Рішення № 17833060, 04.08.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" серпня 2011 р. Справа № 7/073-11

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши справу

за позовомДочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ,

доКомунального підприємства «Обухіврайтепломережа», Київська область, м. Обухів,

простягнення 515039,46грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник за довіреністю №174/10 від 23.12.2010року;

від відповідача: ОСОБА_2 представник за довіреністю №77-04 від 29.07.2011року,

секретар судового засідання: Мельничук Л.В.

Обставини справи:

Дочірня компанія «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(далі - позивач) звернулась до господарського суду Київської області з позовною заявою вих. №31/10-6588 від 01.06.2011року (вх. №2199 від 06.06.2011 року) до Комунального підприємства «Обухіврайтепломережа»(далі - відповідач) про стягнення 515039,46грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобовязань за договором поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання №06/09-842ТЕ-17 від 23.09.2009року, а саме щодо проведення розрахунку за поставлений природний газ за період з жовтня 2009року по вересень 2010року, в результаті чого просить суд стягнути з відповідача 515039,46грн., з яких 426801,90грн. сума основного боргу, 32935,45грн. пеня, 40623,84грн. інфляційні втрати та 14678,27грн. 3% річних.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.06.2011року було порушено провадження у справі № 7/073-11 та призначено її розгляд на 23.06.2011року.

У судове засідання 23.06.2011року представники сторін зявились. Представником позивача у справі був наданий суду реєстр проплачених документів на підтвердження часткової оплати відповідачем вартості поставленого газу, який залучений судом до матеріалів справи.

Представник відповідача у судовому засіданні 23.06.2011року надав відзив на позовну заяву, в якому просив суд припинити провадження у справі на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України у звязку з тим, що сторонами 09.06.2011року був підписаний договір №180/503 про організацію взаєморозрахунку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.05.2011року №503 на загальну суму 426801,90грн. і згідно якого відповідач зобовязується за рахунок субвенції з державного бюджету перерахувати кошти позивачеві для погашення заборгованості за газ по договору №06/09-842ТЕ-17 від 23.09.2009року. Поданий відзив разом з додатками залучені судом до матеріалів справи.

У судовому засіданні 23.06.2011року господарським судом на підставі ч. 3 ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 28.07.2011року.

У судове засідання 28.07.2011року представники сторін зявились і господарським судом на підставі ч. 3 ст. 77 ГПК України у судовому засіданні 28.07.2011року було оголошено перерву до 04.08.2011року.

В судовому засіданні 04.08.2011року представник позивача підтримав позовні вимоги, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

У судовому засіданні 04.08.2011 року представник відповідача просив суд припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України, а в частині стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних заперечував.

У судовому засіданні 04.08.2011року господарським судом на підставі ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення і доводи представників сторін, дослідивши та оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив:

23.09.2009року між Дочірньою компанією «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(постачальник за договором, позивач у справі) та Комунальним підприємством «Обухіврайтепломережа»(покупець за договором, відповідач у справі) було укладено договір поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання №06/09-842ТЕ-17 (далі договір).

Відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобовязується передати у власність покупцю природний газ, за наявності його обсягів, а покупець зобовязується прийняти від постачальника та оплатити природний газ в обсязі, зазначеному в статті 2 цього договору.

Згідно п.1.3. договору газ, що постачається за даним договором, використовується покупцем виключно для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання. Використання газу покупцем для інших потреб не є предметом даного договору.

Пунктом 2.1. договору визначено, що постачальник передає покупцю в період з 01 жовтня 2009року по 31 грудня 2009року газ в обсязі до 800,00тис. куб.м. в тому числі по місяцях: жовтень 150,0 тис. куб.м., листопад 310,0 тис. куб.м., грудень 340,0тис.куб.м.

Як визначено п. 4.1. договору, постачальник передає газ покупцеві на комерційному вузлі/вузлах обліку газу покупця.

