Рішення № 17776267, 08.08.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 203

РІШЕННЯ

Іменем України

08.08.2011Справа №5002-29/2510-2011 За позовом Публічного акціонерного товариства «Крименерго» (95000, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6) в особі структурного підрозділу: Керченського району електричних мереж ПАТ «Крименерго» (98300, м. Керч, вул.. Єременко, 27);

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «МТ Інк» (98300, м. Керч, вул. Кірова, буд. 46, код ЄДРПОУ 19447655);

Про стягнення 2 157,22 грн.

Суддя О.І. Башилашвілі

Представники:

Від позивача ОСОБА_1 представник, довіреність №342-Д від 22.04.2011 р.;

Від відповідача не зявився;

Суть спору: Публічне акціонерне товариство «Крименерго» в особі структурного підрозділу: Керченського району електричних мереж ПАТ «Крименерго» звернулося до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «МТ Інк» про стягнення перевищення договірної величини в сумі 329,99 грн., заборгованості за споживану активну електричну енергію в розмірі 1662,36 грн., а також 3% річних в сумі 17,53 грн., інфляційних витрат в розмірі 60,16 грн., пені 87,18 грн., а всього 2157,22 грн. також позивач просить стягнути з відповідача на його користь витрати зі сплати державного мита та витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу понесені позивачем при подачі позову до суду.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у порушення умов договору на постачання електричної енергії №140 від 10 січня 2006 року, укладеного між сторонами у справі, Закону України «Про електроенергетику» та Правил користування електричною енергією, відповідач перевисив договірну величину на суму 329,99 грн., про що був складений відповідний акт. Крім того, відповідач не здійснював оплату виставлених позивачем рахунків, в результаті чого за відповідачем склалася заборгованість за споживання активної електричної енергії в сумі 1662,36 грн., яку останній добровільно не погашає, що стало причиною звернення позивача до суду із позовом.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 16 червня 2011 року позов Публічного акціонерного товариства «Крименерго» в особі структурного підрозділу: Керченського району електричних мереж ПАТ «Крименерго» прийнято судом до розгляду, справу за порушеним провадженням призначено до слухання у судовому засіданні.

Позивач у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні, однак вимоги ухвали господарського суду АР Крим від 25.07.2011р., якою суд зобовязував позивача уточнити розмір пені (в позові заявлено сума 87,18 грн. за період з жовтня 2010 р. по березень 2011 р., тоді як згідно наданого позивачем розрахунку сума пені за період з грудня 2010 р. по квітень 2011 р. складає 71,89 грн.), суму 3% річних (у позові 17,53 грн., тоді як у розрахунку 21,62 грн.) та індекс інфляції (у позові заявлено 60,16 грн., тоді як у розрахунку зазначено 91,74 грн.); при цьому надати суду докази спрямування витребуваних уточнень відповідачеві, позивач не виконав.

У судовому засіданні 08.08.2011р. суд оголосив перерву в засіданні в порядку ст. 77 ГПК України до 17год. 30 хв. 08.08.2011р.

У продовжене судове засідання позивач явку свого представника не забезпечив, причина неявки не відома.

Відповідач явку свого представника у судові засідання жодного разу не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином рекомендованою кореспонденцією. Жодних письмових пояснень, заперечень чи відзиву на позов на адресу суду, на час розгляду справи, від нього не надходило.

Слід зазначити, що судом був спрямований запит до електронної бази даних АРМ ЄДР для отримання даних про включення відповідача до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та відповідно отриманий спеціальний витяг, з якого вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «МТ Інк» зареєстровано в реєстрі як юридична особа з місцезнаходженням, вказаним у позовній заяві.

Згідно ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходження юридичної особи визначається за місцем його державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до розяснень Вищого господарського суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 (із змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобовязує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Проте, відповідач не скористався наданим законом правом на участь у судовому засіданні, поданні доказів у справі. Враховуючи обмеження процесуальним строком розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України у відсутність представника відповідача та позивача, оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують обставини справи і неявка сторін не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Розгляд справи відкладався відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України в межах строку, встановленого ст.69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

10.01.2006р. між ВАТ «Крименерго», в подальшому ПАТ «Крименерго» (постачальник) та ТОВ «МТ Інк» (споживач) укладений договір №140 на поставку електричної енергії, згідно якого постачальник постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику її вартість і здійснює інші платежі згідно умовам договору і додатків до договору, які є його невідємною частиною (далі договір, а.с. 20-28).

Згідно п.2.2.3 договору споживач зобовязується сплачувати постачальнику вартість електричної енергії та інші нарахування згідно умов додатку № 4.1 або № 4.2 «Порядок розрахунків».

Згідно п.5.1 договору для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік, споживач, не пізніше 15 листопада поточного року, надає постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії (додаток №1 «Обсяги постачання електричної енергії споживачу і субспоживачу»). У випадку ненадання споживачем вказаних відомостей в установлений строк розмір очікуваного споживання електричної енергії (потужності) на наступний рік встановлюється постачальником на рівні фактичних показників відповідних періодів поточного року.

Відповідно до п.5.2 Договору порядок визначення граничної величини споживання електричної енергії обумовлюється у додатках №№ 4.1, 4.2 «Порядок розрахунків».

Згідно п.1 додатку № 4.1 до договору, розрахункова дата для споживача встановлюється 25 числа кожного місяця, відповідно розрахунковим вважається період з 25 числа місяця до такого ж числа наступного місяця. Показники розрахункових засобів обліку згідно з переліком обсягів і точок комерційного обліку фіксуються 24 числа кожного місяця і оформлюються «Актом про обсяг переданої споживачу електричної енергії» в 2-ох екземплярах. За дату оплати приймається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання постачальника електроенергії або дата внесення споживачем готівки в касу постачальника.

Пунктом 2 додатку №4.1 сторони обумовили, що споживач до 30 числа, який передує розрахунковому періоду, здійснює плату на наступний розрахунковий період в сумі 100% заявленого (очікуваного) обсягу споживання електричної енергії. Розмір суми платежу розраховується споживачем самостійно. На день надання «Акту про обсяги переданої споживачу електричної енергії» постачальник надає споживачу рахунок вартості фактично спожитої електроенергії. В разі неповної передплати за попередній розрахунковий період, різниця між сумою передоплати і вартістю фактично спожитої електроенергії повинна бути оплачена на протязі 5 операційних днів з дня отримання рахунку. В разі відсутності оплати за виставленими рахунками у встановлений строк споживачу припиняється повністю або частково поставка електроенергії.

Відповідно до п.5 додатку № 4.1 до договору, перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду на підставі підтверджених сторонами даних розрахункового обліку електричної енергії або акту прийому-передачі електричної енергії.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «МТ Інк» заявою від 26.07.2010р. вих. №3/234 просить зменшити договірну величину споживання електричної енергії на серпень 2010 до 750КВт, у звязку з простоєм підприємства (а.с. 29).

Додатком до договору про поставку електричної енергії від 30.08.2010р. №63 «Акт про перевищення договірної величини обсягу споживання електричної енергії за розрахунковий період з 26.07.2010р. по 25.08.2010р. договірна величина споживання електричної енергії на розрахунковий період складає 750кВтг, обсяг фактично спожитої електричної енергії за розрахунковий період складає 1236кВтг, тобто перевищення договірної величини за розрахунковий період складає 486кВтг, що по тарифу 0,6790 грн. становить 329,99грн. Даний акт відповідачем підписаний.(а.с. 30).

На підставі вказаного акту, позивачем відповідачеві виставлений рахунок №140 з вимогою сплатити вартість перевищення договірної величини спожитої електроенергії за відповідний розрахунковий період на суму 329,99грн. (а.с. 31).

Відповідачем вказана сума боргу сплачена не була.

Крім того, за період з жовтня 2010р. по грудень 2010р. відповідачеві були виставлені рахунки за спожиту активну електроенергію, однак вони сплачені не були, тому за вказаний період позивач виставив відповідачеві рахунок №140 від 10.12.2010р. на загальну суму 1662,36грн. (а.с. 35)

Зазначений рахунок отриманий відповідачем, що підтверджується підписом, однак сплачений не був, що стало причиною для звернення позивача з позовом до суду.

Листом вих. №3/260 від 06.12.2009р., який отриманий позивачем 06.12.2010р., про що є штамп вхідної кореспонденції, відповідач просить ВАТ «Крименерго» розірвати договір поставки електричної енергії №140 від 10.01.2006р. (а.с. 36).

Договір №140 від 10.01.2006р. укладений на строк до 31.12.2006 р., а в частині розрахунків до повного їх завершення. Договір вважається щорічно продовженим на рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодною із сторін не буде заявлено про його розірвання чи перегляд (п. 9.7 договору).

З наведеного витікає, що договір № 140 від 10.01.2006р. про поставку електричної енергії в частині розрахунків є діючим, до повного їх завершення.

Дослідивши обставини справи, оцінивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності в порядку ст. 43 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Згідно ст.3 Закону України «Про електроенергетику» відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Пунктом 1.1 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ №928 від 22.08.2002р. (далі - Правила) визначено, що ці Правила регулюють відносини між споживачами і постачальниками електричної енергії.

Відповідно до п. 3 Правил, споживання електричної енергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією між споживачем і енергопостачальником, що розробляється енергопостачальником згідно з Типовим договором про користування електричною енергією і укладається на три роки.

У відповідності до п.п.5, 6 ст. 26. Закону України «Про електроенергетику», споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

У випадку перевищення договірної величини потужності споживачі сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду, та договірною величиною потужності.

Згідно п.п. 5.1 та 5.2 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ №928 від 22.08.2002 р., постачання електричної енергії всім споживачам здійснюється постачальником електричної енергії відповідно до режимів, передбачених договорами.

Відомості про обсяги очікуваного споживання електричної енергії в наступному році з поквартальним розподілом подаються споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом у термін, обумовлений договором.

Відповідно до п.7.26 Правил обсяги перевищення договірних (граничних) величин споживання електричної енергії та/або рівня потужності протягом розрахункового періоду оплачуються споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до законодавства України та договору.

Перевищення договірних (граничних) величин визначається за оперативними документами споживача і електропередавальної організації та фіксується відповідним актом.

Пунктом 4.2.2 договору встановлено, що за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначеної згідно з вимогами розділу 5 цього договору, Споживач платить Постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин. При цьому плата за перевищення договірної величини потужності стягується зі споживачів з приєднаною потужністю 150 вКА і більше та середньомісячним обсягом фактичного споживання електричної енергії 50 тис. кВтг і більше.

Згідно додатку №1 до договору про поставку електричної енергії від 10.01.2006р. №140 договірна величина споживання електричної енергії на 2010рік за серпень визначена у обємі 3500 кВт/г (а.с. 28).

Заявою від 26.07.2010р. ТОВ «МТ Інк» просило встановити договірну величину споживання електричної енергії на серпень 2010р. в обсязі 750кВтг, відповідно до Акту про перевищення договірної величини обсягу споживання електричної енергії за розрахунковий період з 26.07.2010р. по 25.08.2010р. обсяг фактично спожитої електричної енергії складає 1236кВтг.

Таким чином, за розрахунковий період відповідачем допущена перевитрата договірної величини споживання електричної енергії у розмірі 486кВтг, що по тарифу 0,6790 грн. становить 329,99грн., що також підтверджується рахунком №140 про перевищення договірної величини.

Судом встановлено, що позивач належним чином виконував договірні зобовязання та поставив відповідачеві ТОВ «МТ Інк» електричну енергію у розрахунковому періоді серпень 2010 року у перевищеному обємі договірної величини споживання електроенергії у розмірі 1236 кВт/г. та за період з жовтня 2010р. по грудень 2010р. позивач поставив відповідачеві активної електроенергії на загальну суму 1662,36грн.

Претензією №669 від 17.03.2011р. та листом від 10.01.2011р. вих. №99 позивач просив відповідача сплатити суму 1662,36грн. за спожиту активну електроенергію і 329,99грн. двократний розмір недооблікованої електроенергії (а.с. 37, 40).

Однак, ТОВ «МТ Інк» свої зобовязання за договором №140 від 10.01.2006р. не виконав, за поставлену електричну енергію та за перевищення договірної величини по виставлених рахунках оплату не здійснив, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість у сумі 1662,36грн. і 329,99грн. відповідно.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

За викладених обставин, позов ПАТ “Крименерго” в особі структурного підрозділу Керченського району електричних мереж в частині стягнення з ТОВ «МТ Інк» 1662,36грн. за спожиту активну електроенергію і 329,99грн. двократного розміру недооблікованої електричної енергії підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 17,53грн. 3% річних та 60,16грн. індексу інфляції за період з жовтня 2010р. по березень 2011р.

Однак позивачем до позову додано розрахунок, згідно якого сума 3 % річних розрахована з жовтня 2010р. по квітень 2011р. на суму 21,62грн. та сума індексу інфляції розрахована з жовтня 2010р. по квітень 2011р. на суму 91,74грн.

Судом перевірено розрахунок сум 3% річних та інфляційних втрат та встановлено, що за заявлений період у позові, тобто з жовтня 2010р. по березень 2011р. сума 3 % річних складає 17,53грн. а сума інфляційних втрат 68,48грн.

Оскільки позивач у позові просить суд стягнути з відповідача за період з жовтня 2010р. по березень 2011р. 17,53грн. 3% річних та 60,16грн. індексу інфляції, то суд вважає необхідним задовольнити дані вимоги.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У відповідності до статті 548 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобовязань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобовязання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобовязань будь-яким з видів, передбачених ст. 546 Цивільного кодексу України, також створює зобовязувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Пунктом 4.2.1 договору за внесення платежів, передбачених п.п.2.2.3-2.2.4 цього договору, з порушенням строків, встановлених додатком №4.1, №4.2 «Порядок розрахунків», споживач зобовязаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки платежу, з врахуванням дня фактичної оплати. Сума пені підлягає сплаті на поточний рахунок постачальника на підставі наданого рахунку.

Позивачем заявлена до відшкодування сума пені у розмір 87,18грн. пені за період з жовтня 2010р. по березень 2011р.

Як свідчать матеріали справи, згідно наданого позивачем розрахунку, фактично пеня нарахована за період з грудня 2010р. по квітень 2011р. і складає 71,89грн. При цьому пеня нараховується на суму 1190,35грн.

Суд неодноразово зобовязував позивача надати детальний обґрунтований розрахунок стягуваних сум.

Однак вимоги суду, викладені в ухвалах господарського суду АР Крим, позивачем виконані не були, детальний розрахунок суду не наданий.

У відсутність цих документів суд позбавлений можливості всебічно та обєктивно дослідити обставини та докази у даній справі відносно позовних вимог.

Згідно з п. 5 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Суд вважає за необхідне врахувати також те, що строк розгляду даної справи є обмеженим відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України. Будь-яких заяв про продовження строку розгляду даної справи від сторін до суду не надходило.

Оскільки з матеріалів справи, у тому числі і з розрахунку суми пені суд не може встановити обґрунтованість заявленої вимоги, так як вказана сума боргу у розрахунку становить 1190,35грн. та не можливо визначити дана сума є боргом за спожиту активну електроенергію чи двократним розміром недооблікованої електричної енергії, то суд вважає можливим залишити позовні вимоги в частині стягнення 87,18грн. пені без розгляду в порядку п. 5 ст. 81 ГПК України.

При цьому суд зауважує, що позивач, усунувши обставини, які були підставами залишення позову без розгляду, має право звернутись з позовом до господарського суду в загальному порядку.

Враховуючи те, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «МТ Інк», судові витрати позивача по сплаті держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу судом покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам в порядку ст.49 ГПК України.

У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 75, 77, п. 5, ст. 81, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МТ Інк» (98300, м. Керч, вул. Кірова, буд. 46, код ЄДРПОУ 19447655) на користь Публічного акціонерного товариства „Крименерго” (м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, ЄДРПОУ 00131400, МФО 324805 на р/р 260373441142 філія КРУ ВАТ «Ощадбанк») 329,99грн. за перевищення договірної величини.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МТ Інк» (98300, м. Керч, вул. Кірова, буд. 46, код ЄДРПОУ 19447655) на користь Публічного акціонерного товариства „Крименерго” (м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, ЄДРПОУ 00131400, МФО 324805 на р/р 260373441142 філія КРУ ВАТ «Ощадбанк») 1662,36грн. боргу за спожиту активну електричну енергію.

4.Стягнути з Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МТ Інк» (98300, м. Керч, вул. Кірова, буд. 46, код ЄДРПОУ 19447655) на користь Публічного акціонерного товариства „Крименерго” в особі структурного підрозділу Керченського району електричних мереж Публічного акціонерного товариства „Крименерго” (98300, м. Керч, вул. М. Еременко, 27, р/р 26009301392216 філія ПІБ м. Керчі, МФО 324548, ЄДРПОУ 00131400) 17,53грн. 3% річних, 60,16грн. інфляційних втрат, 97,87грн. державного мита та 226,46 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. В частині стягнення 87,18грн. пені позов залишити без розгляду.

6. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 12.08.2011р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримБашилашвілі О.І.