Рішення № 17828749, 04.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/33404.07.11 За позовом Приватного акціонерного товариства "ОТІС"

до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва

про стягнення 84506,59 грн.

Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1. представник за довіреністю № 56 від 02.08.2011

від відповідача: не з`явилися

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про стягнення з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва заборгованості у розмірі 84506,59 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до укладеного між сторонами договору № D 21 Т № 315-Д 4005 від 01.09.2009 в період з лютого по грудень 2009 року позивачем виконано на користь відповідача роботи з ремонту систем диспетчеризації на загальну суму 93147,85 грн., за які відповідач розрахувався частково.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2011 порушено провадження у справі № 53/334, розгляд справи призначено на 04.07.2011.

В судовому засіданні 04.07.2011 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та вважає їх таким, що підлягають задоволенню.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” від 18.09.1997 № 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

У п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “адресат за зазначеною адресою не проживає” і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності відповідача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 04.07.2011 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

В С Т А Н О В И В:

01.09.2009 між Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва, як замовником (надалі відповідач) та Закритим акціонерним товариством "ОТІС", як підрядник (надалі позивач) укладено договір № D 21 Т №315-Д на виконання робіт з ремонту систем диспетчеризації (надалі договір).

Згідно з пунктом 1.1 договору відповідач доручив, а підрядник прийняв до виконання роботи з ремонту обладнання систем диспетчеризації (далі СД), які не входять до переліку послуг з технічного обслуговування СД на обєктах замовника.

Адреси встановлених ліфтів, що підлягають виконанню ремонтних робіт за даним договором, визначає замовник, про що надсилає відповідного листа на адресу підрядника (п. 1.2 договору).

П. 1.3 договору сторони погодили, що перелік робіт, що підлягають виконанню по конкретному обладнанню або групі обладнання, визначається відповідними кошторисами та погоджується сторонами до початку їх виконання.

Загальна вартість робіт за договором на рік складає 100000,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 16666,67 грн. Вказана вартість є приблизною, та може змінюватись додатковою угодою за погодженням сторін, у залежності від наявної потреби замовника у виконанні робіт з ремонту СД на період дії договору (п. 2.1 договору).

Згідно з п. 2.2 договору договірна ціна по конкретному обєкту або групі обєктів, визначається у відповідності до «Правил визначення вартості будівництва»ДБН Д.1.1-1-2000 та погоджується сторонами. Зазначена ціна може коригуватися за згодою сторін у разі виникнення обставин непереборної сили, істотного зростання цін на ресурси у розмірі 10% від передбачених кошторисами, зміни законодавства з питань оподаткування та оплати праці, якщо це впливає на вартість робіт, якщо виникла потреба у виконанні додаткових робіт, не врахована кошторисною документацією. У випадку, якщо змінюються статті витрат, що впливають на договірну ціну, сторони погоджують нову ціну робіт протягом трьох днів з моменту повідомлення замовника підрядником про її зміну.

Згідно з актами приймання виконаних підрядних робіт та довідок про їх вартість за лютий грудень 2009 року, які підписані уповноваженими представниками сторін (замовника та підрядника), посвідчені печатками останніх (належним чином засвідчені копії знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні), загальна вартість виконаних позивачем та прийнятих відповідачем робіт склала 93147,85 грн.

Відповідно до п. 3.1 договору, фінансування робіт, які підлягають виконанню за даним договором, здійснюються за рахунок коштів замовника.

П. 3.2 договору передбачено, що замовник до початку робіт на конкретних обєктах може здійснити передоплату (авансування) підряднику в розмірі 30% - 100% від суми договірної ціни робіт, на підставі рахунку-фактури.

Згідно з п. 3.3 договору, замовник оплачує підряднику фактично виконані роботи не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем їх виконання (виконання робіт підтверджується відповідно оформленими актами приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в та довідками форми КБ-3), у відповідності з погодженими договірними цінами по конкретних обєктах. Сума передплати (авансу), сплачена замовником підряднику, враховується при оплаті робіт у місяці їх завершення.

Як пояснив в судовому засіданні позивач авансування робіт відповідачем не здійснювалось.

Відповідно до виписки з банку з особового рахунку позивача від 01.06.2009, відповідач частково розрахувався за виконані позивачем роботи на суму 8641,26 грн.

Як стверджує позивач у позовній заяві, оскільки відповідач не виконав свого обовязку по повній оплаті виконаних позивачем (підрядником) та прийнятих замовником (відповідачем) робіт, позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 84506,59 грн. основного боргу та судових витрат.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором підряду.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу. Частиною 2 цієї статті визначено, що договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Вимогами статті 854 Цивільного кодексу України визначено, що замовник зобовязаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи, за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що Відповідачем було порушено положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, відповідно до яких зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів законодавства.

Отже, факт порушення відповідачем обовязку та строків оплати за виконані роботи судом встановлено та по суті не оспорений відповідачем.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивач, як підрядник, умови укладеного між сторонами договору виконав належним чином, а саме: ним було виконано ремонт систем диспетчеризації на загальну суму 93147,85 грн., що підтверджується двосторонньо підписаними та посвідченими печатками сторін актами приймання виконаних підрядних робіт та довідками про їх вартість, однак відповідач, всупереч умов договору №D 21 Т №315-Д від 01.09.2009, виконані позивачем роботи оплатив лише частково на суму 8641,26 грн., а заборгованість у розмірі 84506,59 грн. сплачена відповідачем у строк, передбачений цим договором не була, доказів протилежного станом на момент вирішення спору суду надано не було.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач в судові засідання не зявився та заявлених до нього позовних вимог не спростував.

Оскільки відповідач не скористався правом участі у судовому засіданні, не подав відзив на позов та наявні у справі матеріали є достатніми для вирішення спору по суті, суд, всебічно і ґрунтовно дослідивши всі обставини справи з врахуванням наданих доказів суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення їх в повному обсязі.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва (02002, м. Київ, вул. Челябінська, 9-Г, код ЄДРПОУ 03366612, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Приватного акціонерного товариства «ОТІС»(фактична адреса: 03062, м. Київ, вул. Екскаваторна, 37, юридична адреса: 03062, м. Київ, вул. Чистяківська, 32, код ЄДРПОУ 14357579) суму основного боргу у розмірі 84506,59 (вісімдесят чотири тисячі пятсот шість) грн., 845,07 (вісімсот сорок пять) грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Суддя О.А.Грєхова

Повне рішення складено 05.07.2011