Ухвала суду № 17831332, 19.07.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

УХВАЛА

"19" липня 2011 р. Справа № 10/187-08/15

Господарський суд Київської області у складі колегії суддів: Рябцевої О.О. (головуючий), Горбасенка П.В., Яреми В.А., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Раззаг Калає Тебриз”, м. Біла Церква

до Товариства з обмеженою відповідальністю спільного ірано-українського підприємства „Бегленд”, м. Біла Церква,

Товариства з обмеженою відповідальністю „Тамірлан”, м. Біла Церква,

Товариства з обмеженою відповідальністю „В.Г.Т”, м. Баку

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні

відповідачів:

Державний реєстратор відділу державної реєстрації Білоцерківської міської ради Київської області Калюжна С.О.

про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників та установчих документів

за участю представників:

від позивача Джавад Багерзаде Карімі, директор,

ОСОБА_1 (за довіреністю),

ОСОБА_2, (за довіреністю);

від відповідача 1 ОСОБА_3 (довіреність від 20.05.2010 р.);

від відповідача 2 ОСОБА_3 (довіреність від 02.04.2009 р.);

від відповідача 3 ОСОБА_3 (довіреність від 01.03.2011 р.);

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Раззаг Калає Тебриз” звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю спільного ірано-українського підприємства „Бегленд”, Товариства з обмеженою відповідальністю «Тамірлан», Компанії «В.Г.Т»про визнання недійсними рішень загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю спільного ірано-українського підприємства “Бегленд” зафіксовані в протоколах №18 від 24.12.2003р., №19 від 06.11.2003р., №21 від 30.01.2004р.,№23 від 05.10.2004р., №27 від 04.04.2005р., установчого договору в редакції 2004р., зареєстрованого Відділом державної реєстрації Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради 05.02.2004р. №34; Статуту в редакції 2004р., зареєстрованого Відділом державної реєстрації Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради 18.10.2004р. № 13531050001000255; Статуту в редакції 2005р., зареєстрованого Відділом державної реєстрації Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради 07.04.2005р. № 1353105002000258.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що рішенням господарського суду Київської області від 20.12.2006 р., постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 11.12.2007 р. та постановою Вищого господарського суду України від 28.02.2008 р. у справі № 121/8-06/16 між тими ж сторонами визнано недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ спільного Ірано-Українського підприємства „Бегленд”, зафіксовані в протоколах № 3 від 04.09.2002, № 5 від 01.10.2002, № 6 від 22.10.2002, № 7 від 25.10.2002, № 9 від 09.01.2003, № 11 від 18.07.2003, № 15 від 01.10.2003, № 16 від 06.10.2003 та № 17 від 07.10.2003 та додатки до Установчого договору, якими в Установчий договір були внесені зміни на підставі цих рішень. Проте, загальними зборами ТОВ СІУП „Бегленд” були прийняті й інші рішення та затверджені установчі документи (що є предметом позову у цій справі), які грубо порущують права та законні інтереси позивача, який на момент створення ТОВ СІУП „Бегленд” володів часткою 99,9%, а в подальшому поступово на підставі оскаржуваних рішень був повністю незаконно виведений зі складу учасників відповідача 1. Позивач посилається на те, що він ніколи не передавав частину своєї частки статутного фонду ТОВ СІУП „Бегленд” іншим особам, зокрема Компанії «В.Г.Т», рішеннями суду у справі № 121/8-06/16 було встановлено, що Компанія «В.Г.Т»незаконно увійшла до складу учасників ТОВ СІУП „Бегленд”, та фактично і юридично не є його учасником, а тому всі рішення загальних зборів відповідача 1, які винесені за участі Компанії «В.Г.Т», та які закріплюють її дії по розпорядженню часткою в статутному фонді ТОВ СІУП „Бегленд”, грубо суперечать нормам ст. ст. 316, 317 ЦК України, ч. 1 ст. 58 Закону України «Про господарські товариства», що є підставою для визнання цих рішень загальних зборів недійсними. Позивач вважає, що всі наступні рішення загальних зборів учасників ТОВ СІУП „Бегленд” (після рішення оформленого протоколом № 17 від 07.10.2003 р.) приймалися незаконною кількістю голосів, яка не відповідала дійсному розміру часток учасників у статутному капіталі ТОВ СІУП „Бегленд”.

19.11.2008р. через загальний відділ господарського суду Київської області позивач подав до суду заяву вх. № 19799 про зміну предмету позову, в якій просив суд:

- визнати недійсними рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю спільного ірано-українського підприємства “Бегленд” зафіксовані в протоколах №18 від 24.12.2003р., №19 від 06.11.2003р., №21 від 30.01.2004р.,№23 від 05.10.2004р., №27 від 04.04.2005р. та №30 від 12.05.2005р., №40 від 26.04.2006р., №44 від 06.09.2006р., №47 від 22.01.2007р., №48 від 20.02.2007р., №50 від 22.03.2007р.; в протоколі загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю спільного азербайджано-українське підприємства “Бегленд” №51 від 17.04.2007р.

