Рішення № 17776842, 18.07.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" липня 2011 р. Справа № 13/097-11

За позовом Комунального підприємства "Ірпіньводоканал", м. Ірпінь

до Управління житлово-комунального господарства "Біличі", Київська область, смт. Коцюбинське

про стягнення 117600,35 грн.

Суддя С.Ю. Наріжний

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - довіеність №33 від 04.03.2011 р.;

від відповідача : ОСОБА_2 - доручення б/н від 01.09.2010 р.;

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Комунального підприємства "Ірпіньводоканал" (далі позивач) до Управління житлово-комунального господарства "Біличі" (далі відповідач) про стягнення 117600,35 грн., з яких 100949,92 грн. основний борг, 919,80 грн. пеня, 3028,50 грн. збитки від інфляції, 3028,50 грн. 3% річних.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідач в порушення умов договорів про транзит стоків крізь каналізаційний колектор від 30.04.2002 р. та від 04.01.2010 р. частково не сплатив рахунки на оплату послуг за період з 01.07.2008 р. по травень 2011 р.

Відповідач в судовому засіданні 18.07.2011 р. надав суду заяву про застосування на підставі ст. 257 ЦК України строків позовної давності щодо вимог про стягнення 24192,40 грн. Відповідач письмового відзиву на позов не надав, позовні вимоги не заперечив.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін судом встановлено наступне.

30.04.2002 р. Ірпінське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства та Державне житлово-експлуатаційне підприємство "КАЗІ" (далі ДЖЕП»уклали договір про транзит стоків крізь каналізаційний колектор б/н від 30.04.2002 р. (далі договір) пунктом 1 якого передбачено, що КП "Ірпіньводоканал" зобов'язується приймати від «ДЖЕП»каналізаційні стоки смт. Коцюбинське та транспортувати їх через свій каналізаційний колектор до мереж м. Киева.

У пункті 2 договору визначено, що каналізаційні стоки, що відлягають транспортуванню, не повинні перевищу вати гранично - допустимі концентрації шкідливих речовин та відповідати вимогам, викладеним у "'Правилах приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації міст і селищ України".

Відповідно до п. 3 договору «ДЖЕП»зобов'язується оплачувані надані йому послуги згідно п.1 цього договору щомісячно, до кожного 10 числа наступного за звітним місяця, в сумі узгодженій на поточний рік калькуляції - розрахунку. За несвоєчасну оплату послуг «ДЖЕП»сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який нараховується пеня.

На 2002р. розмір оплати складає: за місяць -1497,74 грн. з урахуванням ПДВ, за квартал - 4493,22 грн. з урахуванням ПДВ, за рік - 17972,88 грн. з урахуванням ПДВ.

Калькуляція-розрахунок на 2002р. вважається діючою на новий термін (новий календарний рік), якщо за 1 місяць до закінчення календарного року ні одна із сторін не заявить про припинення її дії та внесені зміни.

Як вбачається з матеріалів справи 13 серпня 2002р. виконком Ірпінської міської ради Київської області своїм рішенням № 184/3 затвердив нову редакцію Статуту ДЖЕП „Казі", якому тим самим було змінено назву на Управління житлово-комунального господарства „Біличі".

02 жовтня 2004 р. виконком Ірпінської міської ради Київської області своїм рішенням № 238 затвердив нову редакцію Статуту Ірпінського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства, якому тим самим було змінено назву згідно чинного законодавства України на Комунальне підприємство „Ірпіньводоканал", про що був виданий начальником підприємства наказ №204-к від 22.10.2004р.

Судом встановлено, що 04.01.2010 р. Комунальне підприємство „ Ірпіньводоканал" та Управління житлово - комунального господарства "Біличі" переуклали договір про транзит стоків крізь каналізаційний колектор на визначених сторонами у договорі від 30.04.2002 р. в звязку зі зміною назв та зміною в установчих документах.

Відповідно до п. 3 договору від 04.01.2010 р. УЖКГ „Біличі" зобов'язується оплачувані надані йому послуги згідно п.1 цього договору щомісячно, до кожного 10 числа наступного за звітним місяця, в сумі узгодженій на поточний рік калькуляції - розрахунку. За несвоєчасну оплату послуг УЖКГ „ Білнчі" сплачує КП"Ірпіііьволокаііал" пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який нараховується пеня.

На 2010р. розмір оплати складає: за місяць - 3429.04грн. з урахуванням ПДВ, за квартал - 10287.12 грн. з урахуванням ПДВ, за рік - 41148.48 грн. з урахуванням ПДВ.

Калькуляція-розрахунок на 2010р. вважається діючою на новий термін (новий календарний рік), якщо за 1 місяць до закінчення календарного року ні одна із сторін не заявить про припинення її дії та внесені зміни.

