Рішення № 17831756, 12.07.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" липня 2011 р. Справа № 4/177-10/12-11

Господарський суд Київської області

у складі:

головуючого:судді Дьоміної С.Ю.

секретар:Кулакова С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомфізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до товариства з обмеженою відповідальністю «Клен-Явір»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору:

державне підприємство «Білоцерківське лісове господарство»

про стягнення заборгованості у розмірі 50194,46 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не зявився;

від відповідача: не зявився;

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору:

ОСОБА_2 представник (довіреність №01 від 04.01.2011 року),

ВСТАНОВИВ:

18 жовтня 2010 року до господарського суду Київської області звернулась фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі позивач) із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Клен-Явір»(далі відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 50194,46 грн.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач послався на порушення відповідачем умов договору субпідряду на виконання робіт та надання послуг у сфері лісового господарства №2 від 01.08.2008 року (далі договір), згідно з якими відповідач доручив та зобовязувався оплатити вчасно та в повному обсязі виконання позивачем наступних робіт: весь комплекс робіт по лісовому господарству та мисливству; весь комплекс робіт по головному користуванню; комплекс робіт по створенню, доповненню вводу недостаючих порід та догляду лісових насаджень в Держлісфонді та на землях інших землекористувачів; заготівля та переробка лісового насіння; інші види робіт.

Відповідач виконані позивачем роботи оплатив частково.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача борг у розмірі 50194,46 грн.

Рішенням господарського суду Київської області від 22.11.2010 року (далі рішення господарського суду від 22.11.2010 року) позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, відповідач звернувся із апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, просив скасувати рішення господарського суду від 22.11.2010 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.02.2011 року (далі постанова від 07.02.2011 року) апеляційну скаргу залишено без задоволення, рішення господарського суду від 22.11.2010 року без змін.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, просив рішення господарського суду від 22.11.2010 року та постанову від 07.02.2011 року скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Постановою Вищого господарського суду України від 27.04.2011 року касаційна скарга задоволена частково, справа направлена на новий судовий розгляд до господарського суду Київської області.

Направляючи справу на новий судовий розгляд, Вищий господарський суд України звернув увагу суду на необхідність зясування підстав непідписання актів виконаних робіт замовником та, відповідно, ненастання строку оплати виконаних позивачем робіт.

17 травня 2011року справу прийнято до провадження господарським судом Київської області та призначено до розгляду 07.06.2011року.

07 червня 2011 року позивач направив на адресу суду клопотання про розгляд справи без його участі, яке підлягало задоволенню судом.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення йому поштових відправлень, долученими до матеріалів справи, про причини неявки суд не повідомив.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, у судовому засіданні надав для огляду оригінали документів, витребуваних ухвалою суду від 17.05.2011 року.

Розгляд справи, на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 12.07.2011 року.

12 липня 2011 року позивач направив на адресу суду доповнення до позовної заяви та додаткові пояснення щодо обставин справи.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення йому поштових відправлень, долученими до матеріалів справи, про причини неявки суд не повідомив.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, у судовому засіданні надав доповнення до відзиву та додаткові пояснення щодо обставин у справі.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, суд дійшов висновку:

01 серпня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Клен-Явір»(далі відповідач) та державним підприємством «Білоцерківське лісове господарство»(далі третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору) був укладений договір на надання послуг та виконання робіт у сфері лісового господарства №1 (далі договір №1), згідно з умовами якого третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору (далі третя особа), доручила та зобовязувалась оплатити вчасно та в повному обсязі наступні роботи: весь комплекс робіт по лісовому господарству та мисливству; весь комплекс робіт по головному користуванню; комплекс робіт по підготовці ґрунту, створенню, доповненню, вводу недостаючих порід та догляду за лісовими насадженнями в Держлісфонді та на землях інших землекористувачів; заготівля та переробка лісового насіння; послуги по вивезенню та навантаженню лісопродукції; послуги, повязані з вирощуванням садівного матеріалу; ремонтно-будівельні роботи; інші види робіт, а відповідач зобовязувався виконати зазначені роботи власними або залученими силами.

Одночасно, 01 серпня 2008 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Клен-Явір»(далі відповідач) був укладений договір субпідряду на виконання робіт та надання послуг у сфері лісового господарства №2 (далі договір №2), згідно з умовами якого відповідач доручив та зобовязувався оплатити вчасно та в повному обсязі виконання позивачем наступних робіт: весь комплекс робіт по лісовому господарству та мисливству; весь комплекс робіт по головному користуванню; комплекс робіт по створенню, доповненню вводу недостаючих порід та догляду лісових насаджень в Держлісфонді та на землях інших землекористувачів; заготівля та переробка лісового насіння; інші види робіт.