- визнати недійсними установчі документи Товариства з обмеженою відповідальністю спільного ірано-українського підприємства “Бегленд”: установчий договір в редакції 2004р. зареєстрований Відділом державної реєстрації Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради 05.02.2004р. №34; Статуту в редакції 2004р. зареєстрований Відділом державної реєстрації Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради 18.10.2004р. № 13531050001000255; Статуту в редакції 2005р. зареєстрований Відділом державної реєстрації Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради 07.04.2005р. № 1353105002000258 та Додаток № 1 до Статуту зареєстрований Відділом державної реєстрації Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради 23.05.2005р. №13531050003000258; Додаток № 2 до Статуту зареєстрований Відділом державної реєстрації Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради 20.09.2006р. №13531050004000258; Додаток № 4 до Статуту зареєстрований Відділом державної реєстрації Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради 02.10.2006р. №13531050005000258; Додаток № 3 до Статуту зареєстрований Відділом державної реєстрації Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради 20.09.2006р. №13531050004000258; Додаток № 5 до Статуту зареєстрований Відділом державної реєстрації Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради 24.01.2007 р. №13531050006000258; Додаток № 6 до Статуту зареєстрований Відділом державної реєстрації Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради 26.02.2007р. №13531050007000258; Статут Товариства з обмеженою відповідальністю спільне азербайджано-українське підприємство “Бегленд” в редакції 2007р. зареєстрований Відділом державної реєстрації Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради 26.03.2007р. № 13531050008000258; Статут Товариства з обмеженою відповідальністю спільне ірано-українське підприємство “Бегленд” в редакції 2007р. зареєстрований Відділом державної реєстрації Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради 18.04.2007р. № 13531050010000258.

Позивачем в даному випадку заявлені додаткові позовні вимоги, чого не передбачено ч. 4 ст. 22 ГПК України, проте оскільки зазначені позовні вимога пов`язані з раніше заявленими позовними вимогами підставою виникнення та доказами, тобто дотримано вимоги ст. 58 ГПК України, то зазначена заява прийнята судом до розгляду. Таким чином, судом розглядаються позовні вимоги, що викладені в вищезазначеній заяві вх. № 19799.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.04.2009 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача Державного реєстратора відділу державної реєстрації Білоцерківської міської ради Київської області Калюжну С.О.

Представник відповідача 1 ТОВ спільного ірано-українського підприємства “Бегленд” подав до суду заперечення проти позову, якими просив суд на підставі ст. 267 ЦК України у звязку із пропуском позивачем строку позовної давності, відмовити в задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсними рішень загальних зборів ТОВ спільного ірано-українського підприємства “Бегленд” зафіксованих в протоколах № 18 від 24.12.2003р., № 19 від 06.11.2003р., № 21 від 30.01.2004р., № 23 від 05.10.2004р., № 27 від 04.04.2005р. визнання недійсними статуту в редакції 2004р. зареєстрованого відділом державної реєстрації Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради 18.10.2004р. № 13531050001000255; статуту в редакції 2005р. зареєстрованого відділом державної реєстрації Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради 07.04.2005р. № 1353105002000258. В іншій частині провадження у справі припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України у звязку із відсутністю предмету позову.

Ухвалою господарського суду від 07.04.2009 р. частково задоволено заяву позивача товариства з обмеженою відповідальністю “Раззаг Калає Тебріз” про забезпечення позову та вжито заходів забезпечення позову шляхом заборони Державному реєстратору відділу державної реєстрації Білоцерківської міської ради Київської області Колюжній С.О. (09100, м. Біла Церква, вул.Ярослава Мудрого,15) здійснювати реєстрацію змін до статутних документів Товариства з обмеженою відповідальністю спільного ірано-українського підприємства “Бегленд” (09112, м. Біла Церква, вул. Славіна, 48, кв. 109, код ЄДРПОУ 32123827).

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 27.11.2009 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю спільного ірано-українського підприємства “Бегленд” задоволено, а ухвалу господарського суду від 07.04.2009 року скасовано, справу повернено до господарського суду для подальшого провадження.

13.05.2010 р. через загальний відділ господарського суду Київської області позивач подав до суду уточнення до позовної заяви, в якій позивач крім вимог, що викладені в позовній заяві та в заяві вх. № 19799 про зміну предмету позову просив суд: 1) визнати за ТОВ „Раззаг Калає Тебриз” 99,9 % статутного капіталу в ТОВ СІУП “Бегленд”; 2) Зобовязати державного реєстратора відділу державної реєстрації Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради скасувати всі зміни які були здійснені державним реєстратором в період з 20.08.2002р. по даний час, на підставі протоколу загальних зборів, які були визнані судом недійсними; 3) зобовязати державного реєстратора відділу державної реєстрації Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради внести зміни у реєстрі у відповідності до установчих документів станом на 20.08.2002р. та видати витяг з ЄДРПОУ з внесеними змінами генеральному директору ТОВ „Раззаг Калає Тебриз” Д. Багерзаде Карімі; 4) зобовязати відповідальну посадову особу ТОВ СІУП “Бегленд” по акту прийому-передачі, передати: статут, свідоцтво про державну реєстрацію, установчий договір, свідоцтво платника податку, печатку, штампи та всі інші оригінали установчих документів, бухгалтерську документацію та звітність за період 2002р. 2009р., генеральному директору ТОВ „Раззаг Калає Тебриз” Д. Багерзаде Карімі.

Зазначену заяву відхилено судом, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України в редакції, що діяла на час її подання, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, тоді як в даному випадку позивачем заявлені додаткові позовні вимоги, чого не передбачено ч. 4 ст. 22 ГПК України, які крім того, не пов`язані з раніше заявленими вимогами підставою виникнення та доказами, тобто дотримано вимоги ст. 58 ГПК України. В п. 3.7. Роз`яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(із змінами, внесеними Рекомендаціями президії Вищого господарського суду України від 31.05.2007 р. № 04-5/103 «Про внесення змін та доповнень до деяких роз`яснень президії Вищого арбітражного суду України і роз`яснень та рекомендацій президії Вищого господарського суду України і про визнання таким, що втратило чинність, роз`яснення президії Вищого арбітражного суду України»зазначено, що під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Крім того, у зазначеній заяві заявлені вимоги до державного реєстратора, який не є відповідачем у справі.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.06.2010 р. зупинено провадження у справі № 10/187-08 до остаточного вирішення пов`язаної з нею кримінальної справи № 52-1644 Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 20.08.2010 р. ухвалу господарського суду Київської області від 24.06.2010 р. скасовано; матеріали справи повернуто до господарського суду Київської області.

