Рішення № 17832072, 21.07.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" липня 2011 р. Справа № 25/053-11

Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства «КИЇВСЬКИЙ ВІТАМІННИЙ ЗАВОД», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «АРТУР-К», Київська область, Києво-Святошинський район, с. Чайки

про стягнення 1556684,76 грн.

за участю представників:

позивача ОСОБА_1 (довіреність від 20.01.2011 №б/н);

відповідача не зявився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Київський вітамінний завод» (далі Позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «АРТУР-К»(далі Відповідач) про стягнення 1556684,76грн., з яких: 1512034,62 грн. основного боргу, 21443,53 грн. пені, 4145,44 грн. 3 % річних та 19061,17грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням Відповідачем грошових зобовязань за Договором поставки від 26.01.2011 № 21.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.06.2011 порушено провадження у справі № 25/053-11 та призначено її до розгляду на 21.06.2011.

21.06.2011 за вхідним №8439 через канцелярію господарського суду Київської області надійшло клопотання Відповідача про відкладення розгляду справи в звязку із відрядженням його представника для участі в іншому судовому засіданні.

Представник Позивача у судове засідання 21.06.2011 зявився, позовні вимоги підтримав повністю, вимоги ухвали суду від 06.06.2011 виконав частково.

Відповідач у судове засідання 21.06.2011 явку своїх повноважних представників не забезпечив, відзиву на позовну заяву не надіслав, вимог ухвали суду від 06.06.2011 не виконав.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.06.2011 розгляд справи відкладено на 07.07.2011.

Представник Позивача у судове засідання 07.07.2011 зявився, позовні вимоги підтримав повністю, вимоги ухвали суду від 21.06.2011 виконав повністю.

Відповідач у судове засідання 07.07.2011 явку своїх повноважних представників не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву не надіслав, вимог ухвали від 21.06.2011 не виконав.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.07.2011 розгляд справи відкладено на 21.07.2011.

20.07.2011 за вхідним №9952 через канцелярію господарського суду Київської області надійшло клопотання Відповідача про відкладення розгляду справи в звязку із щорічною відпусткою його представника.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Положення статті 22 Господарського процесуального кодексу України зобовязують сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін це право, а не обовязок, справа може розглядатись без їх участі, якщо неявка цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з положеннями статті 28 Господарського процесуального кодексу України, справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені цих юридичних осіб. Отже, сторона у справі може обрати для представлення своїх інтересів у судовому засіданні того представника, який має змогу бути в ньому присутнім.

Приймаючи до уваги те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, у даній справі проведено три судових засідання, на жодне з яких Відповідач не забезпечив явку своїх уповноважених представників, та те, що суд не визнає причину відсутності представника Відповідача як поважну, підстав для задоволення клопотання Відповідача про відкладення розгляду справи судом не вбачається. У задоволенні клопотання відмовлено.

Представник Позивача у судове засідання 21.07.2011 зявився, позовні вимоги підтримав повністю, додатково надав документи.

Відповідач у судове засідання 21.07.2011 явку своїх повноважних представників не забезпечив, надіслав відзив на позовну заяву, в якому позов не визнає повністю (відзив на позовну заяву залучений до матеріалів справи), вимоги ухвал суду від 06.06.2011, 21.06.2011, 07.07.2011 виконав частково.

Враховуючи те, що неявка представника Відповідача не перешкоджає вирішенню спору та Відповідач надіслав відзив на позовну заяву, де викладено підстави його заперечень позовних вимог, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності представника Відповідача та наявними в матеріалах справи доказами, у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 21.07.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх у сукупності, керуючись законом, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Публічним акціонерним товариством «Київський вітамінний завод» (за договором Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АРТУР-К»(задоговором Покупець) укладено договір поставки від 26.01.2011 № 21 (далі Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобовязується передавати у власність Покупця дієтичні харчові добавки та лікарські засоби (далі Продукція), а Покупець зобовязується приймати й здійснювати оплату за поставлену Продукцію в порядку, передбаченому даним Договором (пункт1.1. Договору).

