Рішення № 17831985, 28.07.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" липня 2011 р. Справа № 7/076-11

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши справу

за позовомКомунального підприємства «Фонд комунального майна», Київська область, м.Славутич,

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Електросервіс», Київська область, м.Славутич,

простягнення 786,96грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник за довіреністю б/н від 18.07.2011року;

від відповідача: ОСОБА_2 представник за довіреністю №09-33/07.11 від 19.07.2011року,

секретар судового засідання: Мельничук Л.В.

Обставини справи:

Комунальне підприємство «Фонд комунального майна»(далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою вих. №211 від 09.06.2011року (вх.№2376 від 20.06.2011року) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Електросервіс»(далі - відповідач) про стягнення 786,96грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобовязань за договором оренди приміщення №70тіт від 18.10.2001року, зокрема, щодо своєчасного проведення розрахунку по орендній платі за період з квітня 2009року по травень 2011року, в результаті чого у Товариства з обмеженою відповідальністю «Електросервіс»існувала прострочка по сплаті орендних платежів, у звязку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 786,96грн. пені.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.06.2011року було порушено провадження у справі № 7/076-11 та призначено її розгляд на 21.07.2011року.

18.07.2011року через загальний відділ господарського суду від позивача надійшла заява вих. №273 від 14.07.2011року (вх. №9786), в якій Комунальне підприємство «Фонд комунального майна»просить суд збільшити позовні вимоги на суму інфляційних втрат 296,70грн. та 3% річних 68,17грн.

Дослідивши подану заяву, господарський суд дійшов до висновку, що дана заява не є заявою про збільшення розміру позовних вимог, право на подання якої закріплено ст. 22 ГПК України, а є заявою якою позивач передає на розгляд суду додаткові позовні вимоги, чим змінює предмет позову, щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних, нарахованих на суми прострочених платежів по орендній платі за договором оренди приміщення №70тіт від 18.10.2001року.

Відповідно до частин 1-2 ст. 58 ГПК України в одній позовній заяві може бути обєднано кілька вимог, звязаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Суддя має право обєднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, в одну справу, про що зазначається в ухвалі про порушення справи або в рішенні.

При цьому, господарський суд зазначає, що заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача 786,96грн. пені та додатково 296,70грн. інфляційних втрат і 68,17грн. 3% річних повязані між собою підставою виникнення та поданими позивачем доказами, а відтак обєднання заявлених позовних вимог і їх сумісний розгляд в межах порушеної справи №7/076-11 не суперечить вимогам ст. 58 ГПК України

Окрім того, відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Враховуючи вищезазначене та беручи до уваги те, що справа по суті господарським судом ще не розглядалась, подана заява вих. №273 від 14.07.2011року (вх. №9786) прийнята судом до розгляду.

У судове засідання 21.07.2011року представники сторін зявились. Представник відповідача у справі у судовому засіданні подав відзив вих. №09-34/07.11 від 19.07.2011року на позовну заяву, в якому відповідач визнає частково заявлені позовні вимоги, зокрема, в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних, а в решті частині позовних вимог в частині стягнення 786,96грн. пені просить суд відмовити в задоволенні. При цьому, відповідач стверджує, що нарахування та стягнення пені є необґрунтованим, оскільки договір оренди приміщення №70тіт від 18.10.2001року, який передбачає нарахування пені, припинив свою дію 12.05.2011року у звязку з викупом будівлі, що була обєктом оренди. На підтвердження викладених у відзиві обставин відповідач надав копії договору купівлі-продажу від 06.04.2011року №795 та акту прийняття-передачі нежитлової будівлі від 12.05.2011року. Поданий відзив разом з додатками залучені судом до матеріалів справи.

У судовому засіданні 21.07.2011року господарським судом в порядку вимог ч. 3 ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 28.07.2011року.

26.07.2011року через загальний відділ господарського суду від позивача надійшла заява №285 від 24.07.2011року (вх. №10258), в якій Комунальне підприємство «Фонд комунального майна»просить суд збільшити позовні вимоги на суму 1964,88грн. основного боргу. Дослідивши подану заяву, господарський суд дійшов до висновку, що дана заява не є заявою про збільшення розміру позовних вимог, а є заявою якою позивач передає на розгляд суду додаткові позовні вимоги, чим змінює предмет позову.

Дослідивши подану заяву господарський суд вирішив залишити її без розгляду, виходячи з наступного.

Звертаючись до господарського суду із позовною заявою вих. №211 від 09.06.2011року та з заявою вих. №273 від 14.07.2011року (вх. №9786), яка була прийнята судом до розгляду, позивачем було заявлено позовні вимоги: про стягнення з відповідача 786,96грн. пені, 296,70грн. інфляційних втрат і 68,17грн. 3% річних.

Як вбачається із змісту заяви №285 від 24.07.2011року (вх. №10258) про збільшення розміру позовних вимог, позивач заявляє додаткову позовну вимогу стягнення суми основного боргу, а не змінює розмір заявлених позовних вимог.

Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві (абзац другий підпункту 3.7 пункту 3 розяснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 року №02-5/289 «Про деякі питання застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Збільшення розміру позовних вимог не може бути повязано з предявленням додаткових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві (п. 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 року №01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»).

Таким чином, під зміною розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог додатково до викладених у позовній заяві така дія кваліфікується як зміна предмету позову.

Статтею 22 ГПК України передбачено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

При цьому, господарський суд зазначає, що початок розгляду справи по суті співпадає з початком розгляду безпосередньо позовних вимог, тобто після відкриття судового засідання, розяснення сторонам їх прав та обовязків, зясування наявності відводів складу суду, розгляду інших клопотань та заяв.

Враховуючи, що у судове засідання 21.07.2011року представники сторін зявились, суд заслухав позовні вимоги позивача та заперечення відповідача, відтак розгляд справи по суті розпочався.

За таких обставин, у господарського суду відсутні підстави для задоволення вищезазначеної заяви позивача.

Таким чином, на розгляд суду передані позовні вимоги, остаточно сформовані у заяві вих.№273 від 14.07.2011року (вх. №9786 від 18.07.2011року), про стягнення з відповідача 786,96грн. пені, 296,70грн. інфляційних втрат і 68,17грн. 3% річних, разом 1151,83грн.

В судовому засіданні 28.07.2011року представник позивача підтримав позовні вимоги, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з врахуванням заяви вих. №273 від 14.07.2011року.

У судовому засіданні 28.07.2011 року представник відповідача проти позовних вимог в частині стягнення пені заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, іншу частину позовних вимог визнав і просив суд задовольнити позов частково.

У судовому засіданні 28.07.2011року господарським судом на підставі ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення і доводи представників сторін, дослідивши та оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив:

18.10.2001року між Державним спеціалізованим підприємством «Чорнобильська атомна електростанція»(орендодавець за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Електросервіс»(орендар за договором) було укладено договір оренди нежитлового приміщення №70тіт (далі договір).

В подальшому на підставі Рішення виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області №9 від 18.01.2006року про передачу майна у комунальну власність між Товариством з обмеженою відповідальністю «Електросервіс»(орендар за договором, відповідач у справі) та Комунальним підприємством «Фонд комунального майна»(орендодавець за договором, позивач у справі) була підписана 20.01.2006року Додаткова угода №2 до договору оренди приміщення від 18.10.2001року №70тіт.

Відповідно до п. 1.1. договору (в редакції Додаткової угоди №3 від 01.06.2006року до договору оренди №70тіт від 17.10.2001року) орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно будівлю виробничого корпусу, площею 566,3кв.м., бази головного енергетика, яка розміщена за адресою: Київська область, м. Славутич, Будбаза, і знаходяться на балансі комунального підприємства «Фонд комунального майна». Приміщення передаються в оренду для розміщення підприємства по наданню послуг в галузі енергопостачання.

Згідно п. 2.1. договору орендар вступає в строкове платне користування майном у строк, указаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна.

Пунктом 3.1. договору (в редакції Додаткової угоди №3 від 01.06.2006року до договору оренди №70тіт від 17.10.2001року) сторонами погоджено, що орендна плата визначається на підставі методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і становить без ПДВ за базовий (червень 2006року) місяць розрахунку 593,17грн., без врахування індексу інфляції за червень 2006року. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється в порядку, визначеному чинним законодавством.