Справа № 10/187-08 передана для прийняття до провадження колегії у складі головуючого судді Рябцевої О.О., суддів: Горбасенка П.В. та Яреми В.А.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.10.2010 р. справу прийнято до провадження, їй присвоєно № 10/187-08/15.

04.04.2011 р. через загальний відділ господарського суду Київської області від відповідача 2 надійшло клопотання про витребування документів на підтвердження правового статусу фірми „Раззаг Калає Тебриз”.

Зазначене клопотання судом не задоволено з огляду на наступне.

В матеріалах справи знаходиться довідка № 104/2/100888 від 18.03.2010 р., видана Судовою владою Організацією реєстрації документів та нерухомості Ісламської Республіки Іран про те, що ТОВ „Раззаг Калає Тебриз” зареєстровано в управлінні реєстрації м. Тебриз за №1160 і його Статут є дійсним, посаду виконавчого директора та голови правління товариства займає пан Джавад Багерзаде Карімі, право підпису в усіх випадках має виконавчий директор та голова правління.

Відповідно до ст. 12 Договору між Україною та Ісламською Республікою Іран про правові відносини та правову допомогу в цивільних і кримінальних справах, ратифікованого Законом України від 07.09.2005 р. № 2823-ІУ, документи, що були складені на території однієї з Сторін Договору та/або складені і завірені печаткою установами юстиції або в межах компетенції офіційної особи, включаючи офіційного перекладача або експерта, приймаються і визнаються іншою Стороною Договору без будь-якого іншого посвідчення. Документи, що на території однієї з Сторін розглядаються як офіційні, визнаються також на території іншої Сторони Договору як офіційні документи.

Документи, які підтверджують правовий статус позивача та знаходяться в матеріалах справи № 10/187-08/15, перекладені на українську мову, переклад підтверджений Консулом і Першим Секретарем Посольства Ісламською Республікою Іран, про що Посольством Ісламської Республіки Іран видано довідку № 6819 від 11.05.2010 р.

Відповідно до ч. 3 ст. 54 Консульського статуту України, затвердженого Указом Президента України від 02.04.1994 р. № 127/94, консульська легалізація полягає в установленні і засвідченні справжності підпису, повноважень посадової особи, яка підписала документ чи акт або засвідчила попередній підпис на них, справжності відбитка штампа, печатки.

Крім того, в матеріалах справи міститься лист № 6820 від 11.05.2010 р. Консульського відділу Посольства Ісламської Республіки Іран, яким надісланий вищезазначений примірник офіційного перекладу документів стосовно реєстрації та діяльності товариства, та в якому повідомлено, що згадане товариство здійснює господарську діяльність.

В судовому засіданні 05.04.2011 р. представником позивача було подано заяву, в якій він відмовляється від позовної вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів, що оформлене протоколом загальних зборів ТОВ СІУП „Бегленд” № 19 від 06.11.2003 р.

В судовому засіданні 19.04.2011 р. представником позивача було надано пояснення щодо застосування строку позовної давності, в якому представник позивача посилається на те, що даний позов був заявлений в межах встановленого законом строку позовної давності, оскільки протокол № 18 генеральний директор ТОВ „Раззаг Калає Тебриз” Дж. Карімі не міг підписати у Білій Церкві 24.12.2003 р., тому що в цей час він знаходився на території Ірану, що підтверджується копією його паспорта. Протоколи № 18 та № 21 від 30.01.2004 р., а також редакцію статуту ТОВ СІУП “Бегленд”, зареєстровану 05.02.2004 р. за № 34, Дж. Карімі підписав на території Ірану в січні 2004 р. разом з протоколом загальних зборів № 20 від 26.01.2004 р. про призначення його генеральним директором ТОВ СІУП “Бегленд”. При цьому його було введено в оману, тому що вказані документи не були перекладені на перську мову, а усно Джаваду Карімі було пояснено, що весь пакет документів необхідний для призначення його генеральним директором ТОВ СІУП “Бегленд”. Загальних зборів учасників ТОВ СІУП “Бегленд” (протоколи № № 18, 21) не проводилося взагалі. На заяві до відділу державної реєстрації Білоцерківської міської ради про реєстрацію нової редакції статуту ТОВ СІУП “Бегленд” 2004 р. стоїть підробний підпис Дж. Карімі. Про дійсний зміст протоколів № № 18, 21, 23 позивачу стало відомо під час слідчих дій по кримінальній справі протягом 2007 початку 2008 років.

18.07.2011 р. через загальний відділ господарського суду Київської області від відповідача 1 надійшло повторне клопотання про витребування документів на підтвердження правового статусу фірми „Раззаг Калає Тебриз”, яке судом не задоволене з вищезазначених підстав.

В судових засіданнях представники позивача підтримали позовні вимоги, викладені у позовній заяві.

Представники відповідачів проти позову заперечували з посиланням на підстави, викладенні у запереченнях.

Третя особа в жодне судове засідання не з`явилася. В матеріалах справи міститься лист № 001 від 12.01.2011 р., який надійшов через загальний відділ господарського суду 20.01.2011 р., в якому третя особа просить слухати справу без її представника та зазначає, що при вирішенні спору покладається на розсуд суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши представлені докази в їх сукупності, господарський суд

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю спільне ірано-українське підприємство „Бегленд” було створено на території України за нормами українського законодавства, статут якого зареєстровано відділом державної реєстрації виконавчого комітету Білоцерківської міської ради за № 84 від 17.07.2002 р. Учасниками товариства є ТОВ „Тамірлан” (Україна, м. Біла Церква) та ТОВ „Раззаг Калає Тебриз” (Ісламська Республіка Іран, м.Тебриз).

