Постанова № 17773149, 25.07.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 липня 2011 року Справа № 2а-5653/11/1270

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді:Щипачової Г.Є.,

при секретарі: Лихоліт Ю.С.

за участю сторін:

представник позивача:не зявився,

відповідач:не зявився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луганська адміністративну справу за позовом Управління пенсійного фонду України в місті Сєвєродонецьку Луганської області до субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про стягнення недоїмки по внескам на загальнообовязкове державне пенсійне страхування у розмірі 1736,80 грн., -

ВСТАНОВИВ:

04 липня 2011 року до Луганського окружного адміністративного надійшов адміністративний позов Управління пенсійного фонду України в місті Сєвєродонецьку Луганської області до субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про стягнення недоїмки по внескам на загальнообовязкове державне пенсійне страхування у розмірі 1736,80 грн .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач був зареєстрований в Управлінні пенсійного фонду України в місті Сєвєродонецьку Луганської області 27.05.1998 року. Страхувальником здано звіт до УПФУ в місті Сєвєродонецьку за 2010 рік 07.02.2011 року. Розмір несплачених страхових внесків в 2010 році складає 1736,80 грн., тобто нараховані внески до 01.01.2011 року, але станом на 01.01.2011 року строк сплати даних платежів не настав, так як звіт подається страхувальником до органів ПФУ один раз на рік до 01 квітня року, наступного за звітним.

Згідно ч. 3 ст. 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058 Управлінням пенсійного фонду України в місті Сєвєродонецьку Луганської області на адресу відповідача була направлена вимога №Ф/322 від 05.05.2011 року, з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідач вимогу не отримав, конверт повернувся з відміткою «за зазначеною адресою не проживає».

Однак до цього часу в добровільному порядку борг не погашено. Оскільки відповідач ухиляється від сплати заборгованості до ПФУ, то згідно ст. ст. 23, 106 Закону України №1058 Управління пенсійного фонду України в місті Сєвєродонецьку Луганської області має право стягнути суму заборгованості у судовому порядку. Враховуючи вищевикладене позивач просив суд стягнути з відповідача суму недоїмки по сплаті страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування у розмірі 1736,80 грн.

Представник позивача в судове засідання не зявився, надав на адресу суду заяву про підтримання заявлених позовних вимог в повному обсязі з клопотанням про розгляд справи за відсутністю представника управління.

Відповідач в судове засідання не зявився, повідомлявся належним чином, про дату, час та місце розгляду справу, причини неявки суду не відомі.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявністю та на підставі доказів наявних в матеріалах справи.

Перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до такого.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідач ОСОБА_1 зареєстрована виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради, як фізична особа підприємець 27.05.1998 року, за реєстраційним номером 2383001 0001 001007, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії НОМЕР_2 (а.с. 6). Крім того, відповідно до поданої заяви відповідача було зареєстровано платником страхових внесків в УПФУ в місті Сєвєродонецьку Луганської області (а.с.7).

Відповідно до п. 1 ст. 14 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058 (далі Закон № 1058) в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, відповідач є платником страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду, зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області.

Відповідно до ч. 3 ст.15 Закону № 1058, страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.

За змістом ч. 1, ч.2 ст. 106 Закону № 1058 у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Суми страхових внесків своєчасно ненараховані та/або несплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до ч. 15 ст.106 Закону № 1058, строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

За 2010 рік у відповідача утворилася заборгованість (недоїмка) зі сплати страхових внесків в розмірі 1736,80 грн., що підтверджується розрахунком суми позову (а.с.5), звітом (а.с.8) та довідкою (а.с.15).

Позивачем згідно з ч. 3 ст. 106 Закону № 1058 в редакції, що була чинна на момент виникнення спірних правовідносин, було направлено вимогу №Ф/322 від 05.05.2011 про сплату боргу в сумі 1736,80 грн. (а.с.9). Зазначену вимогу було направлено на адресу відповідача з повідомленням про вручення поштового відправлення, але на адресу позивача повернувся конверт з позначкою «за зазначеною адресою не проживає» (зворотній бік а.с.9). До теперішнього часу суму заборгованості в розмірі 1736,80 грн. відповідачем не сплачена.

Відповідно до ч. 12 ст. 20 Закону №1058 страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. У разі наявності в платника страхових внесків одночасно із зобовязаннями із сплати податків, інших обовязкових платежів, передбачених законом, або зобовязань перед іншими кредиторами, зобовязання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобовязаннями, крім зобовязань щодо виплати заробітної плати (доходу).

В судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивачем в межах наданої йому компетенції та у відповідності з діючим законодавством винесено та направлено відповідачеві вимогу про сплату боргу №Ф/322 від 05.05.2011 на суму 1736,80 грн., яку відповідач не оскаржив у встановленому Законом порядку, тому вимога є чинною та підлягає виконанню (а.с.9).

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Управління пенсійного фонду України в місті Сєвєродонецьку Луганської області до субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про стягнення недоїмки по внескам на загальнообовязкове державне пенсійне страхування у розмірі 1736,80 грн., задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: 93400, АДРЕСА_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в місті Сєвєродонецьку Луганської області (р/р 25605301738 в ЛОУ ВАТ «Державний Ощадний банк України», МФО 304665, код. 21792459) суму недоїмки по сплаті страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування у розмірі 1736,80 грн. (одна тисяча сімсот тридцять шість гривень 80 копійок).

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано 25 липня 2011 року.

СуддяГ.Є. Щипачова