Рішення № 17777322, 26.07.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" липня 2011 р. Справа № 5023/4887/11

вх. № 4887/11

Суддя господарського суду Суярко Т.Д.

при секретарі судовогозасідання Філіппова В.С.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, дов. №85/984 від 02.03.11р. відповідача - ОСОБА_2., дов. №01/05 від 04.01.11р.

розглянувши справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод самохідних шасі", м. Харків

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ВАТ "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" звернувся до господарського суду із позовною заявою про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод самохідних шасі" 64593,77 грн. боргу по орендній платі, з урахуванням 3% річних, мотивуючи позовні вимоги порушенням з боку відповідача зобов"язань за договором оренди №500/08/0084 від 03.01.08р. щодо сплати орендної плати.

Представник позивача підтримує позовні вимоги у повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні та відзиві на позовну заяву позовні вимоги визнавав частково, в сумі 31183,85 грн., в іншій частині проти позову заперечує, вважає його необґрунтованим та просить відмовити в його задоволенні, мотивуючи свої заперечення тим, що договір оренди №500/08/0084 від 03.01.08р. припинив свою дію 03.01.09р., по закінченню строку на який його було укладено, а тому вважає неправомірним нарахування орендної плати за період з 03.01.09р. по 15.06.09р.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

03.01.08р. між позивачем - Орендодавець та відповідачем - Орендар було укладено договір оренди обладнаня №5000/08/0084, відповідно до умов якого Орендодавець зобов"язався передати, а Орендар прийняти в оренду обладнання для виробництва комплектуючих для Орендодавця. Орендоване обладнання передається Орендареві за актом приймання-передачі.

Як свідчать матеріали справи, Орендодавець виконав свій обов"язок по передачі Орендареві обладнання, яке є предметом договору оренди, що підтверджується актом приймання-передачі від 03.01.08р. (арк.с.13).

Згідно п.3.1.-3.2 Договору, щомісячний розмір орендної плати за користування орендованим майном за перший базовий місяць 2008 року (січень 2008 року) у сумі 6623,73 грн. Щомісячна орендна плата за кожний наступний місяць 2008 року встановлюється з урахуванням індексу інфляції цін в України відносно базової ставки. Орендна плата вноситься Орендарем щомісячно не пізніше 20 числа місяця, що передує звітному, після отримання Орендарем рахунку за оренду обладнання від Орендодавця.

Як вказує позивач, відповідач неналежним чином виконував зобов"язання щодо повної та своєчасної сплати орендної плати та не сплачував виставлені йому позивачем рахунки-фактури. Так, позивач вказує на те, що за період з січня 2008 року по червень 2009 року розмір орендної плати, яка підлягала сплаті відповідачем складає 112223,05 грн., з яких відповідачем сплачено 49118,65 грн. При цьому позивач вважає, що договір оренди №5000/08/0084 від 03.01.08р. було автоматично продовжено після 03.01.09р., а припинив він свою дію з 15.06.09р., оскільки протягом вказаного часу відповідач продовжував користуватися орендованим майном.

Однак, такі твердження позивача не відповідають дійсним обставинам справи та є неправомірними, з огляду на наступне.

Відповідно до п.2.1. Договору, строк його дії складає один рік з моменту підписання договору, тобто до 03.01.09р.

Згідно п.2.2. Договору, його продовження здійснюється за згодою сторін.

В матеріалах справи відсутні, а сторонами також не надано доказів досягнення згоди щодо продовження строку дії договору оренди №5000/08/0084 від 03.01.08р. після 03.01.09р., натомість в матеріалах справи міститься лист №01/207 від 05.12.08р. (арк.с.62), в якому відповідач повідомив позивача про його відмову від договору оренди №5000/08/0084 від 03.01.08р. з 01.01.09р.

Факт направлення даного листа позивачеві підтверджується реєстром рекомендованої кореспонденції ТОВ "Завод самохідних шасі" від 05.12.08р. зі штемпелем поштового відділення (арк.с.63). Цим же реєстром спростовуються твердження позивача у позовній заяві про те, що він не отримував від відповідача №01/207 від 05.12.08р.

Відповідно до ч.1 ст.763 ЦК України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.

У п.7.1. Договору, сторони погодили, що даний договір припиняє свою дію, зокрема, у зв"язку із закінченням строку його дії.

Згідно ст. 291 ГК України, договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що договір оренди №5000/08/0084 від 03.01.08р. припинив свою дію з 03.01.09р. по закінченню строку, на який його було укладено.

Таким чином, правомірним, обгрунтованим та підтвердженим матеріалами справи є нарахування позивачем відповідачеві орендної плати за період з січня 2008 року по грудень 2008 року, що складає 80302,50 грн., з яких відповідачем сплачено 49118,65 грн. Отже, після часткових оплат заборгованість відповідача перед позивачем за договором оренди №5000/08/0084 від 03.01.08р. складає 31183,85 грн.

Заборгованість у сумі 31183,85 грн. за період з січня 2008 року по грудень 2008 року визнається відповідачем у відзиві на позовну заяву, а також в акті звірки взаєморозрахунків від 30.04.10р. (арк.с.42).

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч.5 ст.762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525-526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається. Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження сплати ним заборгованості перед позивачем у сумі 31183,85 грн., суд дійшов висновку про правомірність позовних вимог позивача в частині стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 31183,85 грн. (сума основного боргу).

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3706,48 грн. 3% річних за порушення зобов"язання зі оплати орендної плати.

Згідно зі ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Зважаючи на вищевикладене, перевіривши нарахування 3% річних, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3% річних, а саме в сумі 1953,05 грн., а решті стягнення 3% річних відмовити, як безпідставно нарахованих на суму орендної плати, порушення сплати якої відповідачем допущено не було (за період з січня 2009 року по червень 2009 року).

Відповідно до ст.ст.44, 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 610, 626, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 173, 174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод самохідних шасі" (61052, м.Харків, пров.Сімферопольский, 6, код 31800026) на користь Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім.С.Орджонікідзе" (61007, м.Харків, пр.Московський, 275, код 05750295) 31183,85 грн. основного боргу, 1953,05 грн. 3% річних, 331,41 грн. держмита та 117,05 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Суярко Т.Д.

Повний текст рішення по справі №5023/4887/11 складено та підписано 28.07.11р.