Відповідно до додатку № 1 до Установчого договору ТОВ СІУП „Бегленд” (затвердженого зборами учасників протокол № 2 від 14.08.2002 р., зареєстрованого відділом державної реєстрації виконавчого комітету Білоцерківської міської ради №178 від 19.08.2002 р.), частка ТОВ „Раззаг Калає Тебріз” в Статутному фонді ТОВ СІУП „Бегленд” становить 99,9%, а частка ТОВ „Тамірлан” в Статутному фонді ТОВ СІУП „Бегленд” становить 0,1%.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.02.2008 р. у справі № 121/8-06/16 між тими ж сторонами що й у даній справі, визнано недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ спільного Ірано-Українського підприємства "Бегленд", зафіксованих в протоколах № 3 від 04.09.2002, № 5 від 01.10.2002, № 6 від 22.10.2002, № 7 від 25.10.2002, № 9 від 09.01.2003, № 11 від 18.07.2003, № 15 від 01.10.2003, № 16 від 06.10.2003 та № 17 від 07.10.2003; додатки до Установчого договору товариства з обмеженою відповідальністю спільного Ірано-Українського підприємства "Бегленд" № 2 (зареєстрований відділом державної реєстрації виконавчого комітету Білоцерківської міської ради № 191 від 05.09.2002), № 3 (зареєстрований відділом державної реєстрації виконавчого комітету Білоцерківської міської ради № 238 від 18.10.2002), № 4 (зареєстрований відділом державної реєстрації виконавчого комітету Білоцерківської міської ради № 244 від 25.10.2002), № 5 (зареєстрований відділом державної реєстрації виконавчого комітету Білоцерківської міської ради № 248 від 29.10.2002), № 6 (зареєстрований відділом державної реєстрації виконавчого комітету Білоцерківської міської ради № 8 від 15.01.2003), № 7 (зареєстрований відділом державної реєстрації виконавчого комітету Білоцерківської міської ради № 168 від 24.07.2003), № 8 (зареєстрований відділом державної реєстрації виконавчого комітету Білоцерківської міської ради № 232 від 03.10.2003).

Як зазначає позивач в позовній заяві, загальними зборами ТОВ СІУП „Бегленд” були прийняті й інші рішення та затверджені установчі документи, які грубо порущують права та законні інтереси позивача, який на момент створення ТОВ СІУП „Бегленд” володів часткою 99,9%, а в подальшому поступово на підставі оскаржуваних рішень був повністю незаконно виведений зі складу учасників відповідача 1. Позивач посилається на те, що він ніколи не передавав частину своєї частки статутного фонду ТОВ СІУП „Бегленд” іншим особам, зокрема Компанії «В.Г.Т».

Так, в подальшому було нібито проведено загальні збори учасників ТОВ СІУП „Бегленд”, за результатами яких прийняті рішення, які відображено в протоколах загальних зборів учасників № 18 від 24.12.2003 р., № 20 від 26.01.2004 р., № 21 від 30.01.2004р., № 23 від 05.10.2004р., № 27 від 04.04.2005р., № 30 від 12.05.2005р., № 40 від 26.04.2006р., № 44 від 06.09.2006р., № 47 від 22.01.2007р., № 48 від 20.02.2007р., № 50 від 22.03.2007р.

Як вбачається з протоколу № 18 від 24.12.2003 р. на загальних зборах учасників ТОВ СІУП „Бегленд” присутні від ТОВ „Тамірлан” Почерніна К.В., від ТОВ „Раззаг Калає Тебриз” - Джавад Багерзаде Карімі, від Компанії „В.Г.Т” Абдуразаков М.А.; присутні учасники мають сукупно 100%.

З протоколу вбачається, що на розгляд зборів були винесені наступні питання порядку денного: 1. Перерозподіл часток у Статутному Фонді між учасниками Товариства; 2. Питання належності рухомого і нерухомого майна; 3. Обрання ревізійної комісії.

За результатами проведених загальних зборів від 24.12.2003 р. прийняті наступні рішення:

1. Збільшити частку в Статутному фонді Товариства Учасника ТОВ „Раззаг Калає Тебриз” в зв`язку з поверненням її частки яка раніше малася передаватись Компанії „В.Г.Т” шляхом продажу, таким чином, дольова участь кожного учасника в Статутному фонді становить:

Фірми ТОВ „Раззаг Калає Тебриз” 2816928 грн., що становить 50% Статутного фонду; Компанії „В.Г.Т”- 2515228 грн., що становить 44,64 % Статутного фонду; ТОВ „Тамірлан” 301700 грн., що становить 5,36% Статутного фонду.;

2. Все рухоме і нерухоме майно належить ТОВ СП „Бегленд”;

3.Функції ревізійної комісії покладаються на фірму ТОВ „Раззаг Калає Тебриз”.

Протокол № 18 від 24.12.2003 р. підписаний головою зборів Джавадом Багерзаде Карімі та секретарем зборів Почерніною К.В.

Як вбачається з протоколу № 21 від 30.01.2004 р., на загальних зборах учасників ТОВ СІУП „Бегленд” присутні від ТОВ „Тамірлан” Почерніна К.В., від ТОВ „Раззаг Калає Тебриз” - Джавад Багерзаде Карімі, від Компанії „В.Г.Т” Абдуразаков М.А.; присутні учасники мають сукупно 100%. На розгляд зборів були винесені наступні питання порядку денного: 1. Питання про призначення Голови Товариства 2. Питання про затвердження змін в Установчих документах Товариства.

За результатами загальних зборів від 30.01.2004 р. прийняті наступні рішення:

1. Призначити на посаду Голови Товариства Абдуразакова Мусу Алієвича терміном на два роки.

