Рішення № 17777437, 01.08.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" серпня 2011 р. Справа № 5023/5727/11

вх. № 5727/11

Суддя господарського суду Бринцев О.В.

при секретарі судовогозасідання Невзгляд Н.О.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 за довіреністю б/н від 29.01.2010 р.;

відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Біотрейд", м. Дніпропетровськ

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, с. Пісочин

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Біотрейд", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача - Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, на користь позивача збитки за втрату орендованого холодильного обладнання в розмірі 2000,00 грн. В обгрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору суборенди № НОМЕР_1 від 07.05.2007р. та 525, 526, 623, 759-786 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 224-226, 283-286 Господарського кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі, наполягає на задоволенні позову.

Відповідач в призначене судове засідання свого повноважного представника не направив, вимоги ухвали суду від 13.07.2011р. щодо надання відзиву на позовну заяву та витреуваних судом документів не виконав, про причини неявки суд не повідомив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка на ухвалі про порушення провадження у справі щодо направлення її за адресами відповідача, яка підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Ухвала від 13.07.2011р., направлена на адресу відповідача, повернулась до господарського суду з відміткою пошти "за зазначеною адресою не проживає".

Вищий господарський суд України у п. 4 Інформаційного листа від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" зазначив, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "в зв"язку з закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

07 травня 2007 року між ТОВ "Біотрейд" (позивач по справі) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (відповідач по справі) був укладений договір суборенди № 000548 ІХ, відповідно до п. 1.1. якого позивач передав, а відповідач прийняв в тимчасове плате користування холодильне обладнання - холодильник електричний "Інтер-501", заводський номер 022469, відновною вартістю 2000,00 грн. в кількості 1 шт.

Факт передачі холодильного обладнання в суборенду підтверджується актом приймання-передачі, підписаним сторонами 07.05.2007р. Холодильне обладнання було встановлено в торговельній точці відповідача, що розташована за адресою: м.Харків, пр. 50 років ВЛКСМ, 57/106, т-к «Привоз», кіоск.

Відповідно до п. 5.1.4 договору відповідач зобовязаний берегти обладнання, запобігаючи його втраті чи пошкодженню. Позивач, відповідно до п. 4.1.1 договору, має право контролювати наявність, стан, цільове використання та ефективність використання орендованого обладнання.

В п. 5.1.14. сторони договору встановили, що відповідач зобов"язаний відшкодувати позивачу збитки у випадку втрати чи пошкодження обладнання, виплатити штрафні санкції.

Згідно до п. 6.2.1. у випадку втрати обладнання відповідач зобов"язаний відшкодувати збитки позивачу в розмірі вартості аналогічного обладнання, виходячи із ринкової відпускної ціни, що діє на момент добровільного відшкодування збитків відповідачем, а якщо добровільне відшкодування не здійснено - то діючої на момент подання позову.

Відповідно до п. 6.2.3. договору факт втрати обладнання підтверджується відповідним актом, складеним представником позивача за участю відповідача чи його представника. У випадку відмови відповідача від підписання акту, акт складається в односторонньому порядку і відповідач не має права його оскаржувати.

Згідно п. 10.2. договору ризик випадкової загибелі чи пошкодження обладнання в період дії договору несе відповідач.

25.01.2010р. представник позивача прибув в місце встановлення обладнання для перевірки його наявності та стану і виявив, що холодильник побутовий електричний "Інтер-501", заводський номер 022469 пошкоджено повністю (сгорів).

Між сторонами був підписаний відповідний акт, в якому зазначено, що відповідач повідомив про знищення холодильного обладнання пожежою та надав представнику позивача копію листа ГУ МНС України в Харківській області №550/43/д від 25.01.2010р. про виїзд пожежних підрозділов 06.01.2010р. о 20:47 за адресою: АДРЕСА_1 кіоск ФОП ОСОБА_2 (зазначений дист наявний в матеріалах справи).

В результаті тестування холодильника електричного "Інтер-501", заводський номер 022469, виявлено, обгорілий деформований корпус, тріснутий стеклопакет в двері, електропроводка що вигоріла, обгорівший вентілятор. Здійсннення відновлювально-ремонтних робіт визнано недоцільним, про що наявний технічний висновок.

Таким чином, у зв'язку із повним знищенням орендованого холодильного обладнання та економічною недоцільністю його ремонту та відновлення, відповідачем позивачеві завдано збитків в сумі 2000,00 грн. відновної вартості холодильника.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені ст. 1166 ЦК України. Відповідно до її положень майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Відповідно до ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

На підставі зазначених правових норм, з урахуванням п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” від 27.03.1992р. №6 та з урахуванням п. 6 Розяснення Вищого Арбітражного суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди” від 01.04.1994р. №02-5/215 суд зазначає таке. Задоволення позовних вимог про стягнення збитків може вважатись законним та обґрунтованим в разі встановлення судом наявності в обставинах справи одночасно чотирьох умов. Ними є наявність правила поведінки, встановленого законом або договором; наявність факту порушення такого правила поведінки винною особою; наявність збитків у потерпілої особи; наявність безпосереднього причинно-наслідкового звязку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони.

За правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (стаття 33 ГПК України). Виходячи з цього, відповідно до статті 1166 ЦК України статті 218 ГК України позивач в даній справі повинен довести наступні обставини: наявність обовязку відповідача берегти обладнання, запобігати його втраті чи пошкодженню, факт порушення цього обовязку; наявність та реальність можливості одержання прибутку та його розміру; наявність збитків позивача; наявнійсть причинно-наслідкового звязку тобто прямої залежності збитків понесених позивачем, від бездіяльності відповідача щодо забезпечення збереження майна.

З матеріалів справи суд вбачає підстави для висновку про наявність всіх названих умов, які також підтверджуються обов"язками покладеними договором суборенди на відповідача, в результаті чього позивач поніс збитків у розмірі відновної вартості втраченого холодильного обладнання в сумі 2000,00 грн.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача збитків в розмірі 2000,00 грн. обгрунтовані, підтверджуються наявними матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Суд також зазначає, що відповідач не скористався своїми правами, наданими йому статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на участь його представника в судовому засіданні, на спростування позовних вимог, не надав суду доказів належного виконання договірних зобов'язань, не провів звірку взаємних розрахунків з позивачем, не надав суду свій варіант проекту акту звірки.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного, на підставі ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції, ст.ст. 22, 526, 1166 Цивільного кодексу України, ст. 225 Господарського кодексу України, керуючись, ст. ст. 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44-49, 75, 8285 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, Ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Біотрейд" (49021, м. Дніпропетровськ, вул. Берегова, 135, код ЄДРПОУ 30502509, п/р № 26005132704001 в ПАТ КБ "ПриватБанк", м. Дніпропетровськ, МФО 305299) 2000,00 грн. збитків, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Бринцев О.В.

Повний текст рішення

підписано 04.08.2011р.

Справа № 5023/5727/11