Рішення № 17829644, 04.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 33/4404.07.11

Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк»

до 1) товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Юність»

2) товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛІСТ»

3) товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербудбізнес»

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:

1) товариство з обмеженою відповідальністю «КУА АПФ «Ініціатива»

2) товариство з обмеженою відповідальністю «Фондова компанія

«Ініціатива»

3) товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія

«Поділля-Капітал»

про визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів № 70-4/09Б

від 29.04.2009 року

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_1 представник за довіреністю № 149 від 07.04.2010 року;

від відповідачів 1) ОСОБА_2 представник за довіреністю б/н від 22.02.2011 року;

2) не зявився;

3) не зявився;

від третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1) не зявився;

2) не зявився;

3) не зявився.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Кредитпромбанк»звернулось до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Юність», товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛІСТ», товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербудбізнес», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю «КУА АПФ «Ініціатива», товариство з обмеженою відповідальністю «Фондова компанія «Ініціатива»про визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів № 70-4/09Б від 29.04.2009 року.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між товариством з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛІСТ» (відповідач-2) та Товариством з обмеженою відповідальністю - фірмою "Юність" (відповідач-1) було укладено договір № 70-3/09Б від 29.04.2009 року доручення на купівлю цінних паперів.

На виконання умов договору № 70-3/09Б від 29.04.2009 року був украдений договір купівлі-продажу цінних паперів № 70-4/09Б від 29.04.2009 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтербудбізнес" (відповідач-3) та Товариством з обмеженою відповідальністю - фірмою "Юність" (від імені та за рахунок якого діяв відповідач-2).

Відповідно до п. 2.1. договору купівлі-продажу цінних паперів було встановлено порядок розрахунку між відповідачем-3 та відповідачем-1.

28.04.2009 року між відповідачем-1 та товариством з обмеженою відповідальністю «Фондова компанія «Ініціатива»було укладено договір № 4450-Д про відкриття та обслуговування рахунку в цінних паперах.

30.04.2009 року між відповідачем-1 (від імені та за рахунок якого діяв відповідач-2) та відповідачем-3 було укладено акт прийому-передачі до договору купівлі продажу цінних паперів № 70-4/09Б від 29.04.2009 року за умовами якого відповідач-3 передав, а відповідач-1 прийняв цінні папери, загальною вартістю 45000438,90 грн. і сторони виконали свої обовязки по договору.

Позивач є кредитором відповідача-1, і, оскільки порушено Господарським судом Вінницької області провадження у справі № 5/145-09 про банкрутство відповідача-1, позивач звертається до суду з позовом про недійсність договору купівлі продажу цінних паперів № 70-4/09Б від 29.04.2009 року, оскільки в договорі купівлі продажу цінних паперів не вказано, що відповідач-3 є власником акцій та позивач вважає договір купівлі продажу цінних паперів є фіктивним, оскільки за умовами акту прийому-передачі від 30.04.2009 року до договору купівлі продажу цінних паперів відповідач-3 передав відповідачеві-1 цінні папери, однак не надав зберігачу розпорядження про переказ цінних паперів на рахунок відповідача-1.

З підстав, викладених вище, позивач просить визнати недійсним договір купівлі продажу цінних паперів № 70-4/09Б від 29.04.2009 року.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.11.2010 року № 05-5-51/13911 суддя Пригунова А.Б., позовну заяву повернула без розгляду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.01.2011 року апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства “Кредитпромбанк” задоволено повністю, ухвалу Господарського суду м. Києва від 25.11.2010 року - скасовано, а матеріали позовної заяви та додані до неї документи передано на розгляд до Господарського суду м. Києва.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 28.01.2011 року порушено провадження у справі, присвоєно справі № 33/44, розгляд справи призначено на 14.02.2011 року.

У судове засідання 14.02.2011 року зявились представники позивача та відповідача-1. Представники відповідачів 2, 3, третіх осіб 1, 2 не зявилися, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва від 28.01.2011 року про порушення провадження у справі не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Представник позивача подав клопотання про витребування доказів.

Представник відповідача-1 подав клопотання про припинення провадження у справі № 33/44 та клопотання про зупинення провадження у справі № 33/44 до розгляду Вищим господарським судом України касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю-фірми “Юність” на постанову Київського апеляційного господарського суду від 18 січня 2011 року.

Суд відхилив клопотання представника відповідача-1 у звязку з їх необгрунтованістю.

Представника позивача та відповідача-1 не виконали вимоги ухвали про порушення провадження у справі від 28.01.2011 року.

