Постанова № 17774793, 08.08.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

08 серпня 2011 р. № 2-а- 1399/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Горшкової О.О., при секретарі судового засідання - Чупіковій О.С.

за участю представників сторін: позивач - Огієнко Д.В., відповідач - Зіборова О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Колективного сільськогосподарського підприємства Агрофірми "СТЕП" до Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Колективне сільськогосподарське підприємство Агрофірма "СТЕП" звернулося до суду із позовом до Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області, у якому просить суд визнати нечинними податкові повідомлення - рішення від 02 лютого 2010 року № 0000241501/0, № 0000251501/0 Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення рішення є не чинними та протиправними з огляду на те, що нарахування сум здійснено за 10 років тобто без врахування строків давності, передбачених законодавством. Крім того, нарахування сум здійснено в період банкрутства та в тому числі за період, що припадає на процедуру банкрутства, що є порушенням Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначив, що за результатами перевірки позивача встановлено, що КСП АФ “Степ” були порушені встановлені законодавством терміни подання податкових розрахунків плати за землю за 2001-2009 роки, граничний термін подання яких на 2001 рік 31.01.2001 рік, на 2002 рік 31.01.2002 рік, на 2003 рік 31.01.2003 рік, на 2004 рік 31.01.2004 рік, на 2005 рік 31.01.2005 рік, на 2006 рік 31.01.2006 рік, на 2007 рік 31.01.2007 рік, на 2008 рік 31.01.2008 рік, на 2009 рік 02.02.2009 рік. Фактично розрахунки по оплаті за землю за 2001-2009 роки підприємством не подані. За період з 01.04.2001 року по 31.12.2009 рік позивачем земельний податок не нараховувався та не сплачувався, що відповідно, призвело до його заниження у загальному розмірі 139220,74 грн., що є порушенням ст. 14 Закону України “Про плату за землю”. Стосовно наголошення позивача на дії мораторію на задоволення вимог кредиторів на час визначення податкових повідомлень-рішень відповідач зазначив, що за своїм змістом мораторій є лише зупиненням виконання боржником своїх грошових зобовязань перед кредиторами та зобовязань зі сплати податків, зборів (обовязкових платежів), а не звільнення від останніх, що, в свою чергу, не забороняє контролюючим органам нараховувати як поточні зобовязання так і податкові зобовязання, що виникли до, а виявлені після, порушення провадження у справі про банкрутство платника податку.

Представники сторін у судовому засіданні 08.08.2011 року підтримали свої правові позиції.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з такого.

Судом встановлено, що Колективне сільськогосподарське підприємство Агрофірма “СТЕП” зареєстрована як юридична особа та перебуває в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (код 25176763), що підтверджується копією Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серія А00 № 637444 та копією довідки АБ № 295315 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

03.02.2010 року фахівцями Вовчанської міжрайонної податкової інспекції у Харківській області була проведена невиїзна документальна перевірка Колективного сільськогосподарського підприємства агрофірми “СТЕП” з питання нарахування плати за землю та своєчасності подання податкових розрахунків по платі за землю за період з 01.04.2001 року по 31.12.2009 рік, за результатами якої було встановлено порушення ст. 14 Закону України “Про плату за землю”, а саме неподання до Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції податкових розрахунків по платі за землю на 2001-2009 роки та заниження внаслідок не нарахування плати за землю за період з 01.04.2001 рік по 31.12.2009 рік в загальному розмірі 139220,74 грн., в тому числі по Вовчанському міській раді 129760,86 грн.; по Червоноармійській першій сільській раді 9459,88 грн.. Вказані обставини знайшли своє відображення в акті перевірки від 03.02.2011 року № 56/15-25176763.

Вовчанською міжрайонною податковою інспекцією у Харківській області, з посиланням на названий акт перевірки, винесено 03.02.10р. податкове повідомлення-рішення № 0000241501/0, яким було визначено суму податкового зобовязання по земельному податку з юридичних осіб в сумі 196171 грн. 29 коп., з яких 129760 грн. 86 коп. - основний платіж та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 66410 грн. 43 коп., а також податкове повідомлення-рішення № 0000251501/0, яким було визначено суму податкового зобовязання по земельному податку з юридичних осіб в сумі 15039 грн. 82 коп., з яких 9459 грн. 88 коп. - основний платіж та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 5579 грн. 94 коп.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені субєктом владних повноважень в основу спірних правових актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд зазначає таке.