Відповідно до пункту 1.2. Договору Постачальник передає Покупцю продукцію згідно діючих прайсів на Продукцію, в асортименті, кількості та за цінами, зазначеними в товарно-транспортних накладних, які є невідємними частинами Договору.

Згідно з пунктом 2.1. Договору Постачальник здійснює відпуск Продукції Покупцю окремими партіями на підставі заявок Покупця.

Відповідно до пунктів 2.3., 2.6. Договору доказом передачі Продукції Покупцю є товарно-транспортна накладна, в якій міститься посилання на цей Договір та яка оформлена належним чином, а саме: з підписом уповноваженої особи Покупця, відтиском печатки Покупця та наявності довіреності на отримання Продукції з посиланням на номер та дату товарно-транспортної накладної. Витрати по транспортуванню Продукції Покупцю включаються у вартість Продукції.

Згідно з пунктом 2.7. Договору Продукція вважається переданою Постачальником та прийнятою Покупцем за кількістю з моменту підписання сторонами товарно-транспортної накладної, за якістю відповідно до сертифікатів якості, наданих Постачальником.

Пунктом 2.8. Договору передбачено, що в разі виявлення внутрішньої тарної недостачі чи пошкодження Продукції, представники Покупця повинні оформити акт про виявлені недоліки і сповістити про це Постачальника не пізніше 3-х банківських днів з дати прийняття Продукції.

Відповідно до пунктів 3.1., 5.1. Договору кількість та асортимент Продукції зазначається в товарно-транспортних накладних на кожну партію Продукції. Продукція відвантажується за цінами, вказаними у товарно-транспортній накладній.

Згідно з пунктом 5.2. Договору Покупець зобовязаний здійснити повну оплату вартості відповідної партії продукції протягом 30 календарних днів з дати фактичної передачі Продукції згідно товарно-транспортних накладних. У випадку встановлення в товарно-транспортній накладній іншого строку для оплати Продукції, Покупець здійснює оплату Продукції в строк, встановлений в такій товарно-транспортній накладній.

Відповідно до пункту 5.5. Договору сторони дійшли згоди, що грошові кошти, які Покупець перераховує за оплату Продукції, направляються на погашення заборгованості по тим накладним, строк оплати по яким наступив на дату оплати, починаючи з самої ранньої.

Згідно з пунктами 5.6., 5.7., 5.8. Договору сторони приймають на себе зобовязання здійснювати щоквартальне звіряння взаєморозрахунків. Покупець зобовязаний протягом 5-тиробочих днів з дати отримання актів звіряння взаєморозрахунків від Постачальника, підписати їх та направити один примірник підписаного акту Постачальнику. У разі неповернення актів звірки взаєморозрахунків Покупцем, у тому числі з можливими примітками чи зауваженнями, відповідно до пункту5.7. Договору вважається, що акти звірки погоджені та повністю прийняті Покупцем без зауважень.

Договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2011, що встановлено пунктом 9.4. Договору.

Частиною 1 статті 179 Господарського кодексу України встановлено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до частини 2 статті 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Дослідивши Договір (оригінал оглянутий судом у судовому засіданні, копія наявна в матеріалах справи), суд дійшов висновку про те, що Договір є укладеним, так як сторони дійшли згоди з усіх істотних умов Договору, що засвідчено підписами повноважних представників Позивача і Відповідача та скріплено їх печатками.

