Рішення № 17776772, 22.03.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" березня 2011 р. Справа № 6/018-11

Господарський суд Київської області у складі судді Черногуза А.Ф. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Державного підприємства “Український центр з науково-методичного забезпечення експлуатації авіаційної техніки” до Відкритого акціонерного товариства “АС” про стягнення боргу за договором № 546-09/АТ про підконтрольну експлуатацію вертольота Ка-26 UR-19668 від 17 вересня 2009 року,

представники:

позивача: Пронін П.М. (наказ № 113 о/с від 05.05.2005 року);

відповідача: ОСОБА_1 (довіреність від 01.03.2011 року).

СУТЬ СПОРУ:

У лютому 2011 року Державне підприємство “Український центр з науково-методичного забезпечення експлуатації авіаційної техніки” (далі ДП “Український центр з науково-методичного забезпечення експлуатації авіаційної техніки”, позивач) звернулося з позовом до господарського суду Київської області до Відкритого акціонерного товариства “АС” (далі ВАТ “АС”, відповідач) про підконтрольну експлуатацію вертольота Ка-26 UR-19668 від 17 вересня 2009 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобовязань за договором № 546-09/АТ про підконтрольну експлуатацію вертольота Ка-26 UR-19668 від 17 вересня 2009 року, щодо сплати вартості виконаних позивачем робіт, у звязку з цим, на думку позивача, за відповідачем утворилась заборгованість у сумі 8 700 грн. Крім того, за прострочення виконання відповідачем свого зобовязання позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 3784,50 грн, інфляційні в розмірі 983,10 грн та 3% річних в розмірі 321,78 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 09 лютого 2011 року порушено провадження у справі № 6/018-11 та призначено її до розгляду на 01 березня 2010 року.

У звязку з неявкою в судове засідання 01 березня 2011 року представника відповідача та неподанням ним витребуваних документів, суд виніс ухвалу про відкладення розгляду справи на 22 березня 2011 року.

Позивачем подано заяву, згідно якої він в порядку ст. 22 ГПК України фактично відмовився від позовних вимог в частині заявленої до стягнення сум, а саме: що стосується стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних. Відповідно до поданої заяви позивач просить суд стягнути з відповідача 8700 грн основного боргу та судових витрат 105 грн державного мита та 236 грн витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому він просить у задоволені позивних вимог ДП “Український центр з науково-методичного забезпечення експлуатації авіаційної техніки” відмовити повністю з підстав, викладених у даному відзиві.

22 березня 2011 року відповідно до частини другої статті 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

Установив:

17 вересня 2009 року між Державним підприємством “Український центр з науково-методичного забезпечення експлуатації авіаційної техніки” (далі виконавець, позивач у справі) та Відкритим акціонерним товариством “АС” (далі замовник, відповідач у справі) було укладено та підписано договір № 546-09/АТ про підконтрольну експлуатацію вертольота Ка-26 UR-19668 (далі договір), відповідно до умов якого (п. 1.1.) замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання таких робіт:

проведення перевірки пономерної, виробничої та технічної документації, оцінка технічного стану вертольота Ка-26 UR -19668 та його агрегатів (крім редуктора Р-26, двигунів М-14В26, лопатей Н-1М та колонки Н2000/А), робіт з технічного обслуговування з метою визначення можливості та умов допуску до підконтрольної експлуатації у відповідності з вимогами Рішення Укравіатрансу від 01.02.2001 №ДР-0845/Ка-26-2001 "Про підконтрольну експлуатацію вертольотів Ка-26 в межах 2000 льотних годин, міжремонтного та 15000 льотних годин призначеного ресурсів зверх установлених строків служби" (п. 1.1.1. договору).

підготовка технічних документів з висновками про можливість та умови підконтрольної експлуатації із збільшеними міжремонтним та призначеним строками служби вертольота Ка-26 UR -19668 строком на 1 рік згідно п. 1.1.1 цього договору (п. 1.1.2. договору).

нормативно-методичне супроводження підконтрольної експлуатації вертольота Ка-26 згідно п.1.1.2 цього договору (п. 1.1.3. договору).