З матеріалів справи вбачається, що при проведені перевірки Колективного сільськогосподарського підприємства Агрофірма "СТЕП" податковим органом були використані наступні документи: установчі документи; правовстановлюючи документи на земельні ділянки, що знаходяться у користуванні агрофірми та відомості, отримані від управління держкомзему у Вовчанському районі, а також компютерна автоматизована інформаційна система АІС «Облік податків і платежів».

Дослідивши документи, які були використані податковим органом під час проведення перевірки та викладені в акті перевірки від 03.02.2011 року № 56/15-25176763 судження субєкта владних повноважень, судом встановлено наступне.

Вовчанською районною державною адміністрацією Харківської області 24.07.1997 року прийнято розпорядження № 470 “Про реєстрацію агрофірми “СТЕП”, яким, згідно Закону України “Про колективне сільськогосподарське підприємство”, Положення про реєстрацію субєктів підприємницької діяльності, та поданої заяви на базі кроликоферми, яка належить МПКО “Арго”, вирішено зареєструвати Колективне сільськогосподарське підприємство агрофірма “СТЕП” та його Статут.

Розпорядження Вовчанської районної державної адміністрації Вовчанського району Харківської області від 20.10.1997 року № 643 Агрофірмі “Степ” надано у постійне користування земельні ділянки загальною площею 106,5га, у т.ч. рілля 100,0 га, полезахисних лісосмуг 1,0га, господарчих дворів 4,5 га, господарчих шляхів 1,0 га, в т.ч. по Радам народних депутатів: Вовчанська міська- 34,5 га, в т.ч. ріллі 30,0 га, 4.5 господарчий двір; Червоноармійська Перша сільська рада 72,0 га, в т.ч. ріллі 70,0 га, полезахисних лісосмуг 1,0 га, господарських шляхів 1га.

Пунктом 2 вказаного розпорядження Вовчанської районної державної адміністрації Вовчанського району Харківської області було вирішено, враховуючи згоду КСП «Жовтень»та позитивний висновок Червоноармійської Першої сільської Ради народних депутатів, додатково виділити в постійне користування агрофірмі «Степ»за рахунок земель державного резерву 59,3 га органних земель.

Пунктом 3 розпоряджання № 643 від 20.10.97р. було передбачено замовлення Вовчанському районному відділу виготовлення державного акту на право постійного користування землею 165,8 га та внесення відповідних змін в земельно кадастрову документацію.

На виконання розпорядження Вовчанської районної державної адміністрації Вовчанського району Харківської області від 20.10.1997 року № 643 Агрофірмі «Степ», як землекористувачу, було видано державний акт на право постійного користування землею Серія ХР-08-00-001389 від 20.10.97р., який був зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 179. (копія в матеріалах справи).

На підставі вищевказаних документів, податковий орган дійшов висновку про порушення Колективним сільськогосподарським підприємством Агрофірма "СТЕП" ст. 14 ЗУ «Про плату за землю», яке полягає у неподанні до Вовчанської МДПІ податкових розрахунків по платі за землю на 2001-2009 року та заниження внаслідок не нарахування плати за землю за період з 01.04.2001 року по 31.12.2009 року в загальному розмірі 139220 грн. 74 коп. ( у т.ч. по Вовчанській міській раді 129760 грн. 86 коп. та по Червоноармійській першій сільській раді 9459 грн. 88 коп.).

Проте, суд не може погодитися із вказаною позицією субєкта владних повноважень з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 14 Закону «Про плату за землю»(чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Згідно з ч.1 ст.15 вказаного Закону власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Статтею 5 Закону «Про плату за землю»(чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди.

Статтею 13 передбачено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, який, згідно із п. 2 Положення про порядок ведення державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.1993 р. № 15, включає дані реєстрації права власності, права користування землею та договорів на оренду землі, обліку кількості та якості земель, бонітування ґрунтів, зонування територій населених пунктів, економічної та грошової оцінки земель.

Проаналізувавши зазначені норми суд першої інстанції дійшов висновку, що умовою існування обовязку сплачувати земельний податок є наявність права власності або користування земельною ділянкою.

Згідно з ч.1 ст. 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Частиною 1 ст. 126 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

Однак, як встановлено судом у позивача відсутні державні акти як щодо права власності на земельну ділянку площею 165,8 га так і щодо права користування такою ділянкою.

