Рішення № 17776265, 09.08.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 216

РІШЕННЯ

Іменем України

09.08.2011Справа №5002-19/2379-2011 За позовом Маломаяцької сільської ради м.Алушта АР Крим, АР Крим, с.Малий Маяк

До відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, АР Крим, м.Алушта, смт.Партеніт

про стягнення 35808,03 грн. та розірвання договору оренди землі

Суддя Мокрушин В.І.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача ОСОБА_1 юрист, дов. № 02-14/16 від 05.01.2011 р.

Від відповідача ОСОБА_2 паспорт

Суть спору: Позивач - Маломаяцька сільська рада м.Алушта АР Крим звернувся до Господарського суд АР Крим з позовом до відповідача фізичної особи підприємця ОСОБА_2, у якому просить суд: стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість з орендної плати згідно договору оренди землі б/н від 13.01.2006 р. у розмірі 23831,28 грн. основний борг та 11976,75 грн. пені; розірвати договір оренди землі б/н від 13.01.2006 р. укладений між Маломаяцькою сільською радою м.Алушта АР Крим та фізичною особою підприємцем ОСОБА_2, загальною площею 0,2500 га, розташований за адресою: АДРЕСА_2; зобовязати фізичну особу підприємця ОСОБА_2 повернути Маломаяцькій сільській раді м.Алушта АР Крим земельну ділянку загальною площею 0,2500 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2; також просить суд стягнути судові витрати.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 08.06.2011 р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання.

23.06.2011 року розгляд справи був відкладений на 09.08.2011 року та витребувано від позивача та відповідача певні докази.

09.08.2011 р. до суду від фізичної особи підприємця ОСОБА_2 надійшла зустрічна позовна заява про визнання змісту окремих пунктів договору оренди земельної ділянки від 13.01.2006 р. недійсними, про перерахунок орендної плати за землю. Відповідно до прохальної частини зустрічної позовної заяви фізична особа підприємець ОСОБА_2 просить визнати зміст п.5 договору оренди землі б/н від 13.01.2006 р. недійсним, визнати дійсним зміст п.5 договору оренди землі б/н від 13.01.2006 р. у іншій редакції; зобовязати орендодавця привести нормативно-грошову оцінку земельної ділянки дійсному стану земельної ділянки; зобовязати орендодавця провести перерахунок орендної плати за останні 3 роки; звільнити орендаря від сплати орендної плати за земельну ділянку у осінній весняний період, оскільки земельна ділянка є заболоченою ділянкою; зобовязати орендодавця привести зміст п.11 договору у відповідність до Закону України «Про плату за землю».

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 09.08.2011 р. зустрічну позовну заяву повернуто без розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила суд позов задовольнити у повному обсязі. Надала суду розрахунок суми заборгованості по орендній платі, згідно якого заборгованість складає 27211,68 грн., однак позивач просив суд стягнути суму заборгованості по орендній платі первісно заявлену у позовній заяві 23831,28 грн.

Відповідач у судовому засіданні надав відзив на позовну заяву, згідно якого проти позову заперечував та просив суд у задоволенні позову відмовити. Також заявив клопотання про зупинення провадження по справі до набрання законної сили рішенням Господарського суду АР Крим по справі № 5002-12/1421-2011 за позовом Прокурора міста Алушти в інтересах держави в особі Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим до Маломаяцької сільської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Державного підприємства «Таврида», фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення. Оскільки, на думку відповідача, рішення по справі № 5002-12/1421-2011 у разі визнання недійсним спірного рішення, автоматично скасовує договір оренди землі б/н від 13.01.2006 р.

Суд, у задоволенні клопотання про зупинення провадження по справі відмовляє, оскільки скасування спірного рішення ради у справі № 5002-12/1421-2011 не є скасуванням договору оренди землі б/н від 13.01.2006 р.

Відповідно до ст.9, 10 Конституції України, ст.9 Європейської хартії регіональних мов (ратифікована Законом України від 15.05.2003 р. № 802), ст.3 Декларації прав національностей України (від 01.11.1991 р. № 1771), ст.12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (від 07.07.2010 р. № 2453 із змінами і доповненнями), ст.18 Закону України «Про мови» (від 28.10.1989 р. № 8312), ст.10, 12 Конституції Автономної Республіки Крим (Закон України від 23.12.1998 р. № 350) та клопотання представника позивача, він давав пояснення на російський мові.

Відповідно до ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами та доповненнями) здійснювалася фіксація судового процесу технічними засобами.

Розгляд справи відкладався відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 р. № 1798-XII із змінами і доповненнями).

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представ ників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням 27 сесії 24 скликання Маломаяцької сільської ради м.Алушти АР Крим від 08.10.2004 р. № 27-77 «Про дозвіл підготовки матеріалів попереднього узгодження місця розташування земельної ділянки гр.ОСОБА_2» дозволено гр.ОСОБА_2 підготовку матеріалів попереднього узгодження місця розташування земельної ділянки площею 0,2500 га.

26.10.2004 року складено акт № 525 вибору та обстеження земельної ділянки у натурі. Акт підписаний відповідною комісією та гр.ОСОБА_2, про свідчить його підпис у графі 9 на зворотному боці акту (а.с.26).

У п.11 вказаного акту визначені особливості земельної ділянки: ділянка представляє собою заболочену місцевість у осінній весняний період.

Відповідно до п.4.2 висновку № 525 Управління архітектури та місце будівництва Алуштинського міськвиконкому, затвердженого 26.10.2004 року, про можливість закріплення земельної ділянки приватному підприємцю ОСОБА_2 ділянка представляє собою заболочену місцевість у осінній весняний період.

Рішенням 37 сесії 4 скликання Маломаяцької сільської ради м.Алушти АР Крим від 29.07.2005 р. № 37-32 «Про затвердження матеріалів попереднього узгодження місця розташування земельної ділянки для розміщення спортивного комплексу з басейном» затверджено приватному підприємцю ОСОБА_2 матеріали попереднього узгодження місця розташування земельної ділянки для розміщення спортивного комплексу з басейном у с.Кипарисне площею 0,2500 га та дозволено приватному підприємцю ОСОБА_2 складання проекту землеустрою з відводу земельної ділянки для розміщення спортивного комплексу з басейном у с.Кипарисне.

Рішенням 39 сесії 4 скликання Маломаяцької сільської ради м.Алушти АР Крим від 21.10.2005 р. № 39-16 «Про передачу земельної ділянки в оренду» затверджено проект землеустрою по відведенню земельної ділянки приватному підприємцю ОСОБА_2 для розміщення спортивного комплексу з басейном в с.Кіпарисне Маломаяцької сільської ради, за рахунок земель ДП радгосп завод «Таврида». У звязку з погодженням ДП радгосп завод «Таврида», вилучено з земель ДП радгосп завод «Таврида» земельну ділянку площею 0,2500 га, з них по угіддям 0,2500 га землі тимчасової консервації / графа 17 форми 6 зем/, які знаходяться у нього у постійному користуванні, розташовану в с.Кіпарисне. Внесено зміни у державний акт на право постійного користування землею ДП радгосп завод «Таврида». У відповідності з проектом землеустрою по відведенню земельної ділянки, виконаного ТОВ «Земельний кадастр», змінено категорію земель та визначено земельну ділянку у строці 7.3 / шифр 86 форми 6 зем / «Землі рекреаційного призначення»; у тому числі по угіддям 0,2500 га «Забудовані землі», у тому числі «Землі, використовуємі для відпочинку та інші відкриті землі», у тому числі «Кемпінгів, будинків відпочинку та проведення відпусток», у тому числі «Землі рекреаційного призначення» / графи 34, 55, 57, 80 форми 6-зем/. Передано приватному підприємцю ОСОБА_2 в оренду строком на 49 років земельну ділянку кадастровий №0110391800:04:002:0051 в с.Кіпарисне, за рахунок земель ДП радгосп завод «Таврида» площею 0,2500 га з земель радгоспів усіх систем радгосп заводу «Таврида» / строка 1.2.1, шифр 10 форми 6-зем/; з видів земельних угідь 0,2500 га «землі тимчасової консервації»/ графа 17 форми 6-зем/ для розміщення спортивного комплексу з басейном / код УКЦВЗ 1.7/. Присвоєно земельній ділянці наступна поштова адреса: с.Кіпарісне, вул.Карасановська, 15 (а.с.13).

У виконання зазначеного рішення між Маломаяцькою сільською радою м.Алушта АР Крим (Орендодавець) та фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 (Орендар) укладено договір оренди землі б/н від 13.01.2006 р. (а.с.10-12).

Згідно Рішення 39 сесії 4 скликання Маломаяцької сільської ради м.Алушти АР Крим від 21.10.2005 р. № 39-16 Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення з земель ДП радгосп завод «Таврида» (землі тимчасової консервації), які знаходяться в с.Кіпарисне, вул.Карасановська, 15 (п.1 Договору).

Пунктом 2 Договору встановлено, що в оренду передається земельна ділянка (кадастровий номер 0110391800:04:002:0051) площею 0,2500 га, з земель ДП радгосп завод «Таврида» у тому числі по угіддям: землі тимчасової консервації 0,2500 га.

Відповідно до пункту 6 Договір оренди земельної ділянки укладено строком на 49 років. Договір набирає чинності після його державної реєстрації, в порядку встановленому діючим законодавством України. Після закінчення строку договору оренди, Орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому випадку Орендар повинен не пізніше, ніж за 60 днів до закінчення строку дії Договору повідомити письмово Орендодавця про свій намір продовжити дію Договору.

Орендна плата вноситься у грошовій формі у розмірі: - 3694,23 грн. на рік; - 307,85 грн. на місяць.

Згідно п.9 Договору орендна плата вноситься щомісячно не пізніше 30 числа кожного місяця наступного за останнім календарним днем звітного місяця, на розрахунковий рахунок 33216815500011 Маломаяцької сільської ради, код платежу 13050500, ЗКПО 24040754 УДК в Автономній Республіці Крим м.Сімферополь МФО 824026.

Договір зареєстрований у встановленому діючим законодавством порядку.

25.01.2006 року між Маломаяцькою сільською радою та приватним підприємцєм ОСОБА_2 підписано акт приймання-передачі земельної ділянки (а.с.14).

26.03.2007 р. між Маломаяцькою сільською радою м.Алушта АР Крим (Орендодавець) та фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 (Орендар) укладено Додаткову угоду до Договору оренди землі б/н від 13.01.2006 р., відповідно до умов якої, пункт 4 Договору оренди землі викладено у наступній редакцій: «Нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 161725,00 грн.». Пункт 7 Договору оренди землі викладено у наступній редакції: «Орендна плата вноситься у грошовій формі у розмірі: - на рік 16172,50 грн.; - на місяць 1347,71 грн.» (а.с.87).

Правовою підставою для звернення до суду із даним позовом позивач визначає ту обставину, що відповідачем не виконуються вимоги договору оренди земельної ділянки щодо сплати за користування земельною ділянкою, у звязку із чим позивач був змушений звернутись до суду із даним позовом про стягнення заборгованості з орендної плати, про стягнення пені, про розірвання договору оренди земельної ділянки та про зобовязання відповідача повернути спірну земельну ділянку позивачу.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на ту обставину, що він при укладенні спірного договору був введений в оману, про що на думку відповідача свідчить подання зустрічної позовної заяви. Також у відзиві на позов вказує на ту обставину, що спірна земельна ділянка, надана йому в оренду, 9 місяців на рік є непридатна для використання її за цільовим призначенням, про що свідчать надані відповідачем фотографії.

Дослідивши обставини справи, оцінивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності в порядку ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає позов обґрунтованим і підлягаючим задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ст.14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно з ч.1 ст.93 Земельного кодексу України (Закон України від 25.10.2001 р. № 2768-ІІІ із змінами і доповненнями) та ст.1 Закону України «Про оренду землі» (№161-ХІV від 06.10.1998 р. із змінами і доповненнями) право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про оренду землі» (№161-ХІV від 06.10.1998 р. із змінами і доповненнями) відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі. Відносини, пов'язані з орендою земельних ділянок, на яких розташовані цілісні майнові комплекси підприємств, установ і організацій державної або комунальної власності, а також заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим, та їх структурних підрозділів, регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про оренду державного та комунального майна».

Стаття 12 Земельного кодексу України (Закон України від 25.10.2001 р. № 2768-ІІІ із змінами і доповненнями) визначає повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, до яких, зокрема, належить розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом (ч.2 ст.4 Закону України «Про оренду землі»).

Згідно ст.6 Закону України «Про оренду землі» (№161-ХІV від 06.10.1998 р. із змінами і доповненнями) орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності є договір оренди такої земельної ділянки.

Платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік.

Стаття 96 Земельного кодексу України (Закон України від 25.10.2001 р. № 2768-ІІІ із змінами і доповненнями) передбачає обовязок землекористувачів своєчасно сплачувати орендну плату.

Орендна плата є платою за користування і не може залежати від результатів господарської діяльності, якщо інше не передбачене договором.

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

При визначенні суми заборгованості та пені, яка підлягає стягненню з відповідача, суд виходить з тієї обставини, що земля та земельні ділянки є обєктами цивільних прав, а держава та територіальні громади через свої органи беруть участь у земельних відносинах з метою реалізації цивільних та інших прав у приватноправових відносинах, тобто прав власників земельних ділянок.

Отже, даний спір є спором, який регулює цивільно правові відносини, у якому сторони у даній справі рівні у доказуванні своїх вимог та заперечень, а також у наданні доказів для вирішення справи по суті.

Відповідач вказує на ту обставину, що розрахунок суми заборгованості та пені зроблено не вірно, однак довести дану обставину відповідач у судовому засіданні на спромігся та контррозрахунок суми заборгованості суду не представив.

Також відповідач вказує на ту обставину, що при укладенні спірного Договору оренди землі він був введений в оману позивачем. На прохання суду надати відповідні докази введення в оману відповідач зазначив, що доказом введення його в оману є подання зустрічної позовної заяви.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача, оскільки документально підтвердити дані обставини суду він не спромігся.

Окрім того, суд звертає увагу на надані позивачем та відповідачем документи: акт № 525 від 26.10.2004 року та висновок № 525 у яких вказані особливості земельної ділянки: ділянка представляє собою заболочену місцевість у осінній весняний період. Ці документи надані відповідачем як додаток у зустрічному позові.

Незважаючи на ці недоліки відповідачем укладено договір оренди цієї земельної ділянки. Тобто відповідач знав про існуючі недоліки земельної ділянки, більш того, відповідачем з моменту укладення договору оренди до 2011 року (на протязі майже пяти років) взагалі не ставилося питання щодо недоліків земельної ділянки.

Відповідно до частини 1 ст.193 Господарського кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 436 із змінами і доповненнями) до виконання господарських договорів застосовуються відповідні вимоги Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Стаття 526 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. №435 із змінами і доповненнями) передбачає, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, позовні вимоги у частині стягнення заборгованості по орендній платі підлягають задоволенню у повному обсязі.

При вирішенні питання про розірвання договору оренди спірної земельної ділянки, суд виходить з того, що згідно частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435 із змінами і доповненнями), договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.32 Закону України «Про оренду землі» (№161-ХІV від 06.10.1998 р. із змінами і доповненнями) на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Статтею 24 Закону України «Про оренду землі» (№161-ХІV від 06.10.1998 р. із змінами і доповненнями) передбачено, що Орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема своєчасного внесення орендної плати.

Згідно приписів ст.141 Земельного кодексу України (Закон України від 25.10.2001 р. № 2768-ІІІ із змінами і доповненнями) підставами припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Окрім того, п.32 договору оренди земельної ділянки від 13.01.2006 року передбачено можливість припинення дії договору шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадку невиконання однією із сторін умов договору.

З матеріалів справи суд вбачає, що згідно наданого розрахунку щодо наявності заборгованості по орендній платі за земельну ділянку у відповідача наявна заборгованість у розмірі 27211,68 грн., однак позивач у судовому засіданні усно просила стягнути з відповідача суми заборгованості заявлену у позовній заяві у розмірі 23831,28 грн. Отже, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 23831,28 грн. станом на момент предявлення позову (а.с.84-85).

Щодо стягнення з відповідача суми пені у розмірі 11976,75 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до наданого на вимогу суду розрахунку пені позивачем нарахована пеня у розмірі 449,07 грн. виходячи з подвійної облікової ставки НБУ та строків нарахування пені відповідно до ст.258 Цивільного кодексу України (у редакції від 16.01.2003 р.), п.6 ст.232 Господарський кодекс України (у редакції від 16.01.2003 р.), проте представник позивача просив суд стягнути пеню у розмірі 11976,75 грн., як про це зазначено у позові.

Відповідно до п.11 договору оренди земельної ділянки від 13.01.2006 року у разі не внесення орендної плати у строки, передбачені даним Договором, нараховується пеня у розмірі 0,3% несплаченої суми за кожний день прострочення.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435 із змінами і доповненнями) порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до статті 611 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435 із змінами і доповненнями), у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 436 із змінами і доповненнями) встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 230 Господарського кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 436 із змінами і доповненнями) встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435 із змінами і доповненнями) неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435 із змінами і доповненнями) визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань» (Закон України від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР із змінами і доповненнями) встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши правильність розрахунку суми пені, яка підлягає стягненню з відповідача, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача пеню у розмірі 420,23 грн., оскільки відповідно до п.9 договору оренди земельної ділянки від 13.01.2006 року передбачено, що оплата вноситься щомісячно не пізніше 30 числа кожного місяця, який слідує за звітним (449,07 грн. 28,84 грн. = 420,23 грн. станом на момент предявлення позову (на 06.06.2011 року) строк нарахування пені ще не наступив).

Згідно ст.42 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд задовольняє позовні вимоги частково: в частині стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 23831,28 грн., про стягнення пені у розмірі 420,23 грн., про розірвання договору оренди земельної ділянки та про зобовязання відповідача повернути спірну земельну ділянку позивачу.

З урахуванням викладеного, суд у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 11556,52 грн. відмовляє.

Документально підтверджених доказів, які б спростували, або підтвердили сплату заборгованості відповідачем перед позивачем частково або повністю суду не представлено, також суду не представлено документально підтверджених відомостей, які спростували висновок суду щодо підстав для розірвання спірного договору оренди.

Судові витрати по сплаті держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу судом покладаються в порядку ст.49 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 р. № 1798-XII із змінами і доповненнями) на відповідача у повному обсязі, оскільки звернення до суду із даним позовом повязано саме з неправомірними діями відповідача.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 р. № 1798-XII із змінами і доповненнями), суд -

ВИРІШИВ:

·Позов задовольнити частково.

·Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Місцевого бюджету Маломаяцької сільської ради (р/р 33213812700011 в банку одержувача ГУ ДКУ в АРК м.Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м.Сімферополя, ідентифікаційний код 34740913, код платежу 13050200) заборгованість по орендній платі за землю у розмірі 23831,28 грн., пеню у розмірі 420,23 грн.

·Розірвати договір оренди земельної ділянки б/н від 13.01.2006 р., укладений між Маломаяцькою сільською радою м.Алушта АР Крим та фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 на підставі Рішення 39 сесії 4 скликання Маломаяцької сільської ради м.Алушти АР Крим від 21.10.2005 р. № 39-16 «Про передачу земельної ділянки в оренду».

·Зобовязати Фізичну особу підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) повернути Маломаяцькій сільській раді (АР Крим, м.Алушта, с.Малий Маяк, вул.Кооперативна, 8; ідентифікаційний код 04367387): передану за договором від 13.01.2006 р. (зареєстрований 25.01.2006 р. за № 040500200029 у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі, кадастровий номер 0110391800:04:002:0051) оренди земельну ділянку площею 0,2500 га, яка знаходиться за адресою: Маломаяцька сільська рада, с.Кіпарисне, вул.Карасановська, 15.

·Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України (р/р 31115095700002 в банку одержувача ГУ ДКУ в АРК м.Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м.Сімферополя, ідентифікаційний код 34740405, код платежу 22090200) 412,51 грн. державного мита.

·Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в дохід Державного бюджету України (р/р 31214264700002 в ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополя, ЗКПО 34740405, код платежу 22050003) 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

·В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

·Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.

Повне рішення складено 12.08.2011 р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримМокрушин В.І.