У відповідності до п. 4.4. договору обсяг газу, визначений згідно з п.4.3. договору, є підставою для визначення обсягу газу, переданого за цим договором в пунктах приймання-передачі. Приймання-передача газу, поставленого постачальником покупцеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його фактична ціна та вартість. Акт приймання-передачі газу складається за встановленою формою на підставі технічних актів приймання-передачі газу між газотранспортним підприємством та покупцем, з урахуванням планового обсягу поставки, наданого постачальником. Не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем поставки, покупець зобовязується надати постачальнику для підпису два примірники акта приймання-передачі газу, підписані та скріплені печаткою покупця та погоджені газотранспортним підприємством, копію технічних актів приймання-передачі газу та реєстр обсягів реалізації газу.

Сторонами, п. 5.1. договору, погоджено, що ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 593,448 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ 2%; податок на додану вартість за ставкою 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами 122,00грн., крім того ПДВ 20%. До сплати за 1000 куб.м. природного газу 727,32грн., крім того ПДВ 20%, всього з ПДВ 872,78грн.

Загальна сума цього договору складається із сум вартості місячних поставок газу.(п.5.4. договору).

Згідно п. 6.1. договору оплата за газ згідно п. 5.1. проводиться грошовими коштами у такому порядку: перша оплата в розмірі 34 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця; подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів гагу до 20 та 30 числа поточного місяця. Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Пунктом 11.1. договору визначено, що він набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє в частині поставки газу з 01 жовтня 2009року по 31 грудня 2009року, а в частині розрахунків за газ до їх повного здійснення.

Господарським судом досліджено, що 21.12.2009року між сторонами була підписана Додаткова угода №1 до договору поставки природного газу від 23.09.2009року, якою сторони доповнили п. 2.1. договору підпунктом 2.1.1. в наступній редакції: «постачальник передає покупцю в період з 01 січня 2010року по 30 квітня 2010року газ в обсязі до 1100тис. куб.м. в тому числі по місяцях: січень 340 тис. куб.м., лютий 320 тис. куб.м., березень 320тис.куб.м., квітень 120 тис.куб.м., разом 1100 тис.куб.м.».

Відповідно до п. 2. Додаткової угоди №1, сторони змінили п. 11.1. договору, а саме визначили, що договір набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє в частині поставки газу з 01 жовтня 2009року по 30 квітня 2010року, а в частині розрахунків за газ до їх повного здійснення.

Укладеною 09.04.2010року Додатковою угодою №2 до договору сторони доповнили п. 2.1. договору підпунктом 2.1.2. в наступній редакції: «постачальник передає покупцю в період з 01 травня 2010року по 30 вересня 2010року газ в обсязі до 125 тис. куб.м. в тому числі по місяцях: травень 25 тис. куб.м., червень 25 тис. куб.м., липень 25тис.куб.м., серпень 25 тис.куб.м., вересень 25 тис. кубм., разом 125 тис.куб.м.», та продовжили строк дії договору в частині поставки природного газу до 30.09.2010року.

Додатковою угодою №3 від 30.04.2010року сторони виклали в новій редакції п. 1.3. договору і визначили, що газ, що постачається за даним договором, використовується покупцем виключно для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання. Використання газу покупцем для інших потреб не є предметом даного договору.

Одночасно, п. 2 Додаткової угоди №3 сторони внесли зміни до ціни газу і визначили, що до сплати за 1000куб.м. природного газу 727,32грн., крім того ПДВ 20%, всього з ПДВ- 872,78грн.

Додатковою угодою №4 від 06.08.2010року до договору поставки природного газу сторони внесли зміни та виклали в іншій редакції п. 5.1. договору, всі інші умови договору залишись незмінними.

Господарським судом встановлено, що на підставі та у відповідності до договору позивач своєчасно та в повному обсязі передавав відповідачеві за період з жовтня 2009року по вересень 2010року природний газ. Претензій щодо недобросовісного виконання позивачем своїх договірних зобовязань від відповідача не надходило.

