Рішення № 17830574, 05.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5/4705.07.11 р. За позовом Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі

Кримської філії Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»

до Державної акціонерної компанії «Національна мережа аукціонних центрів»

про стягнення 775,84 грн.

Суддя Ломака В.С.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю № 388 від 12.10.2010 р.

від відповідача: не зявився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство «Укртелеком»в особі Кримської філії Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Державної акціонерної компанії «Національна мережа аукціонних центрів»про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором № 482 від 23.10.2007 р. про надання послуг електрозвязку та за Договором № 482 про надання послуги ADSL-підключення до мережі Інтерент від 11.09.2009 р. в розмірі 775,84 грн. (699,13 грн. основний борг, 9,45 грн. пеня, 47,98 грн. збитки від інфляції, 19,28 грн. 3% річних).

Позовні вимоги мотивовані порушенням з боку відповідача умов Договору та невиконання ним своїх грошових зобовязань по оплаті за спожиті послуги доступу до мережі Інтернет та послуги електрозвязку, внаслідок чого у Державної акціонерної компанії «Національна мережа аукціонних центрів»виникла заборгованість перед Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком»в особі Кримської філії Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком».

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.06.2011 р. порушено провадження у справі № 5/47, розгляд справи було призначено на 16.06.2011 р. о 12-50.

В судове засідання 16.06.2011 р. представники сторін не зявились, про поважні причини неявки суд не повідомили, вимог ухвали господарського суду міста Києва від 01.06.2011 р. про порушення провадження у справі № 5/47 не виконали, про час і місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.06.2011 р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи було відкладено на 05.07.2011 р. о 10-00.

01.07.2011 р. представником позивача через відділ діловодства господарського суду міста Києва було подано клопотання, відповідно до якого Відкрите акціонерне товариство «Укртелеком»в особі Кримської філії Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»просить суд витребувати витяг з ЄДРПОУ на відповідача в звязку з тимчасовою затримкою в фінансуванні.

В судовому засіданні 05.07.2011 р. представником позивача підтримано подане ним 01.07.2011 р. клопотання.

Розглянувши в судовому засіданні 05.07.2011 р. зазначене клопотання позивача, суд прийшов до висновку про відмову в його задоволенні з огляду на його безпідставність та необґрунтованість, оскільки, в матеріалах справи міститься Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи Серія А00 № 781722, що є належним доказом місцезнаходження відповідача.

В судовому засіданні 05.07.2011 р. представником позивача було підтримано свої позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання 05.07.2011 р. повторно не зявився, вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 01.06.2011 р. про порушення провадження у справі № 5/47 та ухвали господарського суду міста Києва від 16.06.2011 р. не виконав, заяв чи клопотань не подав і не надіслав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, зясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»(із змінами від 08.04.2008 р.), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (розяснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.1997 р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, оскільки підтверджені Свідоцтвом, наданим позивачем, про державну реєстрацію юридичної особи.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 5/47.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

23.10.2007 р. між начальником центру телекомунікаційних послуг КФ Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»Сестрициною В.А. (далі Підприємство звязку) та Державною акціонерною компанією «Національна мережа аукціонних центрів» (далі Споживач) було укладено Договір № 482 про надання послуг електрозвязку (далі Договір-1), відповідно до умов якого (п. 1) Підприємство звязку надає послуги електрозвязку.

Відповідно до п. 2.1.21 Договору-1, Підприємство звязку зобовязане не менше одного разу на місяць повідомляти Споживача про належну суму платежу за міжміські та міжнародні телефонні розмови.

Згідно з п. 3.2.8 Договору-1, Споживач зобовязаний своєчасно вносити плату за користуванням телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону.

Споживач сплачує послуги електрозвязку за спільно погодженою системою оплати з отриманням рахунків в ділянці розрахунків (п. 4.2 Договору-1).

Як встановлено п. 4.3 Договору-1, Споживач повинен своєчасно оплачувати надані послуги.

