Рішення № 17829165, 06.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа № 13/15506.07.11

За позовом Державного підприємства "Антонов"

доДочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" Державного підприємства "Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма "Прогрес"

про стягнення заборгованості в розмірі 1 799 028,08 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_1. дов. № 35/77 від 06.01.2011 р.

від відповідача не з'явились

в судовому засіданні 06.07.2011 року відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну і резолютивну частини рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Державного підприємства "Антонов" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" Державного підприємства "Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма "Прогрес"про стягнення заборгованості в розмірі 1 799 028,08 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2011 року порушено провадження у справі № 13/155 та призначено до розгляду на 09.06.2011 року.

В судове засідання, призначене на 09.06.2011 року, зявився представник позивача, на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі надав витребувані судом документи.

Відповідач в судове засідання не зявився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав. 09.06.2011 року до канцелярії суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Судом розглянуто та задоволено клопотання відповідача.

Ухвалою суду від 09.06.2011 року розгляд справи відкладено на 06.07.2011 року.

06.07.2011 року в судове засідання зявився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не зявився, вимоги ухвали суду щодо надання витребуваних документів по справі не виконав, проте через канцелярію суду надав клопотання про відкладення розгляду справи.

Судом розглянуто клопотання відповідача та відмовлено у його задоволенні через необґрунтованість.

В ході розгляду справи, представник позивача підтримав позовні вимоги та наполягав на задоволенні позову.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача ознайомлено з його правами та обовязками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Господарський суд визнав представлені позивачем документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши і зясувавши всі обставини та матеріали справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

26.11.2009 року між ДП «Авіаційний науково-технічний комплекс ім.. О.К. Антонова»(відповідно до Наказу Міністерства промислової політики України № 17 від 22.01.2010 року було перейменовано на Державне підприємство «Антонов») (надалі - позивач) та Дочірнім підприємством Державної компанії "Укрспецекспорт" Державного підприємства "Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма "Прогрес"(надалі - відповідач) було укладено договір на надання послуг із перепідготовки льотного та інженерного технічного складу на літак Ан-32Б № 07-701-09 (надалі Договір), відповідно до умов якого позивач зобовязується надати, а відповідач прийняти та оплатити згідно умов Договору послуги з навчання авіаційного персоналу.

Згідно п. 3.3 Договору, загальна сума Договору складає 549328,00 грн. Як передбачено п.п. 3.4.1, 3.4.2 Договору, відповідач зобовязаний здійснити попередню оплату не пізніше 7 банківських днів до початку надання послуг в розмірі 50% вартості наданих послуг, а остаточний розрахунок не пізніше 7 банківських днів з дати підписання Акту прийому-передачі наданих послуг.

06.08.2010 року між сторонами була укладена Додаткова угода про надання додаткових послуг № 2 до Договору.

Згідно п. 2.1 Додаткової угоди № 2 до Договору, вартість надання додаткових послуг, передбачених угодою складає 2466230,00 грн.

Як передбачено п.п. 2.4.1, 2.4.2 Додаткової угоди № 2, попередня оплата в розмірі 50% вартості наданих послуг здійснюється до початку надання послуг, а остаточний розрахунок протягом 7 банківських днів з дати підписання Акту прийому-передачі наданих послуг.

На виконання п. 3.4.1 Договору та п. 2.4.1 Додаткової угоди № 2, відповідачем було сплачено 50% вартості наданих послуг, а саме 274664,00 грн.(передбачених Договором) та 1332240,00 грн. (передбачених Додатковою угодою № 2), що підтверджується

Як встановлено судом, позивачем надано послуги, передбачені Договором та Додатковою угодою № 2, в повному обсязі на загальну суму 3213808,00 грн., що підтверджується Актом № 1 прийому-передачі наданих послуг за Договором № 07-701-09 від 26.11.2009 року та Актом № 2 прийму-передачі наданих послуг згідно Додаткової угоди № 2.

Зважаючи на те, що остаточний розрахунок здійснюється протягом 7 банківських днів з дати підписання Акту прийому-передачі наданих послуг, відповідач повинен оплатити надані позивачем послуги до 19.11.2010 року включно. Проте, станом на 09.02.2011 року відповідач за надані послуги в повному обсязі не розрахувався, у звязку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 1606 904,00 грн.

