Постанова № 17774236, 04.08.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 серпня 2011 р. 09:40 Справа №2а-6048/11/0170/12 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі Головуючого судді Котаревої Г.М., при секретарі судового засідання Лиган М.В.,

розглянувши адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Вінціта"

про стягнення 1756,47грн.

за участю :

представник позивача ОСОБА_1, довіреність № 127/10-0 від 30.11.2010р.представник відповідачане з'явився

Суть спору:Державна податкова інспекція в м. Сімферополі АР Крим (далі позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду АРК з позовом до ТОВ «Фірма «Вінціта» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 1756,47 грн.

Позовні вимоги мотивовані нормами Законів України, «Про державну податкову службу в Україні», «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а також Податкового Кодексу України.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду був сповіщений належним чином. Проте відповідач заперечень проти позову не надав, клопотання про відкладення розгляду справи не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Приймаючи до уваги, що у матеріалах справи достатньо доказів для зясування обставин по справі, керуючись ст. 128 КАС України, суд вважає можливим розглядати справу у відсутності представників сторін.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд під час розгляду справи керувався положеннями нормативних актів у редакціях, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до ст.ст. 1, 4 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах входять до складу органів державної податкової служби і є органами виконавчої влади.

Основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (ст. 2 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»).

До функцій державних податкових інспекцій в районах, містах, без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій, відповідно до ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» віднесено, зокрема: здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів; контроль своєчасності подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевірка достовірності цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів (п.п.1,3 ст.10).

Відповідно до п.п.41.1.1 п .41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Згідно з п.п. 20.1.18 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Отже, органи державної податкової служби у відносинах з субєктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є субєктами владних повноважень.

Таким чином, судом встановлено, що Державна податкова інспекція в м. Сімферополі АР Крим є органом виконавчої влади та субєктом владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України субєктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обовязків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобовязаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються субєктами господарювання.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Вінціта» (ЄДРПОУ 22276470) 11.10.1994р. зареєстрована як юридична особа Виконавчим комітетом Сімферопольскої міської ради АР Крим, що підтверджується довідкою з ЄДРПОУ (а.с.11 ), Витягом з ЄДР (а.с. 10 ).

Таким чином, судом встановлено, що ТОВ «Фірма «Вінціта» є юридичною особою, яка зобовязана виконувати обовязки, покладені на неї законами у звязку зі здійсненням діяльності.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Позивач просить стягнути суму податкового боргу 1075,42 грн. з податку на додану вартість, яка складається з самостійно узгодженого відповідачем податкового зобовязання, не сплаченого у встановлені терміни.

Судом встановлено, що ТОВ «Фірма «Вінціта» самостійно задекларовано податок на додану вартість згідно з наступним:

Відповідно податкової декларації з ПДВ за липень місяць 2009р. № 183517 від 07.09.2009р. підприємство задекларувало суму податку, яка складає 484,00грн., частково сплачено на суму 457,13грн. Заборгованість, яка до теперішнього часу не сплачена складає 26,87 грн. (а.с.14)

Відповідно податкової декларації з ПДВ за серпень місяць 2009р. № 183726 від 07.09.2009р. (а.с. 16 ) підприємство задекларувало суму податку, яка складає 162,00грн., яка до теперішнього часу не сплачена.

Відповідно податкової декларації з ПДВ за вересень місяць 2009р. № 213694 від 12.10.2009р. (а.с. 19 ) підприємство задекларувало суму податку, яка складає 95,00грн., яка до теперішнього часу не сплачена.

Відповідно податкової декларації з ПДВ за жовтень місяць 2009р. № 243998 від 05.11.2009р. (а.с. 20 ) підприємство задекларувало суму податку, яка складає 46,00грн., яка до теперішнього часу не сплачена.

Відповідно податкової декларації з ПДВ за листопад місяць 2009р. № 263821 від 11.12.2009р. (а.с. 22 ) підприємство задекларувало суму податку, яка складає 46,00грн., яка до теперішнього часу не сплачена.

Відповідно податкової декларації з ПДВ за грудень місяць 2009р. № 293361 від 12.01.2010р. (а.с. 24 ) підприємство задекларувало суму податку, яка складає 46,00грн., яка до теперішнього часу не сплачена.

Відповідно податкової декларації з ПДВ за січень місяць 2010р. № 10687 від 11.02.2010р. (а.с. 36 ) підприємство задекларувало суму податку, яка складає 33,00грн., яка до теперішнього часу не сплачена.

Відповідно податкової декларації з ПДВ за лютий місяць 2010р. № 19534 від 10.03.2010р. (а.с. 38 ) підприємство задекларувало суму податку, яка складає 74,00грн., яка до теперішнього часу не сплачена.

Відповідно податкової декларації з ПДВ за березень місяць 2010р. № 47266 від 14.04.2010р. (а.с. 45 ) підприємство задекларувало суму податку, яка складає 39,00грн., яка до теперішнього часу не сплачена.

Відповідно податкової декларації з ПДВ за квітень місяць 2010р. № 77960 від 13.05.2010р. (а.с. 47 ) підприємство задекларувало суму податку, яка складає 34,00грн., яка до теперішнього часу не сплачена.

Відповідно податкової декларації з ПДВ за травень місяць 2010р. № 85257 від 04.06.2010р. (а.с. 49 ) підприємство задекларувало суму податку, яка складає 13,00грн., яка до теперішнього часу не сплачена.

Відповідно податкової декларації з ПДВ за червень місяць 2010р. № 121677 від 19.07.2010р. (а.с. 51 ) підприємство задекларувало суму податку, яка складає 8,00грн., яка до теперішнього часу не сплачена.

Відповідно податкової декларації з ПДВ за серпень місяць 2010р. № 162767 від 23.09.2010р. (а.с. 53 ) підприємство задекларувало суму податку, яка складає 1,00грн., яка до теперішнього часу не сплачена.

Відповідно податкової декларації з ПДВ за жовтень місяць 2010р. № 208685 від 08.11.2010р. (а.с. 57 ) підприємство задекларувало суму податку, яка складає 24,00грн., яка до теперішнього часу не сплачена.

Відповідно податкової декларації з ПДВ за листопад місяць 2010р. № 225585 від 15.12.2010р. (а.с. 59 ) підприємство задекларувало суму податку, яка складає 14,00грн., яка до теперішнього часу не сплачена.

Відповідно до п.2,3 ч.1 ст.9 Закону України “Про систему оподаткування” від 25 червня 1991 року N 1251-XII (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобовязані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Порядок, підстави та строки сплати податку на додану вартість, надання податкової звітності встановлений Законом України “Про податок на додану вартість” від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до абзацу 1 підпункту 7.8.1 пункту 7.8 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковим періодом є один календарний місяць. Згідно з підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 зазначеного Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

Відповідно до п. 4.1.1. статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Відповідно до п. 5.1. статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

За таких обставин, податкове зобов'язання, самостійно визначене відповідачем у податковій декларації, відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України №2181 є узгодженим.

ДПІ в м. Сімферополі АР Крим 15.12.2009 р. проведено невиїзну документальну перевірку відповідача з питання своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету, в ході якої виявлені порушення пункту п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, а саме: несвоєчасна сплата узгодженого податкового зобовязання з податку на додану вартість:

за травень 2009р. граничний строк сплати 30.06.2009р., фактично сплачено 29.09.2009р., кількість днів затримки 91;

за червень 2009р. граничний строк сплати 30.07.2009р., фактично сплачено 29.09.2009р., кількість днів затримки 61;

за січень 2009р. граничний строк сплати 02.03.2009р., фактично сплачено 06.03.2009р., кількість днів затримки 4;

за липень 2009р. граничний строк сплати 07.09.2009р., фактично сплачено 29.09.2009р., кількість днів затримки 22.

Результати перевірки знайшли відображення в акті № 965/15-2/22276470 від 15.12.2009 року (а.с. 32 ).

Акт перевірки отримано відповідачем, згідно поштового повідомлення 18.12.2009р. (а.с. 34 ).

За порушення податкового законодавства, на підставі зазначеного акту перевірки, згідно пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону №2181 відносно відповідача прийнято податкове повідомлення-рішення №0000251502/0 від 14.01.2010 року (а.с.26 ) про застосування штрафних санкцій з податку на додану вартість в сумі 47,01грн., податкове повідомлення-рішення №0000261502/0 від 14.01.2010 року (а.с. 28 ) про застосування штрафних санкцій з податку на додану вартість в сумі 16,20грн., податкове повідомлення-рішення №0000271502/0 від 14.01.2010 року (а.с. 30 ) про застосування штрафних санкцій з податку на додану вартість в сумі 10,34грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення, отримані відповідачем, згідно поштового повідомлення 25.01.2010р. (а.с. 31 ).

ДПІ в м. Сімферополі АР Крим 14.04.2010 р. проведено невиїзну документальну перевірку відповідача з питання своєчасності подання податкової звітності, в ході якої виявлені порушення пункту п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, а саме: несвоєчасне подання декларації з податку на додану вартість за липень 2009р., граничний строк подання якої 20.08.2009р., фактично подана 07.09.2009р.

Результати перевірки знайшли відображення в акті № 4743/15-2/22276470 від 14.04.2010 року (а.с.42).

Акт перевірки відповідачем не отримано, про що складено Акт про неможливість ознайомлення з актом перевірки про порушення податкового законодавства № 2619/15-2 від 14.04.2010р. (а.с.41 ).

Також, актом перевірки достовірності юридичної адреси № 1758/15-2 від 13.04.2010р. (а.с. 44 ) встановлено, що ТОВ «Фірма «Вінціта» не знаходиться за адресою реєстрації.

За порушення податкового законодавства, на підставі зазначеного акту перевірки, згідно пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону №2181 відносно відповідача прийнято податкове повідомлення-рішення №0005571502/0 від 14.01.2010 року (а.с. 40 ) про застосування штрафних санкцій з податку на додану вартість в сумі 170,00 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення, не отримано відповідачем, про що складено Акт про неможливість вручення податкового повідомлення-рішення № 2742/15-2 від 15.04.2010р. (а.с. 41 ).

Відповідно до Наказу ДПА України від 21.06.01р. № 253 «Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкці» (який діяв на момент виникнення спірних взаємовідносин), податкове повідомлення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкове повідомлення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження з повідомленням про вручення.

У даному випадку, податкове повідомлення-рішення №0005571502/0 від 14.01.2010 року відповідачу надіслано не було.

Враховуючи зазначене, сума 170 грн., яка вказана у зазначеному повідомленні-рішенні не може вважатися узгодженою у встановленому законом порядку.

ДПІ в м. Сімферополі АР Крим 03.11.2010 р. проведено невиїзну документальну перевірку відповідача з питання своєчасності подання податкової звітності, в ході якої виявлені порушення пункту п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, а саме: несвоєчасне подання декларації з податку на додану вартість за серпень 2010р., граничний строк подання якої 20.09.2010р., фактично подана 23.09.2010р.

Результати перевірки знайшли відображення в акті № 15851/15-2/22276470 від 03.11.2010 року (а.с.56 ).

Акт перевірки отримано відповідачем, про що свідчить підпис уповноваженої особи підприємства на акті.

За порушення податкового законодавства, на підставі зазначеного акту перевірки, згідно пп.17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону №2181 відносно відповідача прийнято податкове повідомлення-рішення №0018391502/0 від 03.11.2010 року (а.с. 55 ) про застосування штрафних санкцій з податку на додану вартість в сумі 170,00грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення отримано відповідачем, про що складено підпис уповноваженої особи підприємства на коринці повідомлення-рішення.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону №2181 передбачено, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом, зокрема, якщо платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення.

Відповідно до п.1.3 ст.1 Закону №2181 податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що відповідачем узгоджене податкове зобов'язання з податку на додану вартість, відповідно до податкових повідомлень рішень №0000251502/0 від 14.01.2010 року на суму 47,01грн., №0000261502/0 від 14.01.2010 року на суму 16,20грн., №0000271502/0 від 14.01.2010 на суму 10,34грн., №0018391502/0 від 03.11.2010 року на суму 170,00грн.

Таким чином, сума заборгованості відповідача з податку на додану вартість, яка є узгодженою у встановленому законом порядку та підлягає стягненню, у цілому складає 905,42грн.

ДПІ в м. Сімферополі АР Крим 18.10.2010 р. проведено невиїзну документальну перевірку відповідача з питання своєчасності подання податкового розрахунку з податку на землю, в ході якої виявлені порушення ст. 14, 15 Закону України “Про плату за землю» а саме: несвоєчасне подання розрахунку з податку на землю за 2010р., граничний строк подання якої до 01.02.2010р., фактично подана 26.08.2010р.

Результати перевірки знайшли відображення в акті № 14751/15-3/22276470 від 18.10.2010 року (а.с. 62 ).

Акт перевірки отримано відповідачем, згідно поштового повідомлення 20.10.2009р. (а.с. 63 ).

За порушення податкового законодавства, на підставі зазначеного акту перевірки, згідно пп.17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону №2181 відносно відповідача прийнято податкове повідомлення-рішення №0011441503/0 від 29.10.2010 року (а.с.61 ) про застосування штрафних санкцій з податку на землю в сумі 170,00грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення отримано відповідачем, про що складено підпис уповноваженої особи підприємства на коринці повідомлення-рішення.

Сума, яка вказана у зазначеному повідомленні-рішенні частково сплачена відповідачем у сумі 91,82грн., заборгованість, яка до теперішнього часу не сплачена складає 78,18грн.

ДПІ в м. Сімферополі АР Крим 28.10.2010 р. проведено невиїзну документальну перевірку відповідача з питання своєчасності сплати до бюджету земельного податку, в ході якої виявлені порушення п.п. 5.3.1 ст. 5 Закону №2181 а саме: несвоєчасна сплата до бюджету податкового зобов'язання з податку на землю, граничний строк сплати якого 30.09.2010р., фактично сплачено 14.10.2010р., кількість днів затримки 14 днів.

Результати перевірки знайшли відображення в акті № 15603/15-3/22276470 від 28.10.2010 року (а.с. 66 ).

Акт перевірки отримано відповідачем, згідно поштового повідомлення 01.11.2010р. (а.с. 67 ).

За порушення податкового законодавства, на підставі зазначеного акту перевірки, згідно пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону №2181 відносно відповідача прийнято податкове повідомлення-рішення №0011471503/0 від 04.11.2010 року (а.с. 64 ) про застосування штрафних санкцій з податку на землю в сумі 1,80грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення отримано відповідачем, згідно поштового повідомлення 06.11.2010р. (а.с. 65 ).

Сума, яка вказана у зазначеному повідомленні-рішенні частково сплачена відповідачем у сумі 91,82грн., заборгованість, яка до теперішнього часу не сплачена складає 78,18грн.

Судом встановлено, що ТОВ «Фірма «Вінціта» самостійно задекларовано податок на землю згідно з наступним:

Відповідно до розрахунку земельного податку за 2010 рік № 153179 від 26.08.2010р. (а.с. 68 ) підприємство задекларувало суму податку, яка складає 290,12грн., до теперішнього часу сума податку не сплачена.

З метою погашення податкової заборгованості ТОВ «Фірма «Вінціта» ДПІ в м.Сімферополі АР Крим було здійснено низку заходів, передбачених Законом України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21 грудня 2000 року № 2181-III (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до підпункту 6.2.1. пункту 6.2 ст. 6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21 грудня 2000 року № 2181-III (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Судом встановлено, що 29.01.2009 року позивачем була складена перша податкова вимога № 1/431 на суму податкового боргу відповідача в розмірі 51,26 гривень (а.с.74 ).

Перша податкова вимога отримана відповідачем, про що свідчить підпис уповноваженої особи підприємства на коринці зазначеної вимоги.

Судом встановлено, що 25.05.2009 року позивачем була складена друга податкова вимога № 2/1737, в якій було вказано, що сума податкового боргу відповідача становить 725,08 гривень. (а.с.75).

Друга податкова вимога отримана відповідачем, про що свідчить підпис уповноваженої особи підприємства на коринці зазначеної вимоги.

На час розгляду справи у суду відсутні відомості щодо оскарження відповідачем зазначених податкових вимог у встановленому діючим законодавством порядку.

Суд зазначає, що Рішенням про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу № 277/24-1 від 30.07.2009 року відповідно до Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21 грудня 2000 року № 2181-III (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) позивач вирішив здійснити стягнення коштів та продаж інших активів, що перебувають у власності (повному господарському віданні) платника податків ТОВ «Фірма «Вінціта», а також тих активів, права власності на які він набуде у майбутньому, в рахунок погашення узгодженої суми податкового боргу цього платника податків.

У звязку з викладеним суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджено застосування позивачем заходів досудового стягнення сум податкового боргу, передбачених статтею 6 Закону №2181.

ДПІ в м. Сімферополі АР Крим 14.12.2010 р. проведено невиїзну документальну перевірку відповідача з питання своєчасності сплати до бюджету земельного податку, в ході якої виявлені порушення п.п. 5.3.1 ст. 5 Закону №2181 а саме: несвоєчасна сплата до бюджету податкового зобов'язання з податку на землю, граничний строк сплати якого 01.11.2010р., фактично сплачено 02.11.2010р., кількість днів затримки 1 день.

Результати перевірки знайшли відображення в акті № 19983/15-3/22276470 від 14.12.2010 року (а.с. 71).

Акт перевірки отримано відповідачем, згідно поштового повідомлення 15.12.2010р. (а.с.72 ).

За порушення податкового законодавства, на підставі зазначеного акту перевірки, згідно пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону №2181 відносно відповідача прийнято податкове повідомлення-рішення №0013941503/0 від 24.12.2010 року (а.с. 69 ) про застосування штрафних санкцій з податку на землю в сумі 20,81грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення отримано відповідачем, згідно поштового повідомлення 28.12.2010р.

На час виникнення спірних правовідносин набрав чинності Податковий Кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI (далі ПК України), який згідно з п.1.1 ст. 1 регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобовязання платника податку набуває статусу податкового боргу з моменту його узгодження та несплати у порядку, визначеному Податковим кодексом України.

Отже, відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України, сума зі сплати штрафних санкцій згідно повідомлення-рішення №0013941503/0 від 24.12.2010 є податковим боргом.

Відповідно до пп. 14.1.39 ПК України грошове зобов'язання платника податків це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

В свою чергу штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) це плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (пп. 14.1.265 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Таким чином, сума заборгованості зі сплати штрафних (фінансових) санкцій, що справляється у зв'язку з порушенням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи (у тому числі за порушення вимог Закону №265 та Закону №98) відноситься до категорії “грошове зобовязання платника податків”у розумінні ПК України.

Податковий борг виник після набрання чинності Податковим кодексом України, підлягає стягненню відповідно до норм Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право в тому числі стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Відповідно до п. 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Податкова вимога надсилається платнику податків органом державної податкової служби в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, що встановлено ч. 1 п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, тобто з урахуванням змісту поняття “податковий борг”, встановленому п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається органом державної податкової служби платнику податків на суму податкового боргу.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобовязання та повинна містити вказану в п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України інформацію, зокрема, розмір податкового боргу.

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення рішення згідно з п. 59.4. ст. 59 Податкового кодексу України.

З урахуванням аналізу зазначених положень Податкового кодексу України, податкові органи мають право звертатися із позовом про стягнення сум податкового боргу виключно після дотримання всіх умов, визначених ст.ст. 59, 95 Податкового кодексу України, тобто після настання двох подій:

-після надіслання податкової вимоги на податковий борг із зазначенням конкретного розміру податкового боргу;

-сплив терміну 60 днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

При цьому відповідно до ст.ст. 59, 95, 14 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається органом державної податкової служби платнику податків щодо погашення податкового боргу за кожний конкретний період за кожних конкретних підстав (наприклад, на підставі кожної податкової декларації або на підставі кожного податкового повідомлення-рішення). Так, відповідно до п.п. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу. Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Відповідно до п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобовязання платника податків це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобовязання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Норма п.п. 6.3.2 п. 6.3 ст. 6 Закону України № 2181 від 21.12.2000 р. “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами”, яка встановлювала, що у разі коли у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу, при цьому окрема податкова вимога щодо такого нового податкового боргу не виставляється, втратила чинність з 01.01.11 р. у звязку із набранням чинності Податковим кодексом України, у якому подібна норма відсутня.

Норма п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України стосується випадків самостійного погашення податкового боргу платником податків.

Норма п. 60.6 ст. 60 Податкового кодексу України стосується випадків збільшення податкового боргу внаслідок адміністративного оскарження.

Порядок направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України від 3 липня 2001 р. № 266, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16 липня 2001 р. за № 595/5786, згідно з п. 4.6. якого окрема податкова вимога щодо нового податкового боргу не формується, з часу набрання чинності Податковим кодексом України не діє.

У Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, затвердженому Наказом Державної податкової адміністрації України 24.12.2010 N 1037, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 р. за N 1432/18727, який діє з часу набрання чинності Податковим кодексом України, відповідна норма щодо неформування та ненаправлення окремої вимоги на новий борг відсутня.

В адміністративному позові Державної податкової інспекції в м.Сімферополі вказано про наявність у відповідача податкового боргу зі сплати штрафних санкцій з земельного податку сумі 20,81грн., але доказів направлення податкових вимог, які містять відомості, передбачені ч. 2 п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України, відповідачу на зазначену суму податкового боргу позивачем до матеріалів адміністративної справи не надано.

Таким чином, врегулювання спірних відносин в частині права позивача на звернення до суду із позовними вимогами про стягнення податкового боргу повинно відбуватись за вимогами чинного Податкового кодексу України, а саме з урахуванням п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України, згідно якого для виникнення права на стягнення податкового боргу, необхідно настання двох подій, а саме:

- направлення платнику податків податкової вимоги про погашення податкового боргу по кожному виду податку, по кожному податковому періоду окремо;

- сплив терміну 60 днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Проте позивачем до матеріалів адміністративного позову не надано доказів формування та направлення таких податкових вимог.

Таким чином, не підлягають задоволенню позовні вимоги, щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій,згідно повідомлення-рішення №0013941503/0 від 24.12.2010 у сумі 20,81 грн.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ДПІ у м. Сімферополі підлягають частковому задоволенню.

В судовому засіданні 04.08.2011р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Відповідно до ст.160 КАС України повний текст постанови виготовлено 09.08.2011р.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Вінціта» (ЄДРПОУ 22276470) заборгованість з податку на додану вартість та штрафних санкцій код платежу 3014010100 (р/р 31114029700002 в Державного Бюджету м. Сімферополь, ГУ ДКУ в АРК, ЕДРПОУ 34740405, МФО 824026) у сумі 905,42грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Вінціта» (ЄДРПОУ 22276470) заборгованість з земельного податку з юридичних осіб та штрафних санкцій код платежу 5213050103 (р/р 33219811700005 до Місцевого бюджету Центрального району м. Сімферополь, ГУ ДКУ в АРК, ЕДРПОУ 34740405, МФО 824026) у сумі 660,24грн.

4. У іншій частини позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Котарева Г.М.