У відповідності до п. 3.2. договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Як передбачено п. 3.3. договору (в редакції Додаткової угоди №2 від 20.01.2006року до договору оренди №70тіт від 17.10.2001року), плата по договору вноситься безготівковим платежем на розрахунковий рахунок орендодавця або шляхом внесення готівкових коштів в касу орендодавця, не пізніше 5 числа місяця наступного за звітним місяця.

Договір, згідно п. 10.1., укладено строком на 5 років, що діє з 01.12.2001року по 01.12.2006року.

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.(п. 10.5. договору).

Згідно ч. 2 п. 10.7. договору чинність договору припиняється внаслідок приватизації майна орендарем.

Сторонами не надано суду доказів звернення до іншої сторони з відповідною заявою про припинення або зміну договору в порядку, передбаченому п. 10.5. договору, відтак господарський суд дійшов висновку, що з 01.12.2006року договір оренди приміщення №70тіт від 18.10.2001року був продовжений сторонами на тих самих умовах строком на 5 років по 01.12.2011року.

Господарським судом досліджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Електросервіс»01.12.2001року отримало в користування обєкт оренди, що підтверджується актом приймання-передачі б/н від 01.12.2001року, який підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками юридичних осіб. Копія акту наявна в матеріалах справи.

Господарським судом встановлено, що 06.04.2011року між відділом комунальної власності, послуг і приватизації управління економіки та соціального розвитку міста виконавчого комітету Славутицької міської ради (продавець за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Електросервіс»(покупець за договором) було укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі шляхом викупу, відповідно до п. 1.1.-.1.2. якого продавець зобовязується передати у власність покупцю обєкт нерухомості, а саме: нежитлову будівлю «Виробничий корпус бази головного енергетика», загальною площею 605,4кв.м., яка розташована за адресою: вул. Енергетична (Будбаза), 3, м. Славутич, Київської області, а покупець зобовязується прийняти цей обєкт та сплатити ціну, відповідно до умов, які визначені в п.2 цього договору.

Враховуючи вищезазначене господарський суд встановив, що договір оренди нежитлового приміщення №70тіт від 18.10.2001року припинив свою чинність на підставі п.10.7. договору оренди у звязку з приватизацією відповідачем приміщення, що було обєктом оренди.

На підставі договору купівлі-продажу між його сторонами було підписано акт прийняття-передачі нежитлової будівлі б/н від 12.05.2011року, що засвідчив факт передачі та прийняття обєкта нерухомості у власність Товариства з обмеженою відповідальністю «Електросервіс».

Відтак, майно за договором оренди нежитлового приміщення №70тіт від 18.10.2001року перебувало у користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю «Електросервіс»з 01.12.2001року по 12.05.2011року.

Господарським судом встановлено, що за період користування орендованим приміщенням з квітня 2009року по травень 2011року позивачем на оплату орендної плати було виставлено відповідачеві рахунки на загальну суму 32058,20грн., які наявні в матеріалах справи.

Наявними матеріалами справи підтверджується, що відповідач рахунки по сплаті орендної плати за період з квітня 2009року по березень 2011року оплачував несвоєчасно (з порушенням строку оплати, який визначений п. 3.3. договору), зокрема, за користування орендованим приміщенням у вищезазначений період сплатив 30093,32грн., що підтверджується карткою рахунку позивача та не заперечується відповідачем. Рахунки №СФ-000757 від 16.05.2011року на суму 1413,38грн. та №СФ-000896 від 07.06.2011року на суму 551,50грн. на сплату орендної плати за квітень - травень 2011року залишились відповідачем не сплаченими.

Судом встановлено, що станом на момент розгляду справи у суді заборгованість відповідача перед позивачем за договором оренди нежитлового приміщення №70тіт від 18.10.2001року становить 1964,88грн. (32058,20грн., розмір орендної плати за користування приміщенням, - 30093,32грн., сплачені відповідачем грошові кошти).

Предметом позову з урахуванням заяви вих.№273 від 14.07.2011року (вх. №9786 від 18.07.2011року) є вимоги про стягнення з відповідача 786,96грн. пені, 296,70грн. інфляційних втрат і 68,17грн. 3% річних, нарахованих у звязку з простроченням відповідачем оплати орендних платежів за користування приміщенням у період з квітня 2009року по травень 2011року.