Згідно з п. п. 2.1., 2.2. договору, 2.1. вартість робіт виконавця відповідно до умов цього договору складає суму в розмірі 7250.00 грн. (сім тисяч двісті п'ятдесят гривень 0 коп.), крім того ПДВ 1450.00 грн. (одна тисяча чотириста п'ятдесят гривень 0 коп.), загальна сума 8700.00 грн. (вісім тисяч сімсот гривень 0 коп.).

Оплата провадиться одноразово, 100% передоплатою, шляхом перерахування замовником суми договору на розрахунковий рахунок виконавця.

Виконавець зобов'язується виконати роботу у відповідності з вимогами нормативних документів Державіаадміністрації та експлуатаційної документації, а також в узгоджений із замовником строк:

-за результатами роботи оформити необхідну технічну документацію для обґрунтування відповідного рішення (вказівки) Державіаадміністрації.

У відповідності до п. 4.1. договору, договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами і припиняє свою дію після підписання акта-здачі-приймання виконаних робіт.

Судом встановлено, що за результатами виконаних робіт, 15 квітня 2010 року між ДП “Український центр з науково-методичного забезпечення експлуатації авіаційної техніки” та ВАТ “АС” було підписано акт здачі-приймання технічної продукції згідно договору про підконтрольну експлуатацію вертольота Ка-26 UR-19668 від 17 вересня 2009 року на загальну суму, в т.ч. ПДВ 8700 грн.

Крім того, доказом виконання позивачем робіт свідчить Акт ВАТ «Спец-Авіа” № 668-1 від 05 вересня 2009 року та Рішення Державіаадміністрації № ДКР-0473/Ка-26-2009 з питань підконтрольної експлуатації вертольота Ка-26 державний та реєстраційний знак UR-19668, заводський № 7605508.

Таким чином, з вище зазначеного акту здачі-приймання технічної продукції вбачається, що сторонами спору підписано акт без зауважень та за відсутності з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов договору, тобто, відповідач не заперечував щодо обсягів, якості, вартості виконаних робіт та строків їх виконання за підписаним актом.

Відтак, враховуючи вищевикладене та факт підписання сторонами спору акту здачі-приймання технічної продукції, суд дійшов висновку про належне виконання позивачем своїх зобовязань за договором з моменту підписання сторонами останнього акту приймання виконаних підрядних робіт.

Згідно з ч. 4 ст. 538 ЦК України, якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з ст.ст. 251, 252 ЦК України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Так, 28 грудня 2010 року позивачем було направлено відповідачу претензію № 8 від 28 грудня 2010 року, що підтверджується фіскальним чеком № 6926 від 28.12.2010 року та описом вкладення цінний лист поштового відправлення від 28.12.2010 року з проханням оплатити вартість проведених робіт у розмірі 8700 грн.

Оскільки вимога позивача про сплату боргу за проведені роботи була відправлена відповідачу 28 грудня 2010 року, згідно фіскального чеку № 6926 від 28.12.2010 року, обовязок відповідача по сплаті боргу з урахуванням семиденного строку передбаченого ст. 530 ЦК України та чотирьох денного строку перебігу поштової кореспонденції, згідно з п. 4.1.2 ст. 5 Наказу Міністерства транспорту та зв'язку від 12.12.2007 № 1149 "Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів") настав - 10 січня 2011 року.

Однак, з даної вимоги вбачається, що позивач просив оплатити вартість виконаних робіт не пізніше 14 січня 2011 року.

Проте, як свідчать матеріали справи, останній свої зобовязання за договором належним чином не виконав, вартість виконаних позивачем робіт не сплатив, у звязку з чим, станом на день розгляду справи в суді борг відповідача перед позивачем за виконані останнім роботи по договору становить 8 700 грн.

Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Факт прострочення виконання відповідачем своїх зобовязань перед позивачем щодо оплати вартості виконаних підрядних робіт позивачем доведено належними та допустимими доказами у розумінні ст. 34 ГПК України.

Відтак, на підставі ст. ст. 11, 509, 525, 526, ч. 1 ст. 530, ст. 837 ЦК України у відповідача виникло зобовязання оплатити виконані позивачем роботи.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обовязків є договори та інші правочини.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч. 1 ст. 837 ЦК України).

Субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, як це передбачено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

В силу статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, станом на день розгляду справи відповідач своїх зобовязань перед позивачем по сплаті боргу за виконані роботи не виконав, борг в сумі 8 700 грн, який відповідає фактичним обставинам справи не сплатив.