На виконання умов Договору, Позивачем поставлено Продукцію Відповідачу, відповідно до товарно-транспортних накладних: від 10.03.2011 №866 на суму 1632,11 грн. (строк оплати до09.04.2011); від 17.03.2011 №958 на суму307574,87 грн. (строк оплати до 16.04.2011); від17.03.2011 №959 на суму 549,02 грн. (строк оплати до 16.04.2011); від21.03.2011№978 на суму 5326,01 грн. (строк оплати до 20.04.2011); від21.03.2011 №981на суму 197564,91 грн. (строк оплати до 20.04.2011); від24.03.2011 №1084на суму 8056,07 грн. (строк оплати до23.04.2011); від24.03.2011 №1085на суму 252038,55 грн. (строк оплати до 23.04.2011); від07.04.2011№1351насуму11157,12грн.(строкоплатидо 07.05.2011); від07.04.2011 №1352 на суму 11299,01 грн. (строк оплати до 07.05.2011); від07.04.2011№1353на суму 417728,53 грн. (строк оплати до 07.05.2011); від11.04.2011 №1372 на суму 11042,88 грн. (строк оплати до 11.05.2011); від11.04.2011№1373на суму 328439,83 грн. (строк оплати до11.05.2011); від11.04.2011№1374на суму 10877,51 грн. (строк оплати до 11.05.2011); від15.04.2011 №1484 на суму 43732,57 грн. (строк оплати до 15.05.2011); від15.04.2011№1485на суму 547,20 грн. (строк оплати до 15.05.2011); від15.04.2011 №1486на суму 3294,14 грн. (строк оплати до 15.05.2011), що підписані вповноваженими особами Позивача та Відповідача й скріплені їх печатками (оригінали оглянуті в судовому засіданні, копії наявні в матеріалах справи).

Повноваження представників Відповідача посвідчені довіреностями на отримання матеріальних цінностей, а саме: від 10.03.2011 №3295 на отримання цінностей за накладними №№863,866; від 17.03.2011 на отримання цінностей за накладними №№958,959; від 21.03.2011 на отримання цінностей за накладними №№978,981; від 24.03.2011 на отримання цінностей за накладними №№1084,1085; від 07.04.2011 на отримання цінностей за накладними №№1353,1352,1351; від 11.04.2011 на отримання цінностей за накладними №№1372,1373,1374; від15.04.2011 на отримання цінностей за накладними №№1484,1485,1486, що підписані вповноваженими особами Відповідача та скріплені його печаткою (оригінали оглянуті в судовому засіданні, копії наявні в матеріалах справи).

На виконання зобовязання за Договором, Відповідач частково сплатив Позивачу за поставлену Продукцію, а саме: 100000,00 грн. 20.04.2011, що підтверджується банківською випискою з рахунку Позивача та довідкою Відділення №1100«Київської Дирекції публічного акціонерного товариства «БАНК ФОРУМ»від 21.07.2011 № 717/1100, що засвідчена підписами уповноважених осіб банківської установи та скріплена її печаткою (оригінал наявний в матеріалах справи). Часткова сплата Відповідачем за поставлену Позивачем Продукцію зарахована в часткове погашення заборгованості по товарно-транспортній накладній від17.03.2011№958 у сумі98825,71грн., а решта в рахунок погашення заборгованості Відповідача по товарно-транспортній накладній від 10.03.2011 №865, заборгованість по якій погашена повністю та не є предметом спору в даній справі.

Відповідно до відзиву на позовну заяву Відповідач позов не визнає повністю з двох підстав. По-перше, вважає, що доказами у справі щодо наявності боргу мали б бути акти звірки взаєморозрахунків, підписані обома сторонами, які є бухгалтерськими документами і які в порушення вимог пункту5.6.Договору Позивачем належним шляхом не надіслані Відповідачу. По-друге, з тих підстав, що Позивач не надав обґрунтування, а отже, не довів, на яких підставах було проведено зарахування коштів у розмірі 100000,00 грн.

З огляду на положення Договору, укладеного між Позивачем та Відповідачем, та наявні в матеріалах справи письмові докази, судом не взято до уваги доводи відзиву на позовну заяву з наступних підстав.

Доводи відзиву про порушення Позивачем вимог пункту 5.6. Договору щодо не надання актів звірки взаєморозрахунків спростовуються наявними в матеріалах справи письмовими доказами складання та надсилання Відповідачу цих актів звірки взаєморозрахунків. Так, Позивачем складено акти звірки взаєморозрахунків: від 01.04.2011 за перший квартал 2011 року і від 01.07.2011 за перше півріччя 2011 року та направлено рекомендованою кореспонденцією на адресу Відповідача, що підтверджується фіскальним чеком від 14.07.2011 №4215, виданим КМД Київ 73УДППЗ «УКРПОШТА»та реєстром відправки рекомендованих листів, що підписаний вповноваженою особою поштового відділення з проставленням його штампу. Згідно вказаного акту, заборгованість Відповідача за поставлену Позивачем Продукцію складає 1512034,62 грн., що дорівнює позовній вимозі про стягнення основного боргу у даній справі.

Порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку та відносини між ними визначаються й регулюються Правилами надання послуг поштового звязку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 (далі Правила).

Згідно з пунктами 66, 67, 68 Правил, у разі відправляння згрупованих поштових відправлень, відправник складає їх список. До списку включаються поштові відправлення згруповані за способом пересилання. Список засвідчується підписом відправника. Якщо відправником є юридична особа, список згрупованих внутрішніх рекомендованих поштових листів засвідчується підписом відповідального працівника цієї особи, список згрупованих внутрішніх листів з оголошеною цінністю - підписами керівника та головного бухгалтера. Підписи скріплюються відповідними печатками. Про прийняття для пересилання згрупованих поштових відправлень, видається один розрахунковий документ на один список. Один примірник списку видається відправникові.

Відповідно до Правил, розрахунковий документ, виданий відправнику поштового відправлення, а саме: фіскальний чек від 14.07.2011 №4215 та реєстр відправки рекомендованих листів, суд вважає належним доказом надсилання Відповідачеві вищевказаних актів звірки взаєморозрахунків.

Твердження відзиву на позовну заяву про те, що, оскільки акти звірки взаєморозрахунків є бухгалтерськими документами, то підписання їх обома сторонами є підтвердженням наявності боргу і необхідними доказами у даній справі, судом не береться до уваги з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до розяснення Вищого господарського суду України «Про судове рішення»від10.12.1996 №02-5/422, рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом. При цьому необхідно мати на увазі, що у відповідності зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності, і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно зі статтею 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до частин першої, другої статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Акт звірки взаєморозрахунків як зведений обліковий документ не належить до первинних документів бухгалтерської звітності. Такий акт є, по суті, документом, що містить зведені відомості про бухгалтерський облік здійснених операцій на підприємствах, однак не може вважатися належним доказом проведення цих операцій та наявності заборгованості у суб`єкта господарювання. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 28.02.2006 у справі №14/158.

На противагу викладеного, довіреність на одержання цінностей є первинним документом, що фіксує рішення вповноваженої особи (керівника) підприємства про надання повноважень конкретній фізичній особі одержати для підприємства визначений перелік та кількість цінностей.

Відповідно до пункту 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від16.05.1996 №99, сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструменти, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів (типова форма №М-2).

Без довіреності не може бути створено інший первинний документ накладну, товарно-транспортну накладну, який є дозволом для здійснення господарської операції з відпуску цінностей.

Враховуючи вищевикладене, характер спірних правовідносин сторін та положення статті 34 Господарського процесуального кодексу України, суд бере до уваги у якості письмових доказів первинні бухгалтерські документи, які підтверджують господарські операції у спірних правовідносинах сторін, а лише за відсутності таких, похідні до них, що мають відомості стосовно предмету спору.

З огляду на зазначене, суд не вбачає відсутність підписаного акта звірки взаєморозрахунків між Позивачем та Відповідачем перешкодою для правильного встановлення обставин справи, так як судом надано оцінку всіх доказів, на які сторони посилаються як на підстави своїх вимог і заперечень відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України. Акти звірки взаєморозрахунків, навіть за умови підписання їх обома сторонами, з урахуванням статті 34 Господарського процесуального кодексу України, визначені судом неналежними доказами наявності боргу, а тому суд має достатньо підстав для розгляду справи за наявними в ній документами.