Відповідно до ст. ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України суд відклав розгляд справи на 28.02.2011 року у звязку із неявкою представників відповідача-2, 3 та третіх осіб 1, 2 в судове засідання.

Судове засідання призначене на 28.02.2011 року не відбулося, оскільки справу № 33/44 направлено до Київського апеляційного господарського суду, у звязку з надходженням касаційної скарги на постанову Київського апеляційного господарського суду № 05-5-51/13911 від 18.01.2011 року.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 04.03.2011 року касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю-фірма “Юність” на постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.01.2011 року у справі№ 05-5-51/13911 повернуто скаржнику.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 18.03.2011 розгляд справи призначено на 05.04.2011 року.

Судове засідання призначене на 05.04.2011 року не відбулося, оскільки справу № 33/44 направлено до Київського апеляційного господарського суду, у звязку з надходженням касаційної скарги на постанову Київського апеляційного господарського суду № 05-5-51/13911 від 18.01.2011 року.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.04.2011 року касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю-фірма “Юність” на постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.01.2011 року у справі№ 05-5-51/13911 залишено без задоволення.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 16.05.2011 року розгляд справи призначено на 30.05.2011 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 30.05.2011 року залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "Івестиційна компанія "Поділля-Капітал" та частково задоволено клопотання позивача про витребування доказів.

Відповідно до ст. ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України суд відклав розгляд справи на 14.06.2011 року у звязку із неявкою представників відповідача-1, відповідача-2 ,3 та третіх осіб 1,2 та для витребування доказів по справі.

У судове засідання 14.06.2011 року представники позивача, відповідачів 2, 3 та третіх осіб 1, 2, 3 не зявилися, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі від 28.01.2011 року не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Представник відповідача-1 подав клопотання про припинення провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Суд відхилив клопотання представника відповідача-1 про припинення провадження у справі у звязку з його необгрунтованістю.

Відповідно до ст. ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України суд відклав розгляд справи на 04.07.2011 року у звязку із неявкою представників позивача, відповідача-2 ,3 та третіх осіб 1,2,3 в судове засідання.

У судове засідання 04.07.2011 року представники відповідача-2 ,3 та третіх осіб 1,2,3 не зявились, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі від 28.01.2011 року не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили, хоча про час та дату судових засідань були повідомлені належним чином.

Представник позивача надав пояснення по справі, просив позов задовольнити та визнати недійсним договір купівлі продажу цінних паперів № 70-4/09Б від 29.04.2009 року, судові витрати покласти на відповідачів в рівних частинах.

Представник відповідача-1 надав пояснення по справі, проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Між товариством з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛІСТ»(відповідач-2) та Товариством з обмеженою відповідальністю - фірмою "Юність" (відповідач-1) було укладено договір № 70-3/09Б від 29.04.2009 року доручення на купівлю цінних паперів.

На виконання умов договору № 70-3/09Б від 29.04.2009 року був украдений договір купівлі-продажу цінних паперів № 70-4/09Б від 29.04.2009 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтербудбізнес" (відповідач-3) та Товариством з обмеженою відповідальністю - фірмою "Юність" (від імені та за рахунок якого діяв відповідач-2).

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Предметом договору купівлі-продажу цінних паперів визначено, що Відповідач-3 (Продавець) зобовязується передати у власність Відповідача-1 (Покупця), а Відповідач-1 (Покупець) зобовязується прийняти і оплатити наступні цінні папери (далі по тексу - ЦП):

Вид ЦП, форма випуску - інвестиційні сертифікати, іменні;

Форма існування - бездокументарна;

Назва емітента - ТОВ "КУА АПФ "Ініціатива" (ПЗНВІФ "Венчурний Капітал");

Код ЄДРПОУ - 33097725;

Код ISIN UA - 4000024376;

Номінальна вартість 1 штуки - 1 000 (одна тисяча гривень);

Вартість 1 штуки - 1084,74 гривень;

Кількість, штук - 41485 (сорок одна тисяча чотириста вісімдесят пять ) штук;

Загальна номінальна вартість - 41485000 грн. (сорок один мільйон чотириста вісімдесят пять тисяч гривень);

Загальна вартість - 45000438,90 грн. (сорок пять мільйонів чотириста тридцять вісім гривень 90 копійок).

Згідно з визначенням, наведеним в пункті 1.2. договору купівлі-продажу цінних паперів, загальна вартість є загальною сумою договору та складає 45000438,90 грн. (сорок пять мільйонів чотириста тридцять вісім гривень 90 копійок).