Позивач виконав роботи на загальну суму 103457,18 грн., що підтверджується актами виконаних робіт: №1 від 29.08.2008 року; №2 від 30.09.2008 року; №3 від 31.10.2008 року; №4 від 28.11.2008 року; №5 від 31.12.2008 року (далі акти). Відповідач виконані роботи оплатив частково, а саме в сумі 53262,72 грн.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача борг у розмірі 50194,46 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

12 липня 2011 року у судовому засіданні представник третьої особи надав доповнення до відзиву на позовну заяву та додаткові пояснення (далі доповнення), у яких зазначив, що розрахунки за виконані роботи з відповідачем та іншими субпідрядниками проводились шляхом видачі готівки за видатковими касовими ордерами Білоцерківського лісового господарства.

Так, третя особа передала відповідачу кошти у розмірі 136449,78 грн., що підтверджується видатковими касовими ордерами №113 від 16.09.2008 року, №120 від 19.09.2008 року, №122 від 22.09.2008 року, №128 від 30.09.2008 року, №134 від 03.10.2008 року, №138 від 06.10.2008 року, №141 від 08.10.2008 року, №144 від 09.10.2008 року, №145 від 10.10.2008 року, №149 від 13.10.2008 року, №151 від 14.10.2008 року, №155 від 17.10.2008 року, №160 від 20.10.2008 року, №167 від 23.10.2008 року, №175 від 30.10.2008 року, №182 від 04.11.2008 року, №183 від 05.11.2008 року, №187 від 07.11.2008 року, №194 від 11.11.2008 року, №197 від 12.11.2008 року, №204 від 18.11.2008 року, №207 від 19.11.2008 року, №208 від 20.11.2008 року, №209 від 21.11.2008 року, №215 від 27.11.2008 року, №222 від 01.12.2008 року, №226 від 03.12.2008 року, №234 від 05.12.2008 року, №238 від 09.12.2008 року, №240 від 11.12.2008 року, №244 від 15.12.2008 року, №246 від 16.12.2008 року, №251 від 18.12.2008 року, №252 від 19.12.2008 року, №255 від 22.12.2008 року, №258 від 23.12.2008 року, №263 від 29.12.2008 року, №280 від 25.12.2008 року, №9 від 23.01.2009 року.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначив, що умовами договору передбачено, що відповідач повинен повністю розрахуватись з позивачем після того, як уповноважений представник третьої особи підпише акти виконаних робіт, а оскільки акти не були підписані уповноваженим представником третьої особи, вважає, що строк оплати виконаних позивачем робіт не настав.

Представник третьої особи у доповненнях зазначив, що акти виконаних робіт відповідачем третій особі на підпис не надавались.

П. 1.4 договору №2 передбачено, що робота вважається виконаною після підписання уповноваженим представником третьої особи акту приймання передачі виконаних робіт.

Відповідно до п. 2.1.4 договору №2, по завершенню позивачем роботи третя особа зобовязана перевірити якість її виконання.

У доповненнях представник третьої особи пояснив, що якість та кількість виконаних позивачем робіт контролювались уповноваженими представниками третьої особи в день їх виконання, що підтверджується щоденниками приймання робіт №4998, №4999, №5000, №6151, №6166, №6163, №6165, №6162, №6164, №6169, №6170, №6479, №6173, №6175, №6172, №6480, №6171, №6478, №0505, №6492, №6493, №6497, №6494, №6495, №6496, №6498, №6653, №6665, №6654, №6499, №6651, №6660, №6652, №6662, №6664, №6661, №6667, №6674, №6675, №6668, долученими до матеріалів справи.

Так, суд дійшов висновку, що третя особа взяті на себе зобовязання за договором №2, виконала.

Згідно з п. 3.1 договору №2, відповідач зобовязаний оплачувати обсяги виконаної роботи на підставі актів виконаних робіт, або інших документів, що підтверджують виконання робіт, підписаних уповноваженими представниками третьої особи щодо якості.

П. 3.2 договору №2 передбачено, що відповідач зобовязується при необхідності проводити передплату в розмірі 50% від орієнтовної місячної вартості робіт та послуг наданих позивачем, решта коштів перераховується після підписання акту виконаних робіт.

Відповідно до ч. 1 ст. 838 Цивільного кодексу України, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 2 ст. 838 Цивільного кодексу України).

Ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом (зокрема з договору), в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Ст. 599 Цивільного кодексу закріплено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач жодних документів, що підтверджують оплату наданих позивачем послуг, суду не надав.

Таким чином, суд вважає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача боргу у розмірі 50194,46 грн. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволенні позову, господарські витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 173, ч. ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 599, ч. 1 ст. 837, ст. 838 Цивільного кодексу України, ч. 5 ст. 49, ст. ст. 82-85, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Клен-Явір»про стягнення заборгованості у розмірі 50194,46 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Клен-Явір»(Київська обл., м. Біла Церква, вул. Січневий прорив, 74-а, код 32445207) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) борг у сумі 50194,46 грн. (пятдесят тисяч сто девяносто чотири грн. 46 грн); 501,94 грн. (пятсот одну грн. 94 коп.) витрат на сплату державного мита; 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя С.Ю. Дьоміна

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і підписано 18.07.2011 року.