Так, за період з жовтня 2009року по квітень 2010року позивачем у справі було поставлено відповідачеві природний газ на загальну суму 1505302,27грн., зокрема, у жовтні 2009року на суму 114893,28грн., у листопаді 2009року на суму 153034,81грн., у грудні 2009року на суму 296412,28грн., у січні 2010року на суму 296909,76грн., у лютому 2010року на суму 249182,46грн., у березні 2010року на суму 234272,68грн., у квітні 2010року на суму 68400,08грн., у травні 2010року на суму 17131,87грн., у червні 2010року на суму 14191,46грн., у липні 2010року у сумі 15710,11грн., у серпні 2010року на суму 17019,60грн., у вересні 2010року на суму 28143,88грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями актів приймання-передачі природного газу (оригінали оглянуті судом у судовому засіданні). Вказані вище акти підписані уповноваженими представниками сторін, підписи яких засвідчені печатками юридичних осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, за період поставки природного газу за договором, відповідач в порушення своїх зобовязань з оплати отриманого природного газу розрахувався частково у сумі 1078500,37грн., що підтверджується наданим позивачем реєстром проплачених документів та виписками з «департаменту обслуговування кошторисів ГРК та інших кліє».

Враховуючи часткову оплату відповідачем вартості отриманого природного газу, господарським судом встановлено, що на момент звернення позивача з позовом до суду заборгованість відповідача перед позивачем становила 426801,90грн. (1505302,27грн., загальна вартість поставленого природного газу, - 1078500,37грн., сплачені відповідачем грошові кошти).

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобовязання, яке виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами виникли зобовязання, які мають ознаки договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, згідно якого, відповідно до ст.714 ЦК України, одна сторона (постачальник) зобовязується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобовязується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму використання відповідної мережі, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

При цьому, обєктом договору постачання енергетичними та іншими ресурсами може виступати електрична і теплова енергія, природній газ, вода, нафта та інші ресурси, які надаються споживачеві (абонентові) через приєднану мережу електропроводів, трубопроводів тощо.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

До обовязків покупця ч. 1 ст. 692 ЦК України відносить обовязок оплати товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною першою ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

До відзиву на позовну заяву відповідачем було надано копію договору №180/503 від 09.06.2011року про організацію взаєморозрахунку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.05.2011року №503, який було укладено між територіальним органом Казначейства у Київській області, Фінансовим управлінням виконавчого комітету Обухівської міської ради, Комунальним підприємством «Обухіврайтепломережа», ДК «Газ України»та Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України». Предметом укладеного договору, згідно п. 1, є організація проведення сторонами взаєморозрахунку відповідно до ст. 34 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011рік»та постанови Кабінету МіністрівУкраїни від 11.05.2011року №503 «Про затвердження Порядку перерахування у 2011році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню, яка виникла у звязку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувалися або погоджувалися відповідними органами державної влади чи органами місцевого самоврядування».

На виконання умов вищезазначеного договору Комунальне підприємство «Обухіврайтепломережа»платіжним дорученням №2 від 01.07.2011року перерахувало Дочірній компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» суму боргу у розмірі 426801,92грн. з призначенням платежу: взаєморозрахунок для погашення заборгованості за газ згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11.05.2011року №503 згідно договору №180/503 від 09.06.2011року та ст. 34 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011рік». Копія платіжного доручення наявна в матеріалах справи, оригінал оглянутий у судовому засіданні.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи вищевикладене, предмет спору в частині стягнення основного боргу 426801,92грн. відсутній, а провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

У звязку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобовязання за договором, позивач також просить суд стягнути з відповідача 32935,45грн. пені, нарахованої на суму боргу 426801,90грн. за період з 01.12.2010року по 01.06.2011року.

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання, як це передбачено статтею 218 Господарського кодексу України.

Частиною 2 ст. 217 ГК України зазначено, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Згідно зі ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Як зазначено в статті 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частинами 1, 3 ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Так, п. п. 7.2, 7.10 договору передбачено, що у разі невиконання покупцем умов п. 6.1 договору покупець зобовязується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу. Неустойка нараховується постачальником за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач звернувся з позовом до суд 01.06.2011року, що підтверджується відміткою календарного кліше штемпеля відділення поштового звязку на конверті.

