Рішення № 17777423, 01.08.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" серпня 2011 р. Справа № 5023/5001/11

вх. № 5001/11

Суддя господарського суду Буракова А.М.

при секретарі судовогозасідання Чепак А.О.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 за дов.№4 від 17.10.2010 року,

відповідача - не з'явився,

розглянувши справу за позовом Фірми "Рубікон - А" Товариство з обмеженою відповідальністю м. Харків

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Харків

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Фірма "Рубікон - А" Товариство з обмеженою відповідальністю м. Харків (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Харків про стягнення 6215,18 грн. суми основного боргу, 1121,59 грн. пені за період з 08.05.2010 по 08.11.2010 року, 217,08 грн. 3% річних, 777,33 грн. індексу інфляції, судові витати просить суд покласти на відповідача. В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання з боку відповідача покладених на нього обов'язків за договором суборенди та обслуговування об'єкта суборенди №43-09-С від 30.04.2009 року, в частині повного та своєчасного внесення орендних платежів, з урахуванням чого просить суд задовольнити позов у повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22 червня 2011 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 11 липня 2011 року о 11:15 годині.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11 липня 2011 року розгляд справи було відкладено на 01 серпня 2011 року о 11:15 годині.

До господарського суду Харківської області 29.07.2011 року від представника позивача надійшов супровідний лист (вх. 13473), відповідно до якого просить суд долучити до матеріалів справи витребувані судом документи.

Надані документи були досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд задовольнити позов з підстав викладених у позовній заяві. Надав пояснення по суті справи.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, причини не явки у судове засідання суду не відомо, вимог попередньої ухвали суду не виконав.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України місцезнаходження відповідача є таким: 61183,, м. Харків, вул.Дружби Народів, буд.232 Б, кв.47.

Відповідно до вимог частин 1, 3 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Виходячи з вимог ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до розяснень, викладених Вищим господарським судом у інформаційному листі №01-8/482 від 13.08.2008р. до повноважень господарських судів не віднесено зясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Крім того, в зазначеному інформаційному листі викладено й правову позицію, згідно з якою примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку про належне повідомлення учасників процесу про час та місце судового засідання.

Відповідач правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, процесуальне право на участь у судовому засіданні не реалізував.

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, тому вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача за наявними в справі матеріалами, як передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

30 квітня 2009 року між ТОВ фірми "Рубікон - А" (позивачем у справі) та ФОП ОСОБА_2 (відповідачем у справі) було укладено договір суборенди та обслуговування об'єкта суборенди № 43-09-С.

Відповідно до пункту 1.1. договору позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - нежитлові приміщення, які розташовані на 4 поверсі, кімнати 4-44 5-поверхового будинку за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 15,2 кв.м., для використання під офіс.

Факт передачі приміщення підтверджується актом прийому-передачі суборендованого приміщення від 01 травня 2009 року.

Згідно з п. 3.11 договору суборенди, відповідач зобов'язався своєчасно вносити орендну плату не пізніше 15-го числа попереднього місяця.

У п. 3.1 договору сторони встановили, що суборендар зобов'язаний помісячно сплачувати суборенду плату яка складається з плати за суборендовану площу і плату за обслуговування об'єкта суборенди.

Пунктом 3.10. договору передбачено, що в кінці кожного місяця орендар та суборендар підписують акт виконаних робіт. У випадку не підписання акту виконаних робіт суборендарем про надані послуги орендар направляє цей акт (листом з повідомленням) по юридичній адресі суборендаря. При відсутності письмових заперечень по наданому акту, в тому числі по причині відсутності суборендаря по юридичній адресі, на протязі 30-ти календарних днів з дати відправлення акту суборендарю, заборгованість вважається ним визнаною.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Як вбачається з матеріалів справи, протягом дії договору сторони підписували акти виконаних робіт на загальну суму 12045,18 грн. Також відповідачу було виставлено акт № 418 від 31.11.10 року на суму 1720,74 грн., акт № 420 від 31.12.10 року на суму 1720,74 грн., акт № 532 від 31.01.11 року на суму 1720,74 грн., акт № 424 від 28.02.11 року на суму 1720,74 грн., акт № 436 від 31.03.11 року на суму 1720,74 грн., акт № 439 від 30.04.11 року на суму 1720,74 грн., акт № 428 від 31.05.11 року на суму 1720,74 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем в рахунок сплати заборгованості по договору надійшло 5830,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями. (а.с. 28-63)

Таким чином, судом встановлено, що позивач протягом всього терміну дії договору суборенди № 43-09-С від 30.04.2009 року належним чином виконував взяті на себе зобов'язання за договором, однак, в порушення умов договору відповідач свої обов'язки по своєчасній та повній сплаті суборендної плати виконував нерегулярно, в зв'язку з чим згідно розрахунку позивача, наявного в матеріалах справи, заборгованість відповідача перед позивачем за період з01.11.2010 р. по 31.05.2011р. склала 6215,18 грн.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача в частині стягнення суборендної плати в сумі 6215,18 грн. правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Правові наслідки порушення зобовязання встановлені статтею 611 Кодексу. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: розірвання договору; сплата неустойки.

Пунктом 3.6. договору передбачено, що суборендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується відповідно до діючого чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Позивач надав обґрунтований розрахунок пені, який відповідає вимогам Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” та відповідно якого належна до сплати сума становить 1121,59 грн., яка нарахована з 09.11.2010 року по 07.06.2011 року, тому суд задовольняє позовні вимоги і в цій частині.

В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних, що становить суму у розмірі 217,08 грн. та інфляційні втрати у сумі 777,33 грн., підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у звязку з чим підлягають задоволенню.

За таких підстав, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, такими, що відповідають вимогам чинного законодавства, та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 526, 530, 549, 610, 611, 625, 629, 759, 762 Цивільного кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, статтями 193,198, 217, 230, 285 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 47-49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (адреса: 61183, АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Рубікон-А" (адреса: 61166, АДРЕСА_2, оф. 5-34; код ЄДРПОУ 22725063) - 6215,18 грн. основного боргу, 1121,59 пені, 777,33 грн. інфляційних втрат, 217,08 грн. - 3% річних, 102,00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Буракова А.М.

Повний текст рішення по справі 5023/5001/11 складено та підписано 04.08.2011 року.