Рішення № 17831054, 14.07.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" липня 2011 р. Справа № 25/056-11

Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Приватного підприємства "ПІТИК", Вінницька область, Бершадський район, м.Бершадь

до Товариства з обмеженою відповідальністю «АМІДА», Київська область, м. Ірпінь, смт.Ворзель

про стягнення 130759,32 грн.

за участю представників:

позивача ОСОБА_1 (довіреність від 01.06.2011 №б/н);

відповідача Заразін Д.М. (директор Довідка з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України №294415, паспорт: серія НОМЕР_1 виданий 12.10.2006);

відповідача ОСОБА_2 (засновник Статут Товариства з обмеженою відповідальністю «АМІДА», паспорт: серія НОМЕР_2 виданий 02.09.1999).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "ПІТИК" (далі Позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «АМІДА»(далі Відповідач) про стягнення 130759,32грн. заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням Відповідачем грошових зобовязань за Договором постачання м'ясопродуктів від 25.11.2005 № 27а.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.06.2011 порушено провадження у справі № 25/056-11 та призначено її до розгляду на 05.07.2011.

У судове засідання 05.07.2011 представник Позивача зявився, вимоги ухвали від 17.06.2011 виконав частково, подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, у звязку із частковою сплатою Відповідачем суми боргу у розмірі 3500,00 грн. та просив стягнути 127259,32 грн. боргу з відшкодуванням судових витрат за рахунок Відповідача.

У судове засідання 05.07.2011 Відповідач, явку своїх повноважних представників не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, вимог ухвали від 17.06.2011 не виконав.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.07.2011 розгляд справи відкладено на 14.07.2011.

У судове засідання 14.07.2011 представник Позивача зявився, позовні вимоги підтримав повністю, вимоги ухвали від 05.07.2011 виконав.

У судове засідання 14.07.2011 представники Відповідача зявилися, позов визнали повністю, вимоги ухвал від 17.06.2011, 05.07.2011 виконали.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 14.07.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності, керуючись законом, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Приватним підприємством "ПІТИК" (за договором Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АМІДА» (задоговором Покупець) укладено договір поставки від25.11.2005 № 27а (далі Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобовязується поставити і передати у власність Покупця мясопродукти (далі Продукція), а Покупець прийняти та оплатити Продукцію відповідно до умов Договору (пункт 1.1. Договору).

Відповідно до пункту 2.1. Договору Продукція постачається Покупцю в кількості та асортименті згідно з поданим замовленням.

Згідно з пунктом 2.5. Договору прийняття Продукції відмічається в товарній накладній. Унакладній зазначається прізвище, імя, по батькові, посада уповноваженої особи, що приймає Продукцію, проставляється чіткий відбиток штампу (печатки) Покупця.

Відповідно до пунктів 3.1., 3.2. Договору поставка Продукції проводиться за цінами, встановленими Постачальником на день поставки, що вказується в накладній і є підставою для оплати. Оплата Продукції здійснюється протягом не більш як трьох банківських днів з дня поставки.

Частиною 1 статті 179 Господарського кодексу України встановлено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до частини 2 статті 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Дослідивши Договір (оригінал оглянутий судом у судовому засіданні, копія наявна в матеріалах справи), суд дійшов висновку про те, що Договір є укладеним, так як сторони дійшли згоди з усіх істотних умов Договору, що засвідчено підписами повноважних представників Позивача і Відповідача та скріплено їх печатками.

Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2006, що встановлено пунктом 5.1. Договору.

Відповідно до пункту 5.2. Договору встановлено, що у випадку відсутності письмового заперечення сторін за місяць до закінчення терміну дії Договору, його дія вважається продовженою на кожний наступний рік.

Враховуючи те, що жодною із сторін не надано доказів закінчення строку дії Договору у встановленому вище порядку та відповідно до пояснень представників Позивача і Відповідача, суд встановив, що на час спірних правовідносин між сторонами Договір був пролонгований.

У судовому засіданні 05.07.2011 представник Позивача подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, у звязку із частковою сплатою Відповідачем суми боргу у розмірі 3500,00 грн. та просив стягнути 127259,32 грн. боргу з відшкодуванням судових витрат за рахунок Відповідача (клопотання наявне в матеріалах справи). Відповідно до частин 4, 6 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням того, що заяву підписано вповноваженою на це особою, зменшення розміру позовних вимог не суперечить чинному законодавству та не порушує нічиїх прав і охоронюваних законом інтересів, зменшення розміру позовних вимог прийнято господарським судом.

У звязку з прийняттям зменшення розміру позовних вимог господарським судом, у справі має місце нова ціна позову 127259,32 грн., виходячи з якої і буде вирішуватися спір. Підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні, з урахуванням пункту 5 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від13.08.2008 № 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року».

На виконання умов Договору, Позивачем поставлено Продукцію Відповідачу, що підтверджується накладними: від 08.04.2008 №б/н на суму 38390,40 грн.; від 09.12.2008 №12 на суму 33321,60 грн.; від 29.12.2008 № 1416 на суму 60054,00 грн., які підписані вповноваженими особами Позивача й Відповідача та скріплені їх печатками. Всього Позивачем поставлено Відповідачу Продукцію на загальну суму 131766,00 грн.