2. Затвердити нову редакцію Установчого договору та нову редакцію Статуту Товариства, в яких визначені напрямки та умови подальшої діяльності товариства. Генеральному директору товариства забезпечити державну реєстрацію змін до Установчих документів в установленому чинним законодавством порядку.

05.02.2004 р. Відділом державної реєстрації виконавчого комітету Білоцерківської міської ради зареєстрований Статут ТОВ СІУП „Бегленд”, затверджений зборами учасників товариства 30.01.2004 р. (протокол зборів № 21) та Установчий договір.

Як вбачається з протоколу № 23 від 05.10.2004 р., на загальних зборах учасників ТОВ СІУП „Бегленд” присутні від ТОВ „Тамірлан” Почерніна К.В., від ТОВ „Раззаг Калає Тебриз” - Абдуразаков М. А., від Компанії „ВГТ” Абдуразаков М.А.; присутні учасники мають сукупно 100%. На розгляд зборів були винесені наступні питання порядку денного: 1. Збільшення розміру Статутного капіталу ТОВ СІУП „Бегленд”; 2. Зареєструвати нову редакцію Статуту із змінами та доповненнями ТОВ СІУП „Бегленд”.

За результатами загальних зборів від 05.10.2004 р. прийняті наступні рішення:

1. Збільшити розмір Статутного капіталу ТОВ СІУП „Бегленд” за рахунок внеску обладнання від фірми „В.Г.Т” в сумі 1652280 грн.

2. Подати нову редакцію Статуту із змінами та доповненнями для реєстрації у виконавчий комітет Білоцерківської міської ради народних депутатів.

18.10.2004 р. Відділом державної реєстрації виконавчого комітету Білоцерківської міської ради зареєстрований Статут ТОВ СІУП „Бегленд”, затверджений зборами учасників товариства 05.10.2004 р. (протокол зборів № 23).

Відповідно до п. 11.2.1 Статуту ТОВ СІУП „Бегленд”, затвердженого зборами учасників товариства 05.10.2004 р., частка фірми „Раззаг Калає Тебріз” в Статутному капіталі ТОВ СІУП „Бегленд” становить 38,66%, частка ТОВ „Тамірлан” в Статутному капіталі ТОВ СІУП „Бегленд” становить 4,14%, а частка Компанії „В.Г.Т” 57,19%.

Отже, як вбачається з оскаржуваних рішень загальних зборів відповідача 1, за результатами зборів від 24.12.2003 р. частка Компанії „В.Г.Т” склала 2515228 грн., що становило 44,64 % Статутного фонду, а за результатами зборів від 05.10.2004 р. - частка Компанії „В.Г.Т” склала 57,19%.

Проте, постановою Вищого господарського суду України від 28.02.2008 р. у справі № 121/8-06/16 були визнані недійсними рішення загальних зборів ТОВ СІУП „Бегленд”, які зафіксовані в протоколах № № 3, 5, 6, 7, 9, 11, 15, 16, 17, що приймалися з 04.09.2002 р по 07.10.2003 р., та на підставі яких до складу учасників ТОВ СІУП „Бегленд” увійшла Компанія „В.Г.Т”.

Таким чином, станом на час проведення загальних зборів, що відбулися 24.12.2003 р. Компанія „В.Г.Т” не була учасником ТОВ СІУП „Бегленд”.

До прийняття рішень загальних зборів ТОВ СІУП „Бегленд”, які визнані судом недійсними, діяла редакція додатку № 1 до Установчого договору ТОВ СІУП „Бегленд” (затвердженого зборами учасників протокол № 2 від 14.08.2002 р., зареєстрованого відділом державної реєстрації виконавчого комітету Білоцерківської міської ради №178 від 19.08.2002 р.), відповідно до якого частка ТОВ „Раззаг Калає Тебріз” в Статутному фонді ТОВ СІУП „Бегленд” становить 99,9%, а частка ТОВ „Тамірлан” в Статутному фонді ТОВ СІУП „Бегленд” становить 0,1%.

Отже, станом на 24.12.2003 р. частка позивача в Статутному фонді ТОВ СІУП „Бегленд” становила 99,9%.

Проте, з протоколу зборів від 24.12.2003 р. вбачається, що на час початку зборів Компанія „В.Г.Т” зазначена в якості учасника відповідача1 (без визначення частки), а на зборах прийнято рішення відповідно до якого частка Компанії „ВГТ” склала 2515228 грн., що становило 44,64 %. При цьому жодних правових підстав з яких Компанія „В.Г.Т” була учасником товариства на час відкриття зборів, та підстав, з яких вона набула частку 44,64 %, в рішенні зборів не зазначено, як і не зазначено підстав, з яких частка позивача замість 99,9% склала 50% Статутного фонду. В рішенні зборів від 24.12.2003 р. навпаки зазначено, що частка позивача збільшується, проте згідно з вірним розподілом часток (Додаток № 1, затверджений зборами учасників протоколом № 2 від 14.08.2002 р., до Установчого договору ТОВ СІУП „Бегленд”, підписаного учасниками 05.07.2002 р., зареєстрованого 17.07.2002 р.) на час проведення зорів частка позивача складала 99,9% в Статутному фонді ТОВ СІУП „Бегленд”.

Згідно з п. 9.1 Установчого договору ТОВ СІУП „Бегленд”, підписаного учасниками 05.07.2002 р., зареєстрованого 17.07.2002 р., учасник товариства може за попередньою згодою решти учасників уступити свою частку (її частину ) одному чи кільком Учасникам або третім особам. Передача частки (її частини ) третім особам можлива тільки після повного внеску учасником, що її відступає (п. 9.3).

