Рішення № 17831912, 28.07.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" липня 2011 р. Справа № 26/092-11

Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу за позовом Відкритого акціонерного товариства „Укргідроенерго”, м. Вишгород до Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергопром”, м. Київ про спонукання виконати мирову угоду за участю представників позивача ОСОБА_1, довіреність № 3/66 від 29.06.2011 року, відповідача ОСОБА_2, довіреність № 23 від 29.12.2010 року,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2011 року позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовом до відповідача про спонукання виконати мирову угоду.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконав умови мирової угоди, яка затверджена ухвалою господарського суду Київської області від 06.12.2010 року у справі №13/169-10.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.06.2011 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 30.06.2011 року.

Через канцелярію суду 30.06.2010 року представник позивача надав клопотання, в якому просив здійснити заміну позивача у справі з Відкритого акціонерного товариства „Укргідроенерго” на Публічне акціонерне товариство „Укргідроенерго”.

З поданого клопотання вбачається, що відповідач у справі Відкрите акціонерне товариство „Укргідроенерго” на підставі вимог Закону України „Про акціонерні товариства” змінив тип найменування товариства на Публічне акціонерне товариство „Укргідроенерго”.

Згідно п. 1.1 статуту Публічного акціонерного товариства „Укргідроенерго” Публічне акціонерного товариство „Укргідроенерго” є правонаступником всіх прав та зобовязань Відкритого акціонерного товариства „Укргідроенерго”.

Відповідно до ст. 25 Господарського процесуального кодексу України в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або в ухвалі.

Враховуючи викладене, суд у відповідності до статті 25 Господарського процесуального кодексу України вважає за необхідне замінити позивача у справі Відкрите акціонерне товариство „Укргідроенерго” на Публічне акціонерне товариство „Укргідроенерго”.

Ухвалою господарського суду Київської області від 30.06.2011 року розгляд справи було відкладено на 14.07.2011 року.

Через канцелярію суду 14.07.2011 року відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував, та просив суд у задоволені позову відмовити.

У судовому засіданні 14.07.2011 року оголошувалася перерва на 28.07.2011 року.

У судовому засіданні 28.07.2011 року представник позивача надав додаткові пояснення у справі.

Представник відповідача 28.07.2011 року через канцелярію суду надав клопотання про зупинення провадження у справі, де просив відкласти розгляд справи, яке судом відхилено як необґрунтоване та безпідставне.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 30.11.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Енергопром” (відповідач) та Відкритим акціонерним товариством „Укргідроенерго” правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство „Укргідроенерго” (позивач) було укладено мирову угоду, яка затверджена ухвалою господарського суду Київської області від 06.12.2010 року у справі № 13/169-10.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.05.2011 року у справі № 13/169-10 ухвалу господарського суду Київської області від 06.12.2010 року по справі № 13/169-10 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.07.2011 року у справі № 13/169-10 постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.05.2011 у справі № 13/169-10 залишено без змін.

Відповідно до п. 2 мирової угоди загальний розмір заборгованості ВАТ „Укргідроенерго” перед ТОВ „Енергопром” зменшився і станом на 30.11.2010 по справі №13/169-10 становить суму у розмірі 49 009 834,16 грн. (п.п. 2.1 мирової угоди). До складу грошової суми, зазначеної в пункті 2.1, входять: сума основного боргу 41 000000,00 грн.; 3% річних від простроченої суми 990 824,87 грн.; інфляційна складова суми боргу (збитки від інфляції) 700 834,57 грн.; сума пені 6318 174,72 грн. (п.п. 2.2 мирової угоди). Відповідно до цієї Мирової угоди ВАТ „Укргідроенерго” станом на 30.11.2010 визнає, а ТОВ „Енергопром” підтверджує суму основного боргу в розмірі 41 000000,00 грн. по справі № 13/169-10 (п.п. 2.3 мирової угоди). ВАТ „Укргідроенерго” зобов'язується здійснити оплату основного боргу в розмірі 41 000000,00 грн. на користь ТОВ „Енергопром” в порядку передбаченому розділом 4 даної Мирової угоди, а ТОВ „Енергопром” прийняти таку оплату на умовах цієї Мирової угоди, не користуючись заходами примусового стягнення заборгованості у разі додержання умов даної Мирової угоди (п.п. 2.4 мирової угоди). ТОВ „Енергопром” відмовляється в повному обсязі від стягнення з ВАТ „Укргідроенерго” штрафних санкцій, а саме: 3% річних від простроченої суми в сумі 990 824,87 грн., інфляційної складової суми боргу (збитки від інфляції) в сумі 700 834,57 грн. та пені в сумі 6 318 174,72 грн. в разі виконання ВАТ „Укргідроенерго” умов цієї мирової угоди (п.п. 2.5 мирової угоди).