Твердження відзиву на позовну заяву стосовно того, що Позивачем не обґрунтовано підстави зарахування коштів у розмірі 100000,00 грн., спростовується положенням пункту 5.5. Договору про те, що сторони дійшли згоди, що грошові кошти, які Покупець перераховує за оплату Продукції, направляються на погашення заборгованості по тим накладним, строк оплати по яким вже наступив, починаючи з самої ранньої. Відповідачем при сплаті грошових коштів у розмірі 100000,00 грн. зазначено в призначенні платежу: як оплата за отримані медпрепарати за Договором від 26.01.2011 №21, без призначення платежу в якості сплати за конкретною накладною, отже в Позивача, враховуючи положення Договору, було достатньо правових підстав для зарахування проведеної Відповідачем оплати в рахунок погашення боргу за Договором.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі. Зокрема, відповідно до частини 2 статті32 Господарського процесуального кодексу України на підставі письмових доказів та пояснень представників сторін.

Згідно із частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

З урахуванням статей 32, 36 Господарського процесуального кодексу України судом беруться до уваги вищенаведені товарно-транспортні накладні: від 10.03.2011 №866 на суму 1632,11 грн. (строк оплати до 09.04.2011); від 17.03.2011 №958 на суму307574,87 грн. (строк оплати до 16.04.2011); від 17.03.2011 №959 на суму 549,02 грн. (строк оплати до 16.04.2011); від21.03.2011№978 на суму 5326,01 грн. (строк оплати до 20.04.2011); від21.03.2011 №981на суму 197564,91 грн. (строк оплати до 20.04.2011); від24.03.2011 №1084на суму 8056,07 грн. (строк оплати до 23.04.2011); від24.03.2011 №1085на суму 252038,55 грн. (строк оплати до23.04.2011); від 07.04.2011№1351на суму 11157,12 грн.(строк оплати до 07.05.2011); від07.04.2011№1352на суму 11299,01 грн. (строк оплати до 07.05.2011); від07.04.2011№1353на суму 417728,53 грн. (строк оплати до 07.05.2011); від11.04.2011 №1372 на суму 11042,88 грн. (строк оплати до 11.05.2011); від11.04.2011№1373на суму328439,83 грн. (строк оплати до 11.05.2011); від11.04.2011№1374на суму 10877,51 грн. (строк оплати до 11.05.2011); від15.04.2011 №1484 на суму 43732,57 грн. (строк оплати до15.05.2011); від15.04.2011№1485на суму 547,20 грн. (строк оплати до 15.05.2011); від15.04.2011 №1486на суму 3294,14 грн. (строк оплати до 15.05.2011) та довіреності на отримання матеріальних цінностей, а саме: від 10.03.2011 №3295; від 17.03.2011; від 21.03.2011; від 24.03.2011; від 07.04.2011; від 11.04.2011; від15.04.2011 у якості письмових доказів поставки Продукції Позивачем та належним шляхом оформленого прийняття Продукції Відповідачем; банківську виписку з рахунку Позивача та довідку Відділення №1100«Київської Дирекції публічного акціонерного товариства «БАНК ФОРУМ»від 21.07.2011 №717/1100 у якості письмових доказів часткової сплати Відповідачем за поставлену Позивачем Продукцію і, відповідно, наявної заборгованості Відповідача перед Позивачем.

Враховуючи проведену оплату, з урахуванням часткового погашення боргу по товарно-транспортній накладній від 17.03.2011№958 у сумі 98825,71грн., заборгованість Відповідача за поставлену Позивачем Продукцію складає 1512034,62 грн.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова відвиконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено обовязок покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з пунктом 5.2. Договору Покупець зобовязаний здійснити повну оплату вартості відповідної партії продукції протягом 30 календарних днів з дати фактичної передачі Продукції згідно товарно-транспортних накладних. У випадку встановлення в товарно-транспортній накладній іншого строку для оплати Продукції, Покупець здійснює оплату Продукції в строк, встановлений в такій товарно-транспортній накладній.

Згідно з вимогами статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи викладене та наявні у справі досліджені судом докази, суд дійшов висновку, що Позивачем свої зобовязання за Договором виконано, Продукція передана у власність Відповідача, а Відповідачем свої зобовязання за Договором виконано частково Продукцію прийнято, проте оплата за поставлену Продукцію здійснена частково, з огляду на це позовна вимога про стягнення з Відповідача 1512034,62 грн. заборгованості за поставлену Продукцію є доведеною, обґрунтованою, Відповідачем не спростованою, а, відтак, підлягає задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем свого обовязку за Договором в частині своєчасної оплати вартості поставленої Продукції, Позивач просить суд стягнути з Відповідача 21443,53 грн. пені, нарахованої на суму заборгованості.