При цьому, позивачем нараховується пеня за період з 01.12.2010р. по 01.06.2011р., що є цілком обґрунтованим, враховуючи умови договору та встановлені вище обставини справи. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 30.11.2010року у справі №2-27/3718-2009, від 12.01.2011року у справі №33/191-10 та від 28.09.2010року у справі №11/93-09.

Таким чином, беручи до уваги вимоги вищенаведених правових норм та умови договору, перевіривши розрахунок пені, нарахованої на суму боргу 426801,90грн. за період прострочки з 01.12.2010року по 01.06.2011року з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, господарський суд встановив, що наданий позивачем розрахунок пені є арифметично вірним, а відтак з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 32935,45грн.

У звязку з неналежним виконанням відповідачем свого грошового зобовязання за договором в частині своєчасної оплати вартості поставленого газу, позивач просить суд стягнути з відповідача 40623,84грн. інфляційних втрат, нарахованих за період з листопада 2009 року по квітень 2011 року та 14678,27грн. 3% річних.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача наданого до позовної заяви розмір інфляційних втрат, що підлягає стягненню з відповідача становить 40623,84грн., нарахованих за період з листопада 2009 року по квітень 2011 року, а саме:

за листопад 2009р. на суму простроченого платежу 27615,28грн., розмір інфляційних втрат складає 303,77 грн.;

за грудень 2009р. на суму простроченого платежу 53050,09грн. (з урахуванням боргу за попередній місяць), складає 477,45грн.;

за січень 2010р. на суму простроченого платежу інфляційні втрати не нараховувались, оскільки заборгованість була відсутня;

за лютий 2010р. на суму простроченого платежу 46909,76грн., розмір інфляційних втрат складає 891,29грн.;

за березень 2010р. на суму простроченого платежу 196092,22грн. (з урахуванням боргу за попередні місяці), складає 1764,83грн.;

за квітень 2010р. на суму простроченого платежу 407199,63 грн. (з урахуванням боргу за попередні місяці), складає1225,27грн.;

за травень 2010р. на суму простроченого платежу 431824,98грн. (з урахуванням боргу за попередні місяці), складає -2590,95грн.;

за червень 2010р. на суму простроченого платежу 392956,85грн. (з урахуванням боргу за попередні місяці), складає 1571,83грн.;

за липень 2010р. на суму простроченого платежу 383978,31грн. (з урахуванням боргу за попередні місяці), складає 767,96грн.;

за серпень 2010р. на суму простроченого платежу 399688,42грн. (з урахуванням боргу за попередні місяці), складає 4796,26грн.;

за вересень 2010р. на суму простроченого платежу 416708,02 грн. (з урахуванням боргу за попередні місяці), складає 12084,53грн.;

за жовтень 2010р. на суму простроченого платежу 426801,90грн. (з урахуванням боргу за попередні місяці), складає 2134,01грн.;

за листопад 2010р. на суму простроченого платежу 426801,90 грн. (з урахуванням боргу за попередні місяці), складає 1280,41 грн.;

за грудень 2010р. на суму простроченого платежу 426801,90 грн. (з урахуванням боргу за попередні місяці), складає 3414,42грн.;

за січень 2011р. на суму простроченого платежу 426801,90грн. (з урахуванням боргу за попередні місяці), складає 4268,02грн.;

за лютий 2011р. на суму простроченого платежу 426801,90 грн. (з урахуванням боргу за попередні місяці), складає 3841,22грн.;

за березень 2011р. на суму простроченого платежу 426801,90 грн. (з урахуванням боргу за попередні місяці), складає 5975,23грн.;

за квітень 2011р. на суму простроченого платежу 426801,90 грн. (з урахуванням боргу за попередні місяці), складає 5548,42грн.