Частиною першою ст. 173 ГК України визначено, що господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Згідно ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ст. 762 ЦК України).

Пунктом першим статті 193 ГК України та статтею 526 ЦК України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання, як це передбачено статтею 218 Господарського кодексу України.

Частиною 2 ст. 217 ГК України зазначено, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Згідно зі ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Як зазначено в статті 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частинами 1, 3 ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 9.3. договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та орендодавцю у визначеному п. 3.3. співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

У звязку з несвоєчасної оплатою відповідачем орендної плати за користування приміщенням (прострочкою оплати) позивачем нарахована до стягнення пеня у сумі 786,96грн., зокрема:

- на суму боргу по орендній платі за квітень 2009року 1177,56грн. за період з 24.07.2010року по 05.08.2010року у розмірі 7,13грн.;

- на суму боргу по орендній платі за травень 2009року 1183,45грн. за період з 24.07.2010року по 05.08.2010року у розмірі 7,17грн.;

- на суму боргу по орендній платі за червень 2009року 1196,47грн. за період з 24.07.2010року по 05.08.2010року у розмірі 7,24грн.;

- на суму боргу по орендній платі за липень 2009року 1195,27грн. за період з 24.07.2010року по 05.08.2010року у розмірі 7,24грн.;

- на суму боргу по орендній платі за серпень 2009року 1192,88грн. за період з 24.07.2010року по 10.09.2010року у розмірі 7,22грн.;

- на суму боргу по орендній платі за вересень 2009року 1202,42грн. за період з 24.07.2010року по 10.09.2010року у розмірі 25,66грн.;

- на суму боргу по орендній платі за жовтень 2009року 1213,25грн. за період з 24.07.2010року по 10.09.2010року у розмірі 26,09грн.;

- на суму боргу по орендній платі за листопад 2009року 1226,59грн. за період з 24.07.2010року по 05.10.2010року у розмірі 39,40грн.;

- на суму боргу по орендній платі за грудень 2009року 1237,63грн. за період з 24.07.2010року по 05.10.2010року у розмірі 39,76грн.;

- на суму боргу по орендній платі за січень 2010року 1259,90грн. за період з 24.07.2010року по 05.10.2010року у розмірі 40,47грн.;

- на суму боргу по орендній платі за лютий 2010року 1283,84грн. за період з 24.07.2010року по 17.11.2010року у розмірі 64,68грн.;

- на суму боргу по орендній платі за березень 2010року 1295,40грн. за період з 24.07.2010року по 05.11.2010року у розмірі 58,67грн.;

- на суму боргу по орендній платі за квітень 2010року 1291,51грн. за період з 24.07.2010року по 05.11.2010року у розмірі 58,49грн.;

- на суму боргу по орендній платі за травень 2010року 1283,76грн. за період з 24.07.2010року по 05.11.2010року у розмірі 58,14грн.;

- на суму боргу по орендній платі за червень 2010року 1278,62грн. за період з 06.07.2010року по 05.11.2010року у розмірі 69,43грн.;

- на суму боргу по орендній платі за липень 2010року 1276,07грн. за період з 06.08.2010року по 05.11.2010року у розмірі 47,69грн.;

- на суму боргу по орендній платі за серпень 2010року 1291,38грн. за період з 06.09.2010року по 05.11.2010року у розмірі 34,00грн.;

- на суму боргу по орендній платі за вересень 2010року 1328,83грн. за період з 06.10.2010року по 05.11.2010року у розмірі 18,06грн.;

- на суму боргу по орендній платі за жовтень 2010року 1335,48грн. за період з 06.11.2010року по 10.01.2011року у розмірі 38,00грн.;

- на суму боргу по орендній платі за листопад 2010року 1339,49грн. за період з 06.12.2010року по 31.01.2011року у розмірі 32,94грн.;

- на суму боргу по орендній платі за грудень 2010року 1350,20грн. за період з 06.01.2011року по 04.03.2011року у розмірі 33,83грн.;

- на суму боргу по орендній платі за січень 2011року 1363,70грн. за період з 06.02.2011року по 04.03.2011року у розмірі 16,21грн.;

- на суму боргу по орендній платі за лютий 2011року 894,38грн. за період з 06.03.2011року по 13.04.2011року у розмірі 14,81грн.;

- на суму боргу по орендній платі за березень 2011року 1395,24грн. за період з 06.04.2011року по 24.05.2011року у розмірі 11,85грн.;

- на суму боргу по орендній платі за квітень 2011року 1413,38грн. за період з 06.05.2011року по 09.06.2011року у розмірі 21,61грн.;

- на суму боргу по орендній платі за травень 2011року 551,50грн. за період з 06.06.2011року по 09.06.2011року у розмірі 1,17грн.

