Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"09" березня 2011 р. Справа № 6/009-11
Господарський суд Київської області у складі судді Черногуза А.Ф. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Артур-К” до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про тлумачення змісту/умов господарського договору,
представники:
позивача: ОСОБА_2 (довіреність № 215 від 31.01.2011р);
відповідача: ОСОБА_3 (довіреність від 14.01.2011 року).
СУТЬ СПОРУ:
В лютому 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Артур-К” (далі ТОВ “Артур-К”, позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП - підприємець ОСОБА_1, відповідач) про тлумачення змісту/умов 4.2. договору купівлі - продажу № 3/1242ю від 01 травня 2008 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, звертаючись з позовом до господарського суду Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю “Артур-К” про стягнення 295627,11 грн обґрунтовує свій позов тим, що ТОВ “Артур-К” був зобов'язаний здійснити оплату товару шляхом перерахування за кожну відвантажену партію на його розрахунковий рахунок протягом 30 (тридцяти) днів з моменту відвантаження, що в свою чергу не узгоджується з позицією та волевиявленням ТОВ “Артур-К”, а також суперечить п. п. 4.1., 4.2. договору.
Ухвалою господарського суду Київської області від 04 лютого 2011 року порушено провадження у справі № 6/009-11 та призначено до розгляду на 22 лютого 2011 року.
У звязку з неявкою в судове засідання 22 лютого 2011 року представника відповідача враховуючи його клопотання про відкладення розгляду справи, суд виніс ухвалу про відкладення розгляду справи на 09 березня 2011 року.
В судовому засіданні 09 березня 2011 року представник позивача позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача проти позову заперечував, проте письмового відзиву на позовну заяву не подав.
Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
09 березня 2011 року відповідно до частини другої статті 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
Установив:
Тлумаченню підлягають умови договору купівлі продажу № 3/1242ю від 01 травня 2008 року, який був укладений між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі продавець, відповідач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АРТУР К»(далі покупець, позивач у справі), підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений їх печатками.
Відповідно до п. 1.1. договору продавець зобовязується передати товар для продажу, а покупець зобовязується прийняти товар та проводити його оплату на умовах цього договору за кількістю, номенклатурою і цінами, зазначеними в накладній, що є невідємною частиною договору.
Пункт 4.2 цього договору передбачає, що розрахунок за товар проводиться протягом 30 робочих днів з моменту надання звіту про хід реалізації.
Завірена копія договору є в матеріалах справи, крім того суд оглянув у судовому засіданні оригінал договору купівлі продажу № 3/1242ю від 01 травня 2008 року.
Необхідність тлумачення змісту умов договору, на думку позивача, виникла у звязку з тим, що за висновком фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, викладеним в позовній заяві ФОП ОСОБА_1 до ТОВ «Артур-К»про стягнення 295627,11 грн, останній, відповідно до п. 4.2. розділу 4 договору, був зобов'язаний здійснити оплату товару шляхом перерахування коштів за всі відвантажені партії товарів на розрахунковий рахунок фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 протягом 30 (тридцяти) днів з моменту відвантаження, тобто - 05.11.2009 року з моменту відвантаження товару за останньою видатковою накладною № РН-0000029 від 06 жовтня 2009 року.
Таким чином, за уявленням фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (відповідач у даній справі) розрахунок за відвантажений товар мав бути проведений протягом 30 (тридцяти) календарних днів, а не 30 (тридцяти) робочих днів, з моменту відвантаження товару за останньою видатковою накладною №РН-0000029 від 06.10.2009р. (Додаток 3), а не з моменту надання звіту про хід реалізації товару та його залишки.
Як вбачається з матеріалів справи, редакція відповідача щодо тлумачення умов вказаного договору не узгоджуються з редакцією та волевиявленням позивача, та позивач вважає, що за змістом п. 4.2 договору, стосовно якого між позивачем і відповідачем у належній формі була досягнута згода при укладенні договору, строк проведення розрахунку за товар визначається саме в робочих днях, а перебіг даного строку починається виключно з наступного дня після надання ТОВ «Артур-К»та одержання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 письмової інформації у вигляді звіту про хід реалізації товару та його залишки.
