Постанова № 17773738, 25.07.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

25.07.2011 р. справа № 2а- 7110/11/2070 Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сліденко А.В.,

за участі

секретаря судового засідання Підгорний М.І.

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Фонду загальнообов"язкового державного страхування України на випадок безробіття в особі Харківського обласного центру зайнятості

до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Харківміськгаз"

простягнення коштів, -

встановив:

Субєкт владних повноважень, Фонд загальнообовязкового державного страхування України на випадок безробіття в особі робочого органу - Харківського обласного центру зайнятості, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом про стягнення з відповідача суми коштів в розмірі 3.764,83грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що робочим органом Фонду була складена та направлена на адресу субєкта господарювання претензія з пропозицією перерахувати в місячний строк в добровільному порядку кошти в сумі 3764,83грн. Вказана сума коштів була виплачена колишньому працівникові ВАТ - ОСОБА_1, як допомога по безробіттю за період з 29.07.2004р. по 17.02.2005р. На виконання рішення Червонозаводського районного суду міста Харкова від 17.02.2005р. наказом ВАТ від 18.02.2005р. №26/11-п гр.ОСОБА_1 було поновлено на роботі. Згідно ч. 4 ст. 35 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” із роботодавців утримується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду. Посилаючись на викладені вище обставини, субєкт владних повноважень просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Відповідач, Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Харківміськгаз», з поданим позовом не погодився.

В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив, що рішення Червонозаводського районного суду міста Харкова від 17.02.2005р. про поновлення гр.ОСОБА_1 на роботі було скасовано за наслідками перегляду в апеляційному порядку. Отже, підстав для повернення коштів немає. Посилаючись на викладені вище обставини, відповідач просив суд ухвалити рішення про відмову в позові.

Оскільки судом зібрані докази, що в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, визначене ч.1 ст.2 КАС України завдання адміністративного судочинства залишається незмінним при розгляді будь-якої адміністративної справи, в тому числі і справи за позовом субєкта владних повноважень і дотримання вказаного завдання є обовязковим в силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України, то суд доходить висновку, що справа має бути розглянута і вирішена на підставі наявних в ній доказів, позаяк зібрані судом документи повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин.

Суд, вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів.

Відповідно до ч.2 ст.12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" до функцій робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, до яких належить і позивач, віднесено, зокрема, здійснення контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття, проведення розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення (п.5 ч.2 ст.12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття").

За своїми правовими наслідками наділення законодавцем суб'єкта права функцією контролю одночасно означає і наявність у цього суб'єкта певних правомочностей на звернення до суду з метою забезпечення можливості реалізації означеної функції.

При цьому, суд бере до уваги, що оскільки положеннями ст..41 Конституції України запроваджено припис щодо непорушності права власності, то розв'язання питання про примусове відчуження будь-яких активів (майна), що охоплюється вимогою про стягнення, згідно з ст..124 Конституції України належить до юрисдикції судових органів і підлягає вирішенню саме судом безвідносно до наявності в актах законодавства прямого права суб'єкта владних повноважень на звернення до суду.

Відтак, даний спір за своїми ознаками є справою адміністративною юрисдикції, а тому підлягає розгляду та вирішенню Харківським окружним адміністративним судом за правилами КАС України.

За матеріалами справи колишньому працівникові відповідача гр.ОСОБА_1, котрий був звільнений з роботи за ініціативою власника 15.07.2004р., робочим органом Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття Дергачівським РЦЗ 29.07.2004р. було надано статус безробітного, призначено допомогу по безробіттю за період 29.07.2004р.-23.07.2005р., нараховано і виплачено 3.764,83грн.

Рішенням Червонозаводського районного суду міста Харкова від 17.02.2005р. гр.ОСОБА_1 був поновлений на роботі в ВАТ «Харківміськгаз».

З пояснень представника відповідача, які цілком узгоджуються з обставинами спірних правовідносин, судом встановлено, що згадане рішення райсуду було виконано ВАТ в повному обсязі, як таке, що допущено до негайного виконання.

Листом від 10.03.2005р. за вих.№11/849 ВАТ повідомило робочий орган Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття про поновлення гр.ОСОБА_1 на роботі.

Суд відзначає, що за приписами ч.4 ст.35 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” із роботодавців утримується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності за правилами ст.86 КАС України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах має місце факт поновлення роботодавцем раніше звільненого працівника на роботі за рішенням суду.

Наказом Дергачівського районного центру зайнятості №НТ050401 від 01.04.2005р. гр.ОСОБА_1 було знято з обліку як безробітного з 01.04.2005р.

З наявних у справі документів слідує, що рішення Червонозаводського суду міста Харкова від 17.02.2005р. про поновлення гр.ОСОБА_1 на роботі було скасовано ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 06.10.2005р. по справі №22-а-3343 2005р., а справа передана на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. Названа ухвала апеляційного суду була залишена в силі за результатами касаційного перегляду згаданої цивільної справи колегією суддів Судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Луганської області, про що винесена ухвала від 05.10.2007р. по справі №33ц-1492кс/07. На новому судовому розгляді рішенням Червонозаводського районного суду міста Харкова від 18.10.2010р. по справі №2-18/10, залишеним в силі ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 12.01.2011р. по справі №22-ц-189/2001р., позов гр.ОСОБА_1 про поновлення на роботі було залишено без задоволення. З тексту перелічених судових актів випливає, що мотивом постановлення судами рішення про відмову в поновленні працівника на роботі з 16.07.2004р. є добровільне поновлення роботодавцем (тобто ВАТ) гр.ОСОБА_1 на роботі з 03.03.2005р. з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що на виконання рішення Червонозаводського районного суду м.Харкова від 17.02.2005р. відповідач, ВАТ добровільно поновив гр.ОСОБА_2 на роботі і повторно прийняв рішення про звільнення гр.ОСОБА_2 з роботи вже з 04.05.2005р.

З огляду на положення ст.35 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” подальше скасування рішення суду про поновлення працівника на посаді не має жодного юридичного значення, оскільки ніяким чином не нівелює факту поновлення на роботі.

Довід відповідача про заявлення позову поза межами визначеного ст.99 КАС України строку на увагу не заслуговує, так як остаточно спір про поновлення гр.ОСОБА_1 на роботі був вирішений ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 12.01.2011р. по справі №22-ц-189/2001р., а позов подано до суду 10.06.2011р., тобто з дотриманням вимог згаданої норми процесуального закону.

Доказів виконання або припинення існування обовязку відповідача у спірних правовідносинах по поверненню коштів на користь робочого органу Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття судом в ході розгляду справи не встановлено.

Оскільки положеннями ст..41 Конституції України запроваджено припис щодо непорушності права власності, то суд вважає, що вирішення питання про примусове відчуження будь-яких активів (майна), що охоплюється вимогою про стягнення, згідно з ст..124 Конституції України належить до юрисдикції судових органів і підлягає вирішенню безвідносно до інших дій, які були вчинені суб'єктом права з метою відновлення порушеного права і інтересу на отримання належних платежів.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оскільки судовим розглядом не встановлено факту порушення заявленою субєктом владних повноважень вимогою прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, то поданий позов належить задовольнити.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст. 7-11, ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

Адміністративний позов Фонду загальнообовязкового державного страхування України на випадок безробіття в особі робочого органу - Харківського обласного центру зайнятості до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Харківміськгаз»про стягнення коштів задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Харківміськгаз» (місцезнаходження - 61004, м. Харків, вул. Жовтневої революції, б.57/59; ідентифікаційний код - 03359552) на користь Харківського обласного центру зайнятості (місцезнаходження 61068, Україна, Харківська область, місто Харків, вул.Броненосця Потьомкіна, буд.1а; ідентифікаційний код 03491277; р/р 37178304900001 в ГУДКУ у Харківській області МФО 851011) 3.764 (три тисячі сімсот шістдесят чотири ) грн. 83 коп.

Постанова набирає законної сили згідно з ст..254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст..186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч.3 ст.160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя Сліденко А.В.