Рішення № 17828763, 04.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/31104.07.11

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА"

до Комунального підприємства "Київпастранс"

про стягнення 3213,06 грн.

Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник за довіреністю № 2 від 04.01.2011

від відповідача: ОСОБА_2 представник за довіреністю № 06-5/11 від 04.01.2011

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про стягнення з Комунального підприємства "Київпастранс" суми виплаченого страхового відшкодування в розмірі 3213,06 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПАТ "СК "УНІКА" на підставі договору добровільного комплексного страхування на транспорті №131293/4002/0000260 від 07.05.2010 внаслідок настання страхової події дорожньо-транспортної пригоди (надалі ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки Форд Фокус, реєстраційний номер НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 1191, 1172 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду завдану працівником під час виконання ним своїх трудових обовязків. У звязку з тим, що ОСОБА_4 перебувала у трудових відносинах з відповідачем, а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.06.2011 порушено провадження у справі № 53/311, розгляд справи призначено на 04.07.2011.

В судовому засіданні 04.07.2011 позивач підтримав заявлені позовні вимоги та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечив, зазначивши, що на поданому платіжному дорученні № 008392 від 15.03.2011 про виплату страхового відшкодування ОСОБА_5 шкоди завданої внаслідок ДТП не заповнені реквізити як того вимагає діюче законодавство, а відтак подане платіжне доручення не є допустимим доказом.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 04.07.2011 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

07.05.2010 між ПАТ "СК "УНІКА" та ОСОБА_5 (страхувальник) укладено договір добровільного комплексного страхування на транспорті №131293/4002/0000260 (надалі "Договір"), обєктом страхування за яким є автомобіль Форд Фокус, реєстраційний номер НОМЕР_1, на випадок ДТП.

02.02.2011 о 19:30 у м. Києві на пл. Ленінградська пр.-т Возєднання було скоєне ДТП за участі застрахованого автомобіля Форд Фокус, реєстраційний номер НОМЕР_1 та тролейбуса, бортовий державний номер НОМЕР_2, що належить КП «Київпастранс», а саме: ОСОБА_4, керуючи тролейбусом, здійснила зіткнення з автомобілем Форд Фокус, реєстраційний номер НОМЕР_1, чим спричинила пошкодження транспортних засобів.

ДТП сталося в результаті порушення водієм ОСОБА_4 вимог Правил дорожнього руху України, що підтверджується довідкою відділу ДАІ та постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 04.03.2011 у адміністративні справі №3-1209/2011, відповідно до якої ОСОБА_4 визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення.

Відповідно до рахунку-фактури № АКК-002116 від 05.02.2011, виданого ТОВ «Автогарнат-АВ», вартість матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП власнику автомобіля марки Форд Фокус, реєстраційний номер НОМЕР_1 склала 3962,06 грн.

На підставі страхового акту №00060969 від 10.03.2011, позивач, виконуючи свої зобов'язання за Договором, сплатив ОСОБА_5 суму страхового відшкодування у розмірі 3213,06 грн., що підтверджується платіжним дорученням №008392 від 15.03.2011.

Статтею 27 Закону України “Про страхування” та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч.1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 3213,06 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вбачається з матеріалів справи, транспортний засіб - тролейбус, бортовий державний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю Форд Фокус, належить КП "Київпастранс" та знаходився під керуванням ОСОБА_4

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

В пункті 4 постанови Пленуму Верховного суду України від 27.03.1992 р. № 6 із змінами і доповненнями Верховний Суд звертає увагу на те, що джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор тощо).

Як вбачається з матеріалів справи тролейбус ТР № 14 депо № 1, бортовий державний номер НОМЕР_2 за кермом якого перебувала ОСОБА_4, яка згідно постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 04.03.2011 у адміністративній справі № 3-1209/2011 працює у КП "Київпастранс", що не заперечувалось представником відповідача.

Вина ОСОБА_4 встановлена у судовому порядку, а тому шкода, заподіяна внаслідок експлуатації тролейбуса ТР № 14 депо № 1, бортовий державний номер 163відшкодовується КП "Київпастранс".

04.04.2011 позивачем було направлено відповідачу регресну вимогу на суму 3231,06 грн., яка згідно відбитку печатки відповідача була отримана останнім 07.04.2011.

Згідно матеріалів справи відповідач відповіді на регресну вимогу не надав, страхове відшкодування не виплатив.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Розглядаючи спір по суті суд також зазначає, що частиною п'ятою статті 1187 ЦК України передбачено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідач не довів факт того, що шкоду автомобілю Форд Фокус було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, та не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля.

Заперечення відповідача стосовно того, що платіжне доручення № 008392 від 15.03.2011 не є допустимим доказом сплати страхового відшкодування, до уваги судом не приймається, оскільки при огляді його оригіналу судом встановлено, що операція з перерахування грошових коштів проведена банком 15.03.2011, що підтверджується підписом та штампом відділення ПАТ «Райффайзен банк Аваль».

Відповідно до статей 44, 49 ГПК України судові витрати при задоволенні позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Комунального підприємства "Київпастранс" (04070, м. Київ, вул. Набережне Шосе, 2, код ЄДРПОУ 31725604, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" (01601, м.Київ, вул.. Рейтарська, 37; ідентифікаційний код 20033533) суму страхового відшкодування у розмірі 3213,06 (три тисячі двісті тринадцять) грн., державне мито у розмірі 102,00 (сто дві) грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 (двісті тридцять шість) грн.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Грєхова О.А.

Повне рішення складено 05.07.2011