Рішення № 17777396, 02.08.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" серпня 2011 р. Справа № 5023/4504/11

вх. № 4504/11

Суддя господарського суду Смірнова О.В.

при секретарі судовогозасідання Липко О.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1., довіреність № 01-62юр/5484 від 18.07.11 р.;

відповідача- не з"явився;

3-ої особи- не з"явився;

розглянувши справу за позовом Акціонерної компанії "Харківобленерго", м. Харків

до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова МОУ, м. Харків

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Дзержинський районний військовий комісаріат, м. Харків

про стягнення 303,60 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Акціонерна компанія "Харківобленерго", м. Харків, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з відповідача, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова МОУ, м. Харків, 213,35 грн. перевищення договірної величини, 44,67 грн. пені, 36,32 грн. інфляційних витрат, 9,26 грн. 3% річних та судових витрат, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору про постачання електричної енергії № 2-1698С від 27.12.05 р. неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо повної та своєчасної оплати електричної енергії.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09 червня 2011 року було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 21 червня 2011 року.

21 червня 2011 року позивач звернувся до суду з заявою про продовження строку розгляду справи № 5023/4504/11 на 15 днів.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21 червня 2011 року було відкладено розгляд справи на 02 серпня 2011 р. Заяву позивача про продовження строку розгляду справи задоволено. Продовжено строк розгляду справи за межі, передбачені ч. 1 ст. 69 ГПК України, на 15-ть календарних днів до 21 серпня 2011 року.

02.08.2011 р. представник позивача у судовому засіданні підтримував позовні вимоги.

Представники відповідача та третьої особи у судове засідання не з"явилися, документів, витребуваних ухвалою, суду не надали, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноваженого представника позивача, судом встановлено наступне.

27 грудня 2005 р. між Акціонерною компанією "Харківобленерго", м. Харків (позивач) та Дзержинським районним військовим комісаріатом, м. Харків (3-я особа) був укладений договір про постачання електричної енергії №2-1698С пролонгований на 2011 р. (надалі - Договір).

Відповідно до Закону України “Про електроенергетику” від 08.06.2000 року № 1812-ІІІ та “Правил користування електричною енергією”, затвердженими Постановою НКРЕ України від 31.07.1996 р. № 28 (зі змінами та доповненнями від 25.12.2008 року), договір на користування електричною енергією є основним документом, який регламентує відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обовязків сторін.

Згідно п. 4.5 додатку № 2 до договору, споживач здійснює повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії один раз за фактичними показами засобів обліку електричної енергії шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок із спеціальний режимом використання.

Також 12 лютого 2008 р. між позивачем, відповідачем та 3-ою особою було укладено додаткову угоду до договору про постачання електричної енергії № 2-1698С, якою сторони змінили в п. 4.5 додатку № 2 до договору "Порядок розрахунків" слова "споживач" на "платник" .

За приписами ст. ст. 174, 179 ГК України, ст. 11 ЦК України договір є підставою виникнення господарських прав і обовязків (зобовязань), які мають виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 193 ГК України та ст.526 ЦК України).

Відповідно до умов договору позивач (постачальник) зобовязався постачати відповідачеві (споживачу) електричну енергію, як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до п.2.1.2. договору. Відповідач, в свою чергу, зобовязався відповідно до “Правил користування електричною енергією” (надалі Правила) та умов Договору, проводити оплату використаної електричної енергії відповідно до чинних тарифів.

З матеріалів справи вбачається, що у листопаді та грудні 2010 р. споживачем використана електрична енергія в обсягах, що переви щують договірні величини на 3 кв/год та 308 кВт./г.

Постановою Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до Порядку постачання електричної енергії споживачам" від 16 червня 2005 року № 473 (далі “Порядок”) встановлено порядок визначення граничних величин споживання електричної енергії та потужності для споживачів, а саме: п. 7 передбачає - енергопостачальні організації до початку наступного року в обумовлені договорами про постачання електричної енергії терміни узгоджують з усіма споживачами, крім населення, обсяги очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік за місяцями (кварталами).

Узгоджені обсяги споживання електричної енергії оформлюються додатком № 1 до договору як договірні величини.

Так, згідно п.4.2 “Правил", п. 5.1 Договору від 15.08.07 р. та п. 7 “Порядку” між сторонами визначені договірні величини споживання електричної енергії та потужності на 2010, 2011 рік, про що укладено Додаток № 1 до Договору.

Відповідно до Додатку № 1 на листопад та грудень 2010 року Споживачу встановлена договірна величина споживання електричної енергії у розмірі 2200 та 2400 кВт/г.

Пунктом 5.2 Договору, п. 4.4 “Правил” (зі змінами та доповненнями) передбачено, що Споживач має право протягом поточного розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за коригуванням договірної величини споживання електричної енергії.

Додатком № 2 до Договору “Порядок розрахунків”, розрахунковий період встановлено Споживачу з 1 числа місяця до такого ж числа наступного місяця.

Відповідно до звіту про використану електричну енергію за листопад та грудень 2010 р., величина фактично спожитої електричної енергії з перевищенням договірних величин складає 2203 та 2708 кВт/г.

Протягом розрахункового періоду споживач не звертався із заявою про коригування договірної величини споживання електричної енергії на листопад та грудень 2010 року. Таким чином, споживач перевищив встановлені договірні величини споживання електричної енергії на 3 та 308 кВт/г.

Відповідно до вимог п. 6.14 "Правил" (зі змінами та доповненнями), позивачем складені Повідомлення про перевищення договірної величини споживання електричної енергії по підсумкам розрахункового періоду, згідно якого споживача повідомлено про порушення ним ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" від 16.10.1997 року зі № 575/97-ВР, якою передбачена відповідальність споживачів за перевищення договірної величини споживання електричної енергії у вигляді сплати на користь енергопостачальної організації двократної різниці між фактично спожитою величиною електроенергії і договірною величиною.

З урахуванням вищевикладеного, позов в частині стягнення 213,35 грн. боргу з перевищення договірних величин споживання електричної енергії є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Оскільки згідно зі ст.599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а у відповідності до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми боргу, суд вважає, що позивач має право на стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних, тому вимога про стягнення з відповідача інфляційних в сумі 36,32 грн. та 3% річних в сумі 9,26 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Правові наслідки порушення зобовязання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України, зокрема, щодо сплати неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Відповідно до частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що згідно з п. 4.2.1. договору зобовязання відповідача забезпечуються нарахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення. Позивач надав обґрунтований розрахунок пені, який відповідає вимогам Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”.

За таких підстав, суд вважає вимогу позивача про стягнення 44,67 грн. пені обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.11, 174, 179, 526, 549, 599, 611, 625 ЦК України, ст. 174, 179, 193, 233 ГК України, ст. 22, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова МОУ, м. Харків (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 61, п/р № 352212006000219 УДК в Х/О, МФО 851011, код 07923280) на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, код 00131954)

- на поточний рахунок 260323012307 в філії ХОУ ВАТ ДОБУ, МФО 351823 - 213,35 грн. за перевищення договірної величини;

- на поточний рахунок 260053011272 в Першій Харківській філії АКБ "Базис", МФО 351599 - 44,67 грн. пені, 36,32 грн. інфляційних витрат, 9,26 грн. 3% річних, витрати по сплаті державного мита у сумі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Смірнова О.В.

Повний текст Рішення підписано 03 серпня 2011 року.