Рішення № 17829377, 30.06.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 31/15730.06.11 За позовомПриватного акціонерного товариства Страхова компанія " ВУСО" м. Донецьк

доВідкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова

компанія " Оранта" м. Київ

провідшкодування майнової шкоди , завданої внаслідок ДТП 7 091,20 грн.

Суддя Качан Н.І.

Представники:

Від позивачаОСОБА_1. дов. від 11.10.10 р.

Від відповідачаОСОБА_2 дов. від 09.03.11р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення 7 091,20 грн. страхового відшкодування в порядку регресу за договором №73071-50-02 від 27.11.2007.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.04.2011р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 12.05.2011р.

Представник відповідача надав суду заперечення на позовну заяву, де відповідач просить відмовити у позовних вимогах заявлені позивачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2011р. розгляд справи було відкладено на 01.06.2011р. у звязку з неявкою представників позивача та відповідача.

Представник відповідача заявив клопотання щодо строку позовної давності.

Особи, які беруть участь у справі визнаються повідомленими про судовий розгляд господарського спору оскільки ухвала про порушення провадження у справі надсилалась з повідомленням про вручення за юридичною адресою сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2011р. розгляд справи було відкладено на 30.06.2011р.

В судовому засіданні 30.06.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Закритим акціонерним товариство “Страхова компанія “ВУСО” (правонаступником якого виступає Приватне акціонерне товариство “Страхова компанія “ВУСО”) і ОСОБА_7 було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 73071-50-02 від 27.11.2007р., за яким страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, повязані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме: автомобіля DAEWOO MATIZ, державний реєстраційний номер НОМЕР_2.

01.11.20008р. в місті Дніпропетровську на пр. Правди сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю автомобіля DAEWOO MATIZ, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_3 під управління ОСОБА_4, та автомобіля I-VAN А07А, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_8, під управлінням ОСОБА_5.

В результаті ДТП було пошкоджено застрахований в ЗАТ “СК “ВУСО” автомобіль DAEWOO MATIZ, державний реєстраційний номер НОМЕР_2.

Згідно з довідкою про обставини ДТП видано ВДАІ з обслуговування міста Дніпропетровськ та АТІ при ГУ МВС України в Дніпропетровській області № 14/1-6466 від 22.12.2008р. особою, винною в скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП “Порушення водіями правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів вантажів, шляхів, шляхових споруд чи іншого майна” є водій ОСОБА_5 Його вина встановлена постановою Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 03.12.2008р.

Згідно умов договору страхування одним із страхових випадків, визначається подія, у разі якої внаслідок ДТП завдано шкоду автомобілю страхувальника (пп. 4.1.1. Договору страхування). Розмір страхового відшкодування визначається страховиком виходячи із суми заподіяного в результаті настання страхового випадку матеріального збитку, але не більше розміру страхової суми. Підставою для виплати страхового відшкодування є рахунок станції технічного обслуговування (п. 5.2. Договору страхування).

Відповідно до Рахунку-фактури ФОП ОСОБА_6. № 309 від 23.02.2009р. вартість відновлюваного ремонту пошкодженого автомобіля складає 7181,20 грн. Згідно умов Договору страхування ЗАТ “СК ВУСО” сплатило страхувальнику суму страхового відшкодування в сумі 7091,20 грн. Виплата страхового відшкодування була здійснена ЗАТ СК “ВУСО” у відповідності до ст.. 25 ЗУ “Про страхування” на підставі заяви страхувальника від 03.11.2008р. та страхового акту № 1799-02 від 19.03.2009р. Факт зазначеної виплати підтверджується платіжним дорученням № 4217 від 19.03.2009р.

Отже, після виплати страхового відшкодування у позивача виникло право вимоги до ОСОБА_5 про відшкодування завданої шкоди (в порядку регресу).

Позивачу стало відомо, що цивільна відповідальність ОСОБА_5 на момент настання страхової події була застрахована в Відкритому акціонерному товаристві “Національна акціонерна страхова компанія “Оранта” за Договором обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/6558731.

Таким чином, з моменту виплати страхового відшкодування у ЗАТ “СК “ВУСО” виникло право вимоги до ВАТ “НАСК “Оранта” по відшкодуванню спричиненого збитку в межах фактичних затрат в сумі 7091,20 грн.

Позивачем в порядку досудового регулювання спору на адресу відповідача було направлено заяву від 19.04.2010р. вих.. № 1854 про відшкодування шкоди (в порядку регресу) в добровільному порядку. Відповідач шкоду відшкодовувати відмовився.

Позивач зменшив позовні вимоги на 709,12 грн. Отже, сума боргу обліковується наведеними даними та становить 6382,08 грн.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 27 Закону України “Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 22 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 1192 Цивільного кодексу України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до п. 15.1 ст. 15 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності можуть укладатися на умовах, зокрема, страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах (договір І типу).

Відповідно до п. 37.1 ст. 37 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням наведеного, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, але таким, що підлягає частковому задоволенню, відповідно до уточненого розрахунку позивача.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, повязані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені судові витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 993, 1191, 1192 ЦК України, ст..ст.9,12,27 ЗУ “Про страхування”ст. 173 ГК України, ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Національна акціонерна страхова компанія “Оранта” (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75 код ЄДРПОУ 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства Страхової компанії “ВУСО” (83055, м. Донецьк, вул. Постишева, 60, 7-й поверх код ЄДРПОУ 31650052), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, заборгованість у розмірі 6 382 (шість тисяч триста вісімдесят дві) грн. 08 коп., 102 (сто дві) грн. - державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя Н. І. Качан

Повне рішення складено 05 липня 2011 року.