Рішення № 17776992, 09.08.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.08.11 Справа№ 5015/3813/11

За позовом: Державного підприємства “Лопатинський спиртовий завод”, смт. Лопатин Радехівського району Львівської області

до відповідача: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Прогрес-Плюс”, с. Гаї Бродівського району Львівської області

про: стягнення 2535,11 грн.

Суддя Деркач Ю.Б.

при секретарі Кошовому О.С.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - юрисконсульт (доручення № 2-юр від 02.01.2011 року)

від відповідача: не зявився

Представнику позивача розяснено його права та обовязки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 09.08.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Державне підприємство “Лопатинський спиртовий завод”, смт. Лопатин Радехівського району Львівської області звернулось до господарського суду з позовною заявою до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Прогрес-Плюс”, с. Гаї Бродівського району Львівської області області про стягнення 2535,11 грн., з яких: 1632,00 грн. основний борг, 103,85 грн. 3% річних, 341,08 грн. інфляційні втрати, 343,94 грн. - пеня, 114,24 грн. 7% штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням відповідачем обовязку по оплаті зернової барди на підставі договору купівлі - продажу №.7-03 БА від 02.01.2009 р.

Ухвалою суду від 15.07.2011 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 09.08.2011 р.

Представник позивача в судове засідання зявився, вимоги ухвали суду від 15.07.2011 року виконав, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити з підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимог ухвали суду від 15.07.2011 року не виконав, проти позову у встановленому порядку не заперечив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду спору, підтвердженням чого є повідомлення про вручення поштового відправлення №7901406142178, яке знаходиться в матеріалах справи. Місцезнаходження відповідача за адресою: 80650, Львівська область, Бродівський район, с. Гаї підтверджується, поданим позивачем на вимогу суду, Витягом з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб підприємців серії АЖ №007077.

Відповідно до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та обєктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне:

02 січня 2009 року між Державним підприємством „Лопатинський спиртовий завод" та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю „Прогрес-Плюс" було укладено Договір №7-03 БА купівлі продажу зернової барди.

У відповідності до умов п.1.1. Договору №7-03 БА, Продавець зобов'язався продати, а Покупець купити барду зернову наливом в кількості 5000 тон по ціні 4,00 гривень за 1 тону з ПДВ. Згідно умов цього ж пункту Договору, Продавець зобов'язався відвантажувати Покупцю зернову барду з 02 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року.

Позивач, свої зобов'язання за договором №7-03 БА від 02.01.2009 року виконав повністю, про що свідчить наступне:

Протягом лютого 2009 року Позивач відвантажив Відповідачу 232 тони зернової барди, по ціні 4,00 гривень за 1 тону, на загальну суму 928,00 гривень в т.ч. ПДВ - 154,66 гривень. Факт отримання Відповідачем зернової барди в кількості 232 тони від Позивача підтверджується наступними документами:

- Довіреність №10 від 02.02.2009 року на отримання Відповідачем барди;

- Накладна №3 про відвантаження зернової барди за період з 03.02.2009 року по 28.02.2009 року;

Протягом березня 2009 року Позивач відвантажив Відповідачу 40 тон зернової барди, по ціні 4,00 гривень за 1 тону, на загальну суму 160,00 гривень в т.ч. ПДВ - 26,66 гривень. Факт отримання Відповідачем зернової барди в кількості 40 тон від Позивача підтверджується наступними документами:

- Довіреність №33 від 01.03.2009 року на отримання Відповідачем барди;

- Накладна №4 про відвантаження зернової барди за період з 20.03.2009 року по 29.03.2009 року

Протягом квітня 2009 року Позивач відвантажив Відповідачу 136 тон зернової барди, по ціні 4,00 грн. за 1 тону, на загальну суму 544,00 гривень в т.ч. ПДВ - 90,66 гривень. Факт отримання Відповідачем зернової барди в кількості 136 тон підтверджується наступними документами:

- Довіреність №60 від 01.04.2009 року на отримання Відповідачем барди;

- Накладна №8 про відвантаження зернової барди за період з 01.04.2009 року по 30.04.2009 року.

Таким чином, з наведеного вище документів вбачається, що Відповідач отримав від Позивача за Договором 7-03 БА від 02.01.2009 року зернової барди в кількості 408 тон, по ціні 4,00 гривень за 1 тону, на загальну суму 1 632,00 гривень в т.ч. ПДВ - 272,00 гривень.

Відповідно до п. 2.1. Договору №7-03 БА купівлі-продажу зернової барди від 02.01.2009 року, оплата за Товар здійснюється Покупцем за кожну отриману партію товару (за винятком отримання Товару з 01,06.2009 року по 01.10.2009 року), шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця, не пізніше 10-ти календарних днів з моменту отримання Покупцем у Продавця кожної партії Товару за накладною (накладними) або забірною відомістю ".

Однак, Відповідач всупереч умовам п. 2.1. договору №7-03 БА від 02.01.2009 року не здійснив оплату за отриману від Позивача у 2009 році зернову барду в кількості 408 тон, по ціні 4,00 гривень за 1 тону, на загальну суму 1 632,00 гривень в т.ч. ПДВ -272,00 гривень. Заборгованість Відповідача підтверджується Актом звірки взаємних розрахунків станом на 01.04.2010 року (копія знаходиться в матеріалах справи).

16.11.2010 року Позивачем було надіслано відповідачу Претензію за №464 з вимогою добровільно перерахувати ДП „Лопатинський спиртовий завод" грошові кошти за отриману зернову барду у 2009 році в кількості 408 тон. згідно Договору №7-03 БА від 02.01.2009 року, яку Відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Статтею 193 ГК України передбачено, що господарські зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських зобовязань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно п.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Враховуючи вищенаведене, в тому числі те, що відповідачем не подано доказів відсутності боргу в розмірі 1632,00 грн., суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 1632,00 грн. боргу підтверджені матеріалами справи та підлягають до задоволення.

Згідно п.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, до стягнення з відповідача підлягають 103,85 грн. 3% річних та 341,08 грн. інфляційних втрат.

На підставі п.8.3. Договору відповідачу нараховано пеню в розмірі 343,94 грн. за неналежне виконання умов договору по оплаті товару.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 7% штрафу в розмірі 114,24 грн. не підлягають до задоволення з огляду на наступне:

Відповідно до ч.2 ст. 231 ГК України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах, зокрема:за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Оскількти даний вид відповідальності не відноситься до відповідальності за невиконання грошового зобовязання, суд відмовляє в цій частині позовних вимог.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обгрунтовані, підставні та такі, що підлягають до часткового задоволення.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610,625,655,692 ЦК України, ст.ст. 173, 193 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Прогрес-Плюс”, 80650, с. Гаї Бродівського району Львівської області (р/р 260046545 в «Райффайзен Банк Аваль»м. Рівне, МФО 333227, код ЄДРПОУ 304720034) на користь Державного підприємства “Лопатинський спиртовий завод”, 80261, смт. Лопатин Радехівського району Львівської області, вул. Заводська, 11 (р/р 2600915548 у ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»м. Радехів, МФО 325570, код ЄДРПОУ 00374686) 1632,00 грн. основного боргу, 103,85 грн. 3% річних, 341,08 грн. інфляційних втрат, 343,94 грн. пені, 97,40 грн. державного мита, 225,37 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

3. Відмовити в задоволенні в решти позовних вимог.

4. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя Деркач Ю.Б.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 12.08.2011 р.