Рішення № 17831748, 14.07.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" липня 2011 р. Справа № 12/095-11

Господарський суд Київської області

у складі:

головуючого:судді Дьоміної С.Ю.

секретар:Кулакова С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомприватного підприємства «Піраміда-Агро»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма-Світанок»

про стягнення заборгованості у розмірі 249276,63 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник (довіреність №140/10 від 10.11.2010 року);

від відповідача: не зявився,

ВСТАНОВИВ:

31 травня 2011 року до господарського суду Київської області надійшла позовна заява приватного підприємства «Піраміда-Агро»(далі позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма-Світанок»(далі відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 249276,63 грн.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач послався на порушення відповідачем умов договору товарного кредиту №09/43 від 10.11.2009 року (далі договір), згідно з якими позивач зобовязувався поставити відповідачу насіння кукурудзи (далі товар), а відповідач зобовязувався поставлений товар прийняти і оплатити вчасно та в повному обсязі, проте відповідач поставлений товар оплатив частково.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача основний борг у сумі 187966,20 грн., 18758,00 грн. пені, три проценти річних у розмірі 12101,93 грн., 18796,62 грн. штрафу та суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 11653,88 грн.

Крім цього, представник позивача заявив клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах заявленого позову, в задоволенні якого судом було відмовлено, оскільки позивач не надав достатнього документального підтвердження того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Київської області від 31.05.2011 року, справу призначено до розгляду 21.06.2011 року.

21 червня 2011 року в судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, вважала їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив, витребуваних ухвалою суду документів не надав.

Розгляд справи, на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 14.07.2011 року.

20 червня 2011 року на адресу суду надійшла довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідно до якої місцезнаходженням відповідача є: Київська обл., Переяслав-Хмельницький р-н, с. Світанок, вул. Ювілейна, 36, що свідчить про те, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

14 липня 2011 року у судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, вважала їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи те, що відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, відзиву на позовну заяву не подано, керуючись ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами та дійшов висновку:

10 листопада 2009 року між приватним підприємством «Піраміда-Агро»(далі позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма-Світанок»(далі відповідач) був укладений договір товарного кредиту №09/43 (далі договір), згідно з умовами якого позивач зобовязувався поставити відповідачу насіння кукурудзи (далі товар), а відповідач зобовязувався поставлений товар прийняти і оплатити вчасно та в повному обсязі.

Позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 302966,20 грн., що підтверджується видатковими накладними №ПА-0000289 від 07.05.2010 року, №ПА-0000288 від 14.05.2010 року, а відповідач вказаний товар прийняв, що підтверджується довіреностями ААБ№627001 від 07.05.2010 року, ААБ№627002 від 14.05.2010 року, проте оплатив його частково, а саме в сумі 115000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача від 09.03.2010 року, 20.04.2010 року, 23.04.2010 року, долученими до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом (зокрема з договору), в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Ст. 599 Цивільного кодексу закріплено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач жодних документів, що спростовували б доводи позивача або підтверджували оплату ним заборгованості перед позивачем, суду не надав.

Таким чином, суд вважає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 187966,20 грн. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім стягнення основного боргу, позивач просив стягнути з відповідача 18758,00 грн. пені, три проценти річних у розмірі 12101,93 грн., 18796,62 грн. штрафу та суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 11653,88 грн.

Ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

П. 3.1 договору передбачено, що відповідач сплачує позивачу 37,96% суми договору, що складає 115000,00 грн. до 26 04.2010 року. Решту, 62,04%, що складає 187966,20 грн. до 30.09.2010 року.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

П. 7.2.1 договору передбачено, що за несвоєчасну оплату продукції відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 10% від суми неоплаченої поставки.

Враховуючи, що на момент прострочення оплати товару відповідачем на 30 днів борг становив 187966,20 грн., то розмір штрафу становить 18796,62 грн., що підлягають стягненню.

Ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

П. 7.2.2 договору передбачено, що за несвоєчасну оплату продукції відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,5% від простроченої суми за кожний день прострочення (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на той період).

Суд вважає, що розмір пені, враховуючи період заборгованості з 01.10.2010 року до 01.04.2011 року, суму боргу у розмірі 187966,20 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 7,75% (Постанова НБУ від 09.08.2010р. №377), складає 14527,47 грн., що підлягають стягненню.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

П. 7.2.3 договору передбачено, що за несвоєчасну оплату продукції відповідач сплачує позивачу суму богу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 10% річних від простроченої суми (у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України).

Прострочення платежу з 01.10.2010 року до 24.05.2011 року складає 236 днів, тому десять процентів річних від суми 187966,20 грн. становлять 12153,43 грн. (за розрахунком суду).

Беручи до уваги, що позивачем десять процентів річних визначені у розмірі 12101,93 грн., стягненню підлягає саме ця сума.

Сума, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, за період з 01.10.2010 року до 30.04.2011 року у 2010 році: у жовтні 100,5% (УК №209 від 09.11.2010р.), листопаді 100,3% (УК №230 від 08.12.2010р.), грудні 100,8% (УК №3 від 11.01.2011р.); у 2011 році: у січні 101,0% (УК №23 від 08.02.2011р.), лютому 100,9% (УК №43 від 10.03.2011р.), березні 101,4% (УК №83 від 11.05.2011р.), квітні 101,3% (УК №83 від 11.05.2011р.), враховуючи, що розмір заборгованості становив 187966,20 грн., складає 11958,86 грн. (за розрахунком суду).

Позивачем сума, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, визначена у розмірі 11 653,88 грн., тому стягненню підлягає саме ця сума.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при частковому задоволенні позову, господарські витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 265, ч. 1 ст. 173, ч. ч. 1, 7 ст. 193, ч. 1 ст. 230, ч. 6 ст. 231, ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, ст. 599, ч. 1 ст. 530, ч. 1 ст. 612, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, ч. 5 ст. 49, ст. ст. 82-85, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов приватного підприємства «Піраміда-Агро»до товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма-Світанок»про стягнення заборгованості у розмірі 249276,63 грн. задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма-Світанок»(Київська обл., Переяслав-Хмельницький р-н, с. Світанок, вул. Ювілейна, 36, код 35376084) на користь приватного підприємства «Піраміда-Агро»(м. Черкаси, вул. 30-річчя Перемоги, 6, кв. 22, код 3492427) основний борг у сумі 187966,20 грн. (сто вісімдесят сім тисяч девятсот шістдесят шість грн. 20 коп.); 14527,47 грн. (чотирнадцять тисяч пятсот двадцять сім грн. 47 коп.) пені; три проценти річних у розмірі 12101,93 грн. (дванадцять тисяч сто одна грн. 93 коп.); 18796,62 грн. (вісімнадцять тисяч сімсот девяносто шість грн. 62 коп.) штрафу; суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 11653,88 грн. (одинадцять тисяч шістсот пятдесят три грн. 88 коп.); 2450,47 грн. (дві тисячі чотириста пятдесят грн. 47 коп.) витрат на сплату державного мита; 232,00 грн. (двісті тридцять дві грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя С.Ю. Дьоміна

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і підписано 18.17.2011 року.