Постанова № 17773024, 29.06.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 червня 2011 року Справа № 2а-4278/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі: Судді:Щипачової Г.Є.,. при секретарі: Лихоліт Ю.С.

за участю сторін:

представника позивача: Ліхачової Д.В.;

представник відповідача: не зявився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську до Товариства з обмеженою відповідальністю «Редар-Ленд» про стягнення заборгованості перед бюджетом з податку на додану вартість у сумі 151,00 грн..,-

В С Т А Н О В И В:

25 травня 2011 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську до Товариства з обмеженою відповідальністю «Редар-Ленд» про стягнення заборгованості перед бюджетом з податку на додану вартість у сумі 151,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Редар-Ленд», код ЄДРПРУ 36410094, зареєстроване як субєкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Луганської міської ради за №13821020000016168 від 03.04.2009 року. Місцезнаходження підприємства: місто Луганськ, кв. Волкова, буд. 28, кв. 3. Товариство перебуває на обліку як платник податків в ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську з 06.04.2009 року за №06925.

Заборгованість відповідача перед бюджетом з податку на додану вартість за штрафними санкціями складає 151,00 грн., що виникла на підставі прийнятого податковим органом податкового повідомлення рішення від 12.07.2010 №0035131510/, винесеного на підставі акту перевірки від 25.05.2010 №812/160.

Позивачем з метою погашення податкового боргу здійснювались заходи передбачені законодавством, а саме 20.12.2010 відповідачу направлено першу податкову вимогу за №1/978 від 16.12.2010 року, проте вказані заходи не дали позитивного результату. До цього часу суму податкового боргу в добровільному порядку відповідачем сплачено не було, у звязку з чим позивач просив задовольнити позовні вимоги.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, заяву про визнання позовних вимог або заперечення на позовні вимоги на адресу суду не надіслав.

Відповідно до ч. 6 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобовязані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Відповідно до пунктів 1, 2, 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Закон України «Про систему оподаткування» втратили чинність.

Проте, у звязку з тим, що правовідносини виникли до набрання чинності Податковим Кодексом України, в даному випадку слід застосовувати норми Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Закону України «Про систему оподаткування», які були чинні на момент виникнення даних правовідносин.

Згідно ч. 1 ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування», податок на додану вартість, плата за землю, збір за забруднення навколишнього природного середовища належать до загальнодержавних і справляються на всій території України.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 9 цього ж Закону України встановлено, що платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі закон №2181), податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Згідно з п.п. 5.3.1 п.5.3 ст. 5 закону №2181, платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно з п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону 2181 податкове зобовязання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Відповідно до п.п.5.2.4 п.5.2 ст.5 Закону 2181 процедура адміністративного оскарження закінчується:

останнім днем строку, передбаченого підпунктом 5.2.2 цього пункту для подання заяви про перегляд рішення контролюючого органу, у разі коли така заява не була подана у зазначений строк;

днем отримання платником податків рішення контролюючого органу про повне задоволення скарги, викладеної у заяві;

днем отримання платником податків рішення контролюючого органу, що не підлягає подальшому адміністративному оскарженню.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобовязання платника податків.

Відповідно до п.п.5.4.1 п.5.4 ст. 5 Закону №2181 узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно з п.п 6.2.1 п.6.2 ст. 6 Закону №2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобовязань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

Податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобовязання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обовязок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу

Згідно статуту (а.с 6-7) та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с 8-9) відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Редар-Ленд» зареєстроване виконавчим комітетом Луганської міської ради 03.04.2009 року, ідентифікаційний код 36410094, реєстраційний номер юридичної особи: 10043497352.

Відповідач з 06 квітня 2009 року перебуває на обліку за №06925 в Державній податковій інспекції в Жовтневому районі у місті Луганську, як платник податків (а.с. 12).

Сума податкового боргу з податку на додану вартість підтверджується актом №812/160 від 25 травня 2010 року (а.с. 15), податковим повідомленням рішенням №0035131510/0 від 12 липня 2010 року (а.с.16), зворотним боком облікової картки (а.с.32).

Позивачем на адресу відповідача, відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» надсилалась перша податкова вимога від 16.12.2010 року №1/978 (а.с.17), конверт з якою повернувся до податкового органу з позначкою за закінченням терміну зберігання у звязку з чим 03.02.2011 було складено довідку про невручення податкової вимоги платнику податку (зворотній бік а.с.17).

Зазначену податкову вимогу відповідачем оскаржено не було.

Оскільки податкове повідомлення-рішення та податкова вимога не були оскаржені та на день подання адміністративного позову вважаються узгодженими та обовязковими до сплати, позовні вимоги податкового органу щодо стягнення податкового боргу шляхом звернення стягнення на кошти з рахунків платника є законними та обґрунтованими.

Відповідно до п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з п. 95.1 ст .95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.2 ст.95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно з п. 95.3 ст.95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, а також те, що позивач відповідно до пункту 15 частини 1 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» від сплати державного мита (судового збору) звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 105, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську до Товариства з обмеженою відповідальністю «Редар-Ленд» про стягнення заборгованості перед бюджетом з податку на додану вартість у сумі 151,00 грн., задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Редар-Ленд» (36410094, адреса: 91057, м. Луганськ, кв. Волкова, буд. 28 кв. 3) суму податкового боргу податку на додану вартість у розмірі 151,00 грн. (сто пятдесят одна гривня 00 копійок) на р/р №31119029700004, ГУДКУ у Луганській області одержувач Державний бюджет Жовтневого району код 24046538 МФО 804013, код платежу 14010100, шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанову в повному обсязі складено та підписано 04 липня 2011 року.

СуддяГ.Є. Щипачова