Однак, господарський суд зазначає, що згідно із ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Так, п. 3.3. договору (в редакції Додаткової угоди №2 від 20.01.2006року до договору оренди №70тіт від 17.10.2001року) передбачено, що плата по договору вноситься безготівковим платежем на розрахунковий рахунок орендодавця або шляхом внесення готівкових коштів в касу орендодавця, не пізніше 5 числа місяця наступного за звітним місяця.

Отже, прострочення платежу за кожний неоплачений місяць оренди починається з 6 числа місяця наступного за звітним. А відтак, пеня повинна нараховуватись з урахуванням положень ч.6 ст. 232 ГК України, саме з 6 числа місяця + 6 місяців, а у випадку оплати простроченого платежу до закінчення шестимісячного строку до дня оплати. При цьому, господарський суд зазначає, що день оплати не може включатись до періоду прострочки (періоду нарахування пені), оскільки проведений у відповідну дату платіж, повністю погашає заборгованість, а відтак на відповідну дату прострочення заборгованості відсутнє. А у випадку лише часткової оплати заборгованості, з дня платежу пеня буде нараховуватись на зменшену суму боргу, при цьому, господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Згідно ст. 174 ГК України господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 3 ст. 549 ЦК України визначає пеню як неустойку, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання. З системного аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що пеня може застосовуватись лише щодо несвоєчасного виконання зобовязання прострочення. Оскільки в день оплати прострочення виконання зобовязання відсутнє, то і відсутні правові підстави для обчислення пені за цей день.

Однак, всупереч вищенаведеного за прострочені платежі з орендної плати за квітень 2009року -травень 2010року позивач нараховує пеню починаючи з 24.07.2010року до дати погашення суми боргу включно. Такий розрахунок пені, господарський суд вважає неправомірним та необґрунтованим.

Для всебічного, повного і обєктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування штрафних санкцій, річних тощо, і в разі, якщо їх обчислення помилкове зобовязати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно (дана правова позиція викладена в ч. 1 п. 18 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005 № 01-8/344 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені в доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році»).

З урахуванням вищенаведених норм законодавства (ч. 6 ст. 232 ГК України), положень договору щодо оплати орендної плати до 5 числа місяця наступного за звітним місяцем, проведені відповідачем платежі, господарський суд здійснив власний розрахунок пені.

При цьому, судом при розрахунку пені не береться до уваги прострочена сума боргу з орендної плати за квітень-грудень 2009року, оскільки шестимісячний строк їх нарахування (зокрема, за останній прострочений платіж у грудні 2009року) закінчився 05.07.2010року, а позивач заявляє пеню з 24.07.2010року. Відтак, періоди нарахування пені на прострочену суму боргу з орендної плати за квітень-грудень 2009року не входять до заявленого позивачем періоду, а тому пеня, нарахована на зазначену суму боргу за квітень-грудень 2009року задоволенню не підлягає.

Одночасно, перевіривши нарахування пені на прострочену суму боргу з орендної плати за січень 2010року травень 2011року, господарський суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 538,50грн., зокрема:

- на суму боргу по орендній платі за січень 2010року 1259,90грн. за період з 24.07.2010року по 05.08.2010року (враховуючи заявлений позивачем період та беручи до уваги, що шестимісячний строк нарахування становить з 06.02.2010року по 05.08.2010року) у розмірі 7,63грн.;

- на суму боргу по орендній платі за лютий 2010року 1283,84грн. за період з 24.07.2010року по 05.09.2010року (враховуючи заявлений позивачем період та беручи до уваги, що шестимісячний строк нарахування становить з 06.03.2010року по 05.09.2010року) у розмірі 24,89грн.;