Відтак, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 8 700 грн основного боргу є обґрунтованою та правомірною.

Крім того, позивачем, згідно ст. 625 ЦК України, заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача 983,10 грн інфляційних втрат та 321,78 грн 3% річних.

Також, додатково позивач просить суд стягнути з відповідача 3784,50 грн пені у звязку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобовязань за договором.

Проте, в судовому засіданні, позивачем подано заяву згідно якої він в порядку ст. 22 ГПК України фактично відмовився від позовних вимог в частині заявленої до стягнення з відповідача сум, а саме: що стосується стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних.

Відповідно до поданої заяви позивач просить суд стягнути з відповідача 8700 грн основного боргу та судових витрат 105 грн державного мита та 236 грн витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

З урахуванням матеріалів справи та поданої позивачем заяви, суд дійшов наступного висновку.

Позивач відмовився від позову щодо стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних повністю, що підтверджується його заявою.

Відмова позивача від пені, інфляційних втрат та 3% річних не суперечить законові та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Дана заява підписана директором позивача Проніним П.М. (наказ № 113 о/с від 05.05.2005 року).

Суд розяснив позивачу наслідки відмови позивача від пені, інфляційних втрат та 3% річних, зокрема, було розяснено, що згідно зі ст. 80 ГПК України відмова позивача від пені, інфляційних втрат та 3% річних є підставою для припинення провадження у справі, а також те, що відповідно до ч. 2 ст. 80 ГПК України у випадках припинення провадження у справі в частині пені, інфляційних втрат та 3% річних повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Таким чином, розяснивши позивачу наслідки відмови позивача від пені, інфляційних втрат та 3% річних та перевіривши повноваження позивача на вчинення цих дій, суд дійшов висновку про наявність підстав для прийняття відмови від пені, інфляційних втрат та 3% річних.

Відповідно до ст. 78, п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Разом з тим, відповідачем подано відзив, в якому він зазначив, що позивач в супереч п. 8.1. договору приступив до виконання робіт без одержання передоплати. Проте, зазначені заперечення спростовуються підписаним з боку відповідача актом здачі-приймання технічної продукції, в результаті чого, у останнього виник обовязок розрахуватися за виконані роботи.

Також, безпідставним є посилання відповідача на той факт, що акт виконаних робіт було підписано одночасно з підписанням договору, оскільки жодних доказів на підтвердження своїх заперечень відповідачем не подано.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на ст. 706 ЦК України, як на заперечення стосовно відмови від договору, оскільки положення даної статті регулює інститут договорів купівлі-продажу, на відміну від правовідносин, які склалися між сторонами у даній справі (договір виконання робіт).

Водночас, суд також звертає увагу на те, що згідно поданих до справи Акту ВАТ «спец-Авіа” № 668-1 від 05 вересня 2009 року та Рішення Державіаадміністрації № ДКР-0473/Ка-26-2009 від 13 листопада 2009 року з питань підконтрольної експлуатації вертольота Ка-26 державний та реєстраційний знак UR-19668, заводський № 7605508 вбачається, що роботи за договором позивачем фактично були виконані ще в листопаді 2009 року на що безпосередньо вказує Рішення Державіаадміністрації.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-3 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 38 ГПК України сторонами доказів.

За таких обставин, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 8 700 грн основного боргу є правомірною, обґрунтованою, документально підтвердженою, відповідачем належним чином не заперечена та не спростована, а тому підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, ст. 78, п. 4 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “АС” (код 13737357) на користь Державного підприємства “Український центр з науково-методичного забезпечення експлуатації авіаційної техніки” (код 21502556) 8 700 грн основного боргу, а також 87 грн державного мита та 148,90 грн витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Прийняти відмову Державного підприємства “Український центр з науково-методичного забезпечення експлуатації авіаційної техніки” про стягнення з відповідача пені, інфляційних втрат та 3% річних.

4.Припинити провадження у справі № 6/018-11 в частині стягнення з відповідача пені, інфляційних втрат та 3% річних за позовом Державного підприємства “Український центр з науково-методичного забезпечення експлуатації авіаційної техніки” до Відкритого акціонерного товариства “АС” про стягнення боргу за договором № 546-09/АТ про підконтрольну експлуатацію вертольота Ка-26 UR-19668 від 17 вересня 2009 року.

5.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Черногуз А.Ф.