Постанова № 17773004, 08.08.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 серпня 2011 року Справа № 2а-6429/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді: Смішливої Т.В.,

при секретарі судового засідання Любімовій Г.Ю.,

за участю:

прокурора: Грек М.В., посвідчення № 1068 від 08.10.2010

представника позивача:не зявився

представника відповідача: не зявився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом прокурора м. Первомайська Луганської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Первомайську Луганської області до Комунального підприємства «Услуга» про стягнення податкового боргу у сумі 29790,00 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

25 липня 2011 року прокурор в інтересах позивача звернувся з позовом до Комунального підприємства «Услуга» в якому просив стягнути податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 29790,00 грн. за період з 31.12.2010 по 19.07.2011.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив. Відповідач Комунальне підприємство «Услуга»» зареєстроване Виконавчим комітетом Первомайської міської ради Луганської області 03 вересня 2002 року №13881070012000149, про що внесено запис в Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, є платником податку на додану вартість, перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у м. Первомайську Луганської області від 27.09.2002 за №854.

На даний час, згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 073141 державну реєстрацію відповідача не скасовано.

На час подання позовної заяви відповідач має заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість у розмірі 29790,00 грн. Заборгованість перед бюджетом утворилася внаслідок несплати узгоджених податкових зобовязань зі вказаного податку, що підтверджується податковими деклараціями з податку на додану вартість. ДПІ у м. Первомайську Луганської області з метою погашення податкового боргу платника податків вживалися заходи, передбачені Законом № 2181, а саме згідно п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181 на адресу відповідача направлено першу податкову вимогу від 05.04.2007 № 1/31; у звязку з невиконанням першої податкової вимоги платнику податків направлено другу податкову вимогу від 07.05.2007 № 2/32.

Також, відповідно до статті 8 Закону № 2181 активи боржника передано у податкову заставу, про що свідчить витяги про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 23.05.2007 № 12644656, термін дії 23.05.2012 та від 16.03.2010 № 26515142.

На підставі викладено позивач просить стягнути з Комунального підприємства «Услуга» суму податкового боргу у розмірі 29790,00 грн.

Прокурор в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, надав суду пояснення, аналогічні викладеному в позові.

Представник позивача у судове засідання не зявився, надав заяву про розгляд справи за його відсутністю.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неприбуття суду не повідомив, заперечень проти позову не надав.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

З матеріалів справи вбачається, що Комунальне підприємство «Услуга» зареєстроване Виконавчим комітетом Первомайської міської ради Луганської області 03 вересня 2002 року № 13881070012000149, ідентифікаційний код 32082147 (а.с.26), про що внесено запис в Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, є платником податку на додану вартість, свідоцтво № 100012638, перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у м. Первомайську Луганської області від 27.09.2002 за № 854 (а.с.27).

На даний час, згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 073141 державну реєстрацію відповідача не скасовано. (а.с.25)

На час подання позовної заяви відповідач має заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість у розмірі 29790,00 грн. Заборгованість перед бюджетом утворилася внаслідок несплати узгоджених податкових зобовязань зі вказаного податку.

Сума податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 29790,00 грн. підтверджується:

-податковою декларацією № 17235 від 20.12.2010 на суму 1752,00 грн. з терміном сплати до 31.12.2010 (а.с.9-10);

-податковою декларацією № 19464 від 20.01.2011 на суму 4079,00 грн. з терміном сплати до 31.01.2011(а.с.11-12);

-податковою декларацією № 1674 від 21.02.2011 на суму 3395,00 грн. з терміном сплати до 02.03.2011(а.с.13-14);

-уточнюючим розрахунком № 5611 від 28.03.2011 на суму 145,00 грн. з терміном сплати до 31.03.2011(а.с.15);

-податковою декларацією № 5180 від 21.03.2011 на суму 4390,00 грн. з терміном сплати до 31.03.2011(а.с.16-17);

-податковою декларацією № 8132 від 20.04.2011 на суму 4687,00 грн. з терміном сплати до 31.04.2011(а.с.18-19);

-податковою декларацією № 9808 від 20.05.2011 на суму 5051,00 грн. з терміном сплати до 31.05.2011(а.с.20-21);

-податковою декларацією № 10228 від 20.06.2011 на суму 6291,00 грн. з терміном сплати до 31.06.2011(а.с.22-23);

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 Закон України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та Закон України “Про систему оподаткування” втратили чинність.

