Постанова № 1776417, 23.06.2008, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 303

ПОСТАНОВА

Іменем України

23.06.2008

Справа №2-17/5553-2008А

За позовом Прокурора Роздольненського району АРК, смт. Роздольне

в інтересах держави в особі Відділення Фонду соціального страхування по тимчасовій втраті працездатності в АР Крим, м.Сімферополь

до відповідача Роздольненського виробничого управління житлово-комунального господарства, Роздольненський район АР Крим

про стягнення 24 131,07 грн.

Суддя В.І. Гайворонський

при секретарі судового засідання Т.Ю. Шенягіной

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Конопльов В.М. представник дов. №134 від 02.04.08р.

Від відповідача – не з’явився

Прокурор – не з’явився

Сутність спору: Прокурор Роздольненського району АРК просить стягнути з відповідача заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування на суму 24131,07 грн.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, відзиву на позов не представив, про час слухання справи наперед повідомлений належним чином - рекомендованою поштою направлену на його юридичну адресу, про вручення якого є поштове повідомлення.

При вказаних обставинах суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними у ній матеріалами, при цьому виходить із того, що згідно ст.129 Конституції України надання доказів є правом стороні, а не обов’язком.

Згідно наданого позивачем звіту за 9 місяців 2007р. про нараховані внески, перерахування та витрати, пов’язані з загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, сума заборгованості відповідача перед позивачем на 01.10.2007р. складає 60 014,51грн.

По справі проголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Розглянувши матеріали справи, суд, -

в с т а н о в и в:

Роздольненське виробниче управління житлово-комунального господарства, Роздольненський район АР Крим є платником страхових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про що указується в позові, та у звіти про нарахування та сплату суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за 9 місяців 2007р.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про загальнообов’язкове державне страхування» страхувальник зобов’язаний нарахувати і платити у встановлені терміні і в повному обсязі страхові внески.

Наявність заборгованості підтверджується звітом про нараховані внески, перерахування та витрати, пов’язані з загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності за 9 місяців 2007р.

Сума, указана в звіті (розрахунку суми) є обов’язком, вказаним у звіті самим відповідачем, який у встановленому Законом порядку недійсним не визнаний.

Згідно статті 202 ЦК України указаний звіт є правочином.

Указаний правочин у встановленому Законом порядку не визнаний недійсним, а цьому не приймати його до уваги у суду немає підстав згідно ст. 204 ЦК України.

Відповідачем не представлено доказів погашення боргу, а також доказів в обґрунтування заперечень.

Доказів погашення заборгованості відповідачем не представлено, а також доказів в обґрунтування заперечень.

Оскільки відповідні докази в обґрунтування заперечень не представлені суду до прийняття постанови, немає підстав залучати їх до матеріалів справи після прийняття цієї постанови.

Так, ст.129 Конституції України передбачено, що сторона вільна в наданні суду доказів та доказуванні перед судом їх переконливості, а також закріплений принцип змагальності сторін, та їх рівності перед Законом та судом.

Згідно ст. 8 Конституції України вона має вищу юридичну силу та її норми являються нормами прямої дії.

Про необхідність дотримання принципу диспозитивності сторін також указується в постанові Верховного Суду України від 20.05.2002 року № 02/132 з аналогічного питання (справа № Д12/12), а в постанові Пленуму Верховного суду України від 01.11.1996 року “Про застосування норм Конституції України при здійсненні правосуддя” вказується, що суди вправі застосовувати безпосередньо норми Конституції як норми прямої дії.

Згідно звіту про нарахування та сплату внесків за 9 місяців 2007р. відповідач має заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Якщо відповідач погасив заборгованість до прийняття цієї постанови, або є у встановленому Законом порядку вимоги та рішення позивача будуть відмінені або визнані нечинними, він вправі звернутися в суд з завою про перегляд постанови за нововиявленими обставинами.

Позивач, згідно ст. 81 ЦК України є юридичною особою публічного права. Відповідно, відношення, які виникають при реалізації ним своїх повноважень є публічно-правовими відношеннями і підлягають розгляду за нормами КАС України згідно п. 4 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, яка є відносно інших норм спеціальною.

Згідно Постанови Верховного Суду України № 06/035 від 24.01.2006 року та Постанови Верховного Суду України від 06.07.2006 року № 06/246 (справа № 14/3 об пн), а також згідно Постанов Верховного Суду України від 24.01.2006 року у справах №№ 11/268, 6/140, 23/178, 11/261, 13/212, 11/206, 11/266, 27/231 аналогічні спори повинні розглядатися за нормами КАС України.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно ч.2. ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати у даному випадку відшкодуванню не підлягають.

На підставі вищевикладеного, а також керуючись ст. ст. 94, 162, 163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з відповідача Роздольненського виробничого управління житлово-комунального господарства (АРК, Роздольненський район, смт.Роздольне, вул. Южна, 24, р/р2600430139 ВАТ Ощадбанк України №4571, МФО 384168) на користь Відділення Фонду соціального страхування по тимчасовій втраті працездатності в АР Крим (95006, м.Сімферополь, вул. Р.Люксембург, 17-а, р/р 25608440254910 УСБ, м.Сімферополь, МФО 324010, ОКПО 22325042) заборгованість по страховим внескам в сумі 24 131,07 грн.

Ст. 254 КАС України передбачено, що постанова першої інстанції, якщо інше не встановлено КАСУ, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений КАСУ, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена у порядку і строки, передбачені ст. 186 КАС України у Севастопольський апеляційний господарський суд, якою встановлено, що: про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАСУ - з дня складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Гайворонський В.І.