Проте, згідно поданого позивачем розрахунку інфляційних господарський суд дійшов висновку, що позивачем помилково застосовано індекс інфляції, що був визначений за місяць, в якому відповідач, згідно договору, мав оплатити отриманий газ, тобто неправильно визначено початок періоду нарахування інфляційних, при цьому, господарський суд виходить з наступного.

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т. п. проводяться "ланцюговим" методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т. д.) індексів (наказ Держкомстату від 27.07.2007, № 265 "Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін").

Відтак, інфляційна складова боргу може бути розрахована виключно з повного календарного місяця прострочення платежу, оскільки Держкомстат не визначає індекс інфляції на кожен день місяця чи на частину місяця, а у господарського суду відсутні будь-які дані для визначення індексу інфляції за певну кількість днів у місяці. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 15.03.2011року у справі №32/301, від 01.12.2010року у справі №3/111-10, від 15.06.2011року у справі №21/108-10/6, від 19.01.2011року у справі №4/54-10-1818.

Згідно з п. п. 4.4., 6.1. укладеного сторонами у справі договору № 06/09-842ТЕ-17 поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання від 23.09.2009 року сторони погодили, що остаточний розрахунок за фактично спожиті та транспортовані обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу.

Відтак, до простроченого платежу за газ, використаний у жовтні 2009 року, який повинен бути оплачений у листопаді 2009 року (до 10 числа місяця), позивач мав застосовувати індекс інфляції, визначений у січні 2010 року за грудень 2009 року і до моменту погашення боргу, і так далі за наступні місяці.

Для всебічного, повного і обєктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування штрафних санкцій, річних тощо, і в разі, якщо їх обчислення помилкове зобовязати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно (аналогічна правова позиція викладена в ч. 1 п. 18 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005 № 01-8/344 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені в доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році»).

При цьому, судом враховано п.п. 6.3, 6.4. договору, в яких зазначено, що у платіжних дорученнях покупець повинен обовязково зазначати номер договору, дата його підписання, призначення платежу. За наявності заборгованості у покупця за цим договором постачальник зараховує кошти, що надійшли від покупця як погашення заборгованості за газ, поставлений в минулі періоди за цим договором, незалежно від зазначеного в платіжному дорученні призначення платежу. Кошти, які надійшли від покупця, будуть зараховані як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим договором.

Враховуючи вищевикладене, строки виникнення зобовязання з оплати отриманого природного газу за договором, період нарахування інфляційних втрат за який нараховується інфляція з урахуванням заявленого позивачем періоду, вимоги частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, та умови п.п. 6.3, 6.4. договору, суд здійснив розрахунок інфляційних втрат за наступні періоди:

Сума поставленого газу у відповідному місяці+

дата оплата згідно договоруПочаток періоду нарахування інфляційних втратПроведені розрахунки за поставлений газ, з врахуванням п. 6.3.-6.4. договору, та сума боргу у відповідному періодіПеріод, за який можуть бути нараховані інфляційні втратиСередній індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу

Жовтень 2009 року

114893,28грн.

(оплата до 10.11.09р.)01.12.2009р.87278,00грн. 11.11.09р

27600,00грн. 20.11.09р

100000,00грн. -11.12.09р.: з яких 15,28грн. зараховані в рахунок оплати за газ у жовтні, решта 99984,72грн. в рахунок оплати за поставлений газ у листопаді

Відтак, станом на 11.12.09р. борг за жовтень відсутній01.12.2009року-30.04.2011року

Оскільки відсутня сума боргу, яка існувала протягом повного календарного місяця, підстава для нарахування інфляції відсутня___

Листопад 2009 року 153034,81грн. (оплата до 10.12.09р.)01.01.2010р.99984,72грн.- (залишок коштів зі сплачених 11.12.09р. 100000,00грн.)

50000грн. 25.12.2009р.

299462,37грн. 30.12.09р.: з яких 3050,09грн. зараховані в рахунок оплати за газ у листопаді, решта 296412,28грн. в рахунок оплати за поставлений газ у грудні 2009р.