Приписами статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання, він зобовязаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з пунктом 8.3. Договору в разі порушення Покупцем строку оплати Продукції згідно пункту 5.2. Договору або строку оплати згідно відповідної товарно-транспортної накладної, Покупець зобовязаний сплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день затримки оплати. Нарахування пені згідно даного пункту Договору здійснюється до моменту фактичного повернення Покупцем Постачальнику неоплаченої Продукції або здійснення повного розрахунку з Постачальником за поставлену Продукцію.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення суми пені господарський суд встановив, що наданий Позивачем розрахунок пені є вірним, у звязку з чим вимога Позивача про стягнення 21443,53 грн. пені підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення Відповідачем грошового зобовязання, то на підставі статті 625 Цивільного кодексу України підлягають стягненню з Відповідача 3 % річних та інфляційні втрати від простроченої суми, розмір яких, відповідно до поданого Позивачем розрахунку, становить: 4145,44 грн. 3% річних, 19061,17грн. інфляційних втрат.

Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення суми 3 % річних господарський суд встановив, що наданий Позивачем розрахунок 3 % річних є вірним, у звязку з чим, вимога Позивача про стягнення 21443,53 грн. 3 % річних підлягає задоволенню.

З метою всебічного, повного і обєктивного розгляду обставин справи судом перевірено правильність здійсненого Позивачем нарахування інфляційних втрат, з урахуванням того, що індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Державним комітетом статистики України і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочення платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державним комітетом статистики України, за період прострочення (наказ Державного комітету статистики України від 27.07.2007 № 265 "Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін"):

Період аборгованостіСума боргу

(грн.)Середній індекс

інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції

01.05.2011 - 31.05.20111632.111.00813.061645.17

01.05.2011 - 31.05.2011208749.161.0081669.99210419.15

01.05.2011 - 31.05.2011549.021.0084.39553.41

01.05.2011 - 31.05.20115326.011.00842.615368.62

01.05.2011 - 31.05.2011197564.911.0081580.52199145.43

01.05.2011 - 31.05.20118056.071.00864.458120.52

01.05.2011 - 31.05.2011252038.551.0082016.31254054.86

Оскільки вірний розрахунок інфляційних втрат становить 5391,33 грн., то вимога Позивача про стягнення інфляційних втрат у сумі 19061,17 грн. підлягає частковому задоволенню у сумі5391,33 грн.

Враховуючи вищевикладене, пояснення представника Позивача та досліджені судом докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з Відповідача 1512034,62 грн. основної заборгованості, 21443,53грн. пені та 4145,44 грн. 3 % річних підлягають задоволенню повністю. Позовні вимоги про стягнення з Відповідача 19061,17 грн. інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню у сумі 5391,33 грн.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на Позивача та Відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 4, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АРТУР-К»(08130, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Валентини Чайки, буд. 4, ідентифікаційний код 21643699) на користь Публічного акціонерного товариства «КИЇВСЬКИЙ ВІТАМІННИЙ ЗАВОД»(04073, м. Київ, Подільський район, вул. Копилівська, буд.38, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 35251822)1512034(один мільйон пятсот дванадцять тисяч тридцять чотири)грн. 62 коп. основної заборгованості, 21443 (двадцять одна тисяча чотириста сорок три) грн. 53коп. пені, 4145 (чотири тисячі сто сорок пять) грн. 44 коп. 3 % річних, 5391(пять тисяч триста девяносто одна) грн. 33 коп. інфляційних втрат, 15430 (п'ятнадцять тисяч чотириста тридцять) грн. 15 коп. державного мита та 233 (двісті тридцять три) грн. 93 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.У решті позовних вимог відмовити.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя С.О. Саванчук

Повне рішення складено 25.07.2011.