- на суму боргу по орендній платі за березень 2010року 1295,40грн. за період з 24.07.2010року по 05.10.2010року (враховуючи заявлений позивачем період та беручи до уваги, що шестимісячний строк нарахування становить з 06.04.2010року по 05.10.2010року) у розмірі 41,61грн.;

- на суму боргу по орендній платі за квітень 2010року 1291,51грн. за період з 24.07.2010року по 04.11.2010року (враховуючи заявлений позивачем період та беручи до уваги, що 05.11.2010року борг був повністю погашеним) у розмірі 57,94грн.;

- на суму боргу по орендній платі за травень 2010року 1283,76грн. за період з 24.07.2010року по 04.11.2010року (враховуючи заявлений позивачем період та беручи до уваги, що 05.11.2010року борг був повністю погашеним) у розмірі 57,59грн.;

- на суму боргу по орендній платі за червень 2010року 1278,62грн. за період з 06.07.2010року по 04.11.2010року (враховуючи заявлений позивачем період та беручи до уваги, що 05.11.2010року борг був повністю погашеним) у розмірі 68,22грн.;

- на суму боргу по орендній платі за липень 2010року 1276,07грн. за період з 06.08.2010року по 04.11.2010року (враховуючи заявлений позивачем період та беручи до уваги, що 05.11.2010року борг був повністю погашеним) у розмірі 49,52грн.;

- на суму боргу по орендній платі за серпень 2010року 1291,38грн. за період з 06.09.2010року по 04.11.2010року (враховуючи заявлений позивачем період та беручи до уваги, що 05.11.2010року борг був повністю погашеним) у розмірі 32,90грн.;

- на суму боргу по орендній платі за вересень 2010року 1328,83грн. за період з 06.10.2010року по 04.11.2010року (враховуючи заявлений позивачем період та беручи до уваги, що 05.11.2010року борг був повністю погашеним) у розмірі 16,93грн.;

- на суму боргу по орендній платі за жовтень 2010року 1335,48грн. за період з 06.11.2010року по 09.01.2011року (враховуючи заявлений позивачем період та беручи до уваги, що 10.01.2011року борг був повністю погашеним) у розмірі 36,86грн.;

- на суму боргу по орендній платі за листопад 2010року 1339,49грн. за період з 06.12.2010року по 30.01.2011року (враховуючи заявлений позивачем період та беручи до уваги, що 31.01.2011року борг був повністю погашеним) у розмірі 31,85грн.;

- на суму боргу по орендній платі за грудень 2010року 1350,20грн. за період з 06.01.2011року по 03.03.2011року (враховуючи заявлений позивачем період та беручи до уваги, що 04.03.2011року борг був повністю погашеним) у розмірі 32,68грн.;

- на суму боргу по орендній платі за січень 2011року 1363,70грн. за період з 06.02.2011року по 03.03.2011року (враховуючи заявлений позивачем період та беручи до уваги, що 04.03.2011року борг був повністю погашеним) у розмірі 15,06грн.;

- на суму боргу по орендній платі за лютий 2011року 894,38грн. за період з 06.03.2011року по 12.04.2011року (враховуючи заявлений позивачем період та беручи до уваги, що 13.04.2011року борг був повністю погашеним) у розмірі 14,43грн.;

- на суму боргу по орендній платі за березень 2011року 1395,24грн. за період з 06.04.2011року по 23.05.2011року (враховуючи заявлений позивачем період та беручи до уваги, що 24.05.2011року борг був повністю погашеним) у розмірі 28,44грн.;

- на суму боргу по орендній платі за квітень 2011року 1413,38грн. за період з 06.05.2011року по 09.06.2011року у розмірі 21,01грн.;

- на суму боргу по орендній платі за травень 2011року 551,50грн. за період з 06.06.2011року по 09.06.2011року у розмірі 0,94грн.

Оскільки вірна сума пені, за розрахунком суду, за вказаний період складає 538,50грн., тому вимога позивача про стягнення з відповідача 786,96грн. пені підлягає частковому задоволенню в сумі 538,50грн. В іншій частині позовної вимоги, а саме в стягненні 248,46грн. пені (786,96грн. 538,50грн.), суд відмовляє.

При цьому, твердження відповідача, вказані у відзиві на позовну заяву, про те, що нарахування та стягнення пені є необґрунтованим, оскільки договір оренди приміщення №70тіт від 18.10.2001року, який передбачає нарахування пені, припинив свою дію 12.05.2011року у звязку з викупом будівлі, що була обєктом оренди, господарський суд відхиляє з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 631 ЦК України передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обовязки відповідно до договору.

