Постанова № 17774806, 16.08.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

<Текст >

16 серпня 2011 р. № 2а- 6184/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чудних С.О.,

при секретарі судового засідання Король Д.О.,

за участю представників сторін:

представника позивача - Омельченко О.В.,

представник відповідача - Вєтрова І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Роганська картонна фабрика" до Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд скасувати повністю податкові повідомлення-рішення відповідача № 0000742340 від 16.05.2011 р., № 0000752340 від 16.05.2011 р.

В обґрунтовування позову зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції № 0000742340 від 16.05.2011 р., № 0000752340 від 16.05.2011 р., прийняті відповідачем без достатніх правових підстав, з перевищенням ним своїх повноважень, а отже є повністю незаконними і підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, зазначив, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на законних підставах та відповідають чинному законодавству, у зв'язку із чим просив у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Роганська картонна фабрика" зареєстроване розпорядженням Голови Харківської райдержадміністрації № 17 від 17.01.1996 року з подальшою перереєстрацією розпорядженням Голови Харківської Райдержадміністрації № 761 від 08.09.1997 р. та знаходиться на обліку, як платник податків, зборів (обовязкових платежів) у Харківській об'єднаній Державній податковій інспекції.

Як вбачається з матеріалів справи, спеціалістами Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції була проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, іншого законодавства за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2010 р. та валютного законодавства за період 01.01.2008 р. по 31.12.2010 р., за результатами якої складено акт від 18.04.2011 року № 823/234/00278830.

Відповідно до висновків акту перевірки, відповідачем встановлено порушення Публічного акціонерного товариства "Роганська картонна фабрика" п.п.7.4.1 п.7.4, п.п. 7.4.5 п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»03.04.1997р. №168/97-ВР , в результаті чого занижено податку у розмірі 268542 грн., в тому числі березень 2008 р. - 34216 грн., квітень 2008 р. - 45971 грн., травень 2008 р. - 29869 грн., червень 2008 р. - 32480 грн., липень 2008 р. - 42739 грн., серпень 2008 р. - 25600 грн., вересень 2008 р. - 26089 грн., жовтень 2008 р. - 21694 грн., листопад 2008 р. - 4657 грн., грудень 2008 р. - 56 грн., січень 2009 р. - 237 грн., лютий 2009 р. - 113 грн., березень 2009 р. - 114 грн., квітень 2009 р. - 50 грн., травень 2009 р. - 267 грн., червень 2009 р. - 2985 грн., липень 2009 р. - 981 грн., вересень 2009 р. - 242 грн., жовтень 2009 р. - 180 грн.; п.5.1 п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5, Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. за № 334/94-ВР зі змінами та доповненнями на загальну суму 334538 грн., в тому числі по періодах:1 квартал 2008 р. у сумі 42770 грн., 2 квартал 2008 року у сумі 135400 грн., 3 квартал 2008 р. у сумі 118035 грн., 4 квартал 2008 року у сумі 31869 грн., 1 квартал 2009 р. у сумі 580 грн., 2 квартал 2009 року у сумі 4128 грн., 3 квартал 2009 року у сумі 1530 грн., 4 квартал 2009 року у сумі 225 грн; абз. "е" п.п.4.2.9 п.4.2. ст.4, п.8.1.1 п.8.1 ст.8, абз. "а" п.19.2 ст.19 Закону України № 889 ІУ від 22.05.2003 р. "Про податок з доходів фізичних осіб" із змінами та доповненнями - не утримання податку з доходів фізичних осіб з виплачених доходів робітникам за придбання лікеро - горілчаних виробів на загальну суму 6731,67 грн., донараховано податку з доходів фізичних осіб за перевірочний період загальну суму 1009,75 грн.

На підставі акту перевірки від 18.04.2011 року № 823/234/00278830 Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції винесені податкове повідомлення - рішення № 0000742340 від 16.05.2011 року, відповідно до якого визначено суму грошового зобовязання в розмірі 335677,50 грн., з яких 268542,00 грн. за основним платежем та 67135,50 грн. штрафні санкції, за порушення п.п.7.4.1 п.7.4, п.п. 7.4.5 п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»03.04.1997р. №168/97-ВР та податкове повідомлення-рішення № 0000752340 від 16.05.2011 року, відповідно до якого визначено суму грошового зобовязання в розмірі 418172,50 грн., з яких 334538,00 грн. за основним платежем та 83634,50 грн. штрафні санкції за порушення п.5.1 п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5, Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. за № 334/94-ВР зі змінами та доповненнями.

З дослідженого акту перевірки від 18.04.2011 року № 823/234/00278830 судом встановлено, що фактичною підставою для відображення в акті порушення п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 , п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»та п. 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»; абз. "е" п.п.4.2.9 п.4.2. ст.4, п.8.1.1 п.8.1 ст.8, абз. "а" п.19.2 ст.19 Закону України № 889 ІУ від 22.05.2003 р. "Про податок з доходів фізичних осіб" і винесення спірних податкових повідомлень рішень слугував викладений в акті висновок відповідача про нікчемність угод, укладених позивачем з ТОВ "Різорса".

Однак, суд не погоджується з такими висновками відповідача виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що Публічне акціонерне товариство "Роганська картонна фабрика" займається наступними видами діяльності: інша поліграфічна діяльність, оптова торгівля іншими проміжними продуктами, оброблення неметалевих відходів та брухту, виробництво паперу та картону, постачання пари та гарячої води.

Відповідно до договору купівлі - продажу № 8/01В від 03.01.2008 р. укладеного між ПАТ "Роганська картонна фабрика" та ТОВ " Різорса", згідно до умов якого продавець - ТОВ " Різорса" зобов'язується поставити у власність покупця - ПАТ "Роганська картонна фабрика" макулатуру та ганчір'я (надалі вторсировина) у кількості та з якісними показниками відповідного до цього договору, а покупець зобов'язується прийняти вторсировину, поставлену відповідно до цього договору і сплатити її вартість відповідно до цього договору.

Згідно до договору купівлі - продажу № 17/0В від 11.06.2009 р. укладеного між ПАТ "Роганська картонна фабрика" та ТОВ " Різорса", згідно до умов якого продавець - ТОВ " Різорса" зобов'язується поставити у власність покупця - ПАТ "Роганська картонна фабрика" макулатуру та ганчір'я (надалі вторсировина) у кількості та з якісними показниками відповідного до цього договору, а покупець зобов'язується прийняти вторсировину, поставлену відповідно до цього договору і сплатити її вартість відповідно до цього договору.

Відповідно до п.2.2 договорів купівлі - продажу № 8/01В від 03.01.2008 р., № 17/0В від 11.06.2009 року, найменування вторсировина, кількість постачання, ціна за одиницю узгоджується обома сторонами щомісячно і вказується в додатку до договору, що є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно до п.2.3. договорів купівлі - продажу № 8/01В від 03.01.2008 р., № 17/0В від 11.06.2009 року, у разі необхідності додаткового постачання вторсировини або перегляду ціни, сторони підписують додаткове узгодження, з указівкою зведень, передбачених пунктом 2.2.Договору.

Відповідно до умов п.2.3. договорів купівлі - продажу № 8/01В від 03.01.2008 р., № 17/0В від 11.06.2009 року між ПАТ "Роганська картонна фабрика" та ТОВ " Різорса" були укладенні додаткові узгодження, що підтверджується матеріалами справи.

На виконання договорів купівлі - продажу № 8/01В від 03.01.2008 р., № 17/0В від 11.06.2009 року між ПАТ "Роганська картонна фабрика" та ТОВ " Різорса" були виписані податкові накладні на загальну суму 267630,00 грн.

Розрахунки із постачальником за придбану сировину проводились шляхом перерахування грошових коштів на рахунок ТОВ " Різорса" на загальну суму 1543,80 тис. грн. та шляхом взаємозаліку у сумі 59,9 тис. грн.

Згідно з п.1.6, 1.7 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом, а податкове зобов'язання - це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку у звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим законом.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Приписами п.п.7.4.5. п.7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що до складу податкового кредиту підлягають включенню суми сплаченого (нарахованого) податку, що підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

-або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Як підтверджено матеріалами справи, договори купівлі - продажу № 8/01В від 03.01.2008 р., № 17/0В від 11.06.2009 року укладені між ПАТ "Роганська картонна фабрика" та ТОВ "Різорса", виконано кожною стороною цього договору Сторони претензій одна до одної не мали.

Відповідно до п.п.7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 р. № 168/97-ВР, у якому визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

ПАТ "Роганська картонна фабрика" та ТОВ " Різорса" належним чином оформили договірні правовідносини та на виконання вимог податкового законодавства оформили первинні документи податкової та бухгалтерської звітності.

Слід звернути увагу на те, що зауваження щодо форми та змісту наданих податкових накладних з боку Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції в акті перевірки відсутні.

Таким чином, позивачем виконані всі умови для формування податкового кредиту, при цьому, на момент складання податкових накладних, ТОВ " Різорса" був офіційно зареєстрований платником ПДВ та мав право складання податкових накладних. Суд звертає увагу на те, що податкові накладні, виписані на виконання умов договорів № 8/01В від 03.01.2008 р., № 17/0В від 11.06.2009 року між ПАТ "Роганська картонна фабрика" та ТОВ " Різорса" відповідають вимогам закріпленими в п.п.7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Суд критично відноситься до посилання відповідача на те, що позивачем не надані товарно-транспортні накладні в підтвердження реальності виконання договорів, укладених з ТОВ "Резорса", оскільки відповідно до договору оренди нежитлового приміщення від 20.11.2007р. ТОВ "Різорса" знаходилось в приміщеннях позивача, а тому не було необхідності здійснювати транспортування придбаного товару у ТОВ "Різорса" в приміщення ПАТ "Роганська картонна фабрика" та оформлювати товарно-транспортні накладні.

Щодо посилання відповідача на те, що відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про відсутність ТОВ "Різорса" за місцем реєстрації, суд звертає увагу на те, що цей запис внесено 20.09.2010р., а правові відносини між позивачем та ТОВ "Різорса" виникли у 2008р. та закінчились виконанням укладених договорів у 2009 р.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем було правомірно включено до податкового кредиту суми ПДВ з витрат по придбанню у ТОВ "Різорса" товару за 2008-2009рр. в розмірі 267630,00 грн.

Також судом встановлено, що позивач включив в листопаді 2008 року до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 912 грн. з витрат по придбанню послуг з діагностики котла згідно договору № 830 від 30.10.2008 р. у ТОВ "ТД Техностройсервіс", однак в матеріалах справи відсутні докази правомірного включення та підтвердження в листопаді 2008 року до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 912 грн., що не заперечується позивачем.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем помилково зроблено висновок про те, що позивачем занижено податок на додану вартість на загальну суму 267630,00 грн. , у зв'язку з чим відповідачем неправомірно було винесено податкове повідомлення-рішення від 16.05.2011 р. за №0000742340 в частині збільшення грошового зобов'язання за основним платежем в розмірі 267630,00 грн. та нараховано штрафні санкції в розмірі 66907 грн., тому підлягає скасуванню в цій частині. В частині збільшення позивачу грошового зобов'язання за основним платежем в розмірі 912,00 грн. та нарахування штрафної санкції в розмірі 228,00 грн. податкове повідомлення-рішення від 16.05.2011 р. за №0000742340 є законним та обґрунтованим.

Щодо встановленого відповідачем порушення п.5.1 п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5, Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»слід зазначити наступне.

Відповідно до приписів п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Поняття господарської діяльності визначено п.1.32. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідно до якого господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Згідно з п.п.5.2.1 п.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. З положень наведеної норми закону слідує, що з-поміж витрат, які за своєю суттю відповідають законодавчо наведеному визначенню валових витрат, до складу валових витрат обігу та виробництва можуть бути віднесені ті витрати, понесення яких є обєктивно необхідним.

Згідно із приписами п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

До суду позивачем надано податкові накладні, видаткові накладні, платіжні доручення технологічний регламент процесу виробництва картону ПАТ "Роганська картонна фабрика" забірні карти та звіти про витрати сировини за період з січня 2008 р. по грудень 2010 р., норми витрат сировини на виробництво картону 2008-2010 р.

Частинами 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З досліджених в судовому засіданні копій податкових накладних, видаткових накладних, вбачається, що в них зазначено загальна кількість товару, ціна та інші відомості і реквізити, наявність яких є обовязковою для первинного документу у розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Таким чином, суд приходить до висновку, податкові накладні та кошторисна документація, наявні в матеріалах справи, розкривають у повному обсязі суть господарських операцій, що є необхідним для аргументованості та доказовості придбання товару.

Фактична сплата за товар підтверджується платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи.

У зв'язку з тим, що позивач займається поліграфічною діяльністю, оптовою торгівлею іншими проміжними продуктами, виробництвом паперу та картону, обробленням неметалевих відходів та брухту, виробництвом паперу та картону, то і витрати підприємства на придбання вторсировини у ТОВ "Різорса" є витратами понесеними ним для подальшого використання у власній господарській діяльності.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що відповідачем необґрунтовано визначено позивачу суму податкового зобовязання в розмірі на загальну суму 334538 грн., в тому числі по періодах:1 квартал 2008 р. у сумі 42770 грн., 2 квартал 2008 року у сумі 135400 грн., 3 квартал 2008 р. у сумі 118035 грн., 4 квартал 2008 року у сумі 31869 грн., 1 квартал 2009 р. у сумі 580 грн., 2 квартал 2009 року у сумі 4128 грн., 3 квартал 2009 року у сумі 1530 грн., 4 квартал 2009 року у сумі 225 грн. за порушення п.5.1 п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5, Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Щодо посилання відповідача на те, що угоди укладені між позивачем та ТОВ "Різорса" є нікчемними, з посиланням на вимоги ст. 203, 215, 216, 228 ЦК України, тобто як такі, що порушують публічний порядок, та які укладені із порушенням вимог щодо змісту правочину та не спрямовані на реальне настання правових наслідків, суд зазначає наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до абзацу 1 ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно з абзацом 1 ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю.

Відповідно до ч.2 ст. 228 Цивільного кодексу України нікчемним правочином є правочин, який порушує публічний порядок, а згідно з ч.1 цієї ж статті правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Отже, за своєю суттю нікчемним правочином в податкових правовідносинах є діяння платника податків, спрямоване на ухилення від сплати податків, зборів (обовязкових платежів), тобто свідоме діяння певної фізичної особи, що при укладанні правочину діяла від імені такого платника, яке має в собі ознаки кримінально переслідуваного.

Проте, доводів про прийняття компетентною особою рішення про порушення кримінальної справи за фактом здійснення господарської діяльності контрагентів чи відносно їх посадових осіб відповідач під час судового розгляду не навів.

Навпаки, суд, дослідивши договір між позивачем та ТОВ "Різорса", вважає, що він укладений відповідно до вимог діючого законодавства та відповідає вимогам ч.1 ст.205, ч.2. ст.207, ч.1 ст.208, ч.1 ст. 638, ч.3 ст.639 ЦК України, ст.ст. 179, 180, 181 ГК України. Сторонами за договором погоджені всі істотні умови і досягнута домовленість щодо їхнього виконання, виконання цього договору підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами, тобто роботи фактично були виконані, договір між позивачем і ТОВ "Різорса" мав реальний характер, а надані послуги використані в господарській діяльності позивача.

Судом не встановлені факти, які свідчили б про те, що зміст договору не відповідає діючому законодавству України, дійсним намірам сторін та що ці наміри спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобовязання чи зменшені податкові вигоди, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Відповідачем вказаного процесуального обовязку стосовно податкового повідомлення рішення № 0000742340 від 16.05.2011 року в частині збільшення Публічним акціонерним товариством "Роганська картонна фабрика" суми грошового зобов'язання за основним платежем в розмірі 267630 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 66907 грн. та стосовно податкового повідомлення рішення № 0000752340 від 16.05.2011 року не виконано, тому суд приходить до висновку про невідповідність прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень дійсним обставинам справи та вимогам діючого законодавства, а отже є такими, що підлягають частковому скасуванню.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позов Публічного акціонерного товариства "Роганська картонна фабрика" підлягає задоволенню в частині скасування податкового повідомлення-рішення Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції № 0000752340 від 16.05.2011 р. та податкового повідомлення-рішення № 0000742340 від 16.05.2011 р. в частині в частині збільшення Публічним акціонерним товариством "Роганська картонна фабрика" суми грошового зобов'язання за основним платежем в розмірі 267630 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 66907 грн.

Однак, податкове повідомлення-рішення відповідача від 16.05.2011 р. за №0000742340 в частині збільшення позивачу грошового зобов'язання за основним платежем в розмірі 912,00 грн. та нарахування штрафної санкції в розмірі 228,00 грн. є законним та обґрунтованим з вищевикладених підстав, а тому позивачу в задоволенні позовної вимоги щодо скасування в цій частині податкового повідомлення слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Роганська картонна фабрика" до Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції № 0000752340 від 16.05.2011 року.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції № 0000742340 від 16.05.2011 року в частині збільшення Публічному акціонерному товариству "Роганська картонна фабрика" суми грошового зобов'язання за основним платежем в розмірі 267630 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 66907 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя С.О. Чудних

Повний текст виготовлено та підписано 18 серпня 2011 року.