Пунктом 4.5 Договору-1 визначено, що розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозвязку за кожний попередній місяць проводяться Споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

11.09.2009 р. між Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком»(далі Підприємство звязку) та Державною акціонерною компанією «Національна мережа аукціонних центрів» (далі Споживач) було укладено Договір № 482 про надання послуг ADSL-підключення до мережі Інтерент (далі Договір-2), відповідно до умов якого (п. 1.1) Підприємство звязку надає Споживачу на платній основі послугу доступу до мережі Інтернет шляхом підключення до порту вузла Інтернет Підприємства звязку по абонентській лінії за допомогою обладнання ADSL, динамічної або постійної ІР-адреси, та інші додаткові послуги Інтернет, які Споживач може самостійно замовити через Систему самообслуговування (далі Послуга).

Відповідно до п. 3.2.1 Споживач зобовязується своєчасно вносити плату за користування Послугою, відповідно до розділу 5 Договору-2.

Розділом 5 Договору-2 сторонами погоджено умови та порядок розрахунків.

Згідно з п. 5.1 Договору-2, розрахунок вартості Послуги здійснюється щомісячно на підставі діючих тарифів Підприємства звязку і залежить від обраного Споживачем тарифного плану.

Пунктами п. 5.2, 5.3 Договору-2 визначено, що Підприємство звязку виставляє єдиний рахунок на оплату телекомунікаційних послуг. Нарахування вартості Послуги входить окремим рядком до єдиного рахунку за телекомунікаційні послуги. Споживач проводить оплату за надану Послугу щомісяця до 20 числа поточного місяця, на підставі рахунків Підприємства звязку, виставлених до 10 числа поточного місяця, що наступає за звітним. Оплата Послуги проводиться в грошовій одиниці України. Додатково нараховується податок на додану вартість у розмірі, встановленому законодавством.

Розрахунковий місяць дорівнює календарному. Абонентна плата та врахований обсяг прийнятої/переданої інформації розраховується залежно від кількості діб, впродовж яких Споживач користувався певним тарифним планом у розрахунковому періоді. Невикористаний обсяг прийнятої та переданої інформації, врахований в абонентній платі, на наступний розрахунковий період не переноситься (п. 5.5 Договору-2).

Відповідно до п. 5.7 Договору-2, Споживач має право опротестувати рахунок протягом 5 робочих днів з моменту його отримання. Претензія Споживача протягом 10 днів розглядається на відповідній комісії. За результатами засідання комісії підписується Акт звірки взаєморозрахунків. На підставі цього Акту Підприємство звязку у разі необхідності здійснює коригування суми опротестованого рахунку.

Як вбачається з п. 5.8 Договору-2, якщо протягом 5-ти робочих днів виставлений Підприємством звязку рахунок не буде опротестований Споживачем у порядку, встановленому п. 5.7, він вважається прийнятим до сплати.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази опротестування Споживачем наданих йому рахунків, жодних пояснень чи заперечень на спростування зазначених обставин відповідачем надано не було.

Пунктом 1 Додаткової угоди до Договору-2, підписаної сторонами 11.09.2009 р., встановлено, що Підприємство звязку зобовязується забезпечити підключення до мережі Інтернет за технологією ADSL з Договором-2 за ціною 0,83 грн. без ПДВ.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, Відкрите акціонерне товариство «Укртелеком»в особі Кримської філії Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»вказує на те, що відповідачем не виконано своїх грошових зобовязань по оплаті спожитих послуг доступу до мережі Інтернет в період з 01.03.2010 р. по 26.05.2010 р. та послуг електрозвязку в період з 01.02.2010 р. по 26.05.2010 р., внаслідок чого у Державної акціонерної компанії «Національна мережа аукціонних центрів»виникла заборгованість перед позивачем.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Положеннями ст. 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 36 Господарського процесуального кодексу України, письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як визначено абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що 03.11.2010 р. позивачем на адресу відповідача була направлена претензія № 06/8-274 від 29.10.2010 р. з вимогою виконати передбачені Договором-1 та Договором-2 зобов'язання, проте така вимога була залишена відповідачем поза увагою.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як встановлено ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

До спірних правовідносин сторін судом застосовуються положення Закону України «Про телекомунікації».

Відповідно до ст. 63 Закону України «Про телекомунікації», телекомунікаційні послуги надаються відповідно до законодавства. Умови надання телекомунікаційних послуг: укладення договору між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг відповідно до основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг, установлених НКРЗ; оплата замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.