Згідно ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 3 та 5 статті 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Договір є двостороннім, якщо правами та обовязками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за надані позивачем послуги в розмірі 1606904,00 грн., обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У звязку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за Договором та Додатковою угодою № 2, позивач нарахував та просить суд стягнути з останнього 55955,48 грн. пені та 112483,28 грн. штрафу.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Відповідно до ч.2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного чи неналежним чином виконаного зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно п. 6.4 Договору, за затримку оплати послуг замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми, що підлягає оплаті, за кожен день затримки платежу.

Частиною 2 ст. 231 Господарського кодексу України, передбачено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно до ч.ч. 2 - 10 ст. 22 ГК України, суб'єктами господарювання державного сектора економіки є суб'єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб'єкти, державна частка у статутному фонді яких перевищує п'ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів; повноваження суб'єктів управління у державному секторі економіки - Кабінету Міністрів України, міністерств, інших органів влади та організацій щодо суб'єктів господарювання визначаються законом; законом можуть бути визначені види господарської діяльності, яку дозволяється здійснювати виключно державним підприємствам, установам і організаціям; держава реалізує право державної власності у державному секторі економіки через систему організаційно-господарських повноважень відповідних органів управління щодо суб'єктів господарювання, що належать до цього сектора і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління; правовий статус окремого суб'єкта господарювання у державному секторі економіки визначається уповноваженими органами управління відповідно до вимог цього Кодексу та інших законів. Відносини органів управління з названими суб'єктами господарювання у випадках, передбачених законом, можуть здійснюватися на договірних засадах; держава застосовує до суб'єктів господарювання у державному секторі економіки усі засоби державного регулювання господарської діяльності, передбачені цим Кодексом, враховуючи особливості правового статусу даних суб'єктів; законом встановлюються особливості здійснення антимонопольно-конкурентної політики та розвитку змагальності у державному секторі економіки, які повинні враховуватися при формуванні відповідних державних програм; процедура визнання банкрутом застосовується щодо державних підприємств з урахуванням вимог, зазначених у главі 23 цього Кодексу; органам управління, які здійснюють організаційно-господарські повноваження стосовно суб'єктів господарювання державного сектора економіки, забороняється делегувати іншим суб'єктам повноваження щодо розпорядження державною власністю і повноваження щодо управління діяльністю суб'єктів господарювання, за винятком делегування названих повноважень відповідно до закону органам місцевого самоврядування та інших випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

З аналізу вищезазначених положень вбачається, що позивач відноситься до держаного сектору економіки, так як має всіх необхідні ознаки.

З огляду на викладене, суд, здійснивши перерахунок, дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення 55955,48 грн. пені та 112483,28 грн. штрафу є обгрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім суми основного боргу, пені та штрафу, позивач нарахував та просить стягнути 10830,09 грн. 3% річних та 12855,23 грн. інфляційних втрат.

З розрахунком розміру 3% річних в сумі 10830,09 грн. та інфляційних втрат в сумі 12855,23 грн., наданим позивачем, суд погоджується та вважає його обґрунтованими.

Отже, оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 1606904,00 грн. основного боргу, 55955,48 грн. пені, 112483,28 грн. штрафу, 10830,09 грн. 3% річних та 12855,23 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" Державного підприємства "Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма "Прогрес"(04074, м. Київ, вул. Автозаводська, будинок 2, корпус 39, будівля літера В, код ЄДРПОУ 05311609) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем при виконанні рішення на користь Державного підприємства "Антонов" (03062, м. Київ, вул. Академіка Туполєва, 1, код ЄДРПОУ 14307529) 1606904,00 грн. основного боргу, 55955,48 грн. пені, 112483,28 грн. штрафу, 10830,09 грн. 3% річних, 12855,23 грн. інфляційних втрат, 17990,28 грн.витрат по сплаті державного мита, 236 (двісті тридцять шість),00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя І.Д. Курдельчук

дата складення 06.07.2011