Рішення № 17801803, 30.05.2011, Дарницький районний суд міста Києва

Справа № 2-626/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"30" травня 2011 р.Дарницький районний суд м.Києва в складі судді Вовка Є.І., при секретарі Пінчук А.С., в приміщенні Дарницького районного суду м.Києва, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства „Незалежна страхова компанія” (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/2, р/р 2650600004267 в ПАТ КБ „Правекс-Банк”, МФО 321983, код 20036721) до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (02140, АДРЕСА_1) про компенсацію страхового відшкодування, третя особа: ЗАТ „Українсько-російська акціонерна страхова компанія „Авіоніка”,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з позовом в якому просив: стягнути на користь Публічного акціонерного товариства „Незалежна страхова компанія” з ОСОБА_1 компенсацію здійснених страхових витрат у сумі 18796 грн. 49 коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач, зокрема, зазначив, що 12.06.2006 року, в м. Києві, на вул. Садова, відбулася ДТП з вини відповідача ОСОБА_1, який керуючи автомобілем з номерним знаком НОМЕР_1, допустив зіткнення цього автомобіля із застрахованим позивачем автомобілем з номерним знаком НОМЕР_2, під керуванням страхувальника ОСОБА_2 Внаслідок вказаної ДТП автомобіль з номерним знаком НОМЕР_2 був пошкоджений, чим ОСОБА_2 було заподіяно матеріальну шкоду, яка в обсязі 18546 грн. 49 коп. була відшкодована позивачем на виконання умов договору страхування, укладеного ОСОБА_2 та позивачем 30.03.2006 року.

Крім того, позивач просить стягнути 250 грн. - вартість оплачених ним послуг за проведення автотоварознавчого дослідження, проведеного для визначення суми матеріальної шкоди завданої страхувальнику у зв”язку з пошкодженням його автомобіля внаслідок вказаної ДТП.

У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи та обґрунтування наведені у позовній заяві. Просив позов задовольнити.

Відповідач заперечував проти задоволення позову. Безпідставно посилався на наявність у нього договору (полісу) обов”язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, який діяв на момент вказаної ДТП.

Відповідно до положень ст.61 ЦПК України: обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню; обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування; обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Дослідивши та проаналізувавши наведені дані, всі матеріали справи, в тому числі копії: договору страхування з додатками (а.с.5-7, 10); вироку суду від 25.10.2006 року (а.с.11); звіту з додатками (а.с.12-35), суд встановив наступні факти:

-12.06.2006 року, в м. Києві, на вул. Садова, відбулася ДТП з вини відповідача ОСОБА_1, який керуючи автомобілем з номерним знаком НОМЕР_1, допустив зіткнення цього автомобіля із застрахованим позивачем автомобілем з номерним знаком НОМЕР_2, під керуванням страхувальника ОСОБА_2

-внаслідок вказаної ДТП автомобіль з номерним знаком НОМЕР_2 був пошкоджений, чим ОСОБА_2 було заподіяно матеріальну шкоду, яка в обсязі 18546 грн. 49 коп. була відшкодована позивачем на виконання умов договору страхування, укладеного ОСОБА_2 та позивачем 30.03.2006 року.

Згідно з положеннями п.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

З положень п.1 ст.1167 ЦК України вбачається, що моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до положень пунктів 1, 2, 5 ст.1187 ЦК України: джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб; шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку; особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до положень ст.60 ЦПК України: кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу; докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі; доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Враховуючи викладене, суд вважає необгрунтованими та безпідставними посилання відповідача на наявність у нього договору (полісу) обов”язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, який діяв на момент вказаної ДТП. На підставі викладеного суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, а саме належить: стягнути на користь ОСОБА_3 з ОСОБА_4 в якості відшкодування матеріальної шкоди суму 9573 грн. 25 коп. В задоволенні решти позовних вимог належить відмовити.

Так, суд вважає, необгрунтованими та безпідставними інші вимоги позивача - щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на оплату послуг за проведення автотоварознавчого дослідження, проведеного для визначення суми матеріальної шкоди завданої у зв”язку з пошкодженням його автомобіля внаслідок вказаної ДТП, оскільки ці витрати не є судовими витратами.

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України судові витрати по справі належить розподілити таким чином: судові витрати по справі у вигляді судового збору в сумі 95 грн. 73 коп., витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 112 грн. 37 коп. та витрат на правову допомогу в сумі 3000 грн. стягнути на користь ОСОБА_3 з ОСОБА_4; решту судових витрат зарахувати в доход держави.

Керуючись ст.ст. 208, 209, 214, 215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства „Незалежна страхова компанія” з ОСОБА_1 компенсацію здійснених страхових витрат у сумі 18546 грн. 49 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Судові витрати по справі у вигляді судового збору в сумі 185 грн. 46 коп., витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 118 грн. 40 коп. та витрат на оголошення про судовий розгляд цієї справи в засобах масової інформації в сумі 630 грн. стягнути на користь Публічного акціонерного товариства „Незалежна страхова компанія” з ОСОБА_1. Решту судових витрат зарахувати в доход держави.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом 10 днів.

СУДДЯ: