Постанова № 17774869, 18.07.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 липня 2011 року                     № 2а-7092/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Качура І.А. при секретарі судового засідання Черненко О.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Легат-М"

пропро стягнення заборгованості ВСТАНОВИВ :

Державна податкова інспекція у Подільському районі міста Києва (надалі–позивач) звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Легат-М»(далі – відповідач) про стягнення податкового боргу за рахунок активів платника податків.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача обліковується податковий борг у розмірі 2218,00 грн. Під час проведеної перевірки встановлено порушення відповідачем п.4.1.4. п.4.1. ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами, в частині несвоєчасного подання податкової декларації». Не дотримання відповідачем вимог вказаного Закону України призвело до нарахування податкової заборгованості, яка на час розгляду справи відповідачем на погашена. З огляду на зазначене просив суд задовольнити позовні вимоги.

Відповідач заперечень проти позову не надав, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином відповідно до вимог КАС України.

Відповідно до ч.6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи думку представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Легат-М»зареєстровано як платник податків та взято на податковий облік Державної податковою інспекцією у Подільському районі міста Києва.

Відповідач має перед державним бюджетом податковий борг у розмірі 2218,00 грн., який виник з наступних підстав.

Крім того, матеріалами справи встановлено, позивачем було проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати податку на додану вартість в ході якої встановлено неподання податкових декларацій з податку на додану вартість за період листопад 2009 року по грудень 2010 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Легат-М». За результатами перевірки складено акт від 31.01.2011р. №20-1502/32594607 яким встановлено порушення п.4.1.4. п.4.1. ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами, в частині несвоєчасного подання податкової декларації».

За результатами виявленого порушення винесено податкове повідомлення-рішення від 30.01.2011 року №0000201502 на суму 2380,00 грн. З урахуванням переплати борг становить 2218,00 грн.

Відповідно до пп.14.1.137 Податкового кодексу України (надалі –ПК України) орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (п.п. 14.1.175 п.1.4.1 ст.14 Податкового кодексу України).

Згідно із п.п.16.1.4 п.16.1. ст.16 ПК України платник податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно із п.54.1. ст.54 ПК України –платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній)( декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки встановлені цим Кодексом.

Вимогою п.57.1. ст.. 57 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог п.п.4.1.4. п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. №2181 податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року; г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків) згідно з відповідним законом з питань оподаткування, така декларація подається у строки, визначені цим пунктом для такого базового податкового періоду. Для цілей підпункту 4.1.4 цього пункту під терміном "базовий податковий період" слід розуміти перший податковий період звітного року, визначений відповідним законом з питань оподаткування, зокрема календарний квартал для цілей оподаткування прибутку підприємств.

Платник податку звільняється від обов'язку подавати податкову декларацію за звітний (податковий) період протягом поточного року у разі, якщо його податкові зобов'язання були відображені у річній податковій декларації на поточний рік відповідно до закону з питань окремого податку, збору (обов'язкового платежу).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем за період з листопада 2009 року по грудень 2010 року несвоєчасно подано податкові декларації з податку на додану вартість ( листопада 2009 р. –граничний строк подання –20.12.2009р. , дата фактичного подання –не надано; грудень 2009 р. –граничний строк подання –20.01.2010р., дата фактичного подання –не надано; січень 2010 р. –граничний строк подання – 20.02.2010р., дата фактичного подання –не надано; лютий 2010 р. –граничний строк подання –20.03.2010р., дата фактичного подання –не надано; березень 2010 р. –граничний строк подання –20.04.2010р. , дата фактичного подання –не надано; квітень 2010 р. –граничний строк подання –20.05.2010р. , дата фактичного подання –не надано; травень 2010 р. –граничний строк подання –20.06.2010р. , дата фактичного подання –не надано; червень 2010 р. –граничний строк подання –20.07.2010р., дата фактичного подання –не надано; липень 2010 р. –граничний строк подання – 20.08.2010р , дата фактичного подання –не надано; серпень 2010 р. –граничний строк подання –20.09.2010р., дата фактичного подання – не надано; вересень 2010 р. –граничний строк подання –20.10.2010р., дата фактичного подання –не надано; жовтень 2010 р. –граничний строк подання –20.11.2010р., дата фактичного подання – не надано; листопада 2010 р. –граничний строк подання –20.12.2010р. , дата фактичного подання –не надано; грудень 2010 р. –граничний строк подання –20.01.2011р., дата фактичного подання – не надано.

Відповідно до пп. 120.1. ст.120 ПК України за неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Згідно із п.п.20.1.18. п.20.1. ст.. 20 ПК України Органи податкової служби мають право - звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Вимогою п. 59.1.ст.59 ПК України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може не надсилатися, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Відтак, відповідно до вказаної норми відповідачу було надіслано податкову вимогу від 09.03.2011 р. №764 на суму 2218, 00 грн., заборгованість відповідачем не погашена.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що позивачем надано необхідні докази та доведені обставини наявності існуючої заборгованості.

Відповідно ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що з урахуванням положень зазначеної статті позовні вимоги підлягають до задоволення, оскільки позивач довів правомірність виявленої заборгованості в розмірі 2218,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Легат-М» (м. Київ, вул. Костянтинівська, 71, код-32549607, р/р 26053052603171 в ф»Розрах.центр. «ПАТКАБ»Приватбанк»Київ, МФО 320649, р/р2600700520183 в ПАТКБ «Правеск-банк», МФО 321983, МФО 321983) податкову заборгованість в розмірі 2218,00 грн. (дві тисячі двісті вісімнадцять грн.) 00 коп. на р/р 34129999700008 одержувач УДК у Подільському районі міста Києва, банк одержувач: ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019, код платежу 2607793.

          3. Постанова може бути, оскаржена відповідно до вимог ст.ст. 185-187 КАС України.

Суддя                                                                                 І.А. Качур