Управлінням Держкомзему у Вовчанському районі Харківської області листом № 01-13/106 від 18.01.10р., на який безпосередньо посилається сам податковий орган в своєму акті перевірки від 03.02.2011 року № 56/15-25176763, листом № 01-13/1611 від 26.07.11р., який надано у відповідь за запит Харківського окружного адміністративного суду, а також листом № 01-13/3063 від 14.12.09р. повідомлено як орган податкової служби, так і суд, що відповідно до статистичної звітності форми № 6-ЗЕМ КСП АФ «Степ»як землекористувач в Управлінні Деркомзему у Вовчанському районі не значиться, а натомість на земельній ділянці площею 165,8 га помилково внесений землекористувач «Агрофірма «Степ».

Викладене не дає підстави для висновку про правомірне визначення позивачу спірного податкового зобовязання із земельного податку.

Суд звертає увагу податкового органу, що розпорядження Вовчанської районної державної адміністрації Вовчанського району Харківської області, на підставі яких відповідач дійшов передчасного висновку про те, що позивач є землекористувачем земельної ділянки площею 165,8 га, є обов'язковим для виконання письмовим рішенням (висновок) повноважного органу, який має обов'язкову силу для суб'єктів, яким воно адресоване, проте не є документом, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Щодо посилання позивача на те, що нарахування сум здійснено в період банкрутства та в тому числі за період, що припадає на процедуру банкрутства, що є порушенням Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст. 1 та ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, а також припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Наведені норми регулюють правовідносини, які виникли між боржником і кредиторами у зв'язку з неспроможністю боржника виконати після настання встановленого строку існуючі зобов'язання і спрямовані на відновлення платоспроможності боржника або його ліквідації з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів.

З порушенням провадження у справі про банкрутство не пов'язується завершення підприємницької діяльності боржника, він має право укладати угоди, у нього можуть виникати нові зобов'язання. З огляду на наведене можна зробити висновок про те, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів.

Що стосується зобов'язань поточних кредиторів, то за цими зобов'язаннями, згідно із загальними правилами, нараховуються неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). За своєю правовою природою фінансові та економічні санкції є додатковими зобов'язаннями, які забезпечують належне виконання основного зобов'язання, і є похідними від основного зобов'язання.

З огляду на наведене, оскільки мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли до та після введення мораторію, а отже, і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Невиконання таких зобов'язань є порушенням чинного законодавства. Отже, нарахування санкцій, застосування заходів забезпечення за невиконання згаданих зобов'язань та примусове стягнення на підставі виконавчих документів коштів на виконання таких грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також штрафних санкцій, ґрунтується на законі.

Нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості за зобов'язаннями, строк виконання яких настав після порушення справи про банкрутство та введення мораторію, згідно з ч. 1 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»припиняється лише з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 2 ст. 11 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 162 КАС України передбачено, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Приймаючи до уваги вищенаведені обставини, суд, з урахуванням положень ст. 11 КАС України, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення - рішення від 02 лютого 2010 року № 0000241501/0, № 0000251501/0 Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області, винесені відповідачем з порушенням норм чинного законодавства України, а отже є такими, що підлягають скасуванню.

Оскільки в ході судового розгляду ДПІ не було доведено правомірності мотивів винесення спірних податкових повідомлень-рішень за правилами ч.2 ст.71 КАС України, а викладені в акті перевірки від 03.02.2011 року № 56/15-25176763 судження субєкта владних повноважень не знайшли свого підтвердження добутими судом доказами, то поданий позов підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат по справі належить провести за правилами ч.1 ст.94 КАС України.

На підставі викладеного, ст.ст. 9, 11, 94, 128, 159, 160163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Колективного сільськогосподарського підприємства Агрофірми "СТЕП" до Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень - задовольнити.

Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 02.02.10р. № 0000241501/0 Вовчанської міжрайонної податкової інспекції Харківської області.

Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 02.02.10р. № 0000251501/0 Вовчанської міжрайонної податкової інспекції Харківської області.

Стягнути з Державного бюджету на користь Колективного сільськогосподарського підприємства Агрофірми "СТЕП" (62500, Харківська обл., м. Вовчанськ, вул. Матросова, буд. 11;м. Вовчанськ, вул. Войкова, 8-В, код 25176763) судові витрати в сумі 3 ( три) грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 12.08.2011 року.

Суддя Горшкова О.О.