Рішення № 17776319, 11.07.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.08.11р.Справа № 5005/5147/2011 За позовом Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк", м.Дніпропетровськ

до Закритого акціонерного товариства "Дніпрометалургремонт", м. Дніпродзержинськ

про стягнення 276 014,11 грн.

Головуючий колегії Петренко Н.Е.

Судді: Назаренко Н.Г.

Коваленко О.О.

Представники:

від позивача:ОСОБА_1, представник за довіреністю № 197 від 23.03.11 р.

від відповідача: Будько В.А., голова правління, Кульбачний О.В., головний бухгалтер

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство акціонерного банку "Укргазбанк", м. Дніпропетровськ (далі-позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Закритого акціонерного товариства "Дніпрометалургремонт", м. Дніпродзержинськ (далі-відповідач), про стягнення 276 014,11 грн.

Сума позову складається з наступних сум: 270 000 грн. - заборгованість по кредиту та 6014,11 грн. - пеня за несвоєчасну сплату кредиту.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору № 17/07 від 20.04.2007 р. в частині своєчасного погашення суми кредиту та пені за несвоєчасну сплату кредиту.

Представники позивача не заперечували щодо існування зазначеної заборгованості перед позивачем, але неодноразово просили суд відкласти розгляд справи на іншу дату для врегулювання спору та укладання мирової угоди між сторонами.

11.08.11р. у судовому засіданні сторони підтвердили існування зазначеної суми заборгованості по кредиту та пені.

Крім того, представник позивача повідомив суду про те, що питання відповідача щодо реструктуризації кредитної заборгованості відхилено. Представники відповідача жодного заперечення з цього привиду не заявили.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

За згодою представників сторін, в судовому засіданні 11.08.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши подані докази, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

20.04.2007 між ВАТ АБ "Укргазбанк" та ЗАТ "Дніпрометалургремонт" був укладений Кредитний договір № 17/07 (далі - Кредитний договір).

Згідно п.п. 1.1-1.3, 1.4.1. Кредитного договору, відповідачу був наданий кредит у вигляді відновлювальної відкличної кредитної лінії з загальним лімітом 600 000 грн. на поповнення обігових коштів на строк з 20.04.2007р. до 19.04.2009р. зі сплатою 20 % річних.

Правонаступником Відкритого акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" є Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк», що підтверджує витяг зі статуту АБ «Укргазбанк»та свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А 01 № 374085.

22.02.10р. між позивачем та відповідачем був укладений Договір № 2 про внесення змін до Кредитного договору № 17/07 від 20.04.2007, відповідно якого позивач відкриває відповідачу не відновлювальну кредитну лінію з загальним лімітом 574 000 грн. на поповнення обігових коштів на строк з 22.02.2010р. по 31.01.2011р.

Згідно п. 1.4.1, 1.4.2. Кредитного договору (із змінами), встановлена процентна ставка у розмірі 25,00 % річних, а за користування кредитними коштами понад терміни, встановлені п.п. 1.3.1-1.3.3 Кредитного договору - у розмірі 35,00 % річних, починаючи з дня виникнення простроченої заборгованості.

Відповідач зобов'язався використовувати кредит на зазначені у Договорі цілі і забезпечити повернення отриманого кредиту і сплату нарахованих процентів та комісій у порядку та терміни, встановлені цим Договором (п.3.3.1 Кредитного договору).

Відповідно до п. 5.3 Кредитного договору, за порушення строків повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом відповідач зобов'язаний сплатити позивачу неустойку (пеню) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період існування заборгованості, обчисленої від суми простроченого платежу за кожен день прострочення виконання зобов'язань від дня виникнення такого прострочення до повного погашення заборгованості. У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України сторони домовилися, що нарахування пені за прострочення виконання зобов'язань (щодо строків (визначених в цьому Договорі) повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом) припиняється через один рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Сплата штрафних санкцій (неустойки, пені) за цим Договором не звільняє відповідача від відшкодування збитків, завданих позивачу, в повному обсязі.

Факт користування відповідачем відновлювальною відкличною кредитною лінією підтверджують виписки/особові рахунки за період з 20.04.2007р. до 15.02.2011р., в яких зазначені суми, що були отримані відповідачем з моменту отримання кредиту та платежі із часткового погашення заборгованості.

Але, як зазначає позивач, всупереч прийнятого на себе зобов'язання, у встановлений графіком термін кредитні кошти відповідачем не повернуті, внаслідок чого виникла прострочена заборгованість по кредиту в розмірі 270 000 гривень.

З метою досудового врегулювання спору, позивач направив на адресу відповідача листи-вимоги № 355/1 від 17.11.2010р., № 478/1 від 15.12.2010р. із вимогою сплатити прострочену заборгованість, пеню та з попередженням про звернення до суду, які були отримані 19.11.2010р. та 20.12.2010р., про що свідчать відмітки на листах-вимогах (а.с. 22).

У зв'язку з тим, що відповідач не повернув кредит, а також, відповідно до умов п.3.2.6, п.3.3.9, п.5.3 Кредитного договору, позивачем станом на 14.02.2011р. було нараховано до сплати відповідачу пеню у розмірі 6 014,11 грн.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по кредиту у розмірі 270 000 грн. та пеню за несвоєчасну сплату кредиту у розмірі 6 014,11 грн.

Відповідач не заперечує щодо існування перед позивачем заборгованість по кредиту у розмірі 270 000 грн. та пені за несвоєчасну сплату кредиту у розмірі 6 014,11 грн., але зазначив про складне фінансове положення підприємства у зв'язку з чим не мав можливість виконати свої зобов'язання по Кредитному договору належним чином.

Доказів виконання зобов'язань по зазначеному Кредитному договору на момент розгляду справи відповідач до господарського суду не надав.

При викладених обставинах вимоги позивача слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ст. 1054 Цивільного кодексу України).

Статтею1055 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання (ст. 625 Цивільного кодексу України).

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення заборгованості по кредиту у розмірі 270 000 грн.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Відповідно до п. 5.3 Кредитного договору, за порушення строків повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом відповідач зобов'язаний сплатити позивачу неустойку (пеню) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період існування заборгованості. обчисленої від суми простроченого платежу за кожен день прострочення виконання зобов'язань від дня виникнення такого прострочення до повного погашення заборгованості. У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України сторони домовилися, що нарахування пені за прострочення виконання зобов'язань (щодо строків (визначених в цьому Договорі) повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом) припиняється через один рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

На підставі вимог зазначеної норми закону та п. 5.3. Кредитного договору, позивачем було нараховано до сплати відповідачу пеню у розмірі 6 014,11 грн.

Розрахунок пені господарським судом перевірено та визнано таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

При викладених обставинах вимогу позивача щодо стягнення пені у розмірі 6014,11грн. слід визнати обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Викладене є підставою для задоволення позову в повному обсязі.

Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 599, 610, 612, 625, 1054, 1055 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 4, 32-34, 43-45, 49, 75, 79, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Дніпрометалургремонт" (юридична адреса: 51900, м. Дніпродзержинськ, вул. Криворізька, буд. 2; адреса для листування: 51900, м. Дніпродзержинськ, вул. Короленківська, буд. 13; код ЄДРПОУ 30536355) на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" (юридична адреса: 49000, м. Дніпропетровськ. вул. Челюскіна, буд. 12; адреса для листування 51931, м.Дніпродзержинськ, вул. Сировця, буд. 20; код ЄДРПОУ 24428607) заборгованість по кредиту у розмірі 270 000 грн. (двісті сімдесят тисяч грн. 00 коп.), пеню за несвоєчасну сплату кредиту у розмірі 6 014,11 грн. (шість тисяч чотирнадцять грн. 11 коп.), витрати по сплаті державного мита у розмірі 2 760,14 грн. (дві тисячі сімсот шістдесят грн.14 коп.), витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Головуючий колегії

Суддя

СуддяН.Е. Петренко

Н.Г.Назаренко

О.О.Коваленко Повне рішення складено 15.08.11р.