Відповідно до ч. 5. ст. 33 Закону України «Про телекомунікації», споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема: виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Відповідно до ст. 68 Закону України «Про телекомунікації», розрахунки за телекомунікаційні послуги здійснюються на умовах договору про надання телекомунікаційних послуг між оператором, провайдером телекомунікацій та споживачем або без договору за готівкову оплату чи за допомогою карток тощо в разі одержання споживачем замовленої за передоплатою (авансованої) послуги за тарифами, затвердженими згідно із законодавством.

Як визначено пунктом 32 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджені Постановою Кабінету Міністрів України № 720 від 09.08.2005 р., споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати отримані телекомунікаційні послуги.

Абонентна плата за користування телефоном, почасова оплата місцевих телефонних розмов, плата за міжміські та міжнародні телефонні розмови, надіслані в кредит телеграми та за інші послуги, надані по телефону, вноситься абонентом у десятиденний строк після отримання рахунка, але не пізніше 20 числа місяця, що настає після розрахункового періоду. Розрахунковим періодом вважається, як правило, календарний місяць, у межах якого надавалися послуги (п. 108 зазначених Правил).

Судом встановлено, що на виконання умов вказаних вище Договору-1 та Договору-2 позивач надавав Споживачу послуги доступу до мережі Інтернет та послуги електрозвязку, але останній їх своєчасно не оплачував, в звязку з чим за Споживачем обліковується заборгованість перед позивачем за надані послуги доступу до мережі Інтернет в період з 01.03.2010 р. по 26.05.2010 р. в розмірі 397,66 грн. та послуги електрозвязку, в період з 01.02.2010 р. по 26.05.2010 р. в розмірі 301,47 грн. (що разом складає 699,13 грн.), в звязку з чим позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Кримської філії Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»щодо стягнення з Державної акціонерної компанії «Національна мережа аукціонних центрів»суми основного боргу в розмірі 699,13 грн. слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В звязку з тим, що Державна акціонерна компанія «Національна мережа аукціонних центрів»припустилася прострочення по платежах, позивач на підставі п. 5.8 Договору-1 просить стягнути з відповідача на свою користь 9,45 грн. пені.

Відповідно до п. 5.8 Договору, у разі несплати за надані послуги електрозвязку понад установлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) Споживач сплачує пеню яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, від суми затриманих платежів за кожну добу затримки відповідно до діючого законодавства.

Згідно з п. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором.

Приписами ст. 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Приписами ч. ч. 1, 2 ст. 36 Закону України «Про телекомунікації»встановлено, що Споживачі телекомунікаційних послуг несуть відповідальність за порушення норм цього Закону, Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг відповідно до закону. У разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Як встановлено п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що з відповідача на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Кримської філії Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»підлягає стягненню 9,45 грн. пені (відповідно до обґрунтованого розрахунку позивача).

Крім того, позивач просить суд на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України стягнути з Державної акціонерної компанії «Національна мережа аукціонних центрів»на свою користь збитків від інфляції в сумі 47,98 грн., та 19,28 грн. 3 % річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Розмір процентів річних визначається сторонами в договорі. Якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті 3% річних від простроченої суми за весь час прострочення.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові; отже, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання.

Суд відзначає, що нарахування позивачем збитків від інфляції та 3% річних у заявлений період є правомірним, оскільки судом встановлено прострочення виконання грошового зобовязання по оплаті спожитих послуг доступу до мережі Інтернет та послуг електрозвязку у визначений період.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що з відповідача на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Кримської філії Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»підлягає стягненню 47,98 грн. збитків від інфляції та 19,28 грн. 3% річних, перерахунок яких судом здійснено в межах періодів, заявлених позивачем.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Кримської філії Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державної акціонерної компанії «Національна мережа аукціонних центрів» (02660, м. Київ, вул. Марини Раскової, б. 15; код ЄДРПОУ 20064284) на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Кримської філії Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»(01030, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, б. 18; код ЄДРПОУ 21560766) 699 (шістсот девяносто девять) грн. 13 коп. основного боргу, 9 (девять) грн. 45 коп. пені, 47 (сорок сім) грн. 98 коп. збитків від інфляції, 19 (девятнадцять) грн. 28 коп. 3% річних, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя В.С. Ломака

Повне рішення складено 07.07.2011 р.