Закінчення строку дії договору означає, що між його сторонами у майбутньому не будуть виникати взаємні права та обовязки, що випливали із цього договору. Але ті зобовязання, які вже існують на момент закінчення строку дії договору, будуть існувати і після його закінчення доти, доки вони не будуть припинені на підставах, встановлених договором або законом. Тобто, з припиненням договору оренду припинилися і обовязки сторін, встановлені договором, за винятком тих, що настали за час дії договору чи повязані з його припиненням.

Крім того, частиною 4 ст. 631 ЦК України та ч. 7 ст. 180 ГК України унормовано, що закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Таким чином, у звязку з припиненням дії договору орендар не звільняється від відповідальності за порушення умов договору оренди протягом терміну його дії, зокрема, в частині невнесення орендної плати, пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Господарський суд зазначає, що позивачем заявлено вимогу про стягнення пені, яка нарахована у звязку з вчиненням відповідачем порушення зобовязання (прострочення в оплаті орендних платежів), яке мало місце в період дії договору, а відтак таке нарахування пені є цілком правомірним та обґрунтованим.

У звязку з неналежним виконанням відповідачем свого грошового зобовязання за договором в частині своєчасної оплати орендної плати, позивач просить суд стягнути з відповідача 296,70грн. інфляційних втрат, нарахованих за період з 06.07.2010 року по 09.06.2011року та 68,17грн. 3% річних.

Стаття 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором.

Оскільки інфляційні втрати повязані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то господарський суд дійшов висновку про правомірність нарахування позивачем інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних.

Однак, щодо розрахунку інфляційних втрат, наданому позивачем до позову, то господарський суд перевіривши його, вважає необхідне зазначити наступне.

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т. п. проводяться «ланцюговим»методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т. д.) індексів (наказ Держкомстату від 27.07.2007, № 265 «Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін»).

Відтак, до платежів з орендної плати, по яким прострочення оплати становило менше ніж календарний місяць індекс інфляції застосовуватись не може, так як дані для визначення індексу інфляції за певну кількість днів у місяці відсутні.

Враховуючи вищевикладене, строки виникнення зобовязання з оплати та суми проведених оплат, період нарахування інфляційних втрат, за який нараховується інфляція з урахуванням заявленого позивачем періоду, вимоги частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, суд здійснив власний розрахунок інфляційних втрат і дійшов до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 169,24грн. інфляційних втрат. В іншій частині позовної вимоги, а саме в стягненні 127,46грн. інфляційних втрат (296,70грн. 169,24грн.), суд відмовляє.

Одночасно, перевіривши заявлений позивачем розмір 3% річних, нарахованих на суму боргу, господарський суд встановив, що до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 67,08грн. 3% річних. В іншій частині позовної вимоги, а саме в стягненні 1,09грн. 3% річних (68,17грн. 67,08грн.), суд відмовляє, оскільки позивачем невірно визначено кінцеву дату нарахування.

З урахуванням вищенаведеного, господарський суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково у сумі 774,82грн., з яких 538,50 грн. пеня, 169,24 грн. інфляційні втрати та 67,08 грн. 3% річних. В іншій частині позову, а саме в стягненні 248,46грн. пені, 127,46грн. інфляційних втрат та 1,09грн. 3% річних, суд відмовляє.

Судові витрати відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-

вирішив:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Електросервіс»(07100, Київська область, м. Славутич, вул. військових Будівельників, 1, код ЄДРПОУ 30951637) на користь Комунального підприємства «Фонд комунального майна»(07100, Київська область, м. Славутич, площа Центральна, буд. 5, код ЄДРПОУ 32301037) 538 (пятсот тридцять вісім)грн. 50коп. пені, 169 (сто шістдесят девять)грн. 24коп. інфляційних втрат, 67 (шістдесят сім)грн. 08коп. 3% річних та судові витрати: 68 (шістдесят вісім) грн. 61коп. державного мита і 158 (сто пятдесят вісім) грн. 75 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В іншій частині позову відмовити.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя В.М. Антонова

Повне рішення складено 03.08.2011року