Рішення № 17829921, 04.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/31504.07.11 За позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Мегаполіс»

до Закритого акціонерного товариства «Український страховий дім»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1

про стягнення 13100,70 грн.

Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2 представник за довіреністю № 164 від 21.06.2011

від відповідача: не зявились

від третьої особи: ОСОБА_3 представник за довіреністю від 30.06.2011

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про стягнення з Закритого акціонерного товариства «Український страховий дім»суми виплаченого страхового відшкодування в розмірі 12762,70 грн. та 194,50 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що виплативши страхове відшкодування у розмірі 12762,70 грн. згідно зі ст. ст. 993, 1191, 1184 ЦК України страхова компанія набула право зворотної вимоги (регресу) до відповідача по справі в межах фактичних витрат. За прострочення виплати страхового відшкодування позивач також просить на підставі ст. 37 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»стягнути з відповідача 194,50 грн. пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2011 порушено провадження у справі № 53/315, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 04.07.2011, направлено запит в Моторне (транспортне) страхове бюро України та залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1

21.06.2011 з МТСБУ надійшла інформація стосовно запитуваних даних.

В судовому засіданні 04.07.2011 позивач підтримав заявлені позовні вимоги та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Також в судовому засіданні позивач порушив перед судом клопотання про заміну сторони по справі, а саме позивач просить замінити Закрите акціонерне товариство «Український страховий дім»на його правонаступника Приватне акціонерне товариство «Український страховий дім»у звязку зі зміною організаційно-правової форми відповідача, на підтвердження чого відповідач надав витяг з ЄДРПОУ.

Відповідно до ст. 25 ГПК України в разі вибуття однієї зі сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішення або ухвалі. Правонаступництво можливе на будь-якій стадії судового процесу.

Враховуючи викладене суд вважає за можливе здійснити заміну Закритого акціонерного товариства «Український страховий дім»на Приватне акціонерне товариство «Український страховий дім».

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” від 18.09.1997 № 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві та витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

У п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “адресат за зазначеною адресою не проживає” і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності відповідача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Представник третьої особи надав усні пояснення на позовну заяву.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 04.07.2011 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

10 грудня 2007 року між позивачем (далі - Страховик) та ОСОБА_4 (надалі - Страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 0540201.

Об'єктом Договору добровільного страхування є транспортний засіб «FORD FOCUS», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Транспортний засіб «FORD FOCUS», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 належить ОСОБА_4 на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу .

Вказаний транспортний засіб позивач прийняв на страхування, на випадок пошкодження внаслідок страхових подій (випадку), зокрема - пошкодження чи знищення внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідний страховий випадок стався 16.07.2008 р. в м. Києві по вул. Фрунзе 117 за участю автомобіля «FORD FOCUS», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4, та автомобіля «LEXUS RX350», державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_1

В результаті ДТП автомобіль «FORD FOCUS», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 було пошкоджено, що підтверджується довідкою, виданою органами МВС України Головним управлінням в місті Києві ДАІ.

За наслідками вказаної дорожньо-транспортної пригоди ТДВ «СТ «Мегаполіс»було перераховано на користь Страхувальника, страхове відшкодування в розмірі 12 762,70 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про страхування»страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

З положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України вбачається, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно з постановою Подільського районного суду міста Києва від 03.09.2008р., дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001р., що набрали чинності з 01.01.2002 року. Останню визнано винною у скоєнні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 124 КпАП України.

Цивільна відповідальність ОСОБА_1 як водія транспортного засобу, була застрахована в ЗАТ «Український Страховий Дім»за полісом № ВВ/5848710 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

У відповідності до ст. 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Таким чином, на підставі зазначених вище норм та у зв'язку з укладенням відповідачем з ОСОБА_1 полісу № ВВ/5848710 страхування цивільно-правової відповідальності останньої, відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати завдану ОСОБА_1 шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації ним транспортного засобу.

У відповідності до вищевказаних норм, ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування»до позивача перейшло право вимоги, яке Страхувальник мав до відповідача, як страхувальника цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації автомобіля «LEXUS RX350», державний номер НОМЕР_2, ОСОБА_1.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу.