Відповідно до ст. 53 Закону України «Про господарські товариства»в редакції, що діяла станом на час проведення зборів 24.12.2003 р., учасник товариства з обмеженою відповідальністю може за згодою решти учасників відступити свою частку (її частину) одному чи кільком учасникам цього ж товариства, а якщо інше не передбачено установчими документами, то і третім особам. Учасники товариства користуються переважним правом придбання частки (її частини) учасника, який її відступив, пропорційно їх часткам у статутному фонді товариства або в іншому погодженому між ними розмірі.Передача частки (її частини) третім особам можлива тільки після повного внесення вкладу учасником, який її відступає. При передачі частки (її частини) третій особі відбувається одночасний перехід до неї всіх прав та обов'язків, що належали учаснику, який відступив її повністю або частково.

Доказів того, що позивач мав намір уступити свою частку Компанії „В.Г.Т” матеріали справи не містять. Того, що на зборах вирішувалося питання саме відступлення частки позивача Компанії „В.Г.Т” з порядку денного також не вбачаться. На зборах 24.12.2003 р. з питання порядку денного про перерозподіл часток слухали не позивача, а директора Компанії „ВГТ” - Абдуразакова М. А. Правових підстав переходу частки позивача до Компанії „В.Г.Т” в рішенні не зазначено.

Таким чином, під час прийняття рішення, що зафіксоване в протоколі від 24.12.2003 р. № 18, щодо визначення часток, відповідачем 1 було порушено вимоги ст. 53 Закону України «Про господарські товариства»та вимоги діючого на той час п. 9.1 Установчого договору ТОВ СІУП „Бегленд”, підписаного учасниками 05.07.2002 р., зареєстрованого 17.07.2002 р.

Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.10.2008р. «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів учасника товариства рішенням загальних зборів.

Рішенням загальних зборів від 24.12.2003 р. були порушені права та законні інтереси позивача - учасника товариства, який незаконно був позбавлений частини своєї частки в статутному фонді відповідача1.

Отже, матеріали справи свідчать про наявність підстав для визнання недійсним пункту 1 рішення загальних зборів від 24.12.2003 р., оформленого протоколом № 18, прийнятого з питання порядку денного - перерозподіл часток у Статутному Фонді між учасниками Товариства.

Як вбачається з протоколу № 23 від 05.10.2004 р., на загальних зборах учасників ТОВ СІУП „Бегленд” присутні від ТОВ „Тамірлан” Почерніна К.В., від ТОВ „Раззаг Калає Тебриз” - Абдуразаков М. А., від Компанії „В.Г.Т” Абдуразаков М.А.; присутні учасники мають сукупно 100%. На розгляд зборів були винесені наступні питання порядку денного: 1. Збільшення розміру Статутного капіталу ТОВ СІУП „Бегленд”; 2. Зареєструвати нову редакцію Статуту із змінами та доповненнями ТОВ СІУП „Бегленд”.

Згідно з ст. 58 Закону України «Про господарські товариства»в редакції на час проведення зазначених зборів, вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Представники учасників можуть бути постійними або призначеними на певний строк. Учасник вправі в будь-який час замінити свого представника у зборах учасників, сповістивши про це інших учасників. Учасник товариства з обмеженою відповідальністю вправі передати свої повноваження на зборах іншому учаснику або представникові іншого учасника товариства. Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному фонді.

Як вбачається з протоколу № 23 від 05.10.2004 р., на зазначених зборах від позивача був присутній Абдуразаков М. А. В протоколі відсутнє посилання на довіреність, що видана виконавчим органом позивача Абдуразакову М. А. для представництва інтересів позивача на зазначених зборах. Під час розгляду справи представниками відповідачів не надано суду довіреності, яка б підтверджувала повноваження Абдуразакова М. А. як представника позивача на зборах, що відбулись 05.10.2004 р. Отже, виконавчий орган позивача в особі виконавчого директора та голови правління не приймав участі в загальних зборах 05.10.2004 р. та не наділяв відповідними повноваженнями Абдуразакова М. А.

Відсутність уповноваженого представника позивача на зборах від 05.10.2004 р., свідчить про те, що зазначені збори відбулися за відсутністю кворуму, необхідного для проведення зборів.

Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.10.2008р. «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону про господарські товариства); прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина четверта статті 43 Закону про господарські товариства); прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (статті 40, 45 Закону про господарські товариства).

Як вже зазначалося за результатами загальних зборів від 05.10.2004 р. прийняті наступні рішення:

1. Збільшити розмір Статутного капіталу ТОВ СІУП „Бегленд” за рахунок внеску обладнання від фірми „В.Г.Т.” в сумі 1652280 грн.

2. Подати нову редакцію Статуту із змінами та доповненнями для реєстрації у виконавчий комітет Білоцерківської міської ради народних депутатів..

18.10.2004 р. Відділом державної реєстрації виконавчого комітету Білоцерківської міської ради зареєстрований Статут ТОВ СІУП „Бегленд”, затверджений зборами учасників товариства 05.10.2004 р. (протокол зборів № 23).

Відповідно до п. 11.2.1 Статуту ТОВ СІУП „Бегленд”, затвердженого зборами учасників товариства 05.10.2004 р., частка фірми „Раззаг Калає Тебріз” в Статутному капіталі ТОВ СІУП „Бегленд” становить 38,66%, частка ТОВ „Тамірлан” в Статутному фонді ТОВ СІУП „Бегленд” становить 4,14%, а частка Компанії „В.Г.Т.” 57,19%.

Отже, збори учасників ТОВ СІУП „Бегленд” 05.10.2004 р. відбулися за відсутністю кворуму, необхідного для проведення зборів, та крім того, на них було прийнято рішення про зміну статутного капіталу товариства, проте докази дотримання процедури надання позивачу учаснику відповідної інформації в матеріалах справи відсутні, що є безумовною підставою для визнання рішень зборів від 05.10.2004 р., що оформлені протоколом № 23, недійсними та визнання недійсним Статуту ТОВ СІУП „Бегленд”, затвердженого зборами учасників товариства 05.10.2004 р. (протокол зборів № 23), зареєстрованого 18.10.2004 р. Відділом державної реєстрації виконавчого комітету Білоцерківської міської ради.

Відповідно до п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.10.2008р. «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

Як встановлено судом, зазначеними рішеннями загальних зборів істотно порушені права та законні інтереси позивача як учасника товариства, який був незаконно позбавлений частини своєї частки в Статутному капіталі ТОВ СІУП „Бегленд”.

Отже, у разі визнання судом зазначених рішень загальних зборів недійсними, є підстави і для визнання недійсними наступних рішень загальних зборів оскільки вони були прийняті учасниками, розмір часток яких не відповідав дійсності, тобто за відсутністю кворуму.

Крім того, на підставі рішення загальних зборів відповідача1, оформленого протоколом № 27 від 04.04.2005 р., позивача взагалі виведено з учасників товариства. Зазначене рішення прийнято з першого питання порядку денного: «Розгляд заяви фірми ТОВ „Раззаг Калає Тебріз” про вихід із ТОВ СП “Бегленд” та вирішення питання про вихід фірми ТОВ „Раззаг Калає Тебріз” зі складу учасників.

На зазначених зборах 04.04.2005 р. виконавчий орган позивача участі не приймав. З протоколу вбачається, що на зборах від позивача був присутній Абдуразаков М. А., який заявив про вихід фірми ТОВ „Раззаг Калає Тебріз” зі складу учасників ТОВ СП “Бегленд”. При цьому докази наділення відповідними повноваженнями Абдуразакова М. А. в матеріалах справи відсутні та відповідачами суду не надані. Заява відповідача про вихід з учасників товариства також відсутня як в матеріалах даної господарської справи так і в матеріалах реєстраційної справи ТОВ СП “Бегленд”.

Зазначене є самостійною підставою для визнання рішень загальних зборів, оформлених протоколом № 27 від 04.04.2005 р., та Статуту, зареєстрованого Відділом державної реєстрації Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради 07.04.2005р., недійсними.

В матеріалах справи містяться заперечення проти позову відповідача 1 ТОВ спільного ірано-українського підприємства “Бегленд”(т. 4 а.с. 94-97), в яких він просить суд на підставі ст. 267 ЦК України у звязку із пропуском позивачем строку позовної давності, відмовити в задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсними рішень загальних зборів ТОВ спільного ірано-українського підприємства “Бегленд” зафіксованих в протоколах № 18 від 24.12.2003р., № 19 від 06.11.2003р., № 21 від 30.01.2004р., № 23 від 05.10.2004р., № 27 від 04.04.2005р. визнання недійсними статуту в редакції 2004р. зареєстрованого відділом державної реєстрації Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради 18.10.2004р. № 13531050001000255; статуту в редакції 2005р. зареєстрованого відділом державної реєстрації Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради 07.04.2005р. № 1353105002000258.

Правила про позовну давність застосовуються лише тоді, коли доведено існування самого суб`єктивного права.

Існування суб`єктивного права позивача доведено матеріалами справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 267 Цивільного Кодексу позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Статтею 257 Цивільного Кодексу України встановлена загальна позовна давність тривалістю у три роки.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся з даним позовом до суду 10.04.2008 р.

Представником позивача було надано пояснення щодо застосування строку позовної давності, в якому представник позивача посилається на те, що даний позов був заявлений в межах встановленого законом строку позовної давності, оскільки протокол № 18 генеральний директор ТОВ „Раззаг Калає Тебриз” Дж. Карімі не міг підписати у Білій Церкві 24.12.2003 р., тому що в цей час він знаходився на території Ірану, що підтверджується копією його паспорта. Протоколи № 18 та № 21 від 30.01.2004 р., а також редакцію статуту ТОВ СІУП “Бегленд”, зареєстровану 05.02.2004 р. за № 34, Дж. Карімі підписав на території Ірану в січні 2004 р. разом з протоколом загальних зборів № 20 від 26.01.2004 р. про призначення його генеральним директором ТОВ СІУП “Бегленд”. При цьому його було введено в оману, тому що вказані документи не були перекладені на перську мову, а усно Джаваду Карімі було пояснено, що весь пакет документів необхідний для призначення його генеральним директором ТОВ СІУП “Бегленд”. Загальних зборів учасників ТОВ СІУП “Бегленд” (протоколи № № 18, 21) не проводилося взагалі. На заяві до відділу державної реєстрації Білоцерківської міської ради про реєстрацію нової редакції статуту ТОВ СІУП “Бегленд” 2004 р. стоїть підробний підпис Дж. Карімі. Про дійсний зміст протоколів № № 18, 21, 23 позивачу стало відомо під час слідчих дій по кримінальній справі протягом 2007 початку 2008 років, а про існування протоколу № 27 від 04.04.2005 р. позивачу стало відомо із листа відділу державної реєстрації від 04.12.2006 р.

Отже, позивач вважає, що ним не пропущено строк позовної давності.

Як вбачається з рішення господарського суду Київської області від 20.12.2006 р. у справі № 121/8-06/16, через канцелярію суду (вх. № 21299 від 29.11.2006 р.) позивач подав уточнення до позовної заяви у справі № 121/8-06/16 від 29.11.2006 р., в яких просить визнати недійсними, крім перелічених у позовній заяві документів, ще Статут ТОВ СІУП „Бегленд” від 18.10.2004 р., Статут ТОВ СІУП „Бегленд” від 07.04.2005 р. та скасувати державну реєстрацію зазначених документів, а також визнати недійсним Статут ТОВ СІУП „Бегленд” та Установчий договір ТОВ СІУП „Бегленд” та скасувати реєстрацію оформлену відділом Державної реєстрації виконавчого комітету Білоцерківської міської ради № 34 від 05.02.2004 р. Зазначені уточнення позивача судом до розгляду у справі № 121/8-06/16 не були прийняті.

