Рішення № 17829719, 04.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/20104.07.11 За позовом Акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія"

до Товариства з обмеженою відповідальністю Страхова компанія "Проксіма"

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_3

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Комунальне підприємство Севастопольської міської ради “Севтеплоенерго”

про стягнення 15 849,76 грн.

Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1. представник за довіреністю № 1586 від 09.06.10;

від відповідача: ОСОБА_2 представник за довіреністю № 058/2010 від 24.12.10.

від третьої особи 1: не з'явився.

від третьої особи 2: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Страхова компанія "Проксіма" шкоди в порядку регресу в розмірі15 849,76 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що виплатив застрахованій особі суму страхового відшкодування у звязку з чим у нього виникло право регресної вимоги до особи, винної у ДТП та до особи, яка несе відповідальність за винну сторону.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.04.2011 порушено провадження по справі № 53/201, розгляд справи призначено на 13.05.2011.

У звязку з необхідністю належного повідомлення відповідача про розгляд справи, ухвалою суду було відкладено розгляд справи на 06.06.2011.

В судовому засіданні 06.06.2011 представник відповідача надав суду письмовий відзив на позовну заяву в якому зазначив, що позивач не надав позивачу всіх необхідних документів, а тому відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. Також відповідач зазначає, що третя особа 2 несвоєчасно повідомила відповідача про настання страхового випадку.

Ухвалою суду від 06.06.2011 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Комунальне підприємство Севастопольської міської ради “Севтеплоенерго” та відкладено розгляд справи на 20.06.2011.

У звязку з тим, що суддя Грєхова О. А. з 14.06.2011 перебувала на лікарняному, відповідно до розпорядження Голови господарського суду міста Києва від 20.06.2011, розгляд справи № 53/201 передано судді Кирилюк Т. Ю.

Ухвалою суду від 20.06.2011 відкладено розгляд справи на 04.07.2011.

У звязку з виходом судді Грєхової О. А. з лікарняного, відповідно до розпорядження Голови господарського суду міста Києва від 01.07.2011, розгляд справи № 53/201 передано судді Грєховій О. А.

Позивач в судовому засіданні 04.07.2011 підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Також позивач в судовому засіданні заявив про заміну сторони по справі, а саме позивач просить замінити Акціонерне товариство "Українська пожежно-страхова компанія" на його правонаступника Приватне акціонерне товариство "Українська пожежно-страхова компанія" у звязку зі зміною організаційно-правової форми позивача.

Відповідно до ст. 25 ГПК України в разі вибуття однієї зі сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішення або ухвалі. Правонаступництво можливе на будь-якій стадії судового процесу.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив на позов.

Третя особа 1 та третя особа 2 в судове засідання не зявилися, про причини неявки суду невідомо.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, який долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 04.07.2011 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників позивача та відповідача, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу серії СН № 033933 від 27.03.20101, ОСОБА_3. в м. Севастополі, управляючи автомобілем «УАЗ»д/н НОМЕР_2 при зміні середньої смуги руху на ліву смугу руху не уступив дорогу автомобілю «Мазда», д/н НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4., яка рухалася в тому ж напрямку, в результаті чого здійснив з ним зіткнення, що призвело до механічних пошкоджень автомобілів і ДТП.

Відповідно до Постанови Апеляційного суду м. Севастополя № 33-237/10 від 06.12.2010, водій ОСОБА_3. порушив ПДР України, скоївши адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Вина ОСОБА_3 встановлена вищевказаною постановою.Автотранспортний засіб «Мазда», д/н НОМЕР_1, що зазнав пошкоджень у ДТП, був застрахований позивачем відповідно до Договору добровільного страхування № 0147236.

Відповідно до Висновку № 108 експертного автотоварознавчого дослідження про оцінку вартості збитків, завданих автомобілю марки «Мазда», сума матеріального збитку завданого власнику автомобіля «Мазда», д/н НОМЕР_1 від пошкоджень автомобіля в результаті ДТП складає 21959,05 грн.

Враховуючи викладене, позивачем було прийнято рішення про визнання даної події страховим випадком та виплату страхового відшкодування в розмірі 15849,76 грн. (страховий акт № 02-10/АК від 11.08.2010).

Позивач виплатив страхувальнику за Договором добровільного страхування № 0147236суму в розмірі 15849,76 грн., що підтверджено належним чином завіреною копією платіжного доручення № 315 від 11.08.2010 та видаткового касового ордеру від 12.08.2010. (оригінали оглянуті в судовому засіданні).

У зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику, позивач набув право регресу до винної у ДТП особи, оскільки відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування»№86/96-ВР від 07.03.1996р. до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну особи відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Статтею 1188 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується винною особою.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована відповідачем за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/7864169 від 28.02.2010.

Враховуючи, що на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність особи, винної у заподіянні збитків, була застрахована у Відповідача, останній, відповідно до статті 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»повинен відшкодувати їх у межах встановлених лімітів.

Полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/7864169 від 28.02.2010 встановлено ліміт відповідальності відповідача за шкоду, завдану майну третіх осіб застрахованою особою у сумі 25500,00 грн.

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»від 01.07.2004р. страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Позивач звертався до відповідача із заявою № 1500 від 04.03.2011 про відшкодування шкоди (в порядку регресу). На доказ направлення заяви позивач надав суду належним чином завірену копію повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідач у відповіді на заяву надіслав позивачу повідомлення-запит № 02-344 від 17.03.2011 з вимогою надання додаткових документів. На доказ направлення повідомлення-запиту відповідач надав суду належним чином завірену копію повідомлення про вручення поштового відправлення.

У відзиві відповідач зазначив, що позивач не надав позивачу всіх необхідних документів, а тому відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. А саме відповідач вказує, що позивач в порушенні ч. 4 ст. 25 Закону України «Про страхування», п. 35.2 ст. 35, п. 56.1 статті 56 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»не надав відповідачу: схему ДТП, пояснення водіїв, протокол місця огляду ДТП, протокол огляду пошкоджених т. з., протокол про адміністративне правопорушення, постанову суду щодо закриття провадження у справі відносно водія ОСОБА_3, комплексу транспортно-трасологічну та автотехнічну експертизу. № 314 від 01.07.2011.

Суд відхиляє зазначене відповідачем з огляду на наступне.

Відповідно до. 35.2 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»до заяви додаються довідки про ДТП, довідки відповідних закладів охорони здоровя щодо тимчасової втрати працездатності або довідки спеціалізованих установ про встановлення стійкої втрати працездатності (інвалідності) у разі її виникнення, інші документи, які мають відношення до даної ДТП, завірені у встановленому порядку.

Як вбачається з переліку додатків зазначених у заяві позивача у виплаті страхового відшкодування № 1500 від 04.03.2011, позивач надсилав відповідачу копію довідки ДАІ з місця ДТП від 27.03.2010 та копію розгорнутої довідки ДАІ.

Також до матеріалів справи залучено докази направлення відповідачу в тому числі копії постанови судді Апеляційного суду м. Севастополя від 06.12.2010 та копії висновку експертного автотоварознавчого дослідження.

Що стосується схеми ДТП, пояснення водіїв, протоколу місця огляду ДТП, протоколу огляду пошкоджених т. з., протоколу про адміністративне правопорушення, то вказані документи були дослідженні в постанові суду, копія якої була направлена відповідачу позивачем.

Також відповідач зазначає, що третя особа 2 несвоєчасно повідомила відповідача про настання страхового випадку, а тому відсутня підстава у виплаті страхового відшкодування.

Зазначене відповідачем не стосується предмету розгляду даної справи, оскільки в рамках спору по справі № 53/201 судом досліджуються, право регресу, яке виникло у позивача по відношенню до відповідача.

Частинами 1 та 2 статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем «УАЗ» д/н НОМЕР_2, встановлена у судовому порядку.

Відтак, відповідач є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю «Мазда», д/н НОМЕР_1, в результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.

Відповідно до статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно з положеннями п. 1. ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

Ст. 993 Цивільного кодексу України наголошує на тому, що "до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки".

Відповідно до п. 12.1. ст. 12 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Як вбачається з розділу 2 полісу цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/7864169 від 28.02.2010 розмір франшизи дорівнює 500,00 грн.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»дія полісу поширюється лише на шкоду спричинену майну потерпілого.

Зважаючи на викладене у позивача переходить право вимоги до відповідача в межах обовязкового ліміту відповідальності страховика за винятком франшизи в розмірі 15349,76 грн. (15849,76 грн. (виплачена сума страхового відшкодування) 500,00 грн. (франшиза).

За таких обставин, позовна заява підлягає задоволенню в розмірі 15349,76 грн. за розрахунком суду.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, повязані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Страхова компанія "Проксіма" (01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, 34; ідентифікаційний код 33592726 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем підчас виконання судового рішення) на користь Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 40; ідентифікаційний код 20602681) 15349 (п'ятнадцять тисяч триста сорок девять) грн. 76 коп. шкоди в порядку регресу, витрати по сплаті державного мита в сумі 153 (сто пятдесят три) грн. 50 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 228 (двісті двадцять вісім) грн. 56 коп.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Грєхова О.А.

Повне рішення складено 07.07.2011