Згідно п. 3 мирової угоди загальний розмір заборгованості ТОВ „Енергопром” перед ВАТ „Укргідроенерго” зменшився і станом на 30.11.2010 по справі № 13/169-10 становить суму у розмірі 28 778 370,15 грн. (п.п. 3.1 мирової угоди). До складу грошової суми, зазначеної в пункті 3.1., входять: сума основного боргу 28 604 168,85 грн.; 3% річних від простроченої суми 28 248,86 грн.; сума пені 145 952,44 грн. (п.п. 3.2 мирової угоди). Відповідно до цієї Мирової угоди ТОВ „Енергопром” станом на 30.11.2010 визнає суму основного боргу в розмірі 28 604 168,85 грн. по справі № 13/169-10 (п. 3.3 мирової угоди). ТОВ „Енергопром” зобов'язується здійснити оплату основного боргу в розмірі 28 604 168,85 грн. на користь ВАТ „Укргідроенерго” в порядку передбаченому розділом 4 даної Мирової угоди, а ВАТ „Укргідроенерго” прийняти таку оплату на умовах цієї Мирової угоди, не користуючись заходами примусового стягнення заборгованості у разі додержання умов даної Мирової угоди (п.п. 3.4 мирової угоди). ВАТ „Укргідроенерго” відмовляється в повному обсязі від стягнення з ТОВ „Енергопром” штрафних санкцій, а саме: 3% річних від простроченої суми в сумі 28 248,86 грн., інфляційної складової суми боргу (збитки від інфляції) в повному обсязі за весь період прострочення та пені в сумі 145 952,44 грн. в разі виконання ТОВ „Енергопром” умов цієї мирової угоди (п.п. 3.5 миррової угоди.)

Пунктом 4 мирової угоди сторони погодили, що розрахунки за даною Мировою угодою між сторонами здійснюються в наступному порядку:

- ВАТ „Укргідроенерго” зобов'язується протягом трьох банківських днів з моменту затвердження даної Мирової угоди господарським судом Київської області перерахувати на поточний рахунок ТОВ „Енергопром” частину заборгованості у сумі 14 302 084,42 (чотирнадцять мільйонів триста дві тисячі вісімдесят чотири грн. 42 коп.) (п.п. 4.1.1. мирової угоди);

- ТОВ „Енергопром” зобов'язується протягом двох банківських днів з моменту отримання коштів передбачених п.п. 4.1.1. даної Мирової угоди перерахувати на поточний рахунок ВАТ „Укргідроенерго” кошти у сумі 14 302 084,42 (чотирнадцять мільйонів триста дві тисячі вісімдесят чотири грн. 42 коп.) (п.п. 4.1.2. мирової угоди);

- ВАТ „Укргідроенерго” зобов'язується протягом трьох банківських днів з моменту отримання коштів передбачених п.п. 4.1.2. даної Мирової угоди перерахувати на поточний рахунок ТОВ „Енергопром” частину заборгованості у сумі 14 302 084,42 (чотирнадцять мільйонів триста дві тисячі вісімдесят чотири грн. 42 коп.) (п.п. 4.1.3. мирової угоди);

- ТОВ „Енергопром” зобов'язується протягом двох банківських днів з моменту отримання коштів передбачених п.п. 4.1.3. даної Мирової угоди перерахувати на поточний рахунок ВАТ „Укргідроенерго” кошти у сумі 14 302 084,42 (чотирнадцять мільйонів триста дві тисячі вісімдесят чотири грн. 42 коп.) (п.п. 4.1.4. мирової угоди);

- ВАТ „Укргідроенерго” зобов'язується протягом трьох банківських днів з моменту отримання коштів передбачених п.п. 4.1.4. даної Мирової угоди перерахувати на поточний рахунок ТОВ “Енергопром” частину заборгованості у сумі 12 395 831,15 грн. (п.п. 4.1.5. мирової угоди.)

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Господарські зобовязання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч.1 ст. 174 ГК України).

Норми аналогічного змісту містяться також в ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України.

