Рішення № 17830681, 22.06.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/18922.06.11 За позовомпублічного акціонерного товариства «Екостандарт»

До товариства з обмеженою відповідальністю «Українське спеціальне житлово-експлуатаційне сервісне підприємство»

Простягнення 608 862,89 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_1 (за дов.)

від відповідачаОСОБА_2. (за дов.) ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом закрите акціонерне товариство «Екостандарт»про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Українське спеціальне житлово-експлуатаційне сервісне підприємство» 608862,89 грн. заборгованості за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.02.2008 р. № 440588, а саме: 540320,69 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію, 41588,32 грн. інфляційної складової боргу, 12653,46 грн. трьох процентів річних та 14300,42 грн. пені.

Позовні вимоги ґрунтуються на неналежному виконанню відповідачем взятих на себе зобовязань щодо оплати спожитої теплової енергії за договором, внаслідок чого виникла заборгованість за період з 01.12.2008 р. по 01.12.2009 р. та з 01.03.2010 по 01.03.2011 р..

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.04.2011 р. порушено провадження у справі № 17/189 та призначено її до розгляду на 18.05.2011 р..

У зв'язку з перебуванням судді Удалової О.Г. на лікарняному, з метою уникнення затягування розгляду справи, згідно зі ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України розпорядженням голови господарського суду міста Києві від 18.05.2011 р. справу № 17/189 було передано для розгляду судді Гавриловській І.О.

18.05.2011 р. відповідачем надано відзив на позовну заяву, в позовні вимоги відхилено, посилаючись на відсутність доказів направлення відповідачу рахунків на оплату спожитої теплової енергії відповідно до умов договору, а надані позивачем документи не підписані відповідачем, тому не можуть бути належними доказами існування заборгованості відповідача.

18.05.2011 р. у судовому засіданні було оголошено перерву до 01.06.2011 р. на підставі статті 77 ГПК України.

У зв'язку з виходом з лікарняного судді Удалової О.Г., з метою уникнення затягування розгляду справи, згідно зі ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України розпорядженням голови Господарського суду міста Києві від 30.05.2011 р. справу № 17/189 було передано для розгляду судді Удалової О.Г.

01.06.2011 р. у судовому засіданні представник позивача надав заяву про зменшення розміру позовних вимог, у якій заявлено до стягнення з відповідача 442012,51 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію за договором від 01.02.2008 р. № 440588 на постачання теплової енергії у гарячій воді, 41588,32 грн. інфляційної складової боргу, 12653,46 грн. трьох процентів річних та 14300,42 грн. пені, а також письмове пояснення на відзив, в якому зазначено про обов?язок відповідача самостійно отримувати розрахункові та інші документи.

Ухвалою від 01.06.2011 р. на підставі статті 69 ГПК України за клопотанням сторін було продовжено строк вирішення спору, змінено назву позивача на публічне акціонерне товариство «Екостандарт», розгляд справи відкладено до 20.06.2011 р. у зв?язку з необхідністю витребування доказів.

20.06.2011 р. представник позивача в судовому засіданні надав заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої заявлено до стягнення з відповідача 439379,14 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію за договором від 01.02.2008 р. № 440588 на постачання теплової енергії у гарячій воді, 41588,32 грн. інфляційної складової боргу, 12653,46 грн. трьох процентів річних та 14300,42 грн. пені.

20.06.2011 р. у судовому засіданні було оголошено перерву до 22.06.2011 р. на підставі статті 77 ГПК України.

Розглянувши надані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

01.02.2008 р. між закритим акціонерним товариством «Енергогенеруюча компанія «ДАРтеплоцентраль», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Екостандарт»(енергопостачальна організація), та товариством з обмеженою відповідальністю «Українське спеціальне житлово-експлуатаційне сервісне підприємство»(покупець) було укладено договір № 440588 на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води (далі - Договір).

Відповідно до умов вказаного Договору (пункт 1.1.) позивач зобовязався виробляти, систематично поставляти та передавати у власність відповідачеві теплову енергію у вигляді гарячої води у період з 01.02.2008 р. по 01.01.2009 р. в обсязі 5177,8 Гкал., з максимальним тепловим навантаженням 1,790 Гкал/год, а відповідач зобовязався приймати теплову енергію та своєчасно здійснювати оплату за неї на умовах даного Договору (пункт 1.2. Договору).

За змістом пункту 5.9. Договору облік поставленої теплової енергії здійснюється покупцем з 26 числа попереднього місяця по 25 число звітного місяця. Звіт про прийняту теплову енергію подається до енергопостачальної організації до 27 числа звітного місяця.

Пунктом 6.4 Договору сторони передбачили, що відповідач щомісяця з 12 по 14 число отримує у позивача оформлені бланки актів звірки розрахунків за прийняту теплову енергію на початок розрахункового періоду, табуляграми, акти приймання передачі товарної продукції та доручення на сплату прийнятої теплової енергії за поточний місяць з урахування недоплати або переплати за попередній місяць. Один підписаний відповідачем примірник кожного з наведених актів відповідач зобовязаний повернути в енергопостачальну організацію не пізніше 15-го числа поточного місяця.

Відповідно до пункту 6.5. Договору відповідач самостійно сплачує за прийняту теплову енергію згідно отриманого платіжного доручення не пізніше 28 числа поточного місяця.

Суд враховує те, що доказів припинення Договору в установленому порядку сторонами суду не надано.