Відтак, станом на 30.12.09р. борг за листопад відсутній01.01.2010року30.04.2011року

Оскільки відсутня сума боргу, яка існувала протягом повного календарного місяця, підстава для нарахування інфляції відсутня_____

Грудень 2009 року

296412,28грн. (оплата до 10.01.10р.)01.02.2010р.296412,28грн. (залишок коштів зі сплачених 30.12.09р. 299462,37грн.)

Відтак, станом на 30.12.09р. борг за грудень відсутній01.02.2010року- 30.04.2011року

Оскільки відсутня сума боргу, яка існувала протягом повного календарного місяця, підстава для нарахування інфляції відсутня_____

Січень 2010року 296909,76грн. (оплата до 10.02.10р.)01.03.2010р.100000грн. 01.02.2010р.

100000грн. 04.02.2010р.

50000грн. 10.02.2010р.

100000грн. 26.02.2010р.: з яких 46909,76грн. зараховані в рахунок оплати за газ у січні, решта 53090,24грн. в рахунок оплати за поставлений газ у лютому 2010р.

Відтак, станом на 26.02.10р. борг за січень відсутній01.03.2010року- 30.04.2011року

Оскільки відсутня сума боргу, яка існувала протягом повного календарного місяця, підстава для нарахування інфляції відсутня_____

Лютий 2010року 249182,46грн. (оплата до 10.03.2010р.)01.04.2010р.53090,24грн. (залишок коштів зі сплачених 26.02.10р. 100000,00грн.)

21940,00грн. 25.03.10р.

19000,00грн. 22.04.10р.

10000,00грн. 23.04.2010р.

Сума боргу на кінець квітня становить 145152,22грн.

16000,00 05.05.10р.

22100,00грн. 25.05.10р.

21200,00грн. 26.05.10р.

12700,00грн. 28.05.10р.

Сума боргу на кінець травня становить 73152,22грн.

23170,00 грн. 25.06.10р.

Сума боргу на кінець червня становить 49982,22грн.

18050,00грн. 01.10.10р.

Сума боргу на кінець жовтня становить 31932,22грн.01.04.10р. по 30.04.10р. на суму боргу 145152,22грн.

01.05.10р. по 31.05.10р. на суму боргу 73152,22грн.

01.06.10р. по 30.09.10р. (оскільки наступна оплата була в жовтні 10р.) на суму боргу 49982,22грн.

01.10.10р. по 30.04.11р. на суму боргу 31932,22грн.0,997

0,994

1,035

1,064-435,46грн.

-438,91грн.

1749,38грн.

2043,66грн.

Березень 2010року 234272,68грн. (оплата до 10.04.2010р.)01.05.2010р.Оплат не було

Сума боргу на кінець травня 2010р. і до кінця квітня 2011 становить 234 272,68грн.01.05.2010р.- 30.04.2011р. на суму боргу 234272,68грн.1,09422021,63грн.

Квітень 2010року 68400,08грн. (оплата до 10.05.2010р.)01.06.2010р.Оплат не було

Сума боргу на кінець червня 2010р. і до кінця квітня 2011 становить 68400,08грн.01.06.2010р.- 30.04.2011р. на суму боргу 68400,08грн.1,1016908,41грн.

Травень 2010року 17131,87грн. (оплата до 10.06.2010р.)01.07.2010р.Оплат не було

Сума боргу на кінець липня 2010р. і до кінця квітня 2011 становить 17131,87грн.01.07.2010р.- 30.04.2011р. на суму боргу 17131,87грн.1,1051798,85грн.

Червень 2010року 14191,46грн. (оплата до 10.07.2010р.)01.08.2010р.Оплат не було

Сума боргу на кінець серпня 2010р. і до кінця квітня 2011 становить 14191,46грн.01.08.2010р.- 30.04.2011р. на суму боргу 14191,46грн.1,1081532,68грн.

Липень 2010року 15710,11грн. (оплата до 10.08.2010р.)01.09.2010р.Оплат не було

Сума боргу на кінець вересня 2010р. і до кінця квітня 2011 становить 15710,11грн.01.09.2010р.- 30.04.2011р. на суму боргу 15710,11грн.1,0941476,75грн.