Таким чином, внаслідок укладання мирової угоди між сторонами на підставі ст.ст. 173, 174 ГК України та ст. 509 ЦК України виникло зобовязання.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Київського апеляційного господарського суду у справі № 13/169-10 від 05.05.2011 року (копія в справі), залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 14.07.2011 року встановлено та досліджено той факт, що на виконання умов мирової угоди ВАТ «Укргідроенерго»було перераховано на користь ТОВ «Енергопром»суму основного боргу в розмірі 41 000 000 грн.

Перерахування позивачем грошових коштів відповідачу у сумі 41 000000,00 грн. також підтверджується копіями платіжних доручень, які містяться в матеріалах справи.

Вказана обставина свідчить про те, що ТОВ „Енергоатом” фактично прийнято умови виконання мирової угоди.

В той же час, як свідчать матеріали справи, відповідач в порушення своїх зобовязань за мировою угодою не сплатив позивачу грошові кошти в розмірі 28 778 370,15 грн., з яких сума основного боргу - 28 604 168,85 грн., 3% річних від простроченої суми 28 248,86 грн., сума пені 145 952,44 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача за Мировою угодою від 30.11.2010 року становить 28604168,85 грн. основного боргу, 28248,86 грн. 3% річних, 145952,44 грн. пені, а загалом 28778370,15 грн., які відповідач повинен був сплатити в порядку визначеному в п.4 мирової угоди.

За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Пунктом 3.9.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" передбачено, що наказ господарського суду про примусове виконання мирової угоди не може бути видано, оскільки провадження зі справи припинено. У разі ж ухилення однієї зі сторін від виконання мирової угоди: - якщо ухвала господарського суду про затвердження мирової угоди відповідає вимогам статті 19 Закону України "Про виконавче провадження", то вона є виконавчим документом у розумінні пункту 2 частини другої статті 3 названого Закону і підлягає виконанню державною виконавчою службою; тому за наявності зазначеної умови позовна заява про спонукання до виконання мирової угоди не підлягає розгляду в господарських судах; - якщо ж ухвала суду про затвердження мирової угоди не містить усіх даних, зазначених у статті 19 названого Закону, то така ухвала не має статусу виконавчого документа, і інша сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про спонукання до виконання мирової угоди.

Під час розгляду даної справи судом встановлено, що ухвала господарського суду Київської області від 06.12.2010 року у справі № 13/169-10 про затвердження мирової угоди укладеної між сторонами не відповідає вимогам статті 18 Закону України „Про виконавче провадження”, а тому не має статусу виконавчого документа, що підтверджується постановою про відмову у відкритті виконавчого провадження від 19.07.2011 року ВП № 27686207.

Матеріалами справи та поясненнями, наданими у судовому засіданні представником позивача, підтверджується заборгованість відповідача в сумі 28 778 370,15 грн., з яких сума основного боргу 28 604 168,85 грн., 3% річних від простроченої суми 28 248,86 грн., сума пені 145 952,44 грн. у звязку з невиконанням відповідачем умов мирової угоди від 30.11.2010 року, затвердженої ухвалою господарського суду Київської області від 06.12.2010 року у справі № 13/169-10.

За таких обставин суд вважає, що вимоги позивача про спонукання відповідача до виконання умов мирової угоди є обґрунтованими, документально підтвердженими, відповідачем не спростованими та такими, що підлягають задоволенню.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 29.11.2010 року у справі № 22/48.

Витрати по сплаті державного мита відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на відповідача.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтями 44, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Спонукати Товариство з обмеженою відповідальністю „Енергопром” (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 8 „Е”, код 31195398) виконати умови мирової угоди від 30.11.2010 року, яка затверджена ухвалою господарського суду Київської області від 06.12.2010 року у справі № 13/169-10.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергопром” (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 8 „Е”, код 31195398) на користь Публічного акціонерного товариства „Укргідроенерго” (07300, Київська обл., м. Вишгород, код 20588716) 28604168 (двадцять вісім мільйонів шістсот чотири тисячі сто шістдесяти вісім) грн. 85 коп. основного боргу, 28248 (двадцять вісім тисяч двісті сорок вісім) 86 коп. 3% річних, 145952 (сто сорок пять тисяч девятсот пятдесят дві) грн. 44 коп. пені, 25500 (двадцять пять тисяч) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість гривень) 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

СуддяТ.Д. Лилак

Повне рішення складено 02.08.2011р.