Отже, про наявність Установчого договору ТОВ СІУП „Бегленд” зареєстрованого відділом Державної реєстрації виконавчого комітету Білоцерківської міської ради № 34 від 05.02.2004 р., Статут ТОВ СІУП „Бегленд” від 18.10.2004 р. та Статут ТОВ СІУП „Бегленд” від 07.04.2005 р. позивач вже знав 29.11.2006 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Представники позивача зазначають, що протокол № 18 генеральний директор ТОВ „Раззаг Калає Тебриз” Дж. Карімі не міг підписати у Білій Церкві 24.12.2003 р., тому що в цей час він знаходився на території Ірану, що підтверджується копією його паспорта.

Оскільки проведена виїмка оригіналів реєстраційної справи ТОВ СІУП „Бегленд”, то суд позбавлений можливості призначити технічну експертизу документу - протоколу № 18 від 24.12.2003 р. для перевірки відповідності дати, що міститься на документі, даті його виготовлення. З ксерокопії паспорту Дж. Карімі не вбачається, що 24.12.2003 р. він знаходився на території Ірану.

Позивачі зазначають, що протоколи № 18 та № 21 від 30.01.2004 р., а також редакцію статуту ТОВ СІУП “Бегленд”, зареєстровану 05.02.2004 р. за № 34, Дж. Карімі підписав на території Ірану в січні 2004 р. Отже, підписавши зазначені документи, позивач мав довідатися про порушення свого права ще у січні 2004 року, а тому за позовними вимогами про визнання зазначених документів недійсними станом на час звернення позивача з позовом до суду (10.04.2008 р.) сплинув трирічний строк позовної давності.

Згідно з ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до ч. 5 ст. 267 ЦК України якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Як вже зазначалося, представники позивача посилаються на те, що протоколи № 18 та № 21 від 30.01.2004 р., а також редакцію статуту ТОВ СІУП “Бегленд”, зареєстровану 05.02.2004 р. за № 34, Дж. Карімі підписав на території Ірану в січні 2004 р. разом з протоколом загальних зборів № 20 від 26.01.2004 р. про призначення його генеральним директором ТОВ СІУП “Бегленд”. Представники позивача зазначають, що при цьому його було введено в оману, тому що вказані документи не були перекладені на перську мову, а усно Джаваду Карімі було пояснено, що весь пакет документів необхідний для призначення його генеральним директором ТОВ СІУП “Бегленд”.

Джавад Карімі, який не володіє українською мовою, був присутній в судових засіданнях при розгляді даної справи разом з перекладачем.

Проте, докази того, що при підписанні вищезазначених документів його було введено в оману, тому що вказані документи не були перекладені на перську мову, а усно Джаваду Карімі було пояснено, що весь пакет документів необхідний для призначення його генеральним директором ТОВ СІУП “Бегленд”, в матеріалах господарської справи відсутні.

При цьому колегія суддів вважає, що якщо факт введення в оману Джавада Карімі, який не володіє українською мовою, дійсно мав місце, то зазначене є поважною причиною пропущення позовної давності, і в цьому випадку порушене право підлягає захисту.

Як вбачається з матеріалів справи, прокуратурою м. Біла Церква порушено кримінальну справу № 52-1644, що розглядається Білоцерківським міськрайонним судом Київської області по обвинуваченню керівників ТОВ СІУП “Бегленд”, ТОВ “Тамірлан”, Компанії “В.Г.Т.”, Абдуразакова Муси Алійовича за ст.ст.191 ч.5, 366 ч.2 Кримінального кодексу України та Почерніної Ксенії Валеріївни за ст.ст.191 ч.5, 366 ч.2, 222 ч.1, 222 ч.2 Кримінального кодексу України по обвинуваченню в розтраті чужого майна (саме майна ТОВ “Раззаг Калає Тебріз”) шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, та службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, а також складання завідомо неправдивих документів (протоколів загальних зборів та установчих документів ТОВ СІУП “Бегленд”). ТОВ “Раззаг Калає Тебріз” визнано цивільним позивачем в кримінальний справі.

Білоцерківським міськрайонним судом Київської області справі присвоєно судовий № 1-25/2010.

Таким чином, від фактів, що встановлюються під час розгляду зазначеної кримінальної справи, серед яких введення в оману неволодіючого українською мовою Джавада Карімі особами проти яких порушено кримінальну справу, залежить вирішення питання відновлення пропущеного строку позовної давності.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Приймаючи до уваги, що саме від наявності чи відсутності поважних причин пропуску позовної давності, які неможливо встановити до вирішення вищезазначеної кримінальної справи, залежить вирішення питання чи підлягає порушене право позивача захисту, тобто чи підлягає позов задоволенню, суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі № 10/187-08/15 до вирішення повязаної з нею кримінальної справи № 52-1644, яка перебуває на розгляді в Білоцерківському міськрайонному суді Київської області (судовий номер № 1-25/2010).

Враховуючи вищевказане та керуючись ст. ст. 79, 86 ГПК України, господарський суд,

УХВАЛИВ:

1.Зупинити провадження у справі № 10/187-08/15 до вирішення кримінальної справи № 52-1644 Білоцерківського міськрайонного суду Київської області (судовий номер № 1-25/2010).

2. Зобовязати сторони повідомити господарський суд про результати вирішення кримінальної справи № 52-1644 Білоцерківського міськрайонного суду Київської області (судовий номер № 1-25/2010).

Головуючий суддяРябцева О.О.

судді Горбасенко П.В.

Ярема В.А.