Рішення № 17777347, 26.07.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" липня 2011 р. Справа № 18/1090/11-5023/5300/11

вх. № 5300/11

Суддя господарського суду Рильова В.В.

при секретарі судовогозасідання Невзгляд Н.О

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1за довіреністю б/н від 11.04.2011 р.;

відповідача - не з"явився;

розглянувши справу за позовом засіданні в приміщенні господарського суду Харківської області справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк національний кредит", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Стелс" в особі ліквідаційної комісії , м. Харків

про зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ПАТ "Банк національний кредит", звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом до ТОВ "Стелс" в особі ліквідаційної комісії про визнання грошових вимог в розмірі 85177,48 грн. та включення їх до першої черги реєстру вимог кредиторів ТОВ фірми "Стелс".

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 10.06.2011р. в порядку ст. 17 ГПК України справу №18/1090/11 направлено за підсудністю до господарського суду Харківської області за місцезнаходженням відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.07.2011р. справі №18/1090/11 присвоєно №5023/5300/11 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на "12" липня 2011 р. о 12:20год.

Представник позивача в судовому засіданні 26.07.2011р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі, супровідним листом (вх.№18329) надав додаткові документи для долучення до матеріалів справи, які долучаються судом до справи.

Відповідач в судове засідання 26.07.2011р. свого повноважного представника не направив, витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суд не повідомив. Ухвали, направлені на адресу відповідача, зазначену у позовній заяві, повертаються на адресу суду з відміткою пошти "адресат вибув", однак адреса відповідача підтвержується наявним в матеріалах справи витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, станом на 26.07.2010р.

Вищий господарський суд України у п. 4 Інформаційного листа від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" зазначив, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "в зв"язку з закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача , повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

24.07.2008 р. між АКБ «Національний кредит», в особі філії АКБ "Національний кредит" правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Банк національний кредит» (позивач по справі) та ТОВ фірма "Стелс" (відповідач по справі) було укладено Кредитний договір №20, за умовами якого позивач надав відповідачу грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості , повернення, строковості , платності та цільового характеру використання в сумі 80000,00грн. Відповідач взяв на себе зобов"язання сплачувати банку проценти за користування отриманими кредитними коштами за ставкою 23 відсотків річних згідно п.3.2 договору , з кінцевим терміном повернення кредиту - не пізніше 23.07.2009р. (п.2.2 договору).

Також, 24.07.2008р. між позивачем та відповідачем було укладено договір застави №20 , відповідно до якого , в забезпечення виконання зобов"язань ТОВ фірмою "Стелс" перед позивачем за кредитним договором №20 від 24.07.2008р. було передано в заставу торгівельне та промислове обладнання , згідно додатку №1 до договору застави №20 від 24.07.2008р.

ТОВ фірма «Стелс» свої зобов"язання за Кредитним договором №20 від 24.07.2008р. не виконало, в зв'язку з чим ПАТ «Банк національний кредит» був вимушений звернутись до господарського суду Полтавської області з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості за Кредитним договором №20 від 24.07.2008р.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 26.05.2009р. по справі №22/33 позовні вимоги ПАТ «Банк національний кредит» задоволено в повному обсязі стягнуто з відповідача на користь позивача 85177,48грн., з яких: 80000,00грн. - заборгованість по кредиту, 2937,32 грн. - заборгованість по нарахованим та несплаченим відсоткам за користування кредитом; 1279,99грн. - пені, а також 842,17 грн. - державного мита та 118,00грн. - витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

28.07.2009р. відділом державної виконавчої служби Лубенського міськрайонного управління юстиції було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження на підставі наказу господарського суду Полтавської області №22/33 від 09.06.2009р.

23.12.2010р. начальником відділу державної виконавчої служби Лубенського міськрайонного управління юстиції винесено постанову про закінчення виконавчого провадження , керуючись тим, що згідно Протоколу загальних зборів учасників ТОВ фірма «Стелс» № 51 від 01.11.2010 р. прийнято рішення про припинення ТОВ фірма «Стелс» (код 30891180) шляхом його ліквідації та створено ліквідаційну комісію.

Як зазначає позивач у своїй позовній заяві, у зв"язку з тим, що ПАТ «Банк національний кредит» дізнався про ліквідацію ТОВ фірми "Стелс" і призначення ліквідаційної комісії тільки після отримання постанови про закінчення виконавчого провадження - а саме 28.12.2010р., 30.12.2010р. на ім"я голови ліквідаційної комісії ТОВ фірми "Стелс" були направлені заяви з кредиторськими вимогами. Дані заяви були вручені уповноваженим особам відповідача , про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення.

Позивач вказує на те, що на день подання даного позову позивач не отримував вмотивованої відповіді від відповідача про результати розгляду вказаної заяви з грошовими вимогами, а тому на думку позивача відповідач відмовляється від задоволення безспірних вимог позивача та ухиляється від розгляду кредиторських вимог , ігноруючи тим самим законні вимоги позивача.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 60 Господарського кодексу України ліквідація суб'єкта господарювання здійснюється ліквідаційною комісією, яка утворюється власником (власниками) майна суб'єкта господарювання чи його (їх) представниками (органами), або іншим органом, визначеним законом, якщо інший порядок її утворення не передбачений цим Кодексом. Ліквідацію суб'єкта господарювання може бути також покладено на орган управління суб'єкта, що ліквідується. Орган (особа), який прийняв рішення про ліквідацію суб'єкта господарювання, встановлює порядок та визначає строки проведення ліквідації, а також строк для заяви претензій кредиторами, що не може бути меншим, ніж два місяці з дня оголошення про ліквідацію. Ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію суб'єкта господарювання, вміщує в друкованих органах відповідно до закону повідомлення про його ліквідацію та про порядок і строки заяви кредиторами претензій, а явних (відомих) кредиторів повідомляє персонально у письмовій формі у встановлені цим Кодексом чи спеціальним законом строки.

Статтею 105 Цивільного кодексу України передбачено, що комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.

При цьому, з матеріалів справи та пояснень наданих позивачем в ході судового засідання не вбачається, що ліквідаційною комісією було розміщено в друкованих засобах масової інформації повідомлення про ліквідацію відповідача та про встановлення строку та порядку пред"явлення вимог кредиторів. Не визначено адреси, за якою мають бути направлені вимоги кредиторів , а тому строк для пред"явлення вимог відповідно до вищезазначених приписів законодавства, ще не наступив.

Суд, також звертає увагу на те, що відповідно до ст.112 Цивільного кодексу України у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право до затвердження ліквідаційного балансу юридичної особи звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Проте, з матеріалів справи вбачається , що ліквідаційна комісія не відмовляла позивачу у визнанні його кредиторських вимог , жодного листа щодо такої відмови з боку ліквідаційної комісії відповідача, на адресу позивача не направлялось.

А тому, суд вважає, що позивач передчасно звернувся до суду з вимогою про визнання грошових вимог в розмірі 85177,48 грн. та включення їх до першої черги реєстру вимог кредиторів ТОВ "Стелс", оскільки не було такої відмови ліквідаційної комісії.

До того ж, згідно абз.2 ч.2 ст.16 ЦК України ч.2 ст.20 ГК України суд може захистити цивільне право або інтерес способами, що встановлені договором або законом. В даному разі предмет позову про визнання грошових вимог в розмірі 85177,48 грн. та включення їх до першої черги реєстру вимог кредиторів ТОВ фірма "Стелс", не відповідає способам захисту права, передбаченим законом. Такий спосіб захисту не міститься в переліках способів захисту права, що визначені в ст.16 ЦК України та ст.20 ГК України, не передбачений він й іншими нормами права.

Чинним законодавством передбачено, що за рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи (ст.112 ЦК України). Це свідчить про відсутність у суду правових підстав для застосування обраного позивачем способу захисту права і унеможливлює задоволення позову в частині такого предмету.

Відсутність правових підстав для застосування такого способу захисту права випливає також з того, що у відповідності до ст. 15, 16 ЦК України, ст. 20 ГК України способи захисту права по своїй суті це правові заходи, за допомогою яких у встановленому законом порядку здійснюється відновлення порушеного субєктивного права. Натомість спосіб обраний позивачем до такого результату (відновлення права) привести не спроможний. Застосування судом заходів, які не приводять до захисту права неприпустимо, оскільки не відповідає завданням суду визначеним ст.2 Закону України «Про судоустрій»(Суд, здійснюючи правосуддя, на засадах верховенства права забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави).

Висновок суду про неможливість застосування способу захисту права, який не відповідає Закону, договору і не приводить до відновлення порушеного права узгоджується з позицією ВГСУ, викладеною в п.3 Інформаційного листа від 25.11.2005 р. N 01-8/2229, а також із правовою позицією ВСУ викладеною в його постановах від 13.07.2004 у справі №10/732 та від 14.12.2004 у справі №6/11.

За таких обставин , суд не вбачає підстав для задоволення позову та відмовляє в задоволенні позовних вимог.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на позивача.

На підставі викладеного, на підставі ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції, ст.ст. 15, 16, 105, 112 Цивільного кодексу України, ст.ст.20, 60 Господарського кодексу України, керуючись, ст. ст. 1, 4, 12, 27, 32, 33, 43, 44-49, 75, 8285 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Суддя Рильова В.В.

Повний текст рішення підписано 01.08.2011р.

Справа №18/1090/11-5023/5300/11.