Відповідно до умов вказаного Договору за період з 01.12.2008 р. по 01.12.2009 р. та з 01.03.2010 р. по 01.04.2011 р. позивач поставив, а відповідач отримав теплову енергію на загальну суму 1105910,67 грн., що підтверджується розрахунком суми основного боргу, табуляграмами, звітами про прийняття теплової енергії, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідач частково погасив заборгованість за поставлену теплову енергію в сумі 666531,53 грн., що підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем, після чого залишилась заборгованість в сумі 439379,14 грн.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обовязків.

Відповідно до частини першої статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання, до яких відноситься спірний Договір, підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі енергію) споживачеві (абоненту), який зобовязаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обовязків (зобовязань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Відповідно до частини сьомої статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до п. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 вказаного Кодексу встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 4 ст. 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Частиною 1 ст. 510 ЦК України визначено, що сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Згідно з ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України, в силу зобовязання одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідач не заперечив щодо обсягу переданої йому позивачем теплової енергії.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем належним чином доведений, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 439379,14 грн. вважаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат відповідає вимогам чинного законодавства та обставинам справи.

З відповідача підлягає стягненню 41588,32 грн. інфляційних втрат за розрахунком позивача.

Враховуючи здійснені відповідачем оплати за спожиту теплову енергію в березні 2011 року в сумі 96471,01 грн. судом здійснено розрахунок трьох процентів річних, нарахованих позивачем в березні 2011 р., наступним чином:

443849,68 грн.*31 день* 3%/365 = 1130,9 грн.;

З урахуванням здійсненого судом розрахунку трьох процентів річних за березень 2011 р., загальна сума трьох процентів річних за визначений позивачем період (весь час прострочення) становить 12540,88 грн..

Враховуючи зазначене, позовні вимоги щодо стягнення трьох процентів річних підлягають задоволенню частково в сумі 12540,88 грн., в частині вимог щодо стягнення трьох процентів річних в сумі 112,58 грн. судом відмовлено.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобовязань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобовязань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 9.2. Договору передбачено, що в разі несплати покупцем за прийняту теплову енергію у встановлені строки енергопостачальна організація нараховує пеню в розмірі 0,75% за кожний прострочений день, але не більше величини, яка встановлена чинним законодавством України.

Як передбачено ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов?язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Господарський суд дійшов до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення пені в межах визначеного позивачем періоду є правомірними в сумі 13370,13 грн. з урахуванням обмеження нарахування в шість місяців, передбаченого статтею 232 ГК України, з урахування заборгованості, яка існувала за цей період за наступним розрахунком суду:

11274,06 грн. (29.10.2010 р. по 28.11.2010 р. - жовтень 2010 р.)*31 день* 2*7,75%/365 = 148,4 грн.;

74250,68 грн. (29.11.2010 р. по 28.12.2010 р. - листопад 2010 р.)*30 днів* 2*7,75%/365 = 945,93 грн.;

143203,82 грн. (29.12.2010 р. по 28.01.2011 р. - грудень 2010 р.)*31 день* 2*7,75%/365 = 1885,19 грн.;

237538,5 грн. (29.01.2011 р. по 28.02.2011 р. - січень 2011 р.)*31 днів* 2*7,75%/365 = 3127,05 грн.;

340595,2 грн. (01.03.2011 р. по 28.03.2011 р. - лютий 2011 р.)*28 днів* 2*7,75%/365 = 4049,82 грн.;

244124,19 грн. (29.03.2011 р. по 28.04.2011 р. - березень 2011 р.)*31 днів* 2*7,75%/365 = 3213,74 грн.

У стягненні 930,29 грн. пені судом відмовлено.

Згідно зі статтею 1 Господарського процесуального кодексу України, до Господарського суду мають право звертатися підприємства та організації за захистом своїх порушених прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України решта наведених сторонами доказів судом не приймається як такі, що не відповідають обставинам справи та не впливають на розгляд справи по суті.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту теплову енергію за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді підлягають задоволенню в частині 439379,14 грн. основного боргу, 13370,13 грн. пені, 41588,32 грн. інфляційних втрат та 12540,88 грн. трьох процентів річних. В іншій частині позову судом відмовлено.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог.

Зокрема, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 5068,78 грн. витрат по сплаті державного мита та 196,47 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Українське спеціальне житлово-експлуатаційне сервісне підприємство»(04071, м. Київ, провулок Ярославський, 3-Б, рахунок 26005028766361 у Київській міській філії АКБ «Укрсоцбанк», МФО 322012, код 34818413) на користь публічного акціонерного товариства «Екостандарт»(02660, м. Київ, вул. Червоногвардійська, 20, рахунок 26007311380 в АТ «Фортуна банк», МФО 300904, код 21661022) 439 379 (чотириста тридцять девять тисяч триста сімдесят девять) грн. 14 коп. основного боргу, 13370 (тринадцять тисяч триста сімдесят) грн. 13 коп. пені, 41588 (сорок одну тисячу пятсот вісімдесят вісім) грн. 32 коп. інфляційних втрат, 12540 (дванадцять тисяч пятсот сорок) грн. 88 коп. трьох процентів, 5 068 (пять тисяч шістдесят вісім) грн. 78 коп. витрат по сплаті державного мита та 196 (сто девяносто шість) грн. 47 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя О.Г. Удалова

Рішення підписано 08.07.2011 р.