Постанова № 17773022, 05.08.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 серпня 2011 року Справа № 2а-83/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді: Каюди А.М.,

при секретарі: Єгоровій О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Державної податкової інспекції в м. Первомайську до Комунального підприємства Житлово-експлуатаційна контора №2 Первомайської міської ради про стягнення податкового боргу

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державна податкова інспекції в м. Первомайську, звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства Житлово-експлуатаційна контора №2 Первомайської міської, в якому просив (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) стягнути з відповідача суму податкового боргу з податку на прибуток за податковими деклараціями:

декларація №15354 від 06.11.2009 13599,82 грн. (3 квартал 2009 року),

декларація №19935 від 01.02.2010 116430,00 грн. (4 квартал 2009 року),

декларація №4671 від 26.04.2010 12319,00 грн. (1 квартал 2010 року).

та нараховану пеню у розмірі 10604,28 грн.

Позивач на обґрунтування заявленого позову зазначив, що відповідачем було самостійно узгоджено суму податкових зобов'язань за податковими деклараціями з податку на прибуток, але у встановлений законом термін зазначені податкові зобов'язання не були сплачені відповідачем і відповідно складають суму податкового боргу. Крім того, за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань відповідачу було нараховану пеню, сума якої станом на 28.07.2011 складає 10604,28 грн.

Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення податкового боргу, в судовому засіданні представником позивача з посиланням на норми статті 95 Податкового кодексу України було зазначено, що податковий орган у відповідності до приписів чинного законодавства та визначених Податковим кодексом повноважень податкових органів щодо погашення податкового боргу просить суд стягнути кошти з рахунків платника податків у розмірі заявленого податкового боргу та пені.

Представник позивача у судовому засіданні повністю підтримав уточнені позовні вимоги та просив суд задовольнити позов повністю.

Відповідач проти заявленого позову заперечував, вважає, що у нього відсутній борг з податку на прибуток за зазначеними вище деклараціями, оскільки податковим органом самостійно здійснювалося погашення даної суми податкового боргу за рахунок коштів, отриманих від реалізації заставленого майна відповідача.

Представник відповідача в судовому засіданні підтвердив той факт, що підприємством самостійно не перераховувалися кошти в рахунок виконання податкових зобов'язань самостійно ж визначених у податкових деклараціях з податку на прибуток за 3, 4 квартал 2009 та 1 квартал 2010 року. Представник відповідача вважає, що у підприємства відсутній борг за зазначеними деклараціями, оскільки податковим органом проводилася реалізація заставленого майна в рахунок погашення податкового боргу і ДПІ у м. Первомайську самостійно спрямовувала частину коштів від продажу об'єктів нерухомості на погашення зобов'язань відповідача у тому числі і з податку на прибуток. При цьому представник відповідача посилався на отримані від позивача повідомлення про розподіл сум отриманих від продажу майна, що знаходилося в податковій заставі та спрямування їх на погашення заборгованості з податку на прибуток в сумі 168706,89 грн.

Розглянувши надані сторонами докази суд вважає, вимоги позивача обґрунтованим та такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Спірні правовідносини виникли між сторонами до набрання чинності Податковим Кодексом України тому до них застосовуються як правила Податкового кодексу України , так і правила закону, що діяв на час їх виникнення, тобто Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181.

Згідно з п. 1.3. ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податковий борг (недоїмка) податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Пунктом 5.3.1. Закону №2181 визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Для податку на прибуток визначено базовий період, що дорівнює кварталу та граничний термін подачі податкової декларації протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Підпункт 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України № 2181 передбачає, що узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Судом встановлено, що відповідачем самостійно узгоджено суми податкових зобов'язань з податку на прибуток за деклараціями:

декларація №15354 від 06.11.2009 13599,82 грн. (3 квартал 2009 року),

декларація №19935 від 01.02.2010 116430,00 грн. (4 квартал 2009 року),

декларація №4671 від 26.04.2010 12319,00 грн. (1 квартал 2010 року).

Матеріалами справи доведено наявність у відповідача податкового боргу в заявленій до стягнення сумі, який виник в наслідок несплати сум податкових зобов'язань самостійно визначених відповідачем.

Відповідачем не надано будь-яких доказів сплати визначених у податкових деклараціях сум зобов'язань з податку на прибуток підприємств. Представник відповідача у судовому засіданні також підтвердив, що підприємством оплата за вказаними вище деклараціями не здійснювалася.

Не знайшли свого підтвердження за матеріалами справи і посилання відповідача на погашення суми податкових зобов'язань за вказаними деклараціями податковим органом за рахунок продажу майна відповідача.

Дійсно у вересні-жовтні 2009 року податковим органом було проведено реалізацію об'єктів нерухомості, що належали відповідачу у справі та знаходилися у податковій заставі. Відповідно до повідомлення про розподіл отриманих від продажу сум (№3860/24-017-1013 від 27.10.2009) та виписки банку від 26.10.2009, 168706,89 грн. було спрямовано на погашення заборгованості з податку на прибуток. Відповідно до відомостей картки особового рахунку платника податків, відповідача у справі, станом на 01.10.2009 борг підприємства з податку на прибуток складав 190597,42 грн.

Слід зазначити, що розподіл сум відбувався в жовтні 2009 року, у той час як зобов'язання своєчасно не сплачені відповідачем за деклараціями за 3, 4 квартал 2009 року та 1 квартал 2010 року, що заявлені до стягнення стали податковим боргом відповідно до приписів законодавства лише через 10 днів після закінчення граничного терміну подачі декларацій, тобто за 3 квартал 2009 року з 20.11.2009, за 4 квартал 2009 року з 20.02.2010, за 1 квартал 2010 року з 21.05.2010, тобто вже після продажу майна.

Таким чином, отримані від реалізації заставленого майна кошти 26.10.2009 були спрямовані на погашення наявної заборгованості з податку на прибуток, що складала 190597,42 грн., а не на погашення зобов'язань за податковими деклараціями, що заявлені до стягнення в межах цієї справи, як помилково вважає відповідач.

Відповідно до пункту 16.1.1. Закону №2181 після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

16.1.2. Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Законом.

Пунктом 16.4.1. встановлено, що пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Розмір заявленої до стягнення позивачем пені в сумі 10604,28 грн. підтверджується наданим розрахунком та випискою з особової картки платника податків станом на 29.07.2011

Таким чином з урахування всіх обставин справи суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі.

Відповідно до статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 17, 18, 71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Державної податкової інспекції в м. Первомайську до Комунального підприємства Житлово-експлуатаційна контора №2 Первомайської міської ради про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків платника податків, Комунального підприємства Житлово-експлуатаційна контора №2 Первомайської міської ради, ід. код 03339785, вул. Леніна, 52 "а", у банках, що обслуговують такого платника податків кошти у розмірі 152953 грн. 10 коп. (сто п'ятдесят дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят три гривні 10 коп.) на суму податкового боргу з податку на прибуток та пені.

Направити дане рішення до виконання до Державної податкової інспекції у м. Первомайську Луганської області.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Постанову у повному обсязі складено та підписано 08.08.2011

СуддяА.М. Каюда