Постанова № 17772913, 04.08.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 серпня 2011 року Справа № 2а-6569/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді Матвєєвої В.В.

при секретарі Захаровій Ю.О.

за участю сторін:

представника позивача

ДПІ в м. Сєвєродонецьку ОСОБА_1 ( довіреність № 2413 від 08.02.11)

представника відповідача

комунального підприємства

«Сєвєвродонецьккомунсервис» ОСОБА_2 (довіреність № 1092 від 03.08.2011)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за поданням державної податкової інспекції в місті Сєвєродонецьку Луганської області до Комунального підприємства «Сєвєродонецьккомунсервис» про стягнення коштів за податковим боргом з податку на додану вартість в сумі 69 163,00 грн.,-

В С Т А Н О В И В :

01 серпня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшло подання державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області до Комунального підприємства «Сєвєродонецьккомунсервис» про стягнення коштів за податковим боргом з податку на додану вартість по декларації № 9004924460 від 19.07.11 за червень 2011 року в сумі 69163,00 грн.

В обґрунтування подання про стягнення коштів за податковим боргом державна податкова інспекція в м. Сєвєродонецьку Луганської області зазначила, що станом на 30 липня 2011 року в результаті несплати поточних податкових зобовязань податковий борг з податку на додану вартість Комунального підприємства «Сєвєродонецьккомунсервіс» складає 69 163,00 грн. Підприємству було направлено дві податкові вимоги: від 23 жовтня 2001 року № 1/42 з повідомленням про податковий борг в сумі 8089,42 грн. та від 11 грудня 2001 року № 2/248 з повідомленням про податковий борг в сумі 14095,44 грн. У державному реєстрі обтяжень рухомого майна 29 липня 2008 року внесено запис про реєстрацію податкової застави КП «Сєвєродонецьккомунсервіс» під № 7646801. У звязку з несплатою у добровільному порядку податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 69163,00 грн., заявник звернуся до суду з поданням про примусове стягнення коштів з боржника.

У судовому засіданні представник заявника вимоги подання про стягнення коштів за податковим боргом підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у поданні, просив стягнути кошти Комунального підприємства «Сєвєродонецьккомунсервис» за податковим боргом з податку на додану вартість в сумі 69163,00грн. з рахунків у банках, обслуговуючих боржника, на користь Держави, постанову суду звернути до негайного виконання на всі відомі державній податковій інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області рахунки, які вказані в поданні та які можуть бути відкриті потім в банківських установах, яка діє до повного погашення податкового боргу.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволеня подання не заперечував, підтвердив наявність податкового боргу з податку на додану вартість.

Розглянувши подання, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає вимоги подання такими, що підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні Комунальне підприємство «Сєвєродонецьккомунсервис» (ідентифікаційний код 03327983) як платник податків знаходиться на обліку в державній податковій інспекції в м.Сєвєродонецьку Луганської області, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 28 травня 2009 № 86 (а.с. 11).

Відповідно до вимог Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (який був чинним до 01 січня 2011 року) Комунальне підприємство «Сєвєродонецьккомунсервис» зареєстроване платником податку на додану вартість та має свідоцтво № 16632147 від 9 березня 2005 року про реєстрацію платника податку на додану вартість ( а.с. 12).

На виконання пункту 54.1 статті 54 та пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України Комунальне підприємство «Сєвєродонецьккомунсервис» подало до державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2011 року, в якій визначило суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду, з урахуванням залишку відємного значення попереднього звітного періоду у розмірі 69 163,00 грн. (а.с.17-18).

Заявником на адресу боржника були направлені дві податкові вимоги: від 23 жовтня 2001 року № 1/42 з повідомленням про податковий борг в сумі 8089,42 грн. та від 11 грудня 2001 року № 2/248 з повідомленням про податковий борг в сумі 14095,44 грн. (а.с. 13-14).

Відповідно до зворотньої картки платника, наданої представником заявника у судовому засіданні за комунальним підприємством «Сєвєродонецьккомунсервис» значиться заборгованість із сплати податку на додану вартість за червень 2011 року.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);

- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, повязані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

У відповідності із пунктом 202.1 статті 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом по податку на додану вартість є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей:

а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;

б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Податкова декларація з податку на додану вартість згідно з пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку у відповідності із пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Як вбачається із матеріалів справи, в порушення вимог пункту 57.1 статті 57 та пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України Комунальне підприємство «Сєвєродонецьккомунсервис» протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, тобто до 30 липня 2011 року включно, самостійно суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, зазначену у поданій ним податковій декларації з ПДВ за червень 2011 року, не сплатило, внаслідок чого за платником податків утворився податковий борг.

Станом на 01 серпня 2011 року податковий борг з податку на додану вартість по податковій декларації 19 липня 2011 № 9004924460 в сумі 69163,00 грн., платником податків не сплачений.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

У судовому засіданні судом встановлено, що у відповідності із статтею 6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», (який був чинним до 01.01.2011) державною податковою інспекцією в м. Сєвєродонецьку Луганської області КП «Сєвєродонецьккомунсервис» було направлено першу податкову вимогу від 23 жовтня 2001 року № 1/42 з повідомленням про податковий борг в сумі 8089,42 грн. та від 11 грудня 2001 року № 2/248 з повідомленням про податковий борг в сумі 14095,44 грн.(а.с. 13-14).

У державному реєстрі обтяжень рухомого майна 19 травня 2011 року внесено запис про реєстрацію податкової застави КП «Сєвєродонецьккомунсервис» під № 7646801 згідно акту опису від 18 травня 2011 року № 82/24-071 (а.с. 16).

Оскільки перша податкова вимога від 23 жовтня 2001 № 1/42 та друга податкова вимога від 11 грудня 2001 року № 2/248 є чинними (доказів про відкликання податкових вимог суду не надано), суд прийшов до висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з поданням про стягнення коштів за податковим боргом дотримані вимоги пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України.

Приймаючи до уваги те, що Комунальне підприємство «Сєвєродонецьккомунсервис» станом на дату розгляду та вирішення подання у добровільному порядку податковий борг з податку на додану вартість в сумі 69 163,00 грн. не сплатило, вимоги податкового органу про стягненнязазначених коштів за податковим боргом з податку на додану вартість з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, суд визнає обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 16, 20, 57, 87, 95, 102 Податкового кодексу України, статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167, 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Подання державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області до Комунального підприємства «Сєвєродонецьккомунсервис» про стягнення коштів за податковим боргом в сумі 69 163,00 грн. задовольнити повністю.

Стягнути кошти Комунального підприємства «Сєвєродонецьккомунсервис» (ідентифікаційний код 03327983, місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна, 89) в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість по декларації № 9004924460 від 19.07.11 за червень 2011 року в сумі 69 163,00 грн. (Шістьдесят девять тисяч сто шістьдесят три грн.) з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків на користь Держави на р/р № 31111029700080 код платежу 14010100, банк ГУДКУ у Луганській області, МФО 804013, отримувач УДК в м. Сєвєродонецьку, код платежу 24046627.

У відповідності із частиною 7 статті 183-3 КАС України постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанову складено та підписано у повному обсязі 4 серпня 2011 року.

СуддяВ.В. Матвєєва