Як визначено зі звіту № 3064 від 25 липня 2008 р. (копія до позовної заяви), вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «FORD FOCUS», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що був заподіяний внаслідок ДТП, що відбулося 16.07.2008 р., становить 13269,13 грн.

Крім того, відповідно до ст.. 27 Закону України «Про страхування»від 04.10.2001 № 2745-ІІІ, до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

З огляду на викладене, до позивача перейшло в межах суми 12762,70 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 вказаного Закону виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.

Позивач в порядку досудового врегулювання спору 10.11.2010р. направив відповідачу регресну вимогу (заяву про виплату страхового відшкодування). Факт надсилання відповідної вимоги позивачем та отримання її відповідачем 10.11.2010р. підтверджується відміткою про отримання. Відповідач на відповідну претензію ніяким чином не відреагував, суму страхового відшкодування в порядку регресу на його рахунок не провів.

На адресу відповідача повторно було надіслано листа № 15 від 19 січня 2011 року про задоволення регрес них вимог.

02.02.2011 року на адресу ТДВ «СТ «Мегаполіс»надійшла відповідь від відповідача, щодо задоволення претензії №39-СВ від 10.11.2010 року в першій половині лютого, але до цього часу претензія незадоволена.

Через відділ Діловодства суду з МТСБ України надійшла інформація стосовно Полісу №ВВ/5848710 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності Шихненко, на підтвердження того, що відповідач взяв на себе обовязок відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третіх осіб під час ДТП.

Як вбачається з Полісу №ВВ/5848710 розмір франшизи складає 510,00грн.

Згідно з частиною 9.2 статті 9 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25 500 гривень на одного потерпілого.

Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач правомірно звернувся до відповідача про стягнення виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу, а тому, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково в сумі 12252,70 грн., з відрахуванням розміру франшизи 510,00 грн. (12762,70 грн. (фактичні затрати позивача) 510,00 грн. (франшиза) у відповідності до приписів пункту 12.1 статті 12 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Доказів на підтвердження того, що сума страхового відшкодування виплачена позивачем безпідставно або необґрунтовано, відповідач суду не надав.

Також позивач просить стягнути з відповідача 194,50 грн. пені.

Правовідносини у сфері страхування регулюються, зокрема главою 67 розділу ІІІ Цивільного кодексу України, Законом України «Про страхування», Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», за змістом яких сторонами за договором страхування є страховик та страхувальник, між якими в силу договору страхування виникають цивільні зобовязання.

За приписами статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про страхування»до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вбачається з матеріалів справи, до позивача на підставі приписів статті 993 Цивільного кодексу України, статті 27 Закону України «Про страхування», перейшло саме право вимоги, яке ОСОБА_4 мав до відповідача, як до страховика цивільної-правової відповідальності власника джерела підвищеної небезпеки.

Натомість, позивач звернувся до відповідача з регресною вимогою про відшкодування відповідачем страхової виплати в сумі 12762,70 грн. Тобто, між сторонами спору не виникло договірних відносин, оскільки зобовязання відповідача відшкодувати шкоду не повязане з невиконанням або неналежним виконанням договірних зобовязань, що унеможливлює висновок про наявність між сторонами зобовязання, а відтак і застосування відповідальності за його порушення.

Таким чином, нарахування пені на суму страхового відшкодування в порядку регресу є безпідставним.

Посилання позивача на ст. 37 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»в обґрунтування заявленої суми пені є помилковим, оскільки у даній статті іде мова про відповідальність за прострочення виплати страхового відшкодування особі, яка має право на отримання такого відшкодування, а не про виплату страхового відшкодування в порядку регресу.

З огляду на викладене, вимогу про стягнення з відповідача 194,50 грн. пені суд вважає безпідставною, необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Український страховий дім»(01023, м. Київ, пл. Спортивна, 3; код ЄДРПОУ 32556540, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Мегаполіс»(01042, м. Київ, вул. Філатова, 22/8; код ЄДРПОУ 34348559) 12252,70 (дванадцять тисяч двісті пятдесят дві) грн. страхового відшкодування в порядку регресу, 122,53 (сто двадцять дві) грн. державного мита, 220,72 (двісті двадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяГрєхова О.А.

Повне рішення складено 07.07.2011