Рішення № 17830439, 20.06.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/23120.06.11 За позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Варва ТД»

Дотовариства з обмеженою відповідальністю «НС-Партнер»

Простягнення 11081,00 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_1 (за дов.)

Від відповідача не зявились

Обставини справи:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Варва ТД»про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «НС-ПАРТНЕР»11 081 грн. заборгованості за непоставлений товар за талонами на отримання бензину А-95 та А-92.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобовязання щодо повноти та своєчасності поставлення товару.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.05.2011 р. порушено провадження у справі № 17/231 та призначено її до розгляду на 30.05.2011 р..

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2011 р. розгляд справи було відкладено на 20.06.2011 р. у зв?язку з неявкою представників відповідача, неподанням витребуваних доказів та необхідністю витребування доказів.

Відповідач повноважних представників для участі в судовому засіданні не направив, про причини їх неявки на виклик суду не повідомив, відзив та клопотань про відкладення розгляду справи не подав. За таких обставин, суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу у відсутності відповідача за наявними матеріалами.

Розглянувши надані позивачем документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на підставі виставленого відповідачем рахунку-фактури № МС-0000018 від 29.10.2010 р. перерахував на рахунок відповідача грошові кошти в сумі 14400,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 8 від 22.11.2010 р. та № 235 від 17.11.2010 р.

У свою чергу, відповідач передав позивачу талони на отримання бензину А-95 в кількості 1 500,00 л. за ціною 7,25 грн. з ПДВ за один літр та бензин А-92 в кількості та 500 л. за ціною 7,05 грн. з ПДВ за один літр, що підтверджується видатковою накладною № МС-0000019 від 29.10.2010 р. та додатком до зазначеної видаткової накладної, копії яких залучено до матеріалів справи, оригінали оглянуті в судовому засіданні.

Відповідно до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4 ст. 203 Цивільного кодексу України).

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України). Правочин, для якого законом не встановлена обовязкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ч. 2 ст. 205 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За своєю правовою природою правовідносини сторін є укладений сторонами в усній формі договір поставки.

Згідно з ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

09.02.2011 р. позивач направив відповідачу лист № 9 з вимогою здійснити видачу паливно-мастильних матеріалів з яких 1120 л. бензину А-95 та 420 л. бензину А-92, які були оплачені в листопаді 2010 року.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Згідно з ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Однак, відповідач в порушення норм чинного законодавства свої зобовязання щодо відпуску нафтопродуктів виконав частково, а саме позивач отримав лише 380 л. бензину А-95 та 80 л. бензину А-92 на загальну суму 3319,00 грн..

Залишок талонів на отримання 1120 л. бензину А-95 та 420 л. бензину А-92 на загальну суму 11081,00 грн., яка розрахована з зазначеної в накладній вартості товару за один літр, підтверджується наданими талонами на відповідну кількість та вартість бензину з відпечатаним знаком з термінами «OST», що належить відповідачу, копії яких залучено до матеріалів справи, оригінали оглянуті в судовому засіданні.

22 березня 2011 року позивач направив на адресу відповідача претензію № 19 з вимогою повернути грошові кошти, сплачені за непоставлений товар, що засвідчується фіскальним чеком № 1815 від 24.03.2011 року та описом вкладення, проте відповідач залишив вищезазначену вимогу без задоволення та належного задоволення.

Станом на день розгляду справи в суді, відповідач решту пального не поставив, суму перерахованого авансу не повернув, жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем відповідач також не надав, а тому загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 11081,00 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 11081,00 грн.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, повязаних із розглядом справи.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по сплаті державного мита в сумі 110,81 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «НС-Партнер» (01103, м. Київ, вул. Кіківідзе, 13, рахунок 260033011098 у Головному управлінні ВАТ «Ощадбанк»м. Києва, МФО 322669, код 31307038) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Варва ТД»(17600, Чернігівська область, Варвинський район, смт. Варва, вул. Миру, 60, кв. 23, рахунок 26007105713 у ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805, код 34287177) 11081 (одинадцять тисяч вісімдесят одну) грн. попередньої оплати, 110 (сто десять) грн. 81 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

СуддяО.Г. Удалова

Рішення підписано 07.07.2011 р.