Серпень 2010року 17019,60грн. (оплата до 10.09.2010р.)01.10.2010р.Оплат не було

Сума боргу на кінець жовтня 2010р. і до кінця квітня 2011 становить 17019,60грн.01.10.2010р.- 30.04.2011р. на суму боргу 17019,60грн.1,0641089,25грн.

Вересень 2010року 28143,88грн. (оплата до 10.10.2010р.)01.11.2010р.Оплат не було

Сума боргу на кінець листопада 2010р. і до кінця квітня 2011 становить 28143,88грн.01.11.2010р.- 30.04.2011р. на суму боргу 28143,88грн.1,0581632,35грн.

ВСЬОГО 39378,59грн Оскільки, вірна сума інфляційних втрат, за розрахунком суду, становить 39378,59грн., тому господарський суд дійшов до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 40623,84грн. інфляційних втрат підлягає частковому задоволенню в сумі 39378,59грн. В іншій частині позовної вимоги, а саме в стягненні 1245,25грн. інфляційних втрат (40623,84грн. 39378,59грн.), суд відмовляє. Одночасно, перевіривши заявлений позивачем розмір 3% річних, нарахованих на суму боргу з урахуванням часткових оплат за період прострочки з 11.11.2009року по 01.06.2011рік, господарський суд встановив, що наданий позивачем розрахунок 3% річних є вірним та обґрунтованим, а відтак з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 14678,27грн. 3% річних. З урахуванням вищенаведеного, господарський суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково у сумі 86992,31грн., з яких 32935,45грн. пеня, 39378,59грн. інфляційні втрати, 14678,27грн. - 3% річних. Провадження у справі в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 426801,90грн. господарський суд припиняє. В іншій частині позову, а саме в стягненні 1245,25грн. інфляційних втрат, суд відмовляє. Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково , а основний борг сплачений відповідачем після звернення позивача з позовом до суду судові витрати у цій частині відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

При цьому господарський суд зазначає, що згідно п. п. б ч.2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»№ 7-93 від 21.01.1993року державне мито із позовних заяв майнового характеру сплачується у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (102,00грн.) і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (25500,00грн.).

Розмір державного мита, що підлягало сплаті за подання позовної заяви у справі №7/073-11 становить 5150,40грн. (1 відсоток ціни позову), в той час позивачем при подачі позову до суду платіжним дорученням №2822 від 31.05.2011року сплачено 5151,00грн., тобто позивач сплатив державне мито у більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

Згідно зі ст. 47 ГПК України державне мито підлягає поверненню у випадках і в порядку, встановлених законодавством.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» сплачене державне мито підлягає поверненню повністю або частково у випадку внесення мита у більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

За таких обставин, надмірно сплачене державне мито у розмірі 0,60грн. (5151,00грн. 5150,40грн.) підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 44, 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-

вирішив:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Комунального підприємства «Обухіврайтепломережа»(08700, Київська область, м. Обухів, вул. Радянська, буд. 3, код ЄДРПОУ 32724676) на користь Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код ЄДРПОУ 31301827) 32 935 (тридцять дві тисячі девятсот тридцять пять)грн. 45коп. пені, 39 378 (тридцять девять тисяч триста сімдесят вісім)грн. 59коп. інфляційних втрат, 14 678 (чотирнадцять тисяч шістсот сімдесят вісім)грн. 27коп. 3% річних та судові витрати: 5 137 (пять тисяч сто тридцять сім) грн. 94коп. державного мита і 235 (двісті тридцять пять) грн. 43 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Провадження у справі в частині стягнення 426801,90грн. основного боргу припинити.

4.В іншій частині позову відмовити.

5.Повернути Дочірній компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код ЄДРПОУ 31301827) з Державного бюджету України надмірно сплачене державне мито у розмірі 0 (нуль) грн. 60коп., про що видати довідку.

6.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя В.М. Антонова

Повне рішення складено 05.08.2011року