Постанова № 17773083, 04.08.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 серпня 2011 року Справа № 2а-5644/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Кисельової Є.О..

при секретарі: Гришиній О.Ю.

За участю сторін:

від позивача: ОСОБА_4(довіреність від 20.07.2011 року №3597/01-06)

відповідач: не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення несплачених сум страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування у розмірі 1288, 80 грн., -

ВСТАНОВИВ:

04 липня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення несплачених сум страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування у розмірі 1288, 80 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що фізична особа підприємець ОСОБА_3 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Слов'яносербському районі як платник страхових внесків. В порушення вимог ч. 6 ст. 20 та ч. 2 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідач не сплачує страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у зв'язку з чим за квітень 2011 року утворилась заборгованість в сумі 1288, 80 грн. Згідно розрахунку суми позову сплаті за квітень 2011 року підлягали внески в сумі 2296, 80 грн. В рахунок погашення заборгованості за цей період відповідач сплатив 1008, 00 грн. Непогашеною залишилась заборгованість в сумі 1288, 80 грн. За несвоєчасну сплату внесків до ПФУ на підставі ч. 3 ст. 106 вищезазначеного Закону відповідачу було надіслано вимогу про сплату боргу №Ф 25 від 29.04.2011 на суму 1288, 80 грн. Зазначена вимога відповідачем була отримана. Сума боргу не сплачена. У звязку з чим, позивач Управління пенсійного фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області просить стягнути з відповідача заборгованість по внескам на загальнообовязкове державне пенсійне страхування у сумі 1288, 80 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеному у позові, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належний чином, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

За таких обставин та з врахування клопотання позивача, суд вважає можливим розглянути справу за наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Постановою Правління пенсійного фонду України N 8-2 від 30.04.2002 затверджено Положення про управління пенсійного фонду (далі - постанова № 8-2).

Згідно із Положенням № 8-2, управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Фонду, підвідомчими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - регіональні управління), що разом з цими управліннями утворюють систему органів Фонду.

Як зазначено в п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративного суду публічно-правовий спір у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства.

Пенсійний фонд України та його органи, у розумінні пункту 7 частини першої статті 3 КАС України, є суб'єктами владних повноважень, а спори за участю цих органів є публічно правовими ,оскільки виникають за участю суб'єкта владних повноважень, що реалізує у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції, та відповідають визначенню “адміністративної справи”.

Відповідач суб'єкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_3 зареєстрован виконавчим комітетом Слов'яносербської райдержадміністрації 22.09.2003, як фізична особа-підприємець, ідент. код НОМЕР_1, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію ( а. с. 7).

За змістом ст.ст. 14, 15 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування ” від 09.07.2003 №1058 (далі Закон №1058) відповідач є страхувальником та платником страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач перебуває на обліку як платник страхових внесків в управлінні Пенсійного фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області.

Відповідно до Прикінцевих та Перехідних положень Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування”від 08.07.2010 №2464- VI стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Станом на 01.04.2011 року у відповідача існує заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування у розмірі 1288, 80 грн, що виникла внаслідок несвоєчасної сплати стахових внесків за 2010 рік сума яких самостійно визначена відповідачем у звіті від 22.03.2011 та підверджується розрахунком суми боргу та карткою особового рахунку (а.с 4, 5, 15-16).

Відповідно до Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” платниками страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України є субєкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності.

Відповідно до ч. ст. 15 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”№ 1058-IV від 09.07.2003 року платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Згідно ст. 14 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” № 1058-IV від 09.07.2003 року страхувальниками відповідно до цього Закону є застраховані особи, зазначені в пунктах 3 і 4 статті 11 та частині першій статті 12 цього Закону.

Частиною 3 ст.15 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”№ 1058-IV від 09.07.2003 року встановлено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.

Відповідно до ст.. 20 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”№ 1058-IV від 09.07.2003 року страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхуванняна банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду.

Страхувальникифізичні особи, які не мають банківських рахунків, сплачують страхові внески шляхом готівкових розрахунків через банківські установи.

Згідно ч.6. ст.20 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”№ 1058-IV від 09.07.2003 року страхувальники зобовязані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Базовим звітним періодом є:

для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону,календарний місяць;

для страхувальників, зазначених у пункті 5 статті 14 цього Закону,квартал.

Відповідно до ч. 3 ст. 106 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”№ 1058-IV від 09.07.2003 року (в редакції, що діяла до 01.01.2011 року) територіальні органи Пенсійного Фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного Фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги страхувальник зобовязаний сплатити суми заборгованості та суми фінансових санкцій. Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми заборгованості, зазначеної у вимозі про сплату боргу, узгоджує її з органами Пенсійного Фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного Фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного Фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

На виконання зазначеної норми позивачем 29.04.2011 винесено вимогу №Ф-25 про сплату боргу у сумі 1288, 80 грн., яку було направлено рекомендованим листом на адресу відповідача. Зазначену вимогу відповідач отримав 04.05.2011 року, про що свідчить його особистий підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення №01165331 (а.с.6).

Відповідач станом на час розгляду справи самостійно у добровільному порядку заборгованість не сплатив.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Частиною 3 ст. 106 Закону №1058 встановлено, що орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.

На підставі вищевикладеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача недоїмки по сплаті страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування у розмірі 1288, 80 грн., обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення несплачених сум страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування у розмірі 1288, 80 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місцезнаходження: 93701, АДРЕСА_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області (ідент код 21792620 , місцезнаходження: 93701, Луганська область, смт. Слов'яносербськ, вул.. Гагаріна, 22, р/р 25602301753 в ЛОД Ощадбанку МФО 304665) недоїмку по сплаті страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування у розмірі 1288, 80 грн. (одна тисяча двісті вісімдесят вісім гривень 80 коп.) грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено та підписано 09 серпня 2011 року

< Резолютивна частина >

< Текст >

СуддяЄ.О. Кисельова