Постанова № 17773061, 01.08.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 серпня 2011 року Справа № 2а-5913/11/1270 < Текст >

< Текст >

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Чернявської Т.І.,

за участю

секретаря судового засідання Ігнатович О.А.

та

представників сторін:

від позивача ОСОБА_2 (довіреність від 27.07.2011 № 2707)

від відповідача головний державний податковий інспектор

юридичного відділу

ОСОБА_3 (довіреність від 27.05.2011 № 30)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську

справу за адміністративним позовом

товариства з обмеженою відповідальністю «Авіа-Спарка»

до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську

про скасування рішення про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість

від 20 квітня 2011 року,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 11 липня 2011 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-5913/11/1270 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Авіа-Спарка» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про скасування рішення про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість від 20 квітня 2011 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 05 липня 2011 року поштовим відправленням був отриманий лист від 17 червня 2011 року № 25606/28-517 «Про невизнання як податкова звітність», в якому відповідач стверджує, що декларація, подана від особи, реєстрацію платника податку на додану вартість якої анульовано 20 квітня 2011 року. Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіа-Спарка» зареєстровано платником податків від 07 липня 2008 року № 806 (форма 4-ОПП), 18 липня 2008 року видано свідоцтво № 100129177 про реєстрацію платника податку на додану вартість. Щомісячно підприємство здає звітність до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську. На 01 липня 2011 року має переплату податку на додану вартість до бюджету держави у сумі 503,00 грн. Підприємство здійснює фінансово-господарську діяльність, здає податкову звітність і щомісячно перераховує в бюджет держави податок на додану вартість. Згідно Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб підприємців» позивач щорічно здає до органу державної реєстрації дані про підприємство, про що свідчать копії описів поданих документів. На сьогодні позивач згідно норм статті 186 Податкового кодексу України виконує перереєстрацію підприємства за місцем ведення господарської та бухгалтерської діяльності. 05 липня 2011 року державному реєстратору у виконавчому комітеті Луганської міської ради подані документи для реєстрації зміни місцезнаходження підприємства. Місцезнаходження підприємства згідно договору оренди нежитлового приміщення визначається за адресою: 91011 м. Луганськ, вул. Оборонна, буд. 9-А, офіс 201-4. Про те, що підприємство позбавлене свідоцтва платника податку на додану вартість позивачу стало відомо з листа. На підставі пункту 184.10 статті 184 Податкового кодексу України відповідач має повідомити позивача протягом трьох днів з моменту анулювання реєстрації. Позивач щомісячно здає звітність і не був повідомлений необхідним способом про те, що його свідоцтво платника податків анульовано. Протягом двох місяців позивач не знав і не здогадувався про те, що він вже не є платником податку на додану вартість. Позивач вважає, що відповідач анулював свідоцтво платника податку на додану вартість незаконно, всупереч діючому законодавству України, а тому просить скасувати рішення про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість від 20 квітня 2011 року.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити повністю, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Ленінська міжрайонна державна податкова інспекція у м. Луганську адміністративний позов не визнала, про що подала суду заперечення проти позову від 25 липня 2011 року за № 31336/10 (арк. справи 27). В запереченнях проти адміністративного позову відповідач у задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю з таких підстав.

Статтею 3 Закону України від 04 грудня 1990 року № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» (із змінами та доповненнями) передбачено, що органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, також рішеннями Верховної Ради АРК і Ради міністрів АРК, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах повноважень. Анулювання реєстрації платника податку на підставі, визначеній пунктом 184.2 статті 184 Податкового кодексу України може здійснюватися за самостійним рішенням відповідного органу державної податкової служби. Свідоцтво про реєстрацію платника податку вважається анульованим з дати анулювання реєстрації платника податку. Згідно статті 184 Податкового кодексу України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників, податку. Підпунктом «ж» цього пункту передбачено, що виключення з реєстру платників податку відбувається у разі якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців наявний запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу. Підставою для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «Авіа-Спарка» є отримання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 18 квітня 2011 року № 13821440003015109 про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням. Саме для перерахованих категорій платників податку на додану вартість підставою для анулювання реєстрації є підпункт «ж» пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України, тому Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Луганську було винесене рішення № 178 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 20 квітня 2011 року.

Таким чином, Ленінська міжрайонна державна податкова інспекція у м. Луганську вважає, що вона діяла згідно чинного законодавства, а висновки про неправомірні дії є необґрунтованими.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у запереченнях проти позову від 25 липня 2011 року за № 31336/10.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню повністю, з таких підстав.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом під час судового розгляду справи, товариство з обмеженою відповідальністю «Авіа-Спарка» (ідентифікаційний код 36006384) є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Луганської міської ради 04 липня 2008 року, номер запису про державну реєстрацію 1382102 0000 015109 (арк. справи 33).

На податковому обліку товариство з обмеженою відповідальністю «Авіа-Спарка» знаходиться у Ленінській міжрайонній державній податковій інспекції у м. Луганську, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків від 07 липня 2008 року за № 806 (арк. справи 6).

У відповідності до вимог Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (який був чинним до 01 січня 2011 року) товариство з обмеженою відповідальністю «Авіа-Спарка» зареєстровано платником податку на додану вартість, йому присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість 360063812363, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 18 липня 2008 року № 100129177 (арк. справи 6).

Рішенням Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську від 20 квітня 2011 року за № 178 у звязку з отриманням відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу від 18 квітня 2011 року за № 1382144 0003 015109 згідно з підпунктом «ж» пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України товариству з обмеженою відповідальністю «Авіа-Спарка» анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість (арк. справи 42).

Рішення від 20 квітня 2011 року за № 178 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість було направлено товариству з обмеженою відповідальністю «Авіа-Спарка» рекомендованим листом з повідомленням про вручення, але повернуто поштовою службою до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську без вручення адресату згідно довідки Ф-20 «за закінченням терміну зберігання» (арк. справи 43).

Питання анулювання реєстрації платника податку на додану вартість врегульовані статтею 184 Податкового кодексу України.

Згідно з підпунктом «ж» пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців наявний запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

У відповідності із пунктом 184.2 статті 184 Податкового кодексу України анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах «б» - «и» пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного органу державної податкової служби. Свідоцтво про реєстрацію платника податку вважається анульованим з дати анулювання реєстрації платника податку.

З довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 14 липня 2011 року за № 10538377 вбачається, що 18 квітня 2011 року за № 1382144 0003 015109 до Єдиного державного реєстру внесено запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу - товариство з обмеженою відповідальністю «Авіа-Спарка» (ідентифікаційний код 36006384) (арк. справи 21-23).

Таким чином, під час судового розгляду справи знайшли своє підтвердження підстави для анулювання товариству з обмеженою відповідальністю «Авіа-Спарка» реєстрації платника податку на додану вартість за рішенням Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську від 20 квітня 2011 року за № 178, яке є предметом оскарження в даній адміністративній справі.

Відповідач як субєкт владних повноважень, на якого частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, довів суду правомірність свого рішення, що є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.

Судові витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 01 серпня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 08 серпня 2011 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Авіа-Спарка» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про скасування рішення про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість від 20 квітня 2011 року відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 08 серпня 2011 року.

< Текст >

Суддя Т.І. Чернявська