На виконання зобовязання за Договором, Відповідач частково сплатив Позивачу за поставлену Продукцію, а саме: 4506,68 грн., про що зазначено в акті звірки взаєморозрахунків від26.11.2010, засвідченому підписами вповноважених осіб Позивача і Відповідача та скріпленому їх печатками, а також у довідці «Бершадського»відділення Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»від04.07.2011 № 704-08-2, що засвідчена підписами уповноважених осіб банківської установи та скріплена відбитком її печатки (оригінал наявний в матеріалах справи).

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі. Зокрема, відповідно до частини 2 статті32 Господарського процесуального кодексу України на підставі письмових доказів та пояснень представників сторін.

Згідно із частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

З урахуванням статей 32, 36 Господарського процесуального кодексу України судом беруться до уваги вищенаведені накладні: від 08.04.2008 №б/н на суму 38390,40 грн.; від09.12.2008 №12 на суму 33321,60 грн.; від 29.12.2008 № 1416 на суму 60054,00 грн. у якості письмових доказів поставки Продукції Позивачем та належним шляхом оформленого прийняття Продукції Відповідачем; акт звірки взаєморозрахунків від 26.11.2010 у якості письмового доказу визнання Відповідачем боргу за поставлену Продукцію у сумі 127259,32 грн. та довідку «Бершадського»відділення Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»від04.07.2011 №704-08-2 у якості письмового доказу часткової сплати Відповідачем за поставлену Позивачем Продукцію і, відповідно, наявної заборгованості Відповідача перед Позивачем у сумі 127259,32грн. станом на 04.07.2011.

Таким чином, заборгованість Відповідача за поставлений Позивачем Товар становить 127259,32грн.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова відвиконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з вимогами статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи вищевикладене, наявні у справі докази, досліджені судом, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з Відповідача 127259,32 грн. заборгованості за поставлену Продукцію є доведеною, обґрунтованою, Відповідачем визнаною повністю, а, відтак, підлягає задоволенню.

У судовому засіданні 14.07.2011 представником Відповідача надано письмове пояснення, яке долучено до матеріалів справи. Згідно вказаного пояснення, Відповідачем отримано Продукцію від Позивача (з урахуванням часткової сплати) на загальну суму 130759,32 грн. та проведено частковий розрахунок, у звязку з чим, заборгованість перед Позивачем на день розгляду даної справи складає 127259,32 грн. Вказаний борг Відповідач визнає повністю та зазначає про неможливість негайного розрахунку в звязку з скрутним становищем на підприємстві.

Судом роз'яснено сторонам наслідки визнання позову Відповідачем та перевірено його повноваження на вчинення вищевказаної процесуальної дії.

Відповідно до частин 4, 6 статті 22, частин 1, 2, 5 статті 78 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням того, що письмове визнання боргу підписано вповноваженою на це особою директором Відповідача, сума наявної заборгованості підтверджується матеріалами справи, визнання позову Відповідачем не суперечить чинному законодавству та не порушує нічиїх прав і охоронюваних законом інтересів, визнання позову Відповідачем прийнято господарським судом.

При поданні позовної заяви до господарського суду Київської області Позивачем сплачено державне мито у розмірі 1400,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 01.06.2011 №374, виданим «Бершадським»відділенням Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк».

Статтею 46 Господарського процесуального кодексу України та пунктом «А»статті 2 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" визначено, що із заяв, які подаються до господарського суду, справляється плата у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 6неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з статтею 55 Господарського процесуального кодексу України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошей стягуваною сумою.

Ціна позову в даній справі, на момент подання позовної заяви складала130759,32 грн., у звязку з чим, при поданні позову до господарського суду необхідно було сплатити 1307,59 грн., а не 1400,00 грн.

Згідно з частиною 1 статті 47 Господарського процесуального кодексу України державне мито підлягає поверненню у випадках і в порядку, встановлених законодавством.

Відповідно до статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадку внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

З огляду на вищевикладене, державне мито в частині 92,41 грн. підлягає поверненню Позивачу з Державного бюджету Київської області як надмірно сплачене.

З урахуванням пункту 4.2. Розяснення Вищого арбітражного суду від 04.03.1998 № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», якщо позивач у процесі розгляду спору зменшив позовні вимоги, державне мито у цій частині не повертається. У звязку із зменшенням розміру позовних вимог, державне мито в частині 35,00грн. поверненню не підлягає.

Відшкодування решти витрат по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на Відповідача.

Керуючись статтями 4, 32, 33, 36, 43, 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АМІДА»(08296, Київська область, м. Ірпінь, смт. Ворзель, вул. Білостоцьких, буд. 21-А, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 25565022) на користь Приватного підприємства "ПІТИК" (24400, Вінницька область, Бершадський район, м. Бершадь, вул. Червоного Козацтва, буд.14, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 33619014)127259(сто двадцять сім тисяч двісті пятдесят девять)грн. 32 коп. основної заборгованості, 1272 (одна тисяча двісті сімдесят дві) грн. 59 коп. державного мита та 236(двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Повернути Приватному підприємству "ПІТИК" (24400, Вінницька область, Бершадський район, м. Бершадь, вул. Червоного Козацтва, буд.14, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 33619014)з Державного бюджету Київської області (р/р 31118095700001 банку ГУ ДКУ у Київській області, м. Київ, МФО 821018, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 24074109, код платежу 22090200) 92 (девяносто дві) грн. 41 коп. надмірно сплаченого державного мита згідно квитанції від 01.06.2011№ 374 на суму 1400,00 грн.

4.Видати довідку про повернення надмірно сплаченого державного мита після набрання рішенням законної сили.

5.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя С.О. Саванчук

Повне рішення складено 19.07.2011.