Водночас, судом встановлено, що сторони у спірному договорі домовилися по всім його пунктам, фактично відбулося виконання умов договору з боку відповідача, про що було встановлено рішенням господарського суду Київської області у справі № 6/023-10.
Проте, ФОП ОСОБА_1 всупереч, п. 4.2 договору (Додаток 1) та власному волевиявленню, вираженому при укладенні договору та зафіксованому в договорі шляхом скріплення його своїм підписом та печаткою фактично ототожнив «момент надання звіту про хід реалізації товару та його залишки»з «моментом відвантаження товару»за останньою видатковою накладною та односторонньому порядку розтлумачив умови п. 4.2 договору про строк виконання зобов'язання з проведення розрахунку за товар.
Таким чином, суд дійшов висновку, що вищезазначені обставини свідчать про існування спору між ТОВ «Артур-К»та ФОП ОСОБА_1 щодо тлумачення змісту правочину, тобто ФОП ОСОБА_1 має відмінне від ТОВ «Артур-К»уявлення щодо волевиявлення сторін договору при погодженні умов п. 4.2 договору про порядок визначення, початок перебігу та закінчення строку виконання зобов'язання з проведення розрахунку за товар.
Згідно з частиною 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 4 ч. 1 ГПК України господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 цього Кодексу.
Частинами 2, 3, 4 статті 213 ЦК України передбачено, що на вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину. При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.
Отже, тлумачення правочину є встановлення його змісту відповідно до волевиявлення сторін при його укладанні, усунення неясностей та суперечностей у трактуванні його положень.
Як встановлено судом, згідно п. п. 2.1. 2.3. договору, ціна на товар зазначається в накладній, вказується в національній валюті України. Асортимент товару, що постачається, визначається згідно поданої заявки покупця. Загальна вартість товару, що передається вказується в накладній.
Сторонами погоджено п. 4.1., що покупець зобовязаний до 8 числа кожного місяця надавати продавцю письмову інформацію у вигляді звіту про хід реалізації товару та його залишки.
Далі, сторони визначили, що розрахунок за товар проводиться протягом 30 робочих днів з моменту надання звіту про хід реалізації (п. 4.2. договору).
Враховуючи вказані граматичні, логічні та системні правила тлумачення та надавши правову оцінку змісту договору купівлі продажу № 3/1242ю від 01 травня 2008 року, суд приходить до висновку, що в п. 4.2. договору сторони погодили порядок розрахунку за отриману за договором продукцію, а саме в частині строків оплати отриманої продукції та реалізованої продукції. Вказаний пункт договору визначає момент виникнення у покупця обовязку оплатити отриманий за договором та реалізований товар з моментом надання покупцем звіту про хід реалізації товару. Вказаний обовязок провести оплату реалізованого товару повинен бути виконаний покупцем протягом 30 робочих днів з моменту надання звіту про хід реалізації товару.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
1.Позов задовольнити повністю.
2.Розтлумачити зміст п. 4.2. договору купівлі продажу № 3/1242ю від 01 травня 2008 року, укладеного між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «АРТУР К».
3.Положення п. 4.2. договору купівлі продажу № 3/1242ю від 01 травня 2008 року слід розуміти так, що сторони погодили порядок розрахунку за отриману за договором продукцію, а саме в частині строків оплати отриманої продукції та реалізованої продукції. Вказаний пункт договору визначає момент виникнення у покупця обовязку оплатити отриманий за договором та реалізований товар з моментом надання покупцем звіту про хід реалізації товару. Вказаний обовязок провести оплату реалізованого товару повинен бути виконаний покупцем протягом 30 робочих днів з моменту надання звіту про хід реалізації товару.
4.Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Артур-К” (код 21643699) 85 грн державного мита та 236 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
СуддяЧерногуз А.Ф.
Судове рішення № 17776769, Господарський суд Київської області було прийнято 09.03.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 6/009-11. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: