зазначеним рекомендованим листом відповідачу 1 саме зазначеної заяви, суду не надано.

Оскільки позивачем не надано суду належних та допустимих доказів, у розумінні ст. 34 ГПК України, зі змісту яких можливо встановити період з якого відповідач 1 вважається таким, що прострочив, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 1: 833,91 грн. 3% річних та 2474,01 грн. інфляційних втрат, нарахованих на 24990,00 грн. заборгованості не відповідає вимогам статей 530, 612, 625 ЦК України, а тому задоволенню не підлягає.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 04.02.2010р. у справі №55/151-09(29/184-08).

Посилаючись на те, що відповідач 1, у відповідності до положень ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" відповідає за завдані ТОВ «ФК «Зоря»позивачу збитки в межах ліміту, передбаченого полісом №ВВ/5825140 від 22.02.2008р., позивач просить суд стягнути з відповідача 2, зокрема, 26405,59 грн. страхового відшкодування в порядку регресу, що складається з різниці між фактичним розміром завданої шкоди (51395,59 грн.) та розміром страхового відшкодування, яке має бути сплачено відповідачем 1 (24990,00 грн.) з підстав ст. 37 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" та ст. 1194 ЦК України.

Відповідно до статей 1172, 1194 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Пунктом 37.5 ст. 37 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" передбачено, що страхувальником або особою, відповідальність якої застрахована, потерпілому має бути компенсована сума франшизи у повному обсязі одночасно з виплатою страховиком страхового відшкодування.

Враховуючи, що полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВВ/5825140 від 22.02.2008р. тип «1», була застрахована відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля «Yutong ZK6129H»будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах, на момент ДТП, що сталась 27.02.2009р., ОСОБА_5 у відповідності до наказу ТОВ «ФК «Зоря»від 03.01.2008р., перебував у трудових відносинах з ТОВ «ФК «Зоря»(відповідач 2), та керував автомобілем «Yutong», на підставі дорожнього листа б/н від 27-01 лютого-березня 2009р., суд дійшов висновку, що відповідач 2, у відповідності до положень ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів", відповідає за завдані його працівником (ОСОБА_5) збитки в тій частині, що не підлягає відшкодуванню відповідачем 1, як страховиком за полісом №ВВ/5825140 від 22.02.2008р.

Оскільки станом на день прийняття рішення відповідач 2 не сплатив розмір виплаченого позивачем страхового відшкодування за Договором, зазначений факт відповідачем 2 визнається у поновному обсязі, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 2 26405,59 грн. страхового відшкодування в порядку регресу, що складається з різниці між фактичним розміром завданої шкоди (51395,59 грн.) та розміром страхового відшкодування, яке має бути сплачено відповідачем 1 (24990,00 грн.) підлягає задоволенню.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем 2 свого грошового зобовязання перед позивачем, останній просить суд стягнути з відповідача 2 627,22 грн. 3% річних та 1557,93 грн. інфляційних втрат, нарахованих на 26405,59 грн. заборгованості.

Водночас, в порушення вищезазначених вимог Закону позивачем не надано суду доказів отримання відповідачем 2 вимоги про сплату 26405,59 грн. страхового відшкодування в порядку регресу, що унеможливлює визначення початкової дати (число, місяць, рік) для нарахування 3% річних та інфляційних за неналежне виконання останнім грошового зобовязання.

Посилання ж позивача на отримання відповідачем 2 заяви позивача на виплату страхового відшкодування в порядку регресу від 27.11.2009р., з огляду на підпис представника відповідача 2 на повідомленні про вручення поштового відправлення (рекомендованого листа) №4562876, який покладено в основу обґрунтування зазначеної позовної вимоги, оцінюється судом критично, оскільки зазначене повідомлення лише підтверджує факт отримання відповідачем 2 певної кореспонденції від позивача, у той час, як доказів, що підтверджують факт надіслання позивачем зазначеним рекомендованим листом відповідачу 2 саме зазначеної заяви, суду не надано.

Оскільки позивачем не надано суду належних та допустимих доказів, у розумінні ст. 34 ГПК України, зі змісту яких можливо встановити період з якого відповідач 2 вважається таким, що прострочив, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 2: 627,22 грн. 3% річних та 1557,93 грн. інфляційних втрат, нарахованих на 26405,59 грн. заборгованості не відповідає вимогам статей 530, 612, 625 ЦК України, а тому задоволенню не підлягає.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються судом на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 993, 979, 1172, 1187, 1194 Цивільного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта»(07300, Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, вул. Набережна, 7, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 31704186) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»(04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 20474912) 24990 (двадцять чотири тисячі девятсот девяносто) грн. 00 коп. страхового відшкодування в порядку регресу, 249 (двісті сорок дев'ять) грн. 90 коп. державного мита та 95 (девяносто пять) грн. 67 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря»(91011, Луганська обл., м. Луганськ, вул. Оборонна, 4В, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 31673441) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»(04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 20474912) 26405 (двадцять шість тисяч чотириста пять) грн. 59 коп. страхового відшкодування в порядку регресу, 264 (двісті шістдесят чотири) грн. 06 коп. державного мита та 108 (сто вісім) грн. 99 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В решті позовних вимог відмовити.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя В.А. Ярема

Повне рішення складено 05.08.2011р.