Рішення № 17827405, 04.08.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "04" серпня 2011 р.Справа № 20/5007/59/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Гнисюка С.Д.

за участю представників сторін

від позивача ОСОБА_1 - довіреність № 1366 від 03.08.2011р.

від відповідача не з'явився

від прокуратури: Алексєєв С.М.. - посвідчення № 99

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Новоград-Волинського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Держаного комітету лісового господарства України від імені якого виступає Державне підприємство "Городницьке лісове господарство" (смт. Городниця)

до Приватного підприємства "Греко" (м. Житомир)

про стягнення 55488,19 грн.

Спір розглядається у більш тривалий термін, ніж передбачено ч.3 ст. 69 ГПК України, за клопотанням сторони.

Новоград-Волинський міжрайонний прокурор (далі прокурор) в інтересах держави звернувся до господарського суду Житомирської області в особі Державного комітету лісового господарства України від імені якого виступає Державне підприємство "Городницьке лісове господарство" з позовом до Приватного підприємства "Греко" про стягнення 55488,19грн. заборгованості по договору № 86 від 17.05.2010 р.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 25.05.2011р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 20/5007/59/11.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 16.06.2011р. розгляд справи відкладено на підставі ст. 77 ГПК України та продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів на підставі ст. 69 ГПК України.

Ухвали господарського суду Житомирської області від 25.05.2011р. від 16.06.2011р. які направлялися відповідачу за адресами: 10014, м. Житомир, вул. Рильського, 3, офіс 1 та 10002, м. Житомир, майдан Смолянський, 2/137 кв. 1 повернулися до суду з відміткою: "За закінченням терміну зберігання". Інші адреси господарському суду не повідомлялися.

Відповідно до п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Отже, суд вжив всі необхідні заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні 04.08.2011р. позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав зазначених у позовній заяві та просили задовольнити.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, передбачених договором №86 від 17.05.2010р. в частині оплати за фактично отриманий товар в установлені договором строки.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р., ратифікованої Україною 17.07.1997р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обовязків цивільного характеру.

Враховуючи, що явка представників сторін в судове засідання не визнавалася обовязковою, господарський суд Житомирської області визнав за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача та за наявними в матеріалах справи документами у відповідності до ст.75 ГПК України.

Заслухавши представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

В ході проведеної Новоград-Волинською міжрайонною прокуратурою перевірки, було встановлено, що 17.05.2010р. між Державним підприємством "Городницьке лісове господарство" (далі - позивача, продавець) та Приватним підприємством "Греко" (далі - відповідач, покупець) було укладено договір №86 (далі - договір) (а.с.22-24).

У відповідності до ст.11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 1.1 та п. 1.2 договору, продавець зобов'язується поставити половник дуба цінах згідно прейскуранту, а покупець зобов'язується провести попередню оплату.

Пунктом 2.1 договору сторони узгодили, що послуги по доставці лісопродукції здійснюються за рахунок покупця.

Продавець зобов'язаний надати покупцю з товаром такі документи: специфікація в оригіналі, платіжна вимога (рахунок-фактура), транспортні накладні (п. 2.2 договору).

Відповідно до п. 6.1 договору, оплата товару буде здійснена таким шляхом: попередня оплата за 5 днів до початку відвантаження товару.

Попередня - оплата товару ні в якій мірі не впливає на виконання умов договору передбачених розділами 3 та 4 цього договору (п. 6.2 договору).

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 84890,43грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними № 005747 від 25.05. 2010р. на суму: 17057,67грн., № 005533 від 25.05.2010р. на суму: 16218,14грн. № 0055878 від 26.05.2010р. на суму 15616,35грн., № 005766 від 28.05.2010р. на суму 13435,82грн., № 005771 від 29.05.2010р. на суму 14434,59грн., № 005889 від 01.06.2010р. на суму 8127,86грн. (а.с.16-21).

Крім того, відповідно до акту виконаних робіт № 455 від 30.05.2010р. позивач надав відповідачу транспортні послуги для перевезення лісопродукції на суму 5597,76грн. (а.с.12).

Прокурор в позовній заяві та представник позивача в судовому засіданні 04.08.2011р. зазначив, що відповідачем були здійснені часткові проплати в сумі 35000,00грн., що підтверджується банківськими виписками. Таким чином на день подачі позовної заяви заборгованість відповідача становить 55488,19грн.

02.12.2010р. позивач направив на адресу відповідача претензію №1644, із вимогою сплати боргу в сумі 55488,19грн. Вимога відповідачем залишена без відповіді та задоволення (а.с.7).

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 55488,19грн.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч.1 ст.509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).

Відповідно до абзацу 1 ч.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

Згідно із абз. 2 ч.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Окрім того, відповідно до ч.7 ст.193 ГК України та ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

На час звернення позивача з позовом до господарського суду заборгованість відповідача перед позивачем складала 55488,19грн. та на час розгляду справи не змінилась.

Відповідач свою заборгованість станом на 23.03.2011р. визнав, підтвердженням чого є його підпис на борговому зобов'язанні (а.с.5).

На день розгляду справи доказів погашення заборгованості суду не надав.

Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими у відповідності до чинного законодавства, такими, що підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 ГПК України господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Греко" (10014, м. Житомир, вул. Рильського, 3, офіс 1, ідентифікаційний код 35099944) на користь Державного підприємства "Городницьке лісове господарство" (11714, Житомирська область, Новоград - Волинський район, смт. Городниця, вул. 13 - річчя Жовтня, 5, ідентифікаційний код 13552379) 55488,19грн. (п'ятдесят п'ять тисяч чотириста вісімдесят вісім гривень 19 коп.) - заборгованості.

3. Стягнути з Приватного підприємства "Греко" (10014, м. Житомир, вул. Рильського, 3, офіс 1, ідентифікаційний код 35099944) в доход державного бюджету України 554,88грн. (п'ятсот п'ятдесят чотири гривні 88 коп.) - державного мита та 236,00грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяГнисюк С.Д.

Віддрукувати: 5 прим.

1 - в справу

2 - позивачу

3 - відповідачу

4, 5 - прокупору