Рішення № 17777445, 01.08.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" серпня 2011 р. Справа № 5023/4735/11

вх. № 4735/11

Суддя господарського суду Буракова А.М.

при секретарі судовогозасідання Чепак А.О.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 за дов. № 388 від 07.02.2011 року,

відповідача - не з'явився,

розглянувши справу за позовом Комунального підприємства каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод" м.Харків

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Харків

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство каналізаційного господарства"Харківкомуночиствод" м.Харків (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Харків про стягнення суми основної заборгованості з урахуванням індексу інфляції в розмірі - 10079,06 грн., 3% річних - 237,46 грн., неустойки в розмірі 628,17 грн. В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання покладених на відповідача обов'язків за договором оренди №19/8-АИ/06 від 01.08.2006 року, в частині повної та своєчасної оплати орендних платежів, з урахуванням чого, просить суд задовольнити позов у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві, судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14 червня 2011 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 29 червня 2011 року о 10:30 годині.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.06.2011 року розгляд справи було відкладено на 18.07.2011 року о 10:30 годині.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.07.2011 року розгляд справи було відкладено на 01.08.2011 року о 12:50 годині.

Представник позивача у судовому засіданні на заявлених позовних вимогах наполягає у повному обсязі та просить суд задовольнити позов з підстав викладених у позовній заяві. Надав пояснення по суті справи.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, причини не явки у судове засідання суду не відомо, вимог попередньої ухвали суду не виконав, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення №6102208470620.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обовязок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також з огляду на те, сторони були попередженні про розгляд справи за наявними матеріалами у разі їх незявлення в засідання суду, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

01.08.2006р. між Комунальним підприємством каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод" (позивач) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (відповідач) було укладено договір оренди № 19/8-АИ/06 (Договір).

Згідно п. 1.1. Договору Позивач зобов'язався передати, а Відповідач зобов'язався прийняти в строкове платне користування майно визначене у Додатках №1 та №2 до Договору. (а.с.15-16)

Позивач свої зобов'язання по Договору виконав та передав Відповідачу у строкове платне користування майно визначене у Додатках №1 та №2 до Договору, що підтверджується Актом прийому-передачі майна від 01.08.06 р., скріплений підписами уповноважених представників сторін та печатками юридичних осіб. (а.с. 14).

Пунктом .2.2 Договору передбачено, що Відповідач взяв на себе зобов'язання вчасно (згідно п.3.1) та в повному обсязі сплачувати плату за користування переданим майном та не допускати дій, які можуть призвести до пошкодження (псування) або знищення майна.

Згідно з п.3.1 Договору, Орендар сплачує Орендодавцеві плату за користування майном з урахуванням її індексації в розмірі 300,00 грн. (у т.ч. ПДВ 50 грн.) шляхом перерахування на розрахунковий рахунок орендодавця, обумовлений у п.8 в строк до 10 числа наступного місяця.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідач в порушення умов Договору, не виконав свої зобов'язання щодо повного та своєчасного внесення орендної плати, внаслідок чого у нього виникла заборгованість по орендній платі за період дії договору.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.12.2009року позивач листом № 4313/44947 звернувся до Відповідача з вимогою сплатити суму заборгованості за орендну плату яка на 01.12.2009 р. складала 7651,58 грн.

Крім того, 13.01.2009року Відповідач надіслав Позивачеві відповідь на вищезазначений лист.

12.04.2010року відповідачем через касу позивача було сплачено 3000,00 грн. боргу за серпень грудень 2008 року та за січень - лютий 2009 року, що підтверджується копією квитанції до прибуткового касового ордера № 656.

13.08.2010 року Відповідач надіслав гарантійний лист з проханням розстрочити суму заборгованості відповідно до наданого з листом графіку.

У зв'язку з тим, що Відповідач не виконував взяті на себе зобов'язання щодо сплати заборгованості та орендної плати Позивачем 24.09.2010 року було направлено до Відповідача лист з вимогою виконувати взяті на себе зобов'язання щодо сплати заборгованості згідно гарантійного листа від 13.08.10р.

В порушення взятих на себе обов'язків щодо сплати заборгованості та своєчасної сплати орендної плати відповідач продовжував не сплачувати наявну заборгованість.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем неодноразово було надано відповідачеві листи: вих. № 3532 від 26.10.10р., вих. № 3920 від 25.11.10р., вих. № 4326 від 29.12.2010р., з вимогою сплатити заборгованості за Договором.

Як вбачається з матеріалів справи, в січні 2011 року позивачем було надіслано відповідачу Претензії № 187 від 18.01.11р. та № 237 від 21.01.11р. з вимогою сплатити суму заборгованості за Договором. 10.02.2011р. знову було надіслано лист вих. №450 щодо сплати заборгованості за Договором.

Як вбачається з матеріалів справи, в квітні 2011 року відповідачем через касу позивача було сплачено 2000,00 грн. боргу за червень-жовтень 2009 року, що підтверджується копією квитанції від 04.04.2011р. до прибуткового касового ордера № 616.

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість на 24.05.2011 року складала 10 079,06 грн., що підтверджується актом звірки розрахунків, який скріплений підписами уповноважених представників сторін та печатками юридичних осіб. (а.с. 58)

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Правові наслідки порушення зобовязання встановлені статтею 611 Кодексу. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Як вбачається з матеріалів справи, суму заборгованості відповідачем не сплачено. За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства та умов договору, суд знаходить що сума заборгованості за орендну плату, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі в розмірі 10079,06 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Крім того, позивач заявив до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 237,46 грн., неустойку за несвоєчасне внесення орендної плати у розмірі 628,17 грн.

В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши нарахування надані позивачем 3% річних у розмірі 237,46 грн. суд приходить до висновку, що даний розрахунок не суперечить вимогам чинного законодавства, нарахований вірно, з урахуванням чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Правові наслідки порушення зобовязання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.4.5 Договору, за несвоєчасне внесення орендної плати Орендар сплачує Орендодавцю неустойку у розмірі 1% від вартості майна, що зазначена в додатках №1,2.

ч.2 ст.785 Цивільного кодексу України, передбачено, Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відповідно до ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши нарахування неустойки за несвоєчасне внесення орендної плати у розмірі 628,17 грн., суд приходить до висновку, що наданий позивачем розрахунок суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки нарахований за період з - жовтня 2009 р. по травень 2011 р., тому, виходячи з вищевикладеного, задоволенню підлягає сума пені в розмірі 340,24 грн., в частині стягнення 287,93 грн. суд відмовляє, у зв'язку з невірним нарахуванням.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 526, 530, 549, 610, 611, 625, 629, 759, 762 Цивільного кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, статтями 193,198, 217, 230, 285 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 47-49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити частково.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1., ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод" (61015, м. Харків, вул. Шевченко. Б. 2 р/р №26005010041510 в АКБ "Золоті ворота", МФО- 351931, ЄДРПОУ-03361715) суму основного боргу з урахуванням індексу інфляції - 10079,06 грн., 3% річних - 237,46 грн., неустойка 340,24 грн., державного мита в сумі 106,57 грн., 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення пені в сумі 287,93 грн. - відмовити.

Суддя Буракова А.М.

Повний текст рішення по справі 5023/4735/11 складено та підписано 04.08.2011 року.