Проте, у звязку з тим, що правовідносини, щодо нарахування та визначення податкового зобовязання із застосування штрафних санкцій та направлення відповідачу податкових вимог виникли до набрання чинності Податковим Кодексом України, суд приходить до висновку, що в даному випадку разом із нормами Податкового кодексу України слід застосовувати також норми раніше діючого законодавства.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 4.1.1. пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України № 2755-УІ від 02.12.2010 (далі - ПКУ) зазначено, що кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181 (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин щодо стягнення податкового боргу за листопад 2010 року), у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно п.п. 6.2.3. п. 6.2 Закону № 2181 податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобовязання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обовязок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Підпунктом 6.2.4 вказаної статті визначено, що податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.

Відповідно до ст. 6 Закону України № та з метою погашення податкового боргу податковим органом приймались заходи, передбачені Законом № 2181, а саме: на адресу Комунального підприємства «Услуга» направлено першу податкову вимогу від 05.04.2007 № 1/31; у звязку з невиконанням першої податкової вимоги платнику податків направлено другу податкову вимогу від 07.05.2007 № 2/32, які отримано уповноваженою особою відповідача 05.04.2007 та 07.05.2007 відповідно та у встановленому законом порядку не оскаржувалися (а.с.24). З вищевикладеного впливає, що сума податкового боргу є узгодженою.

Також відповідно до статті 8 Закону № 2181 активи боржника передано у податкову заставу, про що свідчить витяги про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 23.05.2007 № 12644656, термін дії 23.05.2012 та від 16.03.2010 № 26515142 (а.с.26)

Зазначені заходи не призвели до позитивних результатів, сума боргу в добровільному порядку відповідачем не сплачена.

Законом України «Про систему оподаткування» (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин) визначено, що під податком і збором (обовязковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обовязковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Платниками податків і зборів (обовязкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обовязок сплачувати податки і збори (обовязкові платежі). Платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані у числі іншого, сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни.

Право податкових органів на звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами передбачене ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Відповідно до п.п. 20.1.18 Податкового кодексу України, органи Державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючого такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин) платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законом терміни.

Відповідно до п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» передбачена як одна з функцій податкового органу подання до судів позовів до підприємств, установ та організацій про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 визначений порядок погашення податкового боргу платника податків та порядок звернення стягнення на активи платника податків, який відповідно до ввідної частини є спеціальним законом з питань оподаткування, та встановлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами.

Також цим Законом запроваджене поняття податкового боргу, як податкового зобовязання, узгодженого платником податків або встановленого судом, але не сплаченого у встановлений строк, а також пені, нарахованої на суму такого податкового зобовязання.

Крім того, ним же визначено, що органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи.

Згідно п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”від 21.12.2000 № 2181-ІІІ (далі Закон 2181) (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин щодо стягнення податкового боргу за листопад 2010 року) платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку.

Узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу.

Абзацом 1 пункту 5.1. ст. 5 Закону № 2181 визначено, що податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПКУ платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.

Згідно до підпункту 5.4.1. пункту 5.4. статті 5 Закону № 2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у визначені строки, визнається сумою податкового боргу.

Згідно до п.п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Факт наявності у відповідача несплаченого податкового боргу підтверджено матеріалами справи.

Пунктом 38.1 Податкового кодексу України встановлено, що виконаннм податкового обовязку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобовязань у встановлений податковим законодавством строк.

Статтею 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд дійшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем підтверджують обставини, на які позивач посилається та їх обґрунтування.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

З огляду на викладене суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 7, 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги прокурора м. Первомайська Луганської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Первомайську Луганської області задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з розрахункових рахунків Комунального підприємства «Услуга» (ід. код 32082147) відкритих у банках, обслуговуючих Комунальне підприємство «Услуга» до Державного бюджету України податковий борг з податку на додану вартість у сумі 29790,00 грн. (двадцять девять тисяч сімсот девяносто грн. 00 коп.)

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

СуддяТ.В. Смішлива