Як свідчать матеріали справи облік наданих послуг здійснювався позивачем відповідно фіксованої суми 1497,74 грн. в місяць згідно першого договору від 30.04.2002р., умови якого діяли весь час до переукладання другого договору від 04.01.2010р. А з 04.01.2010р. ця фіксована сума згідно договору від 04.01.2010р. становить 3429,04 грн. в місяць.

Судом встановлено, що позивачем належним чином виконувались свої зобовязання за договорами, претензій щодо якості від відповідача не отримано.

Так, кожного місяця позивачем надавались відповідачу рахунки, в яких зазначались поточні щомісячні нарахування і сума загальної заборгованості, що підлягає до сплати.

В свою чергу, зобовязання зі сплати отриманих послуг відповідачем виконувались неналежним чином, у звязку з чим згідно розрахунку позивача за відповідачем утворилась заборгованість за період дії договорів станом на 01.06.2011 р. року на загальну суму 100949,92 грн.

26 січня 2010р. за вих. №131 відповідачу направлялась претензія про сплату заборгованості, яку відповідач залишив без відповіді та задоволення.

06 червня 2011р. вих. № 894 відповідачу направлялось досудове попередження із платіжною вимогою-дорученням № 12 від 03.06.2011р. із сумою боргу на 01.06.11р. в сумі 100 949,92 грн. і актами звірки розрахунків, які відповідач залишив без задоволення.

Таким чином судом встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 100949,92 грн. є обґрунтованою та документально підтвердженою.

Проте суд враховує, що відповідачем подана заява про застосування на підставі ст. 257 ЦК України строків позовної давності щодо вимог про стягнення 24192,40 грн. заборгованості, яка виникли до 01.07.2008 р.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до п. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Частиною 4 ст. 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові

Оскільки, як вбачається з матеріалів справи, відповідач звернувся з позовом до суду згідно штемпелю на конверті 17.06.2011 р., то правомірним є стягнення заборгованості по договорам в межах заявлених позовних вимог з 17.06.2008 р. по 01.06.2011 р. В частині стягнення боргу за період до 17.06.2008 р., а саме на суму заборгованості в розмірі 24192,40 грн. позов подано з пропуском строку позовної давності.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково в розмірі 76757,52 грн. за період з липня 2008 р. по червень 2011 р.

Позивачем не надано господарському суду доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску строку позовної давності, тому, господарський суд відмовляє в задоволені позовних вимог щодо стягнення 24192,40 грн. основного боргу у звязку з пропуском позивачем строків позовної давності.

Також, пунктом 3 договору від 04.01.2010 р. встановлена відповідальність відповідача за порушення строків по оплаті наданих послуг у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу. Як вбачається з розрахунку, що міститься в матеріалах справи сума пені в розмірі 919,80 грн. є обґрунтованою та підлягає стягненню.

Крім того, згідно із ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, що знаходиться в матеріалах справи, розмір 3% річних за весь час прострочення складає 3028,50 грн., інфляційних збитків 12702,14 грн.

Враховуючи, що розрахунок зроблений позивачем виходячи із загальної суми основної заборгованості в розмірі 100949,92 грн., проте з підстав зазначених судом вище обґрунтованою є вимога позивача про стягнення з відповідача лише 76757,52 грн. основного боргу, судом відповідно до ст. 55 ГПК України здійснено перерахунок зазначених санкцій за кожний місяць без врахування 24192,40 грн. заявленої позивачем заборгованості.

Так, згідно розрахунку зробленого судом із розрахунку санкцій за кожний місяць на суму платежу сума збитків від інфляції в межах заявлених позовних вимог за період з липня 2008 р. по червень 2011 р. складає 711,44 грн., 3% річних за відповідний період 197,94 грн.

Відповідно до ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Враховуючи вищевикладене, обставини справи позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Витрати за розгляд справи відповідно до ч. 3 ст. 49 ГПК України та витрати за інформаційно технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст.44 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Управління житлово-комунального господарства "Біличі" (Київська обл., смт. Коцюбинське, вул. Меблева, 11а; код 23579209) на користь Комунального підприємства "Ірпіньводоканал" (Київська обл., м. Ірпінь, вул. ІІІ Інтернаціоналу, 1а; код 03362471) 76757 (сімдесят шість тисяч сімсот пятдесят сім) грн. 52 коп. заборгованості, 919 (девятсот девятнадцять) грн. 80 коп. пені, 197 (сто девяносто сім) грн. 94 коп. 3% річних, 711 (сімсот одинадцять) грн. 44 коп. збитків від інфляції, а також судові витрати: 785 (сімсот вісімдесят пять) грн. 87 коп. державного мита та 157 (сто пятдесят сім) грн. 71 коп. витрат за інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити повністю.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Ю. Наріжний

Дата виготовлення та підписання рішення 25.07.2011 р.