Пунктом 2.1. договору купівлі-продажу цінних паперів визначено, що розрахунки за цим договором здійснюються між Покупцем та Продавцем шляхом перерахування Покупцем на розрахунковий рахунок Продавця загальної суми договору до 30 квітня 2010 року включно. Графік платежів за договором має наступний вигляд:

до 01.08.2009 року включно - 10000000 грн. (десять мільйонів гривень);

до 01.11.2009 року включно - 10000000 грн. (десять мільйонів гривень);

до 01.02.2010 року включно - 12000000 грн. (дванадцять мільйонів гривень);

до 30.04.2010 року включно - 13000438,90 грн. (тринадцять мільйонів чотириста тридцять вісім гривень 90 копійок).

28.04.2009 року між відповідачем-1 та товариством з обмеженою відповідальністю «Фондова компанія «Ініціатива»було укладено договір № 4450-Д про відкриття та обслуговування рахунку в цінних паперах.

30.04.2009 року між відповідачем-1 (від імені та за рахунок якого діяв відповідач-2) та відповідачем-3 було укладено акт прийому-передачі до договору купівлі продажу цінних паперів № 70-4/09Б від 29.04.2009 року за умовами якого відповідач-3 передав, а відповідач-1 прийняв цінні папери, загальною вартістю 45000438,90 грн. і сторони виконали свої обовязки по договору.

Позивач є зацікавленою особою у даному випадку в звязку з тим, що є кредитором відповідача-1, що підтверджується копією реєстру вимог кредитора боржника ТОВ - фірми «Юність», і оскільки порушено Господарським судом Вінницької області провадження у справі № 5/145-09 про банкрутство відповідача-1, та позивач є стороною по справі № 5/145-09 про банкрутство ТОВ - фірми «Юність».

Як вказує Позивач, спорюваний договір купівлі-продажу цінних паперів № 70-4/09Б від 29.04.2009 р. стосується прав та інтересів Позивача та став однією з підстав стійкої фінансової неспроможності відповідача-1 і підставою порушення Господарським судом Вінницької області справи про банкрутство, саме тому Позивач заперечує дійсність договору купівлі-продажу цінних паперів № 70-4/09Б від 29.04.2009 р.

Позивач просить суд визнати недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів № 70-4/09Б від 29.04.2009р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтербудбізнес" та Товариством з обмеженою відповідальністю - фірмою "Юність", оскільки останній суперечить вимогам статті 203 Цивільного кодексу України.

Позивачем вказується на те, що статтею 658 Цивільного кодексу України встановлено право продажу товару тільки його власником. Всупереч вимогам відповідної статті, ТОВ "Інтербудбізнес" продав майнові активи не будучи їх власником, тому що умовами оспорюваного договору не зазначено, що відповідач-3 є власником цінних паперів та з яких підстав. Крім того, за умовами акту прийому-передачі від 30.04.2009 року до договору купівлі продажу цінних паперів № 70-4/09Б від 29.04.2009 року відповідач-3 передав відповідачеві-1 цінні папери, однак не надав зберігачу розпорядження про переказ цінних паперів на рахунок відповідача-1.

Позивач вважає оспорюваний договір фіктивним, укладеним без наміру створення наслідків, через продаж ТОВ "Інтербудбізнес" майнових активів, якими він не володів та отримання покупцем (відповідачем-1) за договором їх у власність без зарахування на свої відповідні рахунки.

Відповідно до статті 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Статтею 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх його істотних умов. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї сторони має бути досягнута згода.

Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 статті 203 цього кодексу.

Стаття 203 ЦК України встановлює умови чинності правочинів, а саме: законність змісту правочину; наявність у сторін (сторони) необхідного обсягу цивільної дієздатності; наявність обєктивного вираження волевиявлення учасника правочину та його адекватність внутрішній волі учасника правочину; відповідність форми правочину вимогам закону; спрямованість волі учасників правочину на реальне досягнення обумовленого ним юридичного результату; відсутність у сторін - батьків (усиновлювачів), які вчиняють правочин спрямованості на порушення прав та інтересів їх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. У разі недотримання перерахованих вимог правочин є недійсним.

У статті 203 ЦК України зазначається, що зміст правочину насамперед не повинен суперечити вимогам Цивільного кодексу та інших актів цивільного законодавства. Отже, зміст правочинів, відповідно до частини 1 статті 203 цього кодексу, не повинен порушувати положень як законів, так і інших нормативно-правових актів, прийнятих на основі Конституції України.

Відповідно до статті 658 ЦК України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Пунктом 3.2. договору купівлі-продажу цінних паперів визначено обовязок Продавця у строк до 30 квітня 2009 року включно надати розпорядження на переказ цінних паперів з рахунку № 004449, найменування Зберігача: ТОВ "ФК "Ініціатива" (рахунок Зберігача в депозитарії системи 1153) на рахунок у ЦП № 004450, найменування Зберігача: ТОВ "ФК "Ініціатива" (рахунок Зберігача в депозитарії системи 1153), який належить Покупцю.

Твердження Позивача щодо відсутності розпорядження про переказ ЦП на рахунок відповідача-1 спростовується наявними в матеріалах справи випискою про операції з цінними паперами ТОВ «Інтербудбізнес»від 14.03.2011 року за період з 02.03.2004 року по 14.03.2011 року, відповідно до якої розпорядженням від 30 квітня 2009 року виконано облікову операцію (переказ ЦП) у кількості 41485 штук. та випискою про операції з цінними паперами ТОВ - фірми "Юність" від 14.03.2011 року за період з 02.03.2004 року по 14.03.2011 року, відповідно до якої 30.04.2009 року поступили цінні папери у кількості 41485 штук. Виписки видані Зберігачем: ТОВ "ФК "Ініціатива" (рахунок Зберігача в депозитарії системи 1153)

Здійснення зазначеного переказу цінних паперів повністю відповідає умовам Договору, а саме: умовам пункту 3.2.

Відповідно до п. 3.3. договору купівлі-продажу цінних паперів документом, що підтверджує факт здійснення переходу прав власності на ЦП на імя Покупця є виписка з рахунку в ЦП.

Таким чином, на підставі викладеного вище право власності на цінні папери перейшло до покупця (відповідач-1).

Не може бути підставою для визнання недійсним Договору та не приймається до уваги судом посилання Позивача на те, що в Договорі не зазначено, що ТОВ "Інтербудбізнес" є власником цінних паперів та з яких підстав, оскільки перелік підстав для визнання договорів недійсними вичерпний; відсутність в Договорі посилання на підставу виникнення права власності у Продавця не може бути підставою для визнання укладеної угоди недійсною.

Згідно з частиною 3 статті 5 Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні", право власності на цінні папери, випущені в бездокументарній формі, переходить до нового власника з моменту зарахування цінних паперів на рахунок власника у зберігача.

Окрім того, відповідно до наявної в матеріалах справи виписки про операції з цінними паперами ТОВ «Інтербудбізнес»від 14.03.2011 року за період з 02.03.2004 року по 14.03.2011 року, 29.04.209 року на рахунок зберігача здійснено переказ ЦП на на рахунок ТОВ "Інтербудбізнес" у зберігача у кількості 41485 штук.

Таким чином, ТОВ "Інтербудбізнес" на момент продажу було власником ЦП, які за умовами купівлі-продажу цінних паперів № 70-4/09Б від 29.04.2009 року продані відповідачеві 1.

Фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином (частина 1 статті 234 ЦК України).

Правочин - це дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Тому дії особи, що вчинені без наміру створити будь-які юридичні наслідки, не призводять до правочинів. Цивільний кодекс називає такі правочини фіктивними.

Фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють його лише для вигляду, усвідомлюючи заздалегідь, що він не буде виконаний. При вчинення фіктивного правочину учасники мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином. Водночас фіктивний правочин може взагалі не мати правової мети. Фіктивним може бути визнаний будь-який правочин, якщо він не має на меті встановлення правових наслідків, незалежно від того, в якій формі він вчинений.

Факт невиконання сторонами умов правочину не робить правочин фіктивним. Невиконання або неналежне виконання угоди не може бути підставою для визнання її недійсною.

Судом встановлено, що сторонами укладено купівлі-продажу цінних паперів з метою мати цивільні права та обовязки продавця та покупця цінних паперів. Крім того, судом встановлено факт переходу права власності на цінні папери від продавця до покупця.

Позивач не довів суду належними доказами своїх вимог та не надав доказів фіктивності договору купівлі-продажу цінних паперів № 70-4/09Б від 29.04. 2009 року.

Враховуючи вищезазначене та беручи до уваги те, що відповідачем-1 та відповідачем-3 дотримано вимог закону при укладенні договору купівлі-продажу цінних паперів № 70-4/09Б від 29.04. 2009 року, тому вимога позивача про визнання договору купівлі-продажу цінних паперів № 70-4/09Б від 29.04. 2009 року недійсним є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з статтею 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ч.1 ст. 32, ч.1 ст.ст. 33, 34, ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.М.Мудрий